Комізм у балетній музиці Юрія Шевченка

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, заслужений діяч мистецтв України

Комізм у балетній музиці Юрія Шевченка

Садовенко Світлана Миколаївна, доктор культурології, професор, в.о. завідувача, професор кафедри академічного і естрадного вокалу та звукорежисури, професор кафедри режисури та акторської майстерності імені народної артистки України Лариси Хоролець

Розгляд комедійного балету крізь призму останніх явищ і подій, що детермінують розвиток українського мистецтва, є актуальним, адже мистецтво комедії - своєрідне дзеркало суспільного, культурного, музичного та музично-театрального життя. Тож актуалізуємо комізм у балетній музиці Юрія Шевченка на прикладі балету «За двома зайцями», виявимо загальні тенденції розвитку комедійної балетної музики.

Сучасний український балет постійно перебуває в пошуку нових форм та ідей. Жанр комедійного балету завжди привертав увагу дослідників, адже традиційно його розглядали в контексті спадщини минулого століття лише як музично-театральний розважальний жанр, тоді як події останніх років демонструють глобальні зміни, що стосуються природи жанру.

Нині комедійний балет можна охарактеризувати як жанр танцювального мистецтва, який зазвичай включає гумористичні сюжети, комічні ситуації, жартівливі постановки для танцівників. Засобами комічного (гумору, сатири, іронії, сарказму й ін.) розвінчують негативні явища, розкривають курйозне в навколишній дійсності та комічне, потішне в людині («Міщанин і шляхтич» Ж.-Б. Люллі, 1670).

Балет Юрія Шевченка «За двома зайцями» (2014) продовжує традицію українського музичного балету, яка полягає у використанні важливих для української культури тем національного колориту, ідентичності та взаємодії з іншими націями, привертаючи увагу глядачів та зберігаючи релевантність мистецтва. Балетна вистава «За двома зайцями» є своєрідним ребрендингом, новим прочитанням класичних шедеврів - п'єси М. Старицького (1883) та однойменного фільму-комедії режисера В. Іванова (1961), що допомогло створити впізнавані, не стереотипні, а оригінальні образи балету.

Працюючи над виставою, Юрій Шевченко з великою увагою поставився до музичної атмосфери та мотивів оригінального українського кіномюзиклу «За двома зайцями», його комізму / гумору, що стали поштовхом до розробки сценографії вистави.

Пісенька головного героя «У небі канареєчка літає», яку написав київський композитор В. Гомоляка в 1960-х роках, стала джерелом натхнення Ю. Шевченка. Проте в інтерпретації композитора вона має низку істотних відмінностей.

Авторська версія пісні, яка була виконана в простому акустичному аранжуванні з використанням гітари й інших інструментів, мала просту мелодію та ритм. Ця версія була виконана в стилі народної музики. Ю. Шевченко в обробці пісні для балету використав різноманітні стилі та жанри, включаючи вальс, танго та марш. Аранжування пісні, яке створив композитор Ю. Шевченко, передбачає використання симфонічних інструментів, репрезентує сучасне розуміння цієї пісні. Виконана оркестром під орудою В. Кожухаря мелодія набуває нових звукових можливостей, динаміки, глибини. Структура пісні стала більш різноманітною. Залежно від сцени балету та стилю виконання (вальс, танго, марш) автор упровадив різні гармонійні й інструментальні елементи, які можуть впливати на загальне звучання пісні та додавати свій відтінок, що призводить до більш складної структури пісні [1].

Специфіка музики в сучасному комедійному балеті полягає у використанні різних музичних жанрів та стилів - від класичної музики до джазу, року, попу та ін. Музика в комедійному балеті може бути експресивною та емоційно зарядженою, з неочікуваними звуковими ефектами, що допомагають підкреслити гумористичний ефект.

Музика Юрія Шевченка до комедійного балету «За двома зайцями» також характеризується надзвичайною різноманітністю і мелодійністю музичного стилю. Композитор врахував автентичні коди першоджерел балету й здійснив інтермедіальний та інтертекстуальний перехід у часопростір сучасної української культури. Зібравши у виставі розмаїтість відтінків та елементи різних музичних культур, митець майстерно використовує комічні / гумористичні інтонації мотивів народних пісень («Ой, під вишнею», «Ой, дзвони дзвонять», «Гандзя» («Чи є в світі молодиця»)), а також танцювальні мелодії кадрилі, танго, вальсу й навіть одеського фольклору, як у сцені «Ця школа бальних танців». Ці майстерні знахідки композитора музичними засобами знайомлять глядача з традиційними цінностями та способом життя українського народу в минулі часи, створюють атмосферу святкової культури епохи модерну. Колоритний музичний матеріал знайшов блискуче втілення у філігранному виконанні музикантів симфонічного оркестру Національної опери України.

Музичний портрет Голохвастова в балеті «За двома зайцями» має дві провідні теми. Саме в першій темі зосереджений комізм, виражений фразою пісні «У небі канареєчка літає». Згадуючи такі приємні моменти життя, як зустрічі з привабливими дівчатами, прогулянки та вечірки, головний герой наспівує: «У цьому все життя і весь наш резон» («У цьому все життя і весь його сенс»), що підкреслює нікчемність його життя. Ця тема звучить легко й граціозно в тональності До мажор. комедія музичний театральний балет

Обробка пісні Ю. Шевченком є сучасним поглядом на цю авторську пісню. У виконанні оркестру вона набуває нового звучання, динаміки та глибини. Симфонічний оркестр використовує різні тональності, відхилення та модуляції, щоб підкреслити різні частини пісні та створити емоційний контраст імпровізаціями, вокалом та інструментальними соло, які додають звучанню нової глибини та різноманітності за допомогою використання різних інструментальних вставок, сольних партій, оркестрових переходів.

Навіть у сцені «іронічного похорону» автор, з огляду на комедійний, майже сатиричний образ головного героя, можливо, хотів показати, що це, скоріше, комедійне дійство або пародія. Цей прийом сприяв значному підсиленню балетного дійства, філософському осмисленню питання про справжній сенс життя та смерті.

Образ Проні в комічному балеті Юрія Шевченка «За двома зайцями» перетворився із незграбної міщанки, що мріє вдало вийти заміж, на мрійливу, закохану, більш вишукану та романтичну дівчину, яка щиро бажає знайти своє жіноче щастя.

Цікавим творчим рішенням балету, яке може передавати певний емоційний стан чи настрій, стала ідея колоритного, поліжанрового інтонаційного портрета міста з єврейською інтонаційністю героя Йоськи, з характерними комічними інтонаціями портрета клезмера, позначеного ладовою основою зі збільшеною секундою, тембром кларнета тощо.

Балет «За двома зайцями» на музику Юрія Шевченка став знаковим етапом у розвитку жанру комедійного балету на теренах української культури і викликає жвавий інтерес серед глядачів.

Література

1. Садовенко С. М Балет «За двома зайцями» Юрія Шевченка як самобутній феномен української музичної культури. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв : наук. журнал. 2023. № 1. С. 228-234.

Размещено на Allbest.ru