Театральна творчість композитора Олександра Бурміцького: тематика та актуальність

Размещено на http://www.allbest.ru/

Театральна творчість композитора Олександра Бурміцького: тематика та актуальність

Бурміцька Людмила Франківна, доцент кафедри вокального виконавства Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, заслужений діяч мистецтв України

Мистецтво надихає людину на активні дії, спонукає до спостережень і насолоди, до змін в житті та побудови щастя на землі. Театральне мистецтво в житті суспільства займає значний простір, привертаючи увагу науковців стосовно його дослідження й опрацювання. Вивчення феномену музичного оформлення театральних вистав, яке є невід'ємною складовою театрального мистецтва, потребує постійного наукового аналізу, адже музика до спектаклю є цілісною складовою всього театрального дійства та має особливий вплив і закономірності в контексті розвитку останнього.

Значне місце в соціокультурному просторі України ХХ-ХХІ століття займає музика до театральних вистав написана знаним композитором сьогодення Олександром Бурміцьким, у творчому доробку якого окрім музики для театру і кіно, є естрадні пісні різної тематики, сучасні романси, хорові та інструментальні твори [1].

Олександр Анатолійович Бурміцький народився у мальовничому містечку Тернопіль, що на Західній Україні, 15 вересня 1961 року, в сім'ї робітників. Батьки композитора професійно музикою не займались, але мати любила співати, захоплювалась поезією, писала віршовані привітання друзям, батько, коли збирались друзі і рідні, грав на баяні. В сім'ї часто звучала класична музика та автентичні народні пісні, популярна музика того часу, що згодом вплинули на майбутню творчість композитора.

Перші спроби Олександра в напрямку музично-театрального мистецтва припадають на 1986 рік, коли ним була написана музика до спектаклю в жанрі політичної буфонади «Карнавал на острові Санта Мікеле». Спектакль поставили в театрі «Пластилін» палацу культури «Березіль» (режисер - Леон Кляйнберг, драматург - Ігор Шуб, у співавторстві з Олександром Матусовим). Запис музики до вистави здійснювався на звичайний магнітофон під час живої гри колективу, яким керував Олександр. Колектив складався з молодих хлопців, студентів музичного училища. Музика вражала поєднанням енергії і мелодизму, складністю гармонії та простотою сприйняття. Всі учасники дійства були обдарованими, зарядженими на творчість молодими людьми. В цей період становлення творчості Олександр зрозумів, що театр - це його покликання. Вистава мала великий успіх, а критики виділяли сучасний, яскраво-образний театральний стиль музики.

На сьогоднішній день в доробку композитора музика до більше, ніж 60 спектаклів, які були поставлені в Академічному обласному театрі актора і ляльки, Академічному обласному драматичному театрі імені Т.Г. Шевченка міста Тернополя та інших театрах України.

Першою була вистава «Казка про Ксеню і дванадцять місяців» за п'єсою Богдана Лепкого, прем'єра якої відбулась на сцені Тернопільського академічного обласного театру актора і ляльки. Саме вона була відзначена Всеукраїнською літературно-мистецькою премією імені братів Богдана та Левка Лепких, а пісня з спектаклю «Ой спи дитя, колишу тя...» (колискова) отримала своє самостійне життя й звучить у виконанні українських та зарубіжних співаків.

Варто відмітити складний, насичений музичними номерами спектакль режисера, народного артиста України Павла Загребельного «Маруся Богуславка» за п'єсою Михайла Старицького. Дійові особи п'єси - українці, поляки, турки, євреї, які впродовж всього дійства співають і танцюють - все це вимагало відповідності музичного матеріалу щодо відображення характерів головних героїв та їх національної приналежності. Композитору вдалося це зробити. Його музика виразно малювала риси характеру персонажів, підкреслюючи їх національні особливості. На прохання режисера до спектаклю було написано ще кілька вокальних номерів, які доповнили емоційну складову певних мізансцен. Мелодія і слова нагадували українські народні пісні. Поетеса, співавторка Олександра Бурміцького, Олена Лайко написала чудові вірші, а пісня «З далекого краю» на слова згаданої поетеси згодом отримала своє самостійне життя поза межами спектаклю. Вся п'єса була насичена сольними, хоровими, ансамблевими, музичними, масовими хореографічними номерами. Всі музичні номери виконувались наживо оркестром і акторами Тернопільського академічного обласного драматичного театру імені Т. Г. Шевченка.

Прем'єра зимової казки-комедії «Кому потрібен Сніговик?» у постановці режисера заслуженого артиста України Володимира Лісового й музикою Олександра Бурміцького, балетмейстер Дмитро Татарінов відбулася 7 грудня 2014 р. на сцені Тернопільського академічного обласного театру актора і ляльки. На афіші були написані інтригуючі слова: «І, справді, кому потрібен Сніговик? Можливо, він потрібен вам, малята? Гадаю, Ви можете з ним потоваришувати і стати справжніми друзями. Але найбільше Сніговик потрібен Зайчикові, аби допомогти врятувати Новорічну Ялинку, яку зачарувала хитра і підступна... Хто? Приходьте на виставу і Ви побачите самі. Ласкаво просимо!» [4]. Музика, написана композитором, заводила маленьких глядачів в казковий світ зимового дійства, тонко відображаючи характери казкових героїв, викликаючи емоції щирої радості, підтримки, хвилювання. Тривалість вистави - 45 хвилин.

Варто звернути увагу на спектакль «Смачного, тигре!» за п'єсою Ірини та Яна Златопольских за мотивами казок відомого англійського дитячого письменника та філософа Дональда Біссета, в основі яких лежить життєва мудрість.

Маленьке Тигреня, яке з'явилося на світ завдяки фантазії, полюбляє ласувати казочками. Апетит у Тигра неабиякий, тож буде кілька «порцій» казок, кожна з яких буде мати свою мораль - саме цим славляться притчі Дональда Біссета. Постановка вражає різноманітністю технік у яких виконані ляльки. За словами художника Володимира Якубовського, у виставі використані різні види театральної ляльки, що дає можливість глядачам ознайомитись з багатогранною специфікою роботи ляльковода [3]. Вистава наповнена легкою акторською імпровізацією де органічно поєднується гра ляльок і людей. Музика до вистави відкриває простір для фантазії, в якій все незвичайне стає реальним, де тигренятко любить їсти казки, а дорога розмовляє. Музичними засобами, зрозумілими для дітей, композитор заводить глядачів у атмосферу радості та мрійливості, розкриває характери героїв, пробуджує в дітей бажання пізнавати світ. Майстерне поєднання акторської гри і лялькових героїв, яскраві костюми та повчальні висновки створюють незабутню казкову атмосферу. Над виставою працювали режисер-постановник Олег Боков, балетмейстер Дмитро Татарінов. Прем'єра відбулася 13 березня 2016 року. Для глядачів від п'яти років. Тривалість вистави - 50 хвилин.

Вистава «Вечеря для тигра» за п'єсою Ірини та Яна Златопольских, режисурою Олега Бокова - це продовженням казки «Смачного, тигре!», яка дуже полюбилася маленьким глядачам. Адже «смачні блюда» для Тигра, у вигляді казок, переносили маленьких глядачів у різні куточки світу, знайомили їх з музичною культурою різних народів. Саме інтонації притаманні музиці народів сходу, півночі та півдня, які композитор використав в музичних номерах вистави, переносили глядачів у різні куточки нашої планети, у безмежний світ фантазій. Різні за характером та стилістикою притчі, які несуть глибокий філософський зміст цікаві, як для дорослих так і для дітей.

Сучасно, яскраво, по-особливому звучать музичні композиції до вистав: «Поросятко Чок», «Небилиці курочки ряби», як і до багатьох інших, а використані рокові, блюз-рокові інтонації, вражають енергією та драйвовістю.

Музичні образи, створені композиторам Олександром Анатолійовичем Бурміцьким для сучасного маленького глядача і слухача, розвивають дитячу уяву, заставляють мріяти, фантазувати, сіють добро і щирість, виховують почуття відповідальності й товариськості, поваги та любові.

Для творчості Олександра Бурміцького притаманне поєднання українського народного фольклору з елементами сучасної західної масової музичної культури, прослідковується постійний пошук спрямований на синтез народної пісенності з специфікою сучасного формотворення, зокрема джазової імпровізації, структурно-ритмічних і тембрових знахідок сучасних молодіжних стилів. Зазначені чинники певною мірою мали вплив на інтонаційний характер музики для театру композитора. З перших нот музичних композицій відчувається: художній смак, неповторність і глибина мелодій і те, що ніяк і нічим не можна підробити - незрима душа музики. Тому швидко стає зрозумілим, що йдеться про прекрасного композитора-мелодиста, аранжувальника і гуманіста. Тут постає питання «чому саме гуманіста?». Відповідь очевидна - тому, що створювати такі філігранно творчі, високоякісні творчі роботи для українського дитинства неможливо без справжньої любові до людини, насамперед до дитини [2].

Культурна ситуація часів російської агресії, яка почалася 24 лютого 2022 року, спонукає по-іншому поглянути на театральне мистецтво з боку його творчого потенціалу, відповідності художніх тенденцій запитам аудиторії. Вплив сучасних процесів євроінтеграції на мистецтво в цілому і зокрема театральну творчість композитора Олександра Бурміцького, передбачають нове розуміння українським народом своєї культурної ідентичності в контексті загальноєвропейського середовища.

бурміцький композитор музичний театр

Література

1. Бурміцька Л.Ф. Роль пісенної творчості композитора Олександра Бурміцького в соціокультурному просторі України ХХІ століття. Сучасний культурний простір у мистецтвознавчому дискурсі: зб. матер. Міжнар. дистанц. наук.-практ. конф., Київ, 14 листопада 2019 р. Київ: НАКККіМ, 2019. 272 с. С. 58-59.

2. Бурміцька Л.Ф. Пісенна творчість композитора Олександра Бурміцького 2017-2022 років: тематика та актуальність. Культурні та мистецькі студії ХХІ століття: науково-практичне партнерство: зб. матер. III Всеукр. наук.-практ. конф. Київ: НАКККіМ, 2022. 283 с. С. 151-153.

3. За Збручем. Новини Тернополя і області.

4. МоеМisto.ua.

5. Новини. Академічний обласний театр актора і ляльки.

6. Інтерв'ю з України.

Размещено на Allbest.ru