Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України: порядок ведення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України: порядок ведення

Добровольська Сніжана Ігорівна,

аспірантка Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського

Дослідження нематеріальної культурної спадщини України є актуальним в сучасних умовах і вимагає всебічної уваги науковців через те, що національні традиції, обряди, кухня, мистецтво несуть не менше інформації про країну, ніж її політичний курс чи географічне розташування, а культурне надбання має універсальну цінність, як вираження культурного різноманіття. Очевидно, що в теперішніх умовах загроз та викликів для держави це набуває надзвичайної важливості.

З огляду на зростаючу небезпеку втрати цінної інформації, яка визначає світову спадщину знань, ідентичності, історії та цінностей людства, ЮНЕСКО прагне посилити увагу урядів, відповідних інституцій та широкої громадськості до важливості збереження інформації для сьогодення і для майбутнього покоління.

Цілями цієї Конвенції є - охорона нематеріальної культурної спадщини; забезпечення поваги до надбань культури відповідних спільнот, груп та окремих осіб; підвищення рівня знань на місцевому, національному та міжнародному рівнях про важливість нематеріальної культурної спадщини і його взаємного визнання; міжнародне співробітництво та допомога [1].

Нематеріальна культурна спадщина (НКС) тлумачиться як звичаї, форми показу та вираження, знань і навичок, - а також пов'язаних з ними інструментом, предметами, артефактами і культурних просторів, - визнані спільнотами, групами і, у деяких випадках, окремими особами як частина їхньої культурної спадщини. Ця нематеріальна культурна спадщина, що передається від покоління до покоління, постійно відтворюється громадами та групами під впливом середовища та їхнього оточення, взаємодії з природою та історією й формує в них відчуття самобутності та наступності, сприяючи тим самим повазі до культурного різноманіття та творчості людини [2]. нематеріальна культурна спадщина

Приєднавшись у 2008 році до Конвенції ЮНЕСКО про охорону нематеріальної культурної спадщини (Закон України від 06.03.2008 № 132 “Про приєднання України до Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини”), Україна має виконувати всі зобов'язання, що випливають з її положень. Конвенція проголошує важливість нематеріальної культурної спадщини як основного джерела культурного різноманіття, про що також підкреслюється у Рекомендаціях ООН про збереження традиційної культури і фольклору [2]. Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України ведеться на виконання ст.12 Конвенції ЮНЕСКО про охорону нематеріальної культурної спадщини.

У 2012 році Наказом Міністерства культури України від 14.12.2012 р. № 1521 “Про затвердження примірного зразка форми облікової картки об'єкта (елемента) нематеріальної культурної спадщини України та визначення об'єктів нематеріальної культурної спадщини” було започатковано ведення переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Проте офіційно Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України було створено Наказом Міністерства культури України від 12.02.2018 р. № 105 “Про затвердження Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України”, додатком до якого і є, власне, Національний перелік.

Документом, який визначає вимоги до оформлення облікових карток на елементи НКС України та процедуру включення елементів НКС України до Національного переліку, є Порядок ведення Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України, затверджений наказом Міністерства культури України 11.12.2017 р. № 1319, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 09.01.2018 р. за № 20/31472.

Український центр культурних досліджень було визначено як інституцію для імплементації положень Конвенції та сформовано Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини.

Включення елементів до Національного переліку здійснюється згідно з Порядком ведення Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України, а також на підставі рішення Експертної ради Міністерства культури України, до складу якої входять відомі фольклористи та етнографи [3].

Порядок визначає механізм створення та ведення Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України - державної інформаційної системи, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та доступ до інформації про наявні на території України елементи нематеріальної культурної спадщини з метою їхньої охорони. Національний перелік формується на підставі інформації, що міститься в обліковій картці елемента НКС, допоміжних матеріалах, які фіксують і демонструють елемент НКС (аудіо-, фото-, відеоматеріали, що зберігаються на окремих електронних носіях інформації (оптичний диск, карта пам'яті, флешпам'ять, твердий диск) [4].

Елемент НКС, що входить до Національного переліку, має відповідати таким критеріям:

- представляти принаймні одну галузь НКС, визначену Конвенцією;

- відтворювати традиційну українську культуру або традиційні культури національних меншин, що проживають на території України;

- визнаватися спільнотами або групою осіб як їхня НКС;

- пройти процес передання від покоління до покоління на дату подання клопотання про його включення до Національного переліку;

- застосовуватися на практиці (функціонувати) на дату подання клопотання про його включення до Національного переліку.

Станом на 10.05.2023 р. до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України включено 63 елементи НКС [5].

На сучасному етапі розвитку нашої держави незворотнім є приєднання до євроінтеграційних процесів і прагнення до гідної репрезентації української культури у світовому інформаційному просторі. Створення ресурсу історичної та культурної спадщини українського народу стало одним із напрямів діяльності бібліотек, архівів, музеїв та інших інституцій, пов'язаних з національною пам'яттю, невід'ємною частиною національної бібліографії, археографії й архівознавства, музеєзнавства України в її широкому розумінні як ресурс національної документальної пам'яті.

Література

1. Convention on the Protection of Intangible Cultural Heritage of 10.17.2003. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_d69/page (дата звернення: 10.05.202 3).

2. Віртуальний музей нематеріальної культурної спадщини. URL: http://virtmuseum.uccs.org.ua/ ua/site/introdaction (дата звернення: 10.05.2023).

3. Міністерство культури та інформаційної політики України. URL: https://mkip.gov.ua/ content/nematerialna-kulturna-spadshchina.html (дата звернення: 10.05.2023).

4. Порядок ведення Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0020-18#Text (дата звернення: 10.05.2023).

5. Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України. URL: https://uccs.org.ua/natsionalnyj-reiestr-obiektiv/ (дата звернення: 10.05.2023).

Размещено на Allbest.ru