Історико-пам'яткознавчий аналіз громадських та державних ініціатив зі збереження та розвитку культурної спадщини в умовах російсько-української війни
Здійснення історико-пам’яткознавчого аналізу трансформацій організаційно-правових засад, змісту діяльності та міжнародного співробітництва українських державних та громадських інституцій у сфері охорони та збереження культурної спадщини в умовах війни.
| Рубрика | Культура и искусство |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 15.05.2024 |
| Размер файла | 69,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Український інститут культурної спадщини як державний заклад започаткував міжнародний проєкт «Листівки з України», на яких розміщено об'єкти культурної спадщини із різних регіонів України. Інформація про ці пам'ятки представлена українською та англійською мовами. За допомогою цих листівок небайдужі активісти намагаються розповісти світові про нищення української культури поширенням у соціальних мережах. Провідна мета згаданого проєкту -- продемонструвати світовій спільноті об'єктивний профіль російських окупантів («Листівки з України», 2022).
Державні органи влади різних рівнів виступають ініціаторами проведення пам'яткоохоронних заходів, виходячи із наданих їм повноважень. Так, наприклад, у серпні 2022 р. Президент України В. Зеленський закликав провести позачергову сесію Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО щодо включення історичного центру Одеси до списку світової культурної спадщини. Позитивне рішення про включення за прискореною процедурою Комітет ухвалив 25 січня 2023 р. (Історичний центр Одеси внесли до списку ЮНЕСКО.
13 грудня 2022 р. дружина Президента України О. Зеленська та Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко обговорили у Парижі з генеральним директором ЮНЕСКО Одрі Азуле проблеми культури та освіти. На зустрічі розглядалася всебічна реалізація програми захисту та сприяння культурній спадщині в Україні із залученням міжнародної фінансової допомоги. На зустрічі прийнято рішення про призначення представника ЮНЕСКО в Києві, який спостерігатиме за об'єктами культурної спадщини через супутникові системи інших агенцій ООН. Це важливо для документування злочинів агресора. Україна розраховує на комплексну та систематичну програму допомоги від ЮНЕСКО (Ткаченко, О. 2022b).
3 квітня 2023 р. у Києві відбулася друга зустріч першої леді України із генеральним директором ЮНЕСКО. О. Зеленська подякувала за включення історичного центру Одеси до всесвітньої культурної спадщини та привітала розблокування роботи Комітету Всесвітньої спадщини і звільнення його від російського головування. Також відзначила зусилля, яких доклала ЮНЕСКО для моніторингу, оцінювання та документування шкоди, завданої культурній спадщині України. Ці дані будуть використані для збору доказів для притягнення агресора до відповідальності, зокрема міжнародної, за злочини проти культурної спадщини України. Висловила сподівання на підтримку з боку ЮНЕСКО у поверненні культурних цінностей, які агресор викрав та незаконно вивіз із окупованих територій України, брутально порушивши Статут і конвенції ЮНЕСКО (Зеленська обговорила з гендиректоркою ЮНЕСКО збереження культурної спадщини України, 2023).
Завдяки фундації першої леді України та за підтримки Міністерства оборони України, з ініціативи й організації Посольства України у Данії проведено благодійні українські вечори. Упродовж 23 та 24 травня 2023 р. на сцені Королівського театру Копенгагена проведено концерти Національного президентського оркестру, провідних українських зірок оперної сцени, дитячої хореографічної студії ансамблю імені Павла Вірського. Усі зібрані кошти від продажу квитків були спрямовані до гуманітарного фонду першої леді, що підтримує дітей-сиріт та сприяє відбудові культурної інфраструктури в Україні (У Копенгагені за підтримки Міноборони проходять благодійні Українські вечори, 2023).
