Золотне шитво і гаптування в українському мистецтві: роль і значення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Золотне шитво і гаптування в українському мистецтві: роль і значення

Марія Залевська

Найбільш розвинений, масовий, популярний, поширений і найдавніший вид народного декоративного мистецтва в Україні - вишивка. Зародження її, мабуть, потрібно відшукувати за декілька тисячоліть до початку нашої ери. "Вишивка виникла з появою шитва на примітивному одязі людини кам'яного віку" [2, с. 108]. Протягом багатьох років вишивка розвивалась, удосконалювалась майстерністю народних умільців і художників-професіоналів, гарантувала безперервність і цілісність національних традицій українців. Вишивка, з усіх мистецтв, чи не найбільше має значний вплив на формування естетичних, етичних, моральних поглядів людини, її побуту. Вона є невід'ємною складовою культурних, національних і етнічних особливостей українського народу.

Золотне шитво та гаптування є складовою вишивального мистецтва українців. Воно створювалось і формувалось в залежності від політичних, культурних, економічних подій та ситуацій. Відголоси Трипільської культури, знахідки археологів зі скіфських і сарматських поховань залишків одягу, оздоблених вишивками золотними нитками, дають підставу свідчити про давнє походження на території українських земель золотного шитва. Про цілісність розвитку гаптування і золотошвейництва протягом віків в українському мистецтві дозволяють стверджувати вцілілі рештки вишивок золотного шитва. шитво вишивальний гаптування

Разом з Християнством золотне шитво поширилось в Х ст. з Візантії на землі Київської Руси. Унікальний вид декоративно-ужиткового мистецтва красою і вишуканістю досяг значного розквіту в Київській Русі та за її межами. Вишивка золотними нитками була основою і цілющим ґрунтом для подальшого її розвитку на землях України [5]. Прикрашання інтер'єрів храмів дорогими ошатними тканинами, оздоблення церковних предметів і літургійного одягу вишуканою золотною вишивкою створювало святковість, урочистість церемоній, особливу розкіш, багатство. Поряд із гаптуванням церковних речей і предметів, вишивка срібними і золотими нитками зазнала поширення також у світському житті. Науковець Т. Кара-Васильєва зазначає: "у давньоруському мистецтві чітко вирізнились дві течії: мистецтво широких верств населення, що крізь віки пронесло свої смаки і уявлення, живлячись джерелами праслов'янських вірувань та ідеалів народної краси і мистецтво, що обслуговувало князівський двір, церкву і тяжіло до офіційної культури Візантії, переймаючи її форми і художню мову" [3].

На замовлення панівних багатих верств населення талановиті вишивальниці у гетьманських і монастирських майстернях виготовляли дорогі вироби: одяг, рушники, хустини, скатертини, наволочки, кінську збрую та інше. В період Козацької доби гаптувальне мистецт - во зазнало подальшого розквіту. Речі, гаптовані золотними та срібни - ми нитками, мають неповторний, вишуканий і глибокий образно- символічний зміст. Рослинний орнамент, поєднаний з геометричними елементами у вишивках геніальних майстринь, надає їм урочистості, ошатності, пишності оздоблення.

Серед експонатів фондів Національного Києво-Печерського іс- торико-культурного заповідника є значна кількість предметів і речей церковного вжитку із ризниці Успенського собору Києво-Печерської Лаври, які є скарбницею матеріальних і духовних цінностей золотного шитва і гаптування в українському мистецтві. Ці пам'ятки, що представляють найкращі зразки літургійного шитва, є цінним вкладом у історію розвитку золотної вишивки. Сакральне шитво виготовлене з оксамиту, парчі, атласу, шовку, камки, золотного шовку. Предмети і речі вишиті золотними і срібними нитками, сухозліткою, шовком, канітеллю з доповненням коштовним камінням і перлами, техніками: "по карті", "за лічбою", "по підстеленню".

Велика колекція золотного шитва знаходиться у багатьох музеях України. Про це засвідчила одна з виставок Національного музею українського народного декоративного мистецтва "Музейні скарби з надходжень 1902-1927 років", яка відбулась з 13.11.2017 по 28.02.2018, приурочена до 150-річчя від дня народження М.Ф. Біляшівського та 140-річчя від дня народження Д.М. Щербаківського - фундаторів колекції Національного музею Українського народного декоративного мистецтва, яка бере початок від дня заснування у Києві у 1899 р. Міського музею старожитностей і мистецтв (з 1904 р. - Київський художньо промисловий і науковий музей ім. Государя імператора Миколи Олександровича) [1]. На виставці серед представлених експонатів значний інтерес являють церковні речі і тканини: фрагменти гаптованих підризників, вишиті золотним шитвом поручі, воздухи, покрівці, нашивки на ризи тощо. Мистецькі експонати золотного шитва, характерні періоду ХУІІІ ст., були представлені на виставці в Національному заповіднику "Софія Київська" в кінці 2017 - на початку 2018 рр. з фондів музею до 270-ої річниці упокоєння Київського митрополита Рафаїла Заборовського (1676-1747). Центральними і цінними творами виставки були зразки облачення митрополита Рафаїла, віднайдені під час розкриття його поховання у Софійському соборі у 1936 р.: митра, омофор та поручі вигаптувані золотними і срібними нитками з додаванням коштовного каміння. Вони становлять мистецьку спадщину українського золотного шитва [4].

Талановиті сучасні вишивальниці на основі народних мистецьких художніх традицій, нових досконалих методів, технік і технологій успішно розвивають мистецьку творчість золотного шитва в незалежній Україні. Відродження церкви потребує відповідної атрибутики, предметів одягу священників, прикрашених золотною вишивкою. Оздоблені гаптуванням і золотним шитвом, одяг і речі почали з'являтись і в світському житті.

Доцільно зауважити, що сучасна золотна вишивка має естетичну, художню, комунікаційну, пізнавальну цінність. Цей вид мистецт - ва зберігся, розширюється, удосконалюється і розвивається в живописному мистецтві українського народу.

Література

1. Білоус Л. Музейні скарби з надходжень 1902-1927 років. Київ, 2017.

2. Декоративно-ужиткове мистецтво: Словник. Т. 1. Львів: Афіша. 2000. С. 108.

3. Кара-Васильєва Т.В. Літургійне шитво України ХУП-ХУШ ст. Іконографія, типологія, стилістика. Львів: Монастир монахів Студійного уставу; Ви - давничий відділ "Свічадо", 1996. 230 с.: іл.

4. "MIRA RES..." - чудеса: виставка до 270-ої річниці упокоєння Київського митрополита Рафаїла Заборовського (1676-1747).

5. Новицька М.О. Гаптування Київської Русі // Археологія ХУЛІ ст. Київ, 1965.

Размещено на Allbest.ru