Contemporary в системі сучасної хореографії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Contemporary в системі сучасної хореографії

Євтушенко Аліна Дмитрівна, здобувачка Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв

Хореографічне мистецтво - це мистецтво, яке об'єднує різні, суперечливі і навіть протилежні погляди. Тут зливаються в одному потоці танець і пантоміма, музика і поезія, пластика поз і рухів у скульптурі, іноді драматизм літературних творів. Танець завжди робив життя людей яскравішим.

Танець у своїй найпростішій формі - це виразний рух людського тіла, який слідує певному ритму. Кожен танець має як танцювальний словник, так і мову танцю, яка стає текстом хореографічного номера. Танець - це момент, яким можна виразити стан своєї душі, почуття, настрій, емоції та бажання.

Contemporary - це та хореографія, яка приділяє увагу розкриттю власних думок і почуттів. Цей стиль сучасного танцю поєднує в собі не тільки елементи, рухи та структури, а й граматику емоційних станів.

Contemporary dance (від англ. contemporary та фр. contemporain) - вид сучасної хореографії неокласичного спрямування європейського походження; авторські неокласичні методики синтезу (танцювальні лабораторії, студії, письменники та академічні театри Франції, Люксембургу, Англії, Німеччини, Голландії, Данії) на основі класичного танцю (системи), техніки неокласичного балету тощо, а також техніки сучасного джазу, танець та імпровізація. Сучасна хореографія тісно пов'язана з класичною хореографією завдяки структурному оформленню рухів, формі корпуса, рук і ніг, положенням і техніці [4, 50].

Contemporary - це «психологічний неокласичний танець». Він заснований на імпровізації і дає постановнику «вільне мислення» для експериментів і придумування нових і цікавих речей. Постановник може поєднувати кілька технік одночасно в постановці. Танці у вертикальному положенні (стоячи), партері (на підлозі) та в парах. Кожен виконавець через танець виражає свої почуття, емоції та те, що неможливо передати словами.

Слід зазначити, що сьогодні в танці контемпорарі використовують такі техніки: техніка Фрея Фауста «Аксіс Сілабус» (Axis Syllabus), аналіз руху Лабана «Лабананаліз», техніка руху А. Ван Дайка «Контртехніка» (Countertechnique), Джо-ан Скіннер «Техніка на основі звільнення» (Release based Technique), техніка Девіда Замбрано «Низький політ»» (Flying Low, n.d.), імпровізація, контактна імпровізація та ін. Розгляд основних технік танцю контемпорарі, принципів та навчальних методик провідних майстрів цього різновиду танцю важливий для відтворення цілісності феномену [3, 351]. контемпорарі-денс тіло почуття

Сучасне хореографічне мистецтво передбачає, що воно є не просто мистецтвом, а процесом самопізнання, що уособлює творчий світ артиста. Незважаючи на те, що це відносно новий вид мистецтва, воно має довгу історію, і більшість дослідників відносять його походження до кінця ХІХ століття. Це переростає в прямий бунт проти «обмежень» балету. Багато істориків культури вважають Айседору Дункан (1877-1927) першою танцівницею, яка виконала сучасний танець, але водночас були й інші, такі як Лой Фуллер (1862-1928) і Мод Аллан (1883-1956). Фактично нову хореографічну ідею проголосив Франсуа Дельсарт (1811-1871). За словами мистецтвознавця князя Сергія Волконського, Дельсарт є основоположником науки про тілесне вираження. Він пов'язував емоційний стан людини з рухами тіла. Дельсарт знаходив основу руху в його природності, яку він прагнув звільнити від умовностей і з'єднати з музикою. Подібні ідеї, фактично революційні на той час, призвели до сплеску культурного розвитку і появи багатьох шкіл з навчанням «за системою Дельсарта». По суті, можна сказати, що Дельсарт створив нову культуру руху не лише в балеті, а й у мистецтві загалом [4, 102].

Незалежно від теми чи проблеми, яку вибирає постановник, він повинен донести головну ідею свого задуму до глядача, щоб глядач занурився повністю в постановку й у нього з'явилися емоції та почуття до того, що відбувається. Це має глибоке філософське та наукове підґрунтя, поєднуючи як нові тенденції та течії в сучасному мистецтві, так і традиційні методи та практики, засновані на біомеханіці людського тіла.

Contemporary - це взаємодія з простором, партнером, часом, змога проявити свої почуття, навчитись володіти своїм тілом, відчути тонкощі руху, імпровізувати та розчинятися в просторі.

Уроки складаються з розминки, вправ біля тренажера (ехегсісез sur la barre), проміжних вправ (exercice danse le center), швидких частин і стрибків (Allegro & Sauter), комбінацій (combinations). Ключовим елементом цього типу є часте відпрацювання дрібних прийомів і великих амплітуд, поєднання партерних рухів і стрибків (petit et grand sauterse). Сучасний танець базується на структурному проєктуванні руху та положенні тіла, рук і ніг, техніці кроку, обертів.

З урахуванням всіх особливостей і труднощів цього виду сучасної хореографії важливо додати, що професійна підготовка сучасного танцю можлива лише за умови оволодіння технікою класичного танцю. Знання вищого, середнього та середнього рівня, знання системи contemporary dance як сучасної хореографічної техніки дає змогу кожному, хто бажає, набути фізичних, оздоровчих, психологічних, театральних, естетичних, художніх і музичних якостей хореографії.

Курс contemporary dance базується на нормативній системі засобів виразності в хореографічному мистецтві. Майбутній фахівець балетмейстер та викладач сучасного танцю матиме краще розуміння його сутності, цілісної та гармонійної системи підготовки тіла танцюриста як м'язового апарату, розуміння психофізіологічної основи руху, професійне усвідомлення для досягнення правильного типу руху.

Айседора Дункан казала: «Якщо ви навчите людину цілком володіти своїм тілом, якщо ви при цьому будете вчити її виражати високі почуття, зробите так, що рухи її очей, голови, рук, тулуба, ніг виражатимуть спокій, глибоку думку, любов, ласку, дружбу або гордий жест великої відмови від чогось ганебного, ворожого тощо, це позначиться виховно на її свідомості, на її душі» [1].

Література

1. Контемпорарі-денс. Вікіпедія.

2. Корисько Н.М. Хореографія як контемпорарне мистецтво: культурологічний аспект. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2015. № 2. С. 101-105.

3. Федотова Н.В. Культурологічні засади та основні техніки танцю контемпорарі. 2022. № 40. С. 349-358.

4. Шариков Д І. «Contemporary dance» у балетмейстерському мистецтві : навч. посіб. Київ : КиМУ, 2010. 170 с.

Размещено на Allbest.ru