Обрядові свята українців як практики когнітивного картування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Обрядові свята українців як практики когнітивного картування

Шевченко Наталія Олександрівна

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри артменеджменту та івент-технологій НАКККіМ, м. Київ

В умовах швидкоплинних змін глобалізованого світу, на тлі російської агресії щодо всього українського, зростає роль культури, збереження і відродження давніх календарних традицій, як основи існування української ідентичності, засобу пристосування людини до обставин свого існування, адаптивної стратегії для відтворення в оточуючому соціумі складових, необхідних для консолідованих дій у часи випробувань. В цьому контексті, український обрядовий календар, як продукт усної творчості нашого народу, що зберіг минулі вірування та зумів збагатитися новими синкретичними аспектами, залишається актуальним і в наш час, а народні та релігійні свята, пов'язані з ним відображають цінності української культури, що орієнтовані на майбутнє. календарний обрядовий свято традиція

Як зазначає професор культурології О. Копієвська, глобальні світові виклики та трансформаційні процеси в культурі, спонукали сучасний науковий світ до використання картографічних засобів, а саме когнітивного картування, у питаннях щодо національної ідентифікації, культурного відродження, збереження культурних цінностей [ 2]. Об'єктами культурної карти для України стали образи, поняття, явища в рамках знайомого просторового оточення, які почали видозмінюватися в результаті російсько-української війни і винесли на порядок денний необхідність сформулювати новий погляд на місце України в культурній картині світу, осмислити феномен українського культурного продукту під час війни, задати координати якісних змін у повоєнному міжкультурному діалозі, виробити нові моделі функціонування культурних інституцій.

Метод культурної картографії був запропонований Фредеріком Джеймісоном для аналізу феноменів культури та орієнтації в соціальних зв'язках сучасного світу, який постійно видозмінюється [5], щоб виробити комплексну стратегію протидії уніфікації та втрати національних рис, що неминуче проявляються в глобалізованому культурному просторі. Необхідні спеціальні умови або культурні практики для того, щоб велика кількість елементів поєдналася у цілісну картину сучасної історичної ситуації. Таким чином, українські обрядові свята, які можна віднести до найбільш стійких культурних традицій, можна розглядати як практику ментального картування українського соціокультур- ного простору в цілому та репрезентацію локальних спільнот і їх культур, як модель синхронізації побутової життєдіяльності українців з природними умовами на регіональному та глобальному рівнях.

Календарні обрядові свята є відображенням універсальної картини світу кожного народу та однією з давніх форм передачі від покоління до покоління космогонічних уявлень. Християнізація слов'ян у Х столітті принесла з собою візантійську версію юліанського календаря, в той же час на Русі співіснували декілька календарних стилів і збереження дат святкування аграрних свят, що підкреслює синкретичність народного обрядового календаря, оскільки він поєднував релігійні і господарські функції. Зокрема, святкування Різдва-язичеської Коляди, давнього календарно-обрядового дійства, пов'язаного із народженням Нового сонця і нового землеробського циклу та приуроченого до дня зимового сонцестояння завжди відбувалося 25 грудня, і тому традиції різдвяних свят містять елементи аграрної обрядовості.

Функцію заклинання на новий вражай виконувала система обрядових хлібів (дідух, паляниці, кутя, пироги, книші), водіння Маланки та обряди колядування і щедрування. В наш час, кожного року 13-14 січня, відбуваються дійства вертепів, народні вистави, водіння Кози. Етнографічний фестиваль «Маланка-Фест», який проходить у місті Чернівці є одним із об'єктів культурної спадщини України, а святкування Маланки у селищі Красноїльськ, що на кордоні з Румунією перетворюється на центр карнавалу, подивитися на який з'їжджаються туристи з усієї Європи. До свята готуються традиційні для кожного села костюми, виготовляються унікальні маски з пап'є-маше, розучуються танці та пісні [ 4].

У грудні 2022 року відбулася історична подія для багатьох українських релігійних громад, які перейшли на святкування Різдва за григоріанським календарем і таким чином долучилися до святкових культурних практик більшості європейців. Найяскравіше це дійство можна було спостерігати в селі Криворівня, яке є одним із центрів гуцульського колядування на Верховинщині Івано-Франківської області. В обряді колядування беруть чоловіки у святкових традиційних строях, які гуртуються у гурти до десяти колядників з трембітами, скрипками та іншими музичними інструментами, які впродовж Різдвяних свят обходять всі будинки у селі та колядують і віншують. У такій формі гуцульська коляда та ритуальні танці й віншування побутують тільки в селах Верховинського району, де налічується 74 колядницьких практик [3].

Своєрідним проявом впливу українців на світові культурні практики святкування Різдва, є історія української пісні «Щедрик», яка у 1916 році була створена композитором Миколою Леонтовичем, а 100 років тому вперше пролунала у США, і з того часу стала символом різдвяних свят у багатьох країнах світу та інструментом української дипломатії тих часів. 30 жовтня 1922 року відбувся виступ хору у місті Чикаго, в одному з найпрестижніших концертних залів міста - Chicago Orchestra Hall, пізніше на сцені Карнеґі Гол у Нью-Йорку, а потім цього світове турне мелодії продовжилось у Мексиці, Бразилії, Аргентині, Уругваї, Кубі та Канаді.

І сьогодні, як і в минулому, пісня презентує українську культуру та показує творчу Україну, транслює українську ідентичність, історію, спільні цінності вільного світу. Ще у грудні 2021 року була запущена міжнародна культурно-мистецька кампанія «Щедрик: магія Різдва» ( «Shchedryk: celebrating Christmas magic»), за ініціативи Міністерства закордонних справ України та за підтримки Посольства США в Україні та Western NIS Enterprise Fund (WNISEF), Крім того, впродовж 12-16 січня 2022 року в Музеї кіно Довженко-Центру, відбулася мультимедійна інсталяція «Щедрик: виставка», яка через звук, проєкції, анімації та кінетичні об'єкти демонструє історію «Щедрика», як точку перетину музичної композиції з історією України та світовою культурою. Відкриття виставки супроводжувалось виступом Камерного хору «Київ» під керівництвом диригента Миколи Гобдича, який виконав традиційні українські колядки, серед яких чільне місце займає Щедрик.

До 100 річчя першого виконання пісні, у жовтні 2022 року Міністерство закордонних справ України, Генеральне консульство України в Чикаго разом з найбільшою у світі цифровою платформою для артп- роєкцій Art on the MART запустили арт-проєкт «Щедрик» - спеціальну програму «Shchedryk - Carol of The Bells: Unwrap the Holiday Magic», відеомапінг в яскравій 2D та 3D анімації про історію Щедрика від давніх витоків української культури колядки до всесвітньовідомої мелодії «Carol of the Bells», де представлені чотири історичні етапи Щедрика: язичницький період й український контекст пісні, європейський, американський період та сучасність[1]. Відеопроєкція супроводжувалася спеціально створеним саундтреком з використанням пісні «Щедрика» у виконанні Національного заслуженого академічного українського народного хору України ім. Г. Верьовки та U.S. Air Force Band in Europe.

Відтак, можна зробити висновок, що, обрядові свята українців, як елемент світогляду та суспільно значуща система цінностей культури - це прояв практик когнітивного картування на культурній мапі світу, маркування культурних традицій української нації, формою пристосування українського суспільства до навколишнього середовища в минулому та освоєння інформації і традицій комунікацій в глобальних викликах сучасності.

Література

1. Історію Щедрика показали на найбільшій у світі цифровій платформі для арт проекцій у Чикаго, США. URL: https://mfa.gov.ua/news/istoriyu-shchedrika-pokazali-na-najbilshij-u-sviti- cifrovij-platformi-dlya-art-proekcij-u-chikago-ssha (дата звернення 09.01.2023)

2. Копієвська О. Р. Трансформаційні процеси в культурних практиках України: глобальний, глокальний контекст та локальні особливості (кінець ХХ - початок ХХІ ст.): дис. ... доктора культурології (доктора наук):26.00.06.Київ, 2018. 487 с.

3. Традиції колядування на Верховинщині внесено до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини URL: https://www.facebook.com/verhovunaRDA/posts/1053287055024512(дата звернення 08.01.2023)

4. Як на Буковині гуляють відому на весь світ автентичну Маланку URL: https://shotam.info/yak-na-bukovyni-huliaiut-vidomu-na-ves-svit-avtentychnu-malanku/(дата звернення 08.01.2023)

5. Jameson F. 1990a. Cognitive Mapping // Nelson C., Grossberg L. (eds.) Marxism and the Interpretation of Culture. -- Urbana, Chicago URL: http://www.rainer-rilling.de/gs-villa07- Dateien/JamesonF86a_Cognitive-Mapping.pdf (дата звернення 09.01.2023)

Размещено на Allbest.ru