Серед державних інституцій варто відзначити активну діяльність МКІП, одним із провідних завдань якого є охорона культурної спадщини, музейної справи, переміщення та повернення культурних цінностей. Зауважимо, що війна сформувала перед культурою новітні виклики: відсутність конкретних методичних рекомендацій щодо окреслення дій в умовах війни (МКІП збирає докази пошкодження пам'яток культури -- українців просять надсилати фото і відео. 2022). МКІП необхідно приймати відповідні нормативні акти та подавати інформаційні роз'яснення про переміщення культурних цінностей через державний кордон України. Потрібно провести систематизацію інформації про викрадені і втрачені культурні цінності та розробити детальні рекомендації про захист культурних цінностей в умовах розгортання збройних конфліктів. МКІП проводить верифікацію та оприлюднює повідомлення про знищені об'єкти культурної спадщини, а на деокупованих територіях України проводить реінвентаризацію культурних пам'яток, фіксує і вивчає масштаби пошкодження й зникнення.
Працівники Українського державного інституту культурної спадщини, що діє при МКІП як культурно-просвітницька інституція, утворена для збереження та захисту культурної спадщини України, ініціювали створення чат-боту «Зруйнована Спадщина» для фіксації об'єктів культурної спадщини, що зазнали руйнувань російськими окупантами. Завдяки цьому проєкту встановлено тісні зв'язки із зарубіжними доброчинцями для реставрації об'єктів культурної спадщини (Зруйнована культурна спадщина України. 2022).
МКІП відкрило мультивалютний благодійний рахунок для підтримки культури та медіа в Україні. Благодійні кошти були спрямовані на збереження, перевезення, фотофіксацію, охорону та реставрацію пам'яток культури, допомогу культурним і мистецьким інституціям, творчим майстерням, постраждалим радіоі телестудіям або ж пошкодженим чи зруйнованим внаслідок бойових дій під час збройної агресії росії проти України (МКІП. 2022).
Також з ініціативи МКІП утворено загальноєвропейський фонд на відновлення фінансування програми «Велика Реставрація», до якого долучився Міжнародний центр із дослідження, збереження та реставрації культурних цінностей, що надав матеріальну допомогу для визначення розмірів повоєнної відбудови пам'яток культури в Україні (У Комітеті з питань бюджету закликають долучатися до відновлення української культурної спадщини, 2022).
Представники МКІП беруть регулярну участь у засіданнях комітету із захисту культурних цінностей у штаб-квартирі ЮНЕСКО у Парижі, де звітують про пошкоджені об'єкти культурної спадщини. Зокрема, 19 грудня 2022 р. заступниця міністра МКІП К. Чуєва закликала комітет до активних дій, зазначивши, що Україна готова ділитися досвідом та працювати спільно з країнами-учасницями над удосконаленням механізмів відповідальності за порушення міжнародного гуманітарного права, зокрема у галузі культурної спадщини (ЮНЕСКО продовжить допомагати Україні у збереженні й захисті культурної спадщини. 2022).
На початку травня 2023 р. Міністр культури та інформаційної політики О. Ткаченко обговорив із представниками Об'єднаних Арабських Еміратів шляхи співпраці щодо надання допомоги митцям в Україні та збереження національної культурної спадщини. Сторони також обговорили співпрацю у цифровізації культури, протидії російській пропаганді, підтримці Українського культурного фонду й Українського інституту книги, а також обміні досвідом для фахівців культурної галузі. МКІП зобов'язалося підготувати перелік проєктів, реалізація яких потребуватиме підтримки партнерів з ОАЕ (Ткаченко, О. 2023).
До реалізації пам'яткоохороних заходів у регіонах долучаються обласні військові адміністрації (далі -- ОВА). Зокрема, наприкінці травня 2022 р. за ініціативи МКІП разом із Харківською ОВА засновано фонд для збирання коштів на відбудову національного літературно-меморіального музею Григорія Сковороди у селі Сковородинівці, зруйнованого російськими військовими (На відновлення Музею Сковороди на Харківщині відкрили фонд для збору коштів, 2022).
