Характерні ознаки танцювальної культури Індонезії

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Комунальний заклад вищої освіти Київської обласної ради

«Академія мистецтв» ім. Павла Чубинського

Предметно-циклова комісія спеціалізації «Народна хореографія»

Характерні ознаки танцювальної культури Індонезії

Борисенко Т.В., викладач-методист

Анотація

Ключові слова: Індонезія, стилі танцю, танцювальні форми, характерні ознаки, балійське танцювальне мистецтво.

Аннотация

Борисенко Т.В. (Украина) Характерные признаки танцевальной культуры Индонезии

Ключевые слова: Индонезия, стили танца, танцевальные формы, характерные признаки, балийское танцевальное искусство.

Annotation

Borisenko T. (Ukraine) Characteristic features of the dance culture of Indonesia

Keywords: Indonesia, dance styles, dance forms, characteristics, Balinese dance art.

Індонезія загадкова і чаруюча ... Країна південно-східної Азії ланцюжок островів з вулканічною основою. Держава, у якій проживає багато народів, що розмовляють різними мовами й мають свою багату обрядову спадщину, свої усталені традиції. Країна, яка заворожує своєю природою, у центрі якої колоритне місто Джакарта столиця на острові Ява та не менш відома всім Джок'якарта зі своїми ляльковими виставами й традиційним оркестром під назвою «гамелан». Країна зі своїм ритмом повсякденного життя, зі своєю формою управління форматом президентської республіки, до складу якої входить 17500 островів, 250 мільйонів населення, яка посідає четверте місце у світі за кількістю населення і має найчисленніше мусульманське населення. Саме тут існують сотні театральних традицій, багато яких відносяться до більш дрібних етнічних груп віддалених островів, а інші створюють блок, що можливо класифікувати як «класичні традиції». Саме до таких класичних традицій і відносимо звичаї центрального острова Індонезії Ява, і сусіднього Балі. За історичними фактами, ці два острови тривалий час тісно контактували з Індією, а також іншими сусідніми культурами, що й визначило специфіку мистецтва театру й танцю. Деякі при цьому віддалені острови століттями знаходилися у відносній ізоляції від зовнішніх впливів, що й дало їм змогу зберегти особливості своєї танцювальної культури, що в деяких випадках відносяться ще до неоліту і виникли в кам'яному або бронзовому періодах. То що ж являє собою танцювальне мистецтво Індонезії? По-перше, треба зробити акцент на традиціях у мистецтві островів Ява і Балі, обов'язково врахувати ісламський вплив, який постійно поширювався з Північної Суматри на інші частини архіпелагу, починаючи з ХІІІ століття н. е. Трохи зануримося в історію. Відомо, що острів Ява був «ісламізованим» ще на початку XVI століття, а острів Балі до цього часу суворо зберігає свої старовинні індуїстські вірування. танцювальний лексика фольклор традиція індонезія

А тепер зробимо невелику зупинку на острові Ява на центральному острові Індонезії, який має унікальне географічне положення, тому що знаходит ься на перехресті морських шляхів між Сходом і Північною Азією. Цей факт і формує основну характерну ознаку мистецтва острова. Саме на Яві відбувся процес впливу та змішування абсолютно різних культур різних регіонів протягом тривалого часу, навіть сьогодні.

Головні традиції яванських танців побудовані на основі культури Індії, поетичних епосів «Махабхарата» та «Рамаяна». З часом на індонезійські традиції вплинули інші культури, такі як іслам і християнство після появи голландських колонізаторів із Заходу. Досі збереглися давні епоси про злодіїв і героїв, про яких співають і танцюють.

1) alus Brahmana танець священника;

2) branyak Satriya танець лихого князя;

3) bergas wissa танець енергійного купця;

4) sereng regu sudra танець служника, який тяжко працює.

1. Bersan putri (у перекладі «жінка») це куртуазні танці, які створили спеціально для ексклюзивних королівських заходів. Їм притаманні чіткість рухів, складність постановки і прихований підтекст.

2. Bersan putra танці, які виконують тільки чоловіки з метою відпрацювати у воєнних ситуаціях синхронність у рухах і продемонструвати свої унікальні бойові якості.

3. Bersan wagang танці, створені для відтворення поведінки героїв старовинних героїчних епосів, зазвичай мають назву на честь персонажа-чоловіка, про якого йдеться.

Танцювальне мистецтво острова Балі теж має свої характерні ознаки, побудовані на релігійній основі. Першою, головною, є їх зміст: основна тема хвала Богу, відтворення таємниці молитви. Танець, за індуїстськими традиціями, є посиланням, пов'язаним із Всесвітом, кожний рух танцю має підтекст і насичений зміст.

Особливість балійських танців полягає в їх невід'ємності від культури острова, де дітей дуже рано починають навчати рухам. Велика кількість рухів балійських танців були запозичені від танців острова Ява.

Друга характерна ознака балійських танців його імпровізаційний характер у рухах і фігурах. Під час навчання майбутні танцівники тренуються комбінувати рухи. Останнім часом молоді хореографи острова Балі демонструють власне бачення традиційних танців.

Ще одна важлива ознака балійського танцю його складність у поєднанні рухів і неймовірна експресивність, багатий костюм, насиченість драматизмом. Класичними в балійському танцювальному мистецтві вважають танці legong, baris, langer, кожен з яких має свою структуру рухів, кількісний склад і функцію впливу на глядача. Особливе місце посідає танець «Легонг» відомий вид сучасного балійського танцю, який відрізняється від інших своєю видовищностю і красою. Він прояв жіночності, краси і грації, а також юності і цнотливості. Це форма танцювальної драми, яка виникла наприкінці XVIII століття, скомбінована з елементів старовинних традицій, таких як «Гамбух» і танці з елементами трансу «Санх'янг дедарі», з їх різноманітними рухами, що імітують рухи тварин. Однією з важливих форм священного танцю є «Реджанг» груповий танець, який виконують жінки. Особливістю композиційної побудови є прості лінійні побудови, в основі яких повільні, плавні рухи, які підкреслюють красу. Є танець, який пов'язаний із жертвенними ритуалами «Габор», який теж виконують жінки. Світський варіант цього танцю зараз на Балі використовують як загальне привітання для зустрічі гостей. Балі здавна характеризується і т анцювальними формами трансами. Стану трансу танцівник досягає завдяки співу, молитви, ароматам, музиці і різним активним рухам. Транс-зміни стану танцівника відбуваються в його свідомості, що дозволяє йому вступати в контакт з потойбічним світом духів і стати одержимим богами, анімістичними духами тварин. Тому ці танці ніколи на Балі не виконують наодинці, це форма групового танцю, пов'язаного з театром корінного населення. Головна мета цих танцювальних вистав ритуальне очищення. Взагалі Балі є осередком багатьох ритуальних вистав, які зовсім відрізняються від традиційних західних концепцій театру й танцю. Це зазвичай магічні ритуали для виконавців і глядачів, зовсім не характерні для естетичного або інтелектуального навантаження, для виховання глядача. Є на Балі ціла група войовничих танців, сповнених гідності, святковості, які виконують чоловіки під назвою «Барі». Особливістю композиційної побудови є скоординовані дії групи танцівників, що відтворює хід бою за допомогою простих рухів. Кількість виконавців може нараховувати більш 60, які виступають у ролі хранителів божеств, одягнених у яскраві багаті костюми. До світського «Барі» відносяться салонні танці, визначені віртуозністю та емоційністю. У них чітко визначено поєднання «Барі» з елементами балійського чоловічого танцю зі швидкими нервовими рухами, напруженням тіла танцівника, виразною жестикуляцією рук і міміки, що дає змогу спостерігати за зміною настрою виконавця.

Література

1. Индонезийский классический танец.

2. Культовые искусства Индонезии

Размещено на Allbest.Ru