Основні техніки джаз-модерну

Размещено на http://www.allbest.ru/

Основні техніки джаз-модерну

Малумян Ельфріда Давидівна

магістрантка

Національної академії керівних кадрів

культури і мистецтв (м. Київ, Україна)

Анотація

джаз-модерн музика танець

Коротку і змістовна інформація про техніки джаз-модерну, з яких починається вивчення напряму, його принципи і методи. Проводиться паралель між джаз-модерном та іншими напрямами.

Ключові слова: Танець, джаз-модерн, методика, техніка, рух.

Малумян Эльфрида Давидовна (Украина)

Основные техники джаз-модерна

Аннотация

Короткая и содержательная информация об основных техниках джаз-модерна, с которых начинается изучение направления, его основные принципы и методы. Проведена параллель между джаз-модерном и другими направлениями.

Ключевые слова: танец, джаз-модерн, техника, методика, движение.

Malumian Elfrida (Ukraine)

Basik techniques of jazz-modern

Anotation

The article includes brief and meaningful information about the main techniques of jazz-modern, which begins the study of the direction, its basic principles and methods. To give examples, a parallel is drawn between jazz-modern and other directions.

Key words: Dance, modern jazz, technique, movement.

Принципи вивчення джаз-модерну беруть початок з основних технік, які розвинулися під час еволюції традиційних танцювальних систем. Будь-яка система танцю класичного, народного, історико-побутового чи бального танцю має певний набір рухів, який властивий тільки цій системі [2, 4].

Джаз-модерн розвинувся з фольклорних танців американців африканського походження ще у XVIII столітті. Так, аналізуючи африканський народний танець, Кетрін Данхем виділила такі технічні особливості цього стилю: використання пози колапс в танці; активний рух виконавця в просторі по вертикалі та горизонталі; ізольовані рухи різних частин тіла; використання ритмічно складних і синхронних рухів; поліритмія танцю; поєднання і гармонізація музики та танцю; імпровізація, як невід'ємна частина стилю.

Отже, головною відзнакою цих технік є те, що вони роблять танець, насамперед, безпечним, естетичним і амплітудним. Завдяки основним позам, положенням і прийомам, джаз-модерн набуває своєї самобутності та характеру, тому дуже важливо правильне виконання поз і технік джаз-модерну.

Поза колапс. Положення пози колапс в танці, це коли верхня частина корпусу не має напруги. Тіло вільне і розслаблене, вигини трохи збільшені, коліна зігнуті, тулуб і голова трохи зігнуті вперед. Основна відмінність джаз-модерну, модерну та класичного балету полягає, головним чином, у підтримці хребта. У класичному танці хребет є віссю всього тіла, віссю обертання і стрибків, у джазовому танці, навпаки, спина м'яка і гнучка. На першому етапі вивчення джаз-модерну головним завданням вчителя є досягнення достатньої свободи рухів різних частин хребта. Але водночас тіло повинно бути достатньо сильним, щоб рухи були енергійними [1, 13].

Не менш важливим етапом на початку вивчення джаз -модерну є ізоляція та поліцентрія. В африканському танці тіло ніби складається з окремих центральних частин: голова і шия, плечовий пояс, грудна клітка, таз (ниркова частина), руки і ноги. Оскільки руки та ноги складаються з окремих суглобів кисті, передпліччя, стопи та щиколотки, вони також можуть бути центрами, отже бути ізольованими та переміщатися незалежно. Ці центри діють просторово і ритмічно самі по собі, і саме це створює поліцентричний рух. Кожна частина тіла має власну зону і центр дій. Ізольовані центри в русі можна поєднувати це називають поліцєнтрією. Поліцентризм також є основним принципом техніки танцю, і для того, щоб ввести його в дію, використовується метод, який називається ізоляція, коли кожна частина тіла є центром, і ці центри рухаються незалежно один від одного. На перший погляд, це не просте завдання для танцюриста-новачка, адже відповідно до анатомічних особливостей нашого тіла всі центри взаємопов'язані, наприклад, рух голови природним чином створює напругу в плечовому поясі або грудях [1, 19].

Поліритмія. У джазовому танці центри можуть діяти не тільки в просторових напрямах, а й у різноманітних взаємопов'язаних ритмічних моделях. Поліритм тісно пов'язаний з музикою. Африканські фольклорні танці виконуються лише спільно з ударними музичними інструментами. Часто використовують кілька інструментів, кожен з яких веде свій ритм. Сучасна музика, особливо джазова, монометрична за структурою, тобто не існує різних ритмічних зразків, але при імпровізації того чи іншого інструменту ритм імпровізації накладається на основний ритм. Це приводить до утворення такого музичного поняття, як свінг, тобто виникнення певного імпульсу основного ритму, зміни мелодійного малюнку та ритмічної основи твору. Це суттєво впливає на рух танцю, що виконується у свінговій музиці, тому танцюрист повинен відчувати ритм музики своїм тілом і намагатися показати це в русі. З'являється не лише музичне поняття слова «свінг», а й свінг у танці. У танці це поняття означає розкачування, моторно-ритмічний рух будь-якої частини тіла або всього тіла. Свінг у русі має виконуватись вільним, розслабленим тілом або окремою частиною нашого тіла (кисті, ноги, голова, таз). Головне завдання цього руху відчути вагу тіла або його частини та вільно рухатися вниз, уперед або вбік. Свінгові рухи тіла особливо корисні для розслаблення хребта та зняття зайвої напруги [1, 30].

Це стосується й інших музичних жанрів, що використовуються для створення хореографічного твору. Сучасна музика, не лише джазова, дуже складна за своєю ритмічною структурою. Це спонукає учнів приділяти увагу відчуттю ритмічності та слуху.

Координація. Коли два або більше центрів рухаються одночасно, їх потрібно координувати. Координація здійснюється двома способами: коли два центри входять в рух одночасно, або коли вони починають рух по черзі. Можна поєднати найрізноманітніші центри: голову та таз, руки і голову, плечі й голову. Поєднання голови та грудей рідкісні, але можливі. Плечі можуть бути в парі з головою, тазом, руками і ногами. Таз пов'язаний з головою, грудьми, плечима, руками та ногами. Рухи двох і більше центрів можна робити в одному напрямку (наприклад, головою і тазом уперед-назад), тоді ми говоримо про паралелізм, але вони можуть рухатися і в протилежному напрямку (наприклад, голова вперед, таз назад), тепер мова йде про опозицію [1, 20].

Слід зазначити, що розвиток однієї або кількох сучасних танцювальних систем пов'язаний з іменами провідних викладачів, хореографів і виконавців. Вони привносили особливу філософію, самовираження та характер, отже підготовчий етап має бути індивідуальним. Так, наприклад, в техніці М. Грехем основою рухів є «contraction/release» (стиснення/розширення). У техніці Д. Хамфрі й Х. Лемона хребет звільнюється і рухається завдяки падінню та підйому ваги корпусу, тобто рух побудований на синусоїді: рух затримка в кульмінаційному положенні «suspend» та зворотній «rekovery». У техніці М. Каннінгема важливу роль відіграють різні спіралі та вигини хребців, пов'язані з рухами ніг, отриманими з досвіду класичного танцю. Іноді сучасний урок джаз-модерну запозичує вправи інших видів хореографії.

Contraction та release терміни, що позначають стан тіла, рук і ніг. Contraction (стискання, скорочення), протилежне release (розширення).

Contraction i release тісно пов'язані з диханням. Contraction виконується на звільнені легень від повітря, release при вдиху. Contraction не динамічна дія, тобто стиснення відбувається внаслідок скорочення м'язів, а не внаслідок руху. Важливою особливістю є те, що під час contraction відбувається накопичення внутрішньої енергії, яка потім дає силу будь-якому руху.

Contraction i release це ключові поняття, визначені в техніці М. Грехем, а потім запозичені різними системами. В ексклюзивному інтерв'ю з Раном Руді Марта Грехем говорить, що: « contraction починається з глибини тазу, а потім, піднімаючись вище, охоплює хребет, а далі голову. Аналогічно, згори вниз виконується release» [1, 38]. Це дуже важливо, оскільки contraction часто виконується в «сонячне сплетіння», що є серйозною помилкою.

Джаз-модерн активно використовує рух танцюриста не тільки по горизонталі, а й по вертикалі. Часто використовується положення виконавця на підлозі. Існують рівні, тобто положення тіла танцівника в партері. Основними типами рівнів є: стоячи, сидячи, стоячи на колінах, лежачи [1, 38].

Джаз-модерн це унікальний танець, який поєднує в собі філософську зосередженість внутрішніх відчуттів модерну, безтурботність і стрімкість джазового танцю, а також строгість і витонченість балету. Це танець для неординарних особистостей, що прагнуть самовираження [3].

Отже, можна стверджувати, що цей стиль вимагає універсальності виконавця, дисципліни, регулярних тренувань. Особливо важливо на початку знайомства зі стилем навчитись відчувати своє тіло, для того щоб правильно виконувати необхідні техніки без травмувань і недоцільної витрати сили. Адже техніки, які розробили видатні педагоги-хореографи, мають непохитну важливість, допомагають кожному новому поколінню танцівників робити менше помилок, готуючи підґрунтя для творчих успіхів.

Література

1. Никитин В.Ю. Модерн-джаз танец. Начало обучения. Москва: ВЦХТ, 1998. 128 с.; ил.

2. Никитин В.Ю. Модерн-джаз танец: Этапы развития. Метод. Техника. Москва: Один из лучших, 2004. 414 с.; ил.

3. Ikirov.ru Что такое: джаз-модерн. URL: https://www.ikirov.ru/news/17783-chto-takoe-dzhaz-modern (дата посилання: 08.11.2020).

Размещено на Allbest.ru