Давнє мистецтво мозаїки в сучасних інтер'єрах: історія і можливості використання (на прикладі міста Києва)

член Спілки дизайнерів України

На українських теренах мозаїчне мистецтво з'явилося за княжої доби, власне, у столиці Київської Русі - Києві. Майстри мозаїчних композицій у Х-ХІІІ ст., сюжети яких були релігійного змісту та декоративні орнаменти, використовували техніку мозаїки на основі смальти. Є відомості, що у першому кам'яному храмі - Десятинній церкві, збудованій Володимиром Великим у 989-996рр. на Старокиївській горі, мозаїкою було викладено підлогу, а також на центральній бані була зображена напівфігура Пантократора (Вседержителя), а в апсиді - фігура Марії-Оранти. За часів свого князювання Ярослав Мудрий з 1037 р. почав будівництво Софії Київської, де мозаїки були виконані між 1043 і 1046 рр. [1]. Тут збереглося 260кв.м мозаїк ХІ ст. Особливу цінність становлять композиції, які прикрашають головні частини храму - центральну баню і головний вівтар. А витвором мистецтва мозаїки вважається шестиметрове заввишки зображення розміщеної в центральній апсиді собору Оранти - фігури Богородиці, руки якої підняті в молитві [2]. До шедевральних пам'яток відносяться мозаїки Михайлівського Золотоверхого собору ХІІст., закладеного князем Святополком у 1108 р. і поварварськи зруйнований більшовиками у 1934-36рр. Мистецький рівень створених у період між 1108 та 1113 рр. мозаїк, які відрізняються також надзвичайно тонко розробленими колористичними гамами, переважав над мозаїками Софії Київської. Проте у останню завдяки вченим композицію з євхаристією з Михайлівського храму вдалося перенести і вберегти [3]. Через драматичні події середини 13 ст. на теренах Київської Русі мозаїки як різновид живопису зникають на сім століть і будуть відроджені у 19ст. у нових умовах і з обмежуючими настановами Російської імперії.

Лише з появою на мистецькій арені нової течії - модерну та майбутніх суспільно-політичних змін у світі на початку ХХ ст. зародилась традиція «українського монументалізму» в мозаїці, яка була пов'язана зі школою Михайла Бойчука, котрий у 1909р. відкрив у Парижі майстерню неовізантійського мистецтва. Художник намагався відродити українське мистецтво на основі найкращих зразків Візантії та Київської Русі [4]. Упродовж 19191935рр. бойчукісти виконали понад десяток монументальних ансамблевих розписів у Києві та інших великих містах, проте радянський режим перервав цей мистецький напрям.

У 1960-1980 рр. мозаїчне мистецтво отримало новий виток, хоча й не без суворих ідеологічних обмежень радянської влади. Велика кількість площин без декору тодішньої архітектури (можна навіть сказати безликої) потребувала художнього рішення, чому посприяло мозаїчне мистецтво. Так, було вирішено багато головних і бічних фасадів у містах, але оформлювали й інтер'єри громадських закладів. Тоді в ужиток запроваджували відносно дешеві матеріали, що забезпечувало під час декорування будівель довготривалими і привабливими матеріалами, скляними і керамічними плитками, кольоровим склом, декоративним бетоном, алюмінієм, природним каменем, кольоровими цементами, стійкими барвниками. Сюжетною лінією переважної більшості київських мозаїк проходять ідеї прославляння СРСР і радянського способу життя, включаючи культуру і навіть спорт. На стінах навчальних, науково-дослідних, медичних та інших закладів зображали успіхи науки. Проте вдавалося відтворити й історичні сторінки українського минулого. Наприклад, в інтер'єрах історичні сюжети відтворені на панно «Дніпро - торговельний шлях» і «Богдан Хмельницький» на річковому вокзалі (автори - Е.Котков, В.Ламах, І.Литовченко; 1957-61) та «Місто на семи горбах» в готелі «Турист» (автор - Г.Севрук, 1985-87), а на станції метро «Золоті ворота» виконана дуже вдала стилізація під давньокиївську мозаїку (автори проєкту - арх. В.Б. і Б.П.Жежеріни, мозаїки художників Г.І.Кореня і В.П.Федька, люстри та бра художників С.М.Адаменка і М.А.Ралко; кін. 1989). У 2013р. газета «The Daily Telegraph» внесла цю станцію столичного метрополітену до списку 22 найгарніших станцій метро у Європі [5], а у 2016р. за британським виданням «Business Insider» станція «Золоті ворота» увійшла в рейтинг 20 найкрасивіших станцій метро у світі. Символічно, проте за тиждень зробленим грандіозним проєктом «Золоті ворота» є своєрідним часовим порталом, наочним підручником з історії Києва. Якщо у підземному вестибюлі йти від однієї арки до іншої, то можна прослідкувати як змінювалися правителі міста від ХІ до ХІІІст. Композиційно цей ошатний зал заснований на поєднанні арково-склепінчастих елементів, що спираються на приземкуваті круглі колони, увінчані стилізованими візантійськими капітелями. У декоративному оформленні використано смальтові мозаїчні панно, які жодного разу не повторюються та зображують князів Київської Русі, церкви Києва та складні орнаменти княжої доби. Вишукану атмосферу завершують масивні металеві люстри у вигляді храмових канделябрів зі свічками. На мозаїчному фризі у проміжному вестибюлі, прямо над виходом до ескалатора, який веде на поверхню, знаходиться також мозаїчний напис «Слава Україні». Його нині погано видно, але якщо придивитись - то можна помітити. І це справжній героїзм як на кінець 1980х. Як і реконструкція у 1982р. пам'ятки оборонної архітектури Київської Русі, зруйнованих ордою у 1240р. самих Золотих Воріт (споруджено 1017-1024рр.). У золотоворітській надбрамній церкві Благовіщеня святої Богородиці підлогу храму прикрашено мозаїкою, малюнок якої виконано за мотивами стародавньої підлоги Софії Київської, що виглядає органічно. мозаїчний мистецтво київський інтер'єр

Сьогодні створення мозаїчних творів у сучасних інтер'єрах - це поодинокі випадки, оскільки потребує надвеликих витрат власників приміщень, а також майстерності митців, яких з попереднього періоду лишилося небагато, а молоде покоління ще не оцінило це мистецтво, щоб масово йому навчатися. Але у Києві є кілька приватних закладів, які навчають мозаїки: студія дизайну & декору «Almart», артстудія «Ліхтарик», студія мозаїки «Цілісно». Приміром, остання виконала мозаїку в книгарні «Місто». Панно виглядає трохи грубувато, викладено на цементі з крупних шматочків колотої плитки, каменю, а саме зображення стилістично можна віднести до наїву. Студія «Ліхтарик» працює з мозаїкою у стилі Гауді. Студія «Almart» виконує більше приватні замовлення зі скляної мозаїки у техніках «римська колка» і «матричний набір», стилістично притримуючись реалістичності зображень. Є ще студія «DCORE», яка не навчає, а просто розробляє і виготовляє мозаїчні вироби будь-якої складності.

Отже, резюмуючи, можна сказати, що мозаїчне мистецтво на українських теренах у певній мірі зберегло тяглість візантійських традицій завезеного хрестителем Русі й нині в умовах незалежної України намагається стараннями поки одиничних майстрів під впливом новітніх технологій і мистецьких течій постати у оновленому, але не без автентичних рис вигляді. Крім того, якщо у ХІ-ХІІІст. це мистецтво відбулося завдяки цілеспрямованим вкладанням коштів князів, а на початку ХХст. було можливим завдяки благородству вітчизняних меценатів, поціновувачів високого мистецтва, то з середини ХХст. замовником мозаїк стала радянська влада, але вона й скеровувала своєю «залізною» рукою. Нині мозаїку можуть замовити лише заможні люди за власні кошти. Щодо тематики, у княжу добу мозаїки були суто релігійного змісту, за радянського режиму - несли соціально-ідеологічне навантаження, то нині в незалежній Україні майстер може творити будь-що на власний розсуд або згідно бажання замовника. Мозаїчним твором можуть бути не лиже великі настінні панно і підлога, як було раніше, а й малі панно як вставки в панелі, картини, дзеркала, декор, меблі й інші предмети наповнення сучасного інтер'єру, каміни і басейни.

Література

1. Собор Святої Софії // Звід пам'яток історії та культури України. Київ. Т. 1 ч. 3. С - Я / П. Тронько та ін. К., 2011. С. 1476-1480.

2. Тоцька І.Ф. Мозаїки і фрески Софії Київської. Фотоальбом. К., 1975.

3. Історія Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря. К, Грані-Т, 2007.

4. Бойчук Михайло Львович // Енциклопедія сучасної України / Сергій Білокінь. 2004. Т. 3.

5. Таємниці найкрасивішої станції київського метро // КИЇВІНФОРМ. URL: https://kievinfbrm.com/archives/7577 (дата звернення: 03.11.2023).

Размещено на Allbest.ru