Екслібристика в полі сучасного вітчизняного гуманітарного знання

Размещено на http://allbest.ru

Національний авіаційний університет

Екслібристика в полі сучасного вітчизняного гуманітарного знання

Романенкова Юлія, доктор мистецтвознавства, професор,

професор кафедри дизайну інтер'єру

Сучасні реалії докорінно змінюють не лише перспективи мистецького світу України, але передусім ціннісні орієнтири, що вибудовуються як у художньому просторі країни, так і в соціумі загалом. В умовах війни, коли, здавалося б, гармати мають заглушати муз, мистецька спільнота знаходить у собі сили не лише продовжувати творчі пошуки, але й робити це яскравіше, завзятіше, активніше.

Натхнення живиться болем, люттю, ненавистю до того, що зруйнувало мир і спокій у кожній оселі, кожній душі. Всяк робить свою справу по можливості: хтось на передовій, хтось - на художньому фронті. Адже мистецтво сьогодні стало зброєю, подекуди не менш ефективною, ніж вогнепальна. Україна 2022 року знана у світі, увага світової спільноти прикута до української історії та політики, але це накладає додаткову відповідальність.

Мистецький фронт зазнав докорінної зміни тематики творів, бо художники передусім вдаються до патріотичного вектору: вся увага спрямована на те, що відбувається з країною.

Мистецтво продовжує жити всупереч, перетворюючись на головний натхненник та джерело енергії. Але в нього залишається ще одна функція - репрезентативна, що, з огляду на умови часу, набуває особливих рис, бо Україна перебуває в центрі підвищеної уваги всього світу, тримаючи іспит на стійкість. друкований графіка книжковий екслібрис україна

Серед тих видів мистецької презентації, який для України є дуже показовим та вигідним, бо демонструє її найсильніші сторони найкращим чином, залучаючи якомога ширше коло поціновувачів, уже кілька десятиліть є книжковий знак.

Починаючи з 1990 -х років, екслібрис отримав нове життя в уже незалежній Україні, яке докорінно змінило сутність феномену та його місце в системі мистецтв, як і місце української друкованої графіки загалом. Це стало реальним завдяки тому, що остаточне падіння «залізної завіси» після 1991 року дало шанс українським митцям мандрувати світом, репрезентуючи свою творчість загалу, брати участь у міжнародних конкурсах, конгресах, виставках; а з урахуванням діапазону можливостей друкованої графіки та завдяки її здатності до тиражування і камерному формату екслібриса, він став дійсно справжньою візитівкою українських майстрів.

Проте якщо книжковий знак дуже добре знають за межами країни вж е пару десятків років, що неодноразово підтверджено отриманням митцями престижних нагород на численних профільних заходах, то дослідження екслібрису як мистецького феномену в українській гуманітаристиці лише набирає обертів і, можна сказати, є одним із найперспективніших наукових завдань.

Висвітлення екслібриса на сьогодні, на жаль, як і раніше, грішить деякою однобічністю. Якщо до 1990 -х років були поодинокі видання, присвячені творчості окремо взятих митців, і лише зрідка збірники наукових статей про явище загалом, інколи - видання альбомного типу, то із середини 1990-х років саме наукові розвідки почастішали.

Цей процес активізувався переважно завдяки президентові Українського екслібрис-клубу П. Нестеренку, за ініціативи якого відбуваються виставки книжкового знака в Україні, низка з яких уже набула статусу міжнародних. Частина його розвідок має науково-популярний характер, бо призначена для колекціонерів та є ознайомлювальною, але багато праць є науковими [4], починаючи з дисертаційної праці про становлення вітчизняного книжкового знака, що стала першою із цієї проблематики в країні та переросла у формат монографії [5].

На жаль, мало робіт дослідника видають за межами України, що значно звужує коло зацікавлених в ознайомленні із цим матеріалом людей. Та сама проблема виникає і при аналізі розвідок Н. Белічко, О. Лагутенко, О. Ламонової, Т. Сафонової, В. Тупіка [7], які також зробили свій внесок у справу висвітлення українського книжкового знака. Майже нічого не опубліковано за межами країни, не перекладено іншими мовами, що звужує коло читачів.

Ще одна риса згаданих праць, яка їх об'єднує, - обмеження об'єкта аналізу: переважно висвітлюють окремі аспекти явища, творчість конкретних художників, а комплексних розвідок, де б характеризували трансформаційні процеси, домінуючі тенденції в еволюції шкіл, обмаль, якщо не сказати - майже немає.

Хоча можна констатувати підвищення цікавості до феномену сучасного вітчизняного екслібрису серед науковців. Проте на сьогодні є лише дві дисертації про вітчизняний книжковий знак. І тільки одна з них присвячена сучасному періоду - це робота Ю. Каменецької, яка є авторкою найзначніших текстів про екслібрис з огляду на те, оскільки є художником-практиком, тобто знається на феномені з практичного погляду, розуміється на технологічних аспектах, що є рідкістю, та публікує чимало статей у зарубіжних виданнях, сприяючи популяризації української друкованої графіки малих форм за кордоном [1]. Те саме можна сказати про праці В. Михальчука, який досить часто оприлюднює свої розвідки в зарубіжних наукових виданнях [2; 3] й авторку цього тексту [6], чиї статті часто виходять друком у наукових журналах Кореї [9], Німеччини [8], Румунії [12], Сербії [11], Чилі [10], як одноосібно, так і у співавторстві з іншими дослідниками.

Сучасні реалії зумовлюють феномен відтоку художніх сил із країни, адже спокійний та передусім фінансово стабільний клімат сприяє творчості. Є чимало людей, які вимушено покинули Україну заради порятунку дітей, що є майбутнім країни, зокрема творчим, через втрату житла... Це біль і туга людей, що втрачали все.

Але чимало й інших випадків. Під час війни митець має бути рупором своєї країни, не пояснюючи свій від'їзд із палаючої батьківщини шляхетним бажанням допомагати країні збором коштів та обіцянкою повернутися на відбудову після перемоги, допомагати набутим за кордоном досвідом. Країна потребує допомоги не потім, а зараз, і митець також здатен їй допомагати власною ефективною зброєю - пензлем, олівцем, словом. Патріотизм не буває ані відтермінованим, ані дистанційним. Так, до найперспективніших питань у царині вітчизняної екслібристики, що на сьогодні можуть бути поставлені перед науковцями, є висвітлення діяльності українських митців за межами країни, як із позитивного боку - популяризації української графіки у світовому артпросторі, - так і з негативного, тобто швидкого процесу переміщення осередків мистецької активності творчих особистостей за межі України. До завдань можна віднести й аналіз нових мистецьких проєктів у галузі, що є моральними підвалинами для збереження сил та зміцнення духу митців під час війни.

Література

1. Каменецька Ю. Відображення авторського стилю в екслібрисах в екслібрисах українських митців на міжнародних виставках-конкурсах у Бресті. Культура і сучасність. 2019. № 1. С. 260-267.

2. Михальчук В. Основные тенденции актуализации экслибриса на современном мировом арт-рынке. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. 2014. № 3. С. 70-75.

3. Михальчук В. Украинские коллекционеры экслибриса: собрания, имена. Актуальні проблеми гуманітарних та природничих наук : матеріали V Міжнар. наук.-практ. конф. Харків, 2018. С. 14-17.

4. Нестеренко П. Образи європейської художньої літератури в дзеркалі екслібрису. Артплатформа. 2021. №4 (2). С. 107-130.

5. Нестеренко П. Історія українського екслібриса. Київ: Темпора, 2016. 328 с.

6. Романенкова Ю. Книжный знак в художественной культуре Украины рубежа XX и XXI веков. Текст. Книга. Книгоиздание. 2021. № 25. С. 122-144.

7. Тупік В. Роль українських екслібристів у формуванні конкурентноспроможності українського графічного мистецтва на міжнародній арені. Молодий вчений. 2017. № 5 (45). С. 80-83.

8. Romanenkova J., Zemlianska N., Zaria S. Religious genre in the contemporary Ukrainian exlibris: schools, techniques, main characteristics. The International Circle of Educational Institutes for Graphic Arts: Technology and Management. 2021. Is. 13. Pр. 29-41.

9. Romanenkova J., Bratus I., Varyvonchyk A., Sharikov D., Karpenko O., Tkachuk O. Computer Technologies as a method to create a contemporary Ex-Libris. Journal computer science &Network security. 2022. Vol. 22. Is. 6. Pр. 332-338.

10. Romanenkova J., Bratus I., Mykhalchuk V., GunkaA. Lvov ex-libris school as the traditions keeper of the intaglio printing techniques in the Ukrainian graphic arts at the turn of the XXth and XXIth centuries. Revista Inclusiones. 2021. Is. 8. Pр. 321-331.

11. Romanenkova J.,Paliychuk A., Mykhalchuk V., