Використання інноваційних інструментів для підтримки та моніторингу відкритої науки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет культури і мистецтв

Інформаційний центр науки і техніки імені Лейбніца

Використання інноваційних інструментів для підтримки та моніторингу відкритої науки

Калюжна Наталія Миколаївна,

аспірантка

м. Ганновер

Анотація

Мета статті - дослідити, описати та проаналізувати принципи роботи, зокрема функціональні можливості, сучасних сервісів та інструментів, призначених для моніторингу, підтримки й аналізу розповсюдження результатів наукових досліджень у вільному доступі, які можуть бути використані бібліотекарями для популяризації відкритої науки. Методологія дослідження ґрунтується на комплексі загальнонаукових методів і підходів. Зокрема, було застосовано контент - аналіз офіційних вебсторінок інструментів і сервісів, метод узагальнення, системний, структурно-функціональний та інформаційно-аналітичний методи, що дали змогу підкреслити необхідність створення належної інфраструктури для розвитку відкритої науки. Наукова новизна. У статті розглянуто сучасні інструменти, сервіси та застосунки, такі як OpenAlex, BISON, COKIOpenAccessDashboard, JournalTrackerTool, OPTIMETAPluginsта ін., для підтримки практик відкритої наукової комунікації. Встановлено, що вдосконалення відкритої, некомерційної інфраструктури має потенціал для значного пришвидшення переходу на відкриту модель наукової комунікації. Висновки. Результати дослідження засвідчилинаявність інноваційних сервісів для аналізу та моніторингу, які можуть використовуватися бібліотекарями, науковцями та усіма зацікавленими в розвитку відкритого доступу. Ці інструменти є значущими для розширення і демократизації доступу до знань, оскільки сприяють подоланню територіальних, інституційних і дисциплінарних бар'єрів. Удосконалення відкритої, неприбуткової інфраструктури має бути ключовим завданням на шляху до впровадження практик відкритої науки. Сучаснимбібліотечним працівникам важливо опанувати навички роботи з відкритими інструментами для моніторингу, аналізу та підтримки практик відкритої наукової комунікації, оскільки очевидним є потенціал онлайн-інструментів у науковій комунікації та їхня здатність поширювати результати наукової діяльності.

Ключові слова: відкритий доступ, моніторинг відкритого доступу, наукова комунікація, цифрові сервіси, відкрита наука.

Abstract

Kaliuzhna Nataliia, PhD Candidate,

Kyiv National University of Culture and Arts (Kyiv, Ukraine),

Research Associate,

TIB - Leibniz Information Center of Science and Technologies (Hannover, Germany)

Using innovative tools to support and monitor open science

The purpose of the article is to examine and describe the operational principles and functional capabilities of modern services and tools designed to monitor, support and analyse dissemination of research outputs published open access, which can be utilized by librarians to promote open science practices.

The research methodology is based on a combination of scientific methods, incorporating content analysis of official web pages of tools and services, as well as methods of synthesis, systemic analysis, structural - functional analysis, and information-analytical methods. Scientific novelty. This article reviews modern tools, services and instruments, namely OpenAlex, BISON, COKI Open Access Dashboard, Journal Tracker Tool, OPTIMETA Plugins and others to support open scientific communication. It can be argued that development of open, non-commercial and shared infrastructure has the potential to vastly improve open access implementation. Conclusions. This study identified a number of innovative tools for analyzing and monitoring open access that can be used by librarians, researchers, and all interested parties. These tools are important for expanding and democratizing access to knowledge, overcoming territorial, institutional and disciplinary barriers. Improving open, non-profit infrastructure should be a key task on the path to implementing open science practices. Consequently, it is important for modern librarians to master their skills in working with open tools to monitor, analyze, and support open scholarly communication practices, given the evident potential of online tools in scholarly communication and their ability to disseminate the results of scientific activity.

Keywords: open access, open access monitoring,

Основна частина

Актуальність теми дослідження. Сучасна система видавництва наукової літератури перебуває у процесі переходу до відкритої, прозорої, інклюзивної та загальнодоступної моделі поширення результатів наукових досліджень. Ця трансформація перебуває в епіцентрі зацікавленості дослідників, наукових установ, видавців, бібліотек та грантодавчих організацій. Зокрема, наукові установи та дослідницькі університети шукають можливості реформувати видавничі практики в такі, які дозволять їм зберігати немайнові та майнові права на свій інтелектуальний доробок; грантодавчі фонди зобов'язують грантоотримувачів публікувати у відкритому доступі не лише результати досліджень, але й первинні дані, програмний код та інші матеріали, на основі яких були отримані результати. Академічні бібліотеки посилюють свою роль у науковому середовищі як видавці наукових журналів, а також грають ключову роль у супроводі та адмініструванні трансформаційних угод з великими видавничими компаніями.

З метою прискорення цього транзиту уряди країн приймають національні плани та стратегії для збільшення частки результатів наукових досліджень у відкритому доступі. Останніми роками такі стратегії було прийнято низкою держав, серед яких Румунія, Іспанія, Ірландія та Колумбія. У жовтні 2022 року Кабінет Міністрів України схвалив розпорядження «Про затвердження національного плану щодо відкритої науки» в Україні. Прийнятий план є важливим кроком на шляху інтеграції України до Європейського дослідницького простору, а також передбачає низку заходів щодо забезпечення відкритого доступу до наукових результатів і науково-технічної інформації [7]. Політики, прийняті на рівні окремих установ, також сприяють трансформації наукової комунікації. Прикладами впровадження таких політик є «План національного управління з аеронавтики і дослідження космосу з підвищення рівня

scientific communication, digital tools, open science.

відкритого доступу до результатів наукових досліджень» («NASAPlanforIncreasingAccesstotheResultsofScientificResearch»), в якому йдеться про неприйнятність запровадження періоду ембарго для рецензованих наукових публікацій, а також забезпечення доступу до повного тексту роботи з моменту її публікації [23]. Важливо згадати і про політику відкритої науки в Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», яку було прийнято у 2022 році. Цей документ зазначає, що наукові результати повинні знаходитися у відкритому доступі одразу після їх публікації на умовах стандартної відкритої ліцензії CreativeCommons. Університет також зобов'язує дослідників самоархівувати публікації в інституційному репозитарії ELAKPI[8].

Зважаючи на таку увагу та зацікавленість у тому, яка частка результатів наукових досліджень перебуває у вільному доступі, виникає потреба у моніторингу цієї інформації, а відтак і наявності якісних метаданих, які про це сигналізують. На сьогодні ці метадані є частково монополізовані великими комерційними організаціями, що значно ускладнює їх отримання та аналіз для окремих установ. З іншого боку, культура належного управління дослідницькою інформацією тільки набирає уваги серед українських наукових установі ЗВО. Відтак бібліотеки потребують відкритих інструментів для відстежування поширеності відкритого доступу, а також для ідентифікації проблем, які уповільнюють практики відкритої наукової комунікації.

Аналіз досліджень і публікацій. Ґрунтовне дослідження щодо використання цифрових інструментів для підтримки наукової комунікації провели бібліотекарі Утрехтського університету Б. Крамер та Є. Босман. У своїй роботі вони ідентифікували та описали 17 етапів життєвого циклу наукових досліджень та набір сервісів, які можуть застосовувати дослідники на кожному з них [22]. Питання впровадження та використання сервісів в українських бібліотеках висвітлено в наукових працях українських дослідників і бібліотекарів. Зокрема, теоретичні та практичні аспекти впровадження інституційних репозитаріїв як інструменту підтримки відкритого доступу описано у працях Т. Ярошенко [9], О. Олексюк [6] та Т. Лобузіна [3]. С. Назаровець та Є. Кулик [5] у своїй роботі «Бібліотека 4.0: технології та сервіси майбутнього» дослідили спектр інноваційних бібліотечних послуг і сервісів, спрямованих на задоволення потреб користувачів з урахуванням тенденцій і специфіки інформаційної взаємодії у суспільстві. Питаннями поширеності використання інструментів для підтримки наукової комунікації займалась М. Назаровець [4], яка запропонувала структурну модель для їх ефективного впровадження. Ю. Куліш [2] проаналізувала наукометричні інструменти, які використовують бібліотечно-інформаційні фахівці для підготовки аналітичних звітів щодо оцінки наукових досліджень професорсько-викладацького складу ЗВО. Досвід використання онлайн-сервісів у бібліотеці для взаємодії з користувачами під час світової пандемії COVID - 19 було досліджено науковцями з України та Хорватії [18].

Мета статті - дослідити та описати принципи роботи та функціональні можливості сучасних сервісів та інструментів, призначених для моніторингу, підтримки та аналізу розповсюдження результатів наукових досліджень у вільному доступі, які можуть використовувати бібліотеки для підтримки практик відкритої науки.

Виклад основного матеріалу. Моніторинг відкритого доступу та оцінювання ефективності впровадження практик, які сприяють збільшенню частки результатів наукових досліджень у відкритому доступі, є необхідними завданнями на шляху до його ширшого впровадження. Дослідження щодо впровадження відкритого доступу в Україні здебільшого мають теоретичний характер. Лише невелика частина з них ґрунтується на емпіричних дослідженнях, які базуються на даних комерційних ресурсів, таких як Scopus, WebofScienceта Dimension [1]. Ці бази даних мають обмежені охоплення та переважно індексують публікації англійською мовою. Відтак вони не відображають об'єктивну картину, коли йдеться про аналіз публікаційної активності певного університету, факультету чи країни загалом.

«План впровадження відкритої науки в Україні» передбачає, що моніторинг поширення результатів наукових досліджень буде виконувати

Національна електронна науково-інформаційна система, розробкою якої займається Державна науково-технічна бібліотека України [21]. Наразі система знаходиться у тестовій експлуатації. Допоки триває її розробка, бібліотекарі мають альтернативні інструменти для використання у роботі з підтримки та впровадження відкритої наукової комунікації. Розглянемо деякі з них.

OpenAlex - відкритий каталог наукової літератури, дослідників, журналів і наукових установ зі всього світу. Сервіс розроблено канадською компанією OurResearch (в минулому відома як ImpactStory), яка спеціалізується на створенні та розповсюдженні цифрових інструментів і послуг для бібліотек, наукових установ та дослідників. У роботі над своїми проєктами OurResearchдотримується відкритих практик щодо поширення даних і принципів управління. Не виключенням є і розробка OpenAlex, дані з якого поширюються на умовах публічної ліцензії CC0. Компанія переважно існує завдяки підтримці донорів та грантів від Фонду Альфреда П. Слоуна (AlfredP. SloanFoundation), Національного наукового Фонду (NationalScienceFoundation) та Фонду Аркадія (ArcadiaFund) [13]. Пізніше, у квітні 2023 команда повідомила, що також пропонуватиме платний преміум доступ.

Розробку сервісу було анонсовано у 2021 році, невдовзі після заяви компанії MicrosoftResearchпро припинення підтримки академічної пошукової системи наукової літератури MicrosoftAcademicGraph (MAG) [12]. Розробники заявили, що новий сервіс буде побудовано на основі даних MAGта збагачено метаданими з Crossref, але не включатиме інформації про патенти. Тестову версію OpenAlexбуло запущено 3 січня 2022 року із доступом до програмного інтерфейсу (API) та можливістю завантажити увесь набір даних у форматі json. Пізніше дослідники з Інституту дослідження твердого тіла імені Макса Планка зіставили MAGта OpenAlexщодо охоплення метада - них і встановили, що 90% даних MAGзі збереженням бібліографічних відомостей (рік публікації, сторінки, DOIта кількість цитувань тощо) було успішно імпортовано до OpenAlex[27]. Запуск графічного вебінтерфейсу для користувачів заплановано на 2023 рік.

Набір даних OpenAlexявляє собою різнорідний граф знань, який складається із 5 ключових типів об'єктів - наукові твори (works), автори (authors), місця (venues), установи (institutions), поняття (concepts), які відображають усі можливі взаємозв'язки між ними (рис. 1) [26].

Важливо зазначити, що термін «автори» стосується осіб, які створюють наукові твори; термін «місця» - постійного місцезнаходження наукового твору (наукові журнали, назви конференцій, інституційні репозитарії, сервери препринтів тощо). Сутність «поняття» являє собою абстрактні ідеї, які характеризують наукові праці. На момент запуску сервіс індексував 209 млн наукових праць (журнальні статті, книги, дисертації, набори даних тощо), 213 млн авторів, 124 тис. місць, 109 тис. наукових установ та понад 65 тис. понять. У 2023 році розробники додали ще 2 об'єкти - видавці (publishers) та грантодавці (funders).

Поміж іншого, OpenAlexє важливим інструментом для проведення бібліометричних досліджень і моніторингу відкритого доступу завдяки включенню у модель метаданих статусу доступу до опублікованого твору. Наприклад, за допомогою OpenAlexможна визначити, чи є публікація у відкритому доступі, чи доступ можливий лише за умови передплати. Твори, опубліковані у відкритому доступі, позначені «is_oa: true», а закриті - «isoa: false».Для глибшого аналізу

OpenAlexзбагатили свої метадані такими підтипами відкритого доступу:

- gold(золотий) - статті, опубліковані в журналах відкритого доступу, які індексуються у Директорії журналів відкритого доступу (DOAJ);

- green(зелений) - статті, опубліковані в журналах, які поширюється на умовах передоплати, але одна з версій публікації заархівована у репозитарію відкритого доступу;

- hybrid(гібридний) - публікації, які опубліковано в журналах, які розповсюджуються на умовах передплати, але автори відкрили до них доступ, сплативши одноразову суму, встановлену журналом;

- bronze(бронзовий) - статті, розміщені на сайті видавця та доступні для читання і ознайомлення, але без зазначення ліцензій та умов, за якими їх можна використовувати [25].

За допомогою цих маркерів OpenAlexфіксує чи є публікація у відкритому доступі, який це тип відкритого доступу і за якою URLадресою можна отримати доступ до повного тексту публікації.

COKIOpenAccessDashboard - інформаційна панель для моніторингу відкритого доступу на рівні країн, регіонів та установ, розроблена Ке - ртинським університетом (Австралія). COKIоб'єднує дані з Crossref, Unpaywall, реєстру дослідницьких організацій ROR, OpenCitationта OpenAlex. Розробники заявляють, що сервіс забезпечує потреби 3 ключових категорій: академічних бібліотек, дослідників і звичайних громадян. Особливістю застосунку є те, що команда розробила власну класифікацію типів відкритого доступу, аргументуючи це тим, що традиція позначати типи відкритого доступу кольорами веселки, металами та дорогоцінним камінням не дає логічного розуміння самих термінів. Відтак замінили їх на описові категорії:

- Відкритий через видавництво / видавця (PublisherOpen) - статті, опубліковані в журналах відкритого доступу або гібридних журналах.

- Відкритий через інші платформи (OtherPlatformOpen) - публікації на серверах препринтів, інституційних репозитаріях, особистих вебсторінках науковців тощо.

- Закритий доступ (closed) [15].

Станом на липень 2023 року COKIнадавав інформацію щодо поширеності відкритого доступу у 221 країні та понад 14478 організацій [14].

GermanyOpenAccessMonitor - інструмент, який забезпечує безперервний моніторинг відкритого доступу на рівні країни та генерує якісні аналітичні дані. Цей інструмент базується на даних із Dimensions, WebofScience, Scopus, Unpaywall, DOAJ, ROR, Crossref, LAS:eRта OpenAPC. Зокрема, статус відкритого доступу визначається на основі даних Unpaywall. Дані про бізнес-модель наукових журналів надходять із Директорії журналів відкритого доступу (DOAJ). Нормалізація назв установ до кінця 2021 року здійснювалася на основі постійного ідентифікатора GRID, який пізніше було замінено на ідентифікатор Реєстру наукових на науково-дослідних установ ROR. Впорядкування назв наукових журналів відбувається за допомогою Crossref - реєстраційної агенції, яка також дозволяє встановлювати та відстежувати взаємозв'язки між публікаціями та їх цитуванням. Попри те, що GermanyOpenAccessMonitorє відкритим інструментом, він також використовує дані комерційних баз даних. Розробники пояснюють це рішення бажанням відобразити якомога повну інформацію про публікації відкритого доступу. Наприклад, аргументом використання Dimensionsє широке охоплення даних, WoS - те, що метадані містять інформацію про кореспондуючого автора, перевагою Scopusє те, що база містить найбільшу кількість назв журналів, які походять із німецькомовних країн. Як результат, така інтеграція забезпечує максимальнущільність даних.

Варто зазначити, що особливістю сервісу для моніторингу відкритого доступу у Німеччині є також те, що він відображає й фінансову складову переходу на відкриту модель наукової комунікації. З метою покращення прозорості як з боку видавництв, так і наукових установ, OpenAccessMonitorвідображає дані про ціни за публікації у золотих та гібридних журналах (імпортується з OpenAPC) та ціну за передплату пакета повнотекстових публікацій для бібліотечних консорціумів (отримуються із LAS:eR).

У планах розробників збагатити сервіс метаданими з OpenAlex, а також зробити інтеграцію з більшою кількістю бібліотечних систем, таких як FOLIOта Alma[11].

B! SON - семантично-бібліометрична мережа для підбору журналів відкритого доступу, розроблена Інформаційним центром науки і техніки імені Лейбніца та університетською бібліотекою (TIB) у співпраці з Саксонською університетською бібліотекою Дрездена (SLUB). В основі роботи B! SONлежить метод встановлення семантичної подібності до введених даних користувачем, а саме назви публікації, анотації та списку використаних джерел [17]. Завдяки методам машинного навчання семантична відповідність встановлюється на основі даних із трьох відкритих ресурсів: Директорії журналів відкритого доступу (DOAJ) щодо схожості статей, які уже індексуються директорією; OpenCitationsCOCYIndexдля знаходження публікацій, які цитують ті самі джерела, що і введена користувачем робота та JournalTrackerToolдля отримання інформації про відповідність журналу політиці грантодавців із cOAlitionS. Після цього сервіс розраховує коефіцієнт подібності та генерує перелік журналів, які за тематичним спрямуванням та схожістю опублікованих матеріалів відповідають запиту користувача [16]. Формування запиту та сторінку результатів показано на рж. 2.

Pис. 2. Скриншот бета-версії сервісу B! SON. Сторінка введення даних і сторінка з результатами