ОВА за підтримки МКІП проводять на деокупованих українських територіях культурні заходи. Так, 13 травня 2023 р. на Донеччині розпочався мистецький проєкт «Культурний фронт» для емоційної підтримки мешканців області, перші заходи якого відбулися в селах Рубці та Новоселівка Лиманської громади. Метою проєкту було надання сучасних культурних послуг жителям деокупованих територій, де зруйновані або пошкоджені заклади культури та для покращення психоемоційного стану мешканців цих регіонів (На Донеччині стартував мистецький проєкт «Культурний фронт», 2023).
Очільники ОВА розробляють проєкти відбудови та розвитку своїх регіонів, до яких включаються питання культурної інфраструктури. 7 червня 2023 р. Міністр культури та інформаційної політики О. Ткаченко обговорив із представниками ОВА питання відновлення та модернізації об'єктів культурної інфраструктури у регіонах та реставрації пам'яток культурної спадщини. На зустрічі розглянули програму комплексного відновлення регіонів. Зокрема, сторони обговорили процес оптимізації та модернізації культурної інфраструктури з дотриманням вимог безбар'єрності, створення приміщень для укриття працівників та відвідувачів, формування матеріально-технічного забезпечення закладів для надання базового набору культурних послуг: доступ до читання, кінофільмів тощо. Також розглянуто заходи з охорони об'єктів культурної спадщини та реставрації пам'яток культурної спадщини у регіонах (Ткаченко обговорив із представниками ОВА відновлення об'єктів культурної інфраструктури, 2023).
Українські та зарубіжні засоби масової інформації подають різноманітні відомості не тільки про державні, а й про громадські ініціативи щодо врятування та охорони пам'яток культури та історії. Зокрема, громадські активісти як із особистої ініціативи, так і за сприяння місцевих органів влади долучаються до профілактичних заходів по убезпеченню пам'ятників від можливих обстрілів у різних населених пунктах України. Залежно від обставин проведено різні заходи: обкладення пам'ятників мішками із піском для захисту від осколків; використання вогнетривких матеріалів для обгортання об'єкта; залучення риштування; по можливості демонтування на певний час (Зруйнована культурна спадщина України. 2022). Також громадськість виступає ініціатором збору фінансових донатів із закупівлі матеріалів для створення захисту музейних колекцій, які неможливо транспортувати у безпечніші регіони України для їхнього тимчасового збереження.
Із перших днів широкомасштабного вторгнення російського агресора громадські інституції поруч із державними та муніципальними розробляють різнотипові проєкти як врятувати, зберегти та відбудувати культурну спадщину України. Розвиток культури в умовах війни можливий через залучення волонтерів та меценатів, які допомагають реалізувати творчі проєкти. Діяльність українських митців за кордоном допомагає збирати донати та розширювати спілкування і співробітництво із міжнародними культурними організаціями (Плецан, Х. 2022, с. 85).
Громадські організації України активно долучаються до співорганізації та проведення міжнародних науково-практичних конференцій з питань охорони та збереження культурної спадщини в умовах війни. Зокрема, громадська організація Центр розвитку «Демократія через культуру» спільно із Інститутом культурології Національної академії мистецтв України та Латвійською академією культури організували 30 травня 2023 р. міжнародну онлайн конференцію «Ціннісно-креативні складові національної культури в нових суспільних реаліях». Під час заходу йшлося про законодавчу підтримку культурної спадщини та фіксацію воєнних злочинів проти неї. На конференції директорка Департаменту культурної спадщини МКІП М. Томин представила пріоритети культурної політики України, зокрема у сфері охорони культурної спадщини під час збройної агресії Росії та у повоєнній відбудові, а завідувачка кафедри ЮНЕСКО з питань нематеріальної культурної спадщини та законодавства при Латвійській академії культури Аніта Вайваде презентувала дослідження «Нематеріальна культурна