Перспективи подальшого розвитку культурно-дозвіллєвого напряму роботи музеїв просто неба в Україні

Визначення актуальності питання збереження, відтворення та популяризації національної культурної спадщини. Інноваційні музейні заклади, які розширюють власну аудиторію завдяки застосуванню усієї різноманітності форм культурно-дозвіллєвої діяльності.

Рубрика Культура и искусство
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 17.05.2024
Размер файла 16,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Перспективи подальшого розвитку культурно-дозвіллєвого напряму роботи музеїв просто неба в Україні

Борисенко Юлія Станіславівна

асистент кафедри музейного менеджменту

КНУКіМ, м. Київ

У сучасних умовах світових глобалізаційних процесів досить нагальним для українців залишається питання збереження, відтворення та популяризації національної культурної спадщини. Музейні заклади просто неба - унікальні центри зосередження не лише пам'яток української народної культури, а й осередки пропаганди національної нематеріальної культурної спадщини. Скансени і заклади скансенівського типу повною мірою відповідають глобалізаційним викликам, адже є інноваційними за своєю суттю - максимальне наближення до відвідувача робить їх привабливими у сенсі цікавої організації дозвілля.

Проте, можемо констатувати, що сьогодні перед музейними закладами просто неба постає низка завдань, вирішення котрих сприятиме входженню України до європейського музейного простору. Одним із перших і невідкладних завдань залишається удосконалення законодавчої бази як у сфері культури, так і музейної справи, зокрема.

На сьогодні робота музейних закладів просто неба регламентується такими законодавчими актами, як: Закон України «Про музеї і музейну справу» від 29.06.1995 р. № 249/95 [3]; Закон України «Про охорону культурної спадщини» № 2768-III (2768-14) від 25.10.2001 р. [4]; Закон України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» від 21.09.1999 № 1068-XIV; «Положення про Музейний фонд України» (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 липня 2000 р. за № 1147); Закон України «Про культуру» від 14.12.2010 № 2778-VI [2]. Як бачимо, наявна законодавча база є досить застарілою, і потребує більш сучасних підходів до управління в окресленій галузі.

Однією з основних властивостей функціонування музеїв просто неба можна назвати наявність видовищного елементу, що надає широкі можливості для неформального спілкування. На території скансенів часто організовують різноманітні фестивалі, театралізовані вистави, змагання, ярмарки, виступи колективів, історичні реконструкції. В умовах сьогодення комунікативна функція музейної діяльності набуває особливої уваги у взаємозв'язку скансену та суспільства. Саме тому поруч із класичними формами музейної комунікації (експозиційно-виставковою, просвітницько-освітньою, видавничою) виникають принципово інші, новітні способи взаємодії музеїв і соціуму, зорієнтовані на розширення масштабів впливу музеїв у громадському середовищі [1, с. 149].

Досить актуальним залишається питання підготовки кадрів для роботи в даних закладах, оскільки на сьогодні це має бути не лише музейний працівник, а й непересічна, творча особистість. Прикладом може стати професія івент-менеджера, котра на сьогодні є досить популярною на ринку праці. До основних обов'язків івентора входить: управління проєктами, підготовка пропозицій, написання сценаріїв та планів роботи, розробка креативних ідей та концепцій, створення нових креативних проєктів [1, с. 150].

Насичена культурно-дозвіллєва діяльність, на сучасному етапі є одним з основних видів роботи музею просто неба, потребує відповідних професійних якостей. Працівники скансену повинні мати режисерські та акторські якості для реалізації культурно-дозвіллєвих проєктів у своїй роботі. Так, в ідеалі, при кожному скансені чи закладі скансенівського типу повинна працювати режисерська група, основою діяльності котрої буде реалізація культурно-розважального напряму [5, с. 39]. Останнім часом існує тенденція відтворення у рамках музеїв просто неба традиційних ремесел, характерних для відповідної місцевості і часу, наприклад: роботи мірошника, ткача, коваля, гончара, тесляра, тощо. Досить часто відвідувачі самостійно беруть участь у проведенні майстер-класів, які також є одними із найпоширеніших форм роботи з аудиторією, що потребує відповідних навичок від працівників [5]. Однак в умовах сьогодення досить нелегко знайти професіонала із виготовлення металевих чи дерев'яних виробів за технологіями минулих століть, тому питання підготовки та підвищення кваліфікації кадрів для скансенів, на нашу думку, повинно вирішуватись на законодавчому рівні.

Отже, вітчизняні музеї просто неба є інноваційними музейними закладами, які розширюють власну аудиторію завдяки застосуванню усієї різноманітності форм культурно-дозвіллєвої діяльності. У той же час нагальною потребою є зберегти українські скансени як наукові і пам'яткоохоронні центри, аби не перетворити їх, як підставою зазначають спеціалісти, на заклади виключно розважального характеру. Розиваючись як поліфункціональні комплекси дозвілля, музеї під відкритим небом поєднують природне середовище з технічними досягненнями та оригінальними формами дозвілля, сприяють популяризації української народної культури.

Література

музейний заклад культурно-дозвіллєвий аудиторія

1. Бєлікова М.В., Гресь-Євреінова С.В. Інновації в музейній практиці України та світу: досвід та проблеми запровадження // Актуальні проблеми, сучасний стан та перспективи розвитку індустрії туризму в Україні та Польщі: матеріали сьомої Міжнар. наук.-практ. конф. / за ред. І.В. Саух. Житомир. 2013. С. 149-151.

2. Закон України «Про культуру» за станом на 14 грудня 2010 р. Офіц. вид. Київ: Парлам. вид-во, 2011. 19 с. (Бібліотека офіційних видань).

3. Закон України «Про музеї та музейну справу». Голос України. 1995. 17 серп.; Відомості Верховної Ради. 1995. № 25. Ст. 191.

4. Закон України «Про охорону культурної спадщини» за станом на 12 червня 2011 р. Офіц. вид. Київ: Парлам. вид-во, 2010. 39 с. (Бібліотека офіційних видань).

5. Зеленюк Г.А. Сучасні тенденції у культурному дозвіллі етнографічних парків Києва. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. Серія «Мистецтвознавство». 2014. Вип. 30. С. 38-43.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Історія становлення музеїв України. Особливості культурно-дозвіллєвої роботи в музеях під відкритим небом: Центру народознавства "Мамаєва Слобода" та Національного музею Народної архітектури і побуту Пирогово. Особливості їх та перспективи розвитку.

    курсовая работа [55,3 K], добавлен 06.11.2014

  • Теоретичні основи та суть поняття "культурна сфера", її територіальна організація. Загальна характеристика культурної діяльності в Україні та основні заклади комплексу культури. Перспективи розвитку високоефективної культурної сфери в Україні.

    курсовая работа [510,0 K], добавлен 13.10.2012

  • Історія створення музею просто неба в Пирогово, його відмінні риси - театралізовані дійства. Основні експозиції музеїв народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини, історії сільського господарства Волині, дитячої творчості в селі Прелесне.

    реферат [27,8 K], добавлен 21.12.2010

  • Вплив культурної спадщини на процес формування національної ідентичності (НІ). Особливості НІ мешканців Канади. Приклади фольклорної спадщини народів Канади і аборигенного населення. Роль національних свят у процесі виховання рис національного характеру.

    статья [21,7 K], добавлен 27.08.2017

  • Музеєзнавство як наукова дисципліна. Етапи становлення музеєзнавства в Україні. Перші музеї на етнічній території України. Музеї радянської доби. Культурно-освітня, науково-дослідна діяльність музеїв, збереження пам'яток минулого для майбутніх поколінь.

    контрольная работа [49,7 K], добавлен 20.04.2009

  • Вивчення найвідоміших комплексів архітектурних пам'яток Праги. Занесення історичного центру Праги до переліку об'єктів світової культурної спадщини. Втілення готичної архітектури у Кафедральному соборі св. Віта. Головні визначні споруди у Празі.

    презентация [7,3 M], добавлен 15.10.2019

  • Соціальна природа та взаємозв'язок соціальної, компенсаторної, евристичної функцій мистецтва. Класифікація мистецтва як способу емоційно-образного відтворення дійсності у художніх образах, застосування його в культурно-виховній та просвітницькій роботі.

    курсовая работа [46,1 K], добавлен 22.04.2011

  • Ситуація навколо АР Крим та м. Севастополя та питання щодо долі об'єктів культурної спадщини та культурних цінностей загалом, що перебувають на їх території. Досвід радянської евакуації найцінніших експонатів музеїв України. Безпека культурних цінностей.

    статья [64,7 K], добавлен 07.08.2017

  • Зростання ролі культурної політики як фактора економічної та соціальної інтеграції Європи. Діяльність Європейського Союзу з метою збереження культурної спадщини народів, розвитку мистецтва. Цілі створення та характеристики нової європейської ідентичності.

    статья [29,9 K], добавлен 20.08.2013

  • Сучасний погляд на проблему антропосоціогенезу. Сутність культурної еволюції та її відмінність від біологічної. Виникнення мистецтва як механізму культурної еволюції. Критерії виділення культурно-історичних епох. Поняття "цивілізація" в теорії культури.

    реферат [34,8 K], добавлен 26.02.2015

  • Рассмотрение субъектов культурно-досуговой деятельности и форм государственного регулирования. Изучение особенностей организации культурно-досуговой деятельности населения в домах культуры. Характеристика культурной среды агрогородка Новые Максимовичи.

    курсовая работа [87,2 K], добавлен 30.10.2015

  • Історія створення музею-садиби та мета його діяльності: збереження особливого культурного середовища, яке було за життя вченого. Комплекс М.І. Пирогова як взаємозв'язана система об'єктів культурної спадщини і пам'яток садово-паркового мистецтва.

    презентация [7,7 M], добавлен 18.12.2015

  • Цели и задачи культурно-просветительной работы. Анализ культурно-исторического опыта организации культурно-просветительной работы в СССР. Государственное управление в данной сфере. Основные направления деятельности. Опыт культурного шефства в СССР.

    курсовая работа [51,7 K], добавлен 01.12.2016

  • Знакомство с особенностями технологии подготовки и проведения фестивальных и конкурсных форм организации художественного творчества в современных социально-экономических, политических условиях. Анализ социальных функций культурно-досуговой деятельности.

    курсовая работа [81,8 K], добавлен 03.06.2013

  • Умови формування та розвитку українського кіномистецтва. Найвизначніші діячі та їх внесок до культурної спадщини. Розмаїтість жанрів і тем, реалізованих в кінематографі 1900-1930 рр. Національні риси, мистецька та історична цінність створених кінокартин.

    курсовая работа [65,2 K], добавлен 11.03.2011

  • Періодизація культурно-національного відродження України. Поява козацько-старшинських літописів. Діяльність "Руської трійці", організованої М. Шашкевичем, І. Вагилевичем та Я. Головацьким. Активизація інтелігенції. Кирило-Мефодіївське товариство.

    презентация [1,2 M], добавлен 06.12.2016

  • Хронологія створення та розвитку Адамівського куреня Українського козацтва, його сучасний стан та перспективи подальшого розвитку. Нормативна база діяльності козацьких угруповань. Структура та основні елементи Адамівського куреня, основний склад військ.

    книга [1,8 M], добавлен 29.10.2009

  • Визначення інтересів місцевих жителів до закладів культури та видів мистецтва. Дослідження різноманітності фестивалів у Волинській області, унікальності ідеї карнавалу візуальної майстерності. Суть театрів, концертних організацій та музеїв на території.

    статья [22,1 K], добавлен 19.09.2017

  • Особенности развития культуры России в условиях экономико-политической трансформации. Понятие и сущность эксклюзивных культурно-досуговых программ. Функции и значение активного отдыха. Значение индивидуальных атрибутов в культурно-досуговых программах.

    контрольная работа [31,4 K], добавлен 25.10.2010

  • Соціологія культури як один з найпарадоксальніших напрямів соціологічної думки. Концепції культурно-історичного процесу. Поняття культури в системі соціологічного знання. Визначення її місця в культурно-історичному процесі. Класифікація культур по типу.

    контрольная работа [131,2 K], добавлен 15.06.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.