Класична станкова графіка як пропедевтична ланка в структурі вітчизняного графічного дизайну

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний транспортний університет

КЛАСИЧНА СТАНКОВА ГРАФІКА ЯК ПРОПЕДЕВТИЧНА ЛАНКА В СТРУКТУРІ ВІТЧИЗНЯНОГО ГРАФІЧНОГО ДИЗАЙНУ

Буртовий Анатолій, заслужений художник України,

доцент кафедри комп'ютерної, інженерної графіки та дизайну

Лампека Микола, кандидат мистецтвознавства,

доцент кафедри комп'ютерної, інженерної графіки та дизайну

Представлено результати розгляду впливів графічних технік, стилістики і виражальних засобів графічного мистецтва на становлення вітчизняного графічного дизайну у контексті навчальних процесів та сучасних арт-практик. Метою роботи було визначення логічно-структурних зв'язків класичної станкової графіки з дизайн-діяльністю митців нового покоління. З'ясовано, що арт-дизайн підпорядкований концептуальним стратегіям, що мають маніпулятивний характер, пов'язаний з відсиланням до певної алюзії, як засобу інтертекстуальності. Стратегії впливають на вибір методів і характеризують способи їх реалізації в арт-об'єктах. На прикладі відомих світових класичних зразків продемонстровано, як дизайн авторських графічних проєктів надає неочікуваного звучання знаним взірцям у контексті новітніх реалій. графічний техніка мистецтво дизайн

Вітчизняна система дизайн освіти орієнтується на практичну діяльність у підготовці висококваліфікованих фахівців з графічного дизайну, які володіють теоретичними базовими знаннями, орієнтуються у сучасних тенденціях мистецтва та культури, вільно оперують притаманними дизайну методами, а також методиками професійної діяльності, що базуються на проєктному інструментарії та технологіях, що демонструють здатність майбутніх фахівців виявляти практичні навички застосування отриманих знань і умінь у площині практичної реалізації в процесі дизайн-діяльності.

Студенти засвоюють методи, методики та навички роботи з графічними матеріалами, вивчають класичні графічні техніки і новітній інструментарій, заснований на цифрових технологіях. Освітні програми містять широкий спектр дисциплін, що дають можливість здобувачам вищої мистецької освіти, уже під час навчання, готуватися до практичної діяльності у сфері графічного дизайну. Ці програми сприяють формуванню у випускників умінь і навичок, необхідних для якісного вирішення завдань у професійній діяльності, що базуються на спеціальних фахових компетентностях, однією з яких є здатність застосовувати знання з історії українського та зарубіжного мистецтва та дизайну в художньо-проєктній діяльності.

Це, своєю чергою, передбачає програмні результати навчання, які знаходять вираження у здатності оперувати у практичній роботі здобутками національної та всесвітньої культурно - мистецької спадщини, розвиваючи соціокультурний простір засобами дизайну. Вони також дозволяють виявляти у професійній діяльності прояви української ментальності, використовувати фактор історичної пам'яті, заснований на національній самоідентифікації та творчому самовираженні, а також застосовувати історичний мистецький досвід і орієнтуватися на кращі зразки й надбання української та зарубіжної художньої культури.

Українська мистецька спадщина, у царині станкової та прикладної графіки, є неоціненним скарбом, до творення якого долучилися провідні вітчизняні художники протягом останньої пів -тисячі років. Ще раніше фундаторами жанру книжкової мініатюри виступили ченці-літописці, започаткувавши створення акцидентних кириличних шрифтів та низки ілюстративного матеріалу, в якому закарбували ключові моменти нашої історії - етапи боротьби за територіальну цілісність і незалежність держави.

Цю естафету підхопили художники Києво-Лаврської іконописної майстерні, при якій була відкрита малярня, де готували професійних малярників-монументалістів [2, 15]. У XVIII столітті їхні надбання розвинули видатні графіки Г. Левицький, А. Козачківський, І. Филипович, Н. Зубрицький, Л. Тарасевич, творчість яких тісно пов'язана глибинними зв'язками, що випливають із внутрішнього ладу та соціально-культурної основи, з представниками української графіки XIX ст. - Л. Жемчужниковим, П. Мартиновичем, Т. Шевченком (рисунок, книжкова грав'юра, естамп), які також відчутно впливали на розвиток вітчизняного живопису та скульптури [5, 6].

Тараса Шевченка безперечно можемо вважати засновником реалістичного напряму у вітчизняній графіці. За серію офортів «Мальовнича Україна» він отримав звання академіка і дорівнявся у творчості до таких корифеїв, як Рембрандт та Гойя [4, 18]. Пророчий дар художника проявився у пояснювальному тексті до грав'юри «Казка», більш відомої у літературі як «Солдат і смерть»: «А видкиля и куди богъ несе Господа москалю? и де таки табачку бралы: чи несчимиричкою часомъ?! бо мы васъ знаемо пиддобрики!!!...Изъ самой расЪи идемъ на тотъ свЪтъ судариня смерть... а табачок истинно Лубенскій...».

До чільних постатей в історії української культури поч. XX ст. і творців нових естетичних концепцій у національному мистецтві можемо віднести таких художників -графіків, як Г. Нарбут, В. Кричевський, О. Кульчицька, В. Касіян, А. Петрицький, М. Бойчук і його учні. Митці цього періоду були багатофункціональними: малювали рекламу, розробляли дизайн грошових знаків і робили багато інших речей. У час, коли Европу розривало на клапті, Кульчицька створює серію антивоєнних офортів: «По війні», «Фантазія», «Страхіття війни», «Помста», а також виконала низку ілюстрацій до «Української народної міфології» В. Гнатюка, однією з яких була «Смерть і вояк» [4, 163].

Час визвольних змагань періоду Другої світової війни ознаменований появою плеяди молодих митців-патріотів, які у своїй творчості мужньо обстоювали ідею національного визволення і чільне місце у цій когорті належить вояку Української повстанської армії - професійному художникуграфіку Н. Хасевичу, який вважав, що мистець не має права стояти осторонь переломних подій. Він був свідомий того, яку підтримку для повстанців та й цивільного населення може мати листівка чи плакат патріотичного змісту. І сьогодні твори мистця привертають увагу гострою сатирою зображення реалій «большевицького світу» [6].

На період другої пол. XX ст. припадає творчість знаних українських графіків А. Базилевича, Г. Якутовича, М. Дерегуса, Б. Туліна. Виразний антивоєнний характер притаманний графічним роботам О. Данченка - «Мати», «Б. Хмельницький над тілами козаків, що загинули під Зборовом» [1].

У наш час тема війни також з'явилася в картинах та ілюстраціях українських художників, які дуже тонко відчувають цей світ. Тому вони заявляють свою громадянську позицію, іноді у вигляді сатири, щоб «не зійти з розуму» і підтримати співвітчизників. У своєму інтерв'ю «Artbooks» молода київська художниця Т. Копитова зізнається: - «З початком війни я почала багато малювати. Я завжди багато малюю... Але після 24 лютого я могла малювати лише про війну. За цей час я намалювала десь 50 ілюстрацій.і через них відбувалась моя рефлексія. Деякі ілюстрації.було майже фізично боляче малювати, дуже важко. Я наче пропускала біль конкретних людей через себе, відчувала його, як свій власний. Але після малювання ставало легше. Мабуть, це така собі арттерапія. Я вважаю, що мені дуже пощастило, що я можу малювати. У багатьох моїх друзів ілюстраторів відібрало художню мову, і я дуже розумію ці процеси. Бо коли ти малюєш таке, ти переживаєш дуже сильні, часто руйнівні емоції, це нелегко. Ще деякі мої ілюстрації потрапили на міжнародні виставки та проєкти, були надруковані в іноземних виданнях. Я вважаю це нашим мистецьким фронтом, бо дуже важливо доносити до міжнародної спільноти наші переживання щодо подій в Україні. А візуальне мистецтво - це універсальна мова, яка зрозуміла і близька всім» [7].

Ще один київський художник А. Логов малює «Війну в Україні» у режимі реального часу, документуючи звірства росіян візуальними засобами, зокрема у картині «Буча». Вдається Логов і до переосмислення сюжетів світової класики - «Герніка» П. Пікассо, «Юдіфь з головою Олоферна» П. Веронезе та «Крик» Е. Мунка у його виконанні набувають нового значення і є своєрідною рефлексією на події, які відбуваються в Україні.

Тема війни стала домінуючою у творчості багатьох сучасних художників, зокрема А. Кахідзе, В. Ралко, І. Гусєв, Г. Зінківський та інші об'єдналися у межах мистецького проєкту «Захоплений будинок», який вперше був представлений у берлінському артцентрі Alte Munze [8]. Доносити до світу правдиву інформацію на рівні емоційного сприйняття актуальних подій сьогодення першочергове завдання представників творчих професій. Головне не бути байдужими до викликів, які кидає нам доля і бути готовими до вирішення фахових завдань оволодівши теоретичними знаннями та практичними навиками.

Тож екстраполювавши соціальні впливи статей кримінального кодексу у етичну площину, можемо констатувати той факт, що незнання законів мистецтва та його історії не звільняє представників дизайнерської спільноти від моральної відповідальності за фахову непридатність. Адже у контексті екзистенційних викликів епохи до лінії фронту між добром і злом наближені усі суспільні інституції і це протистояння вимагає мобілізації як військового так і господарського і, не меншою мірою, творчого потенціалу, тому що митці, а графічні дизайнери насамперед, виступають на передньому краї боротьби у цій глобальній гібридній війні, в якій інформаційна складова є визначальною.

Размещено на Allbest.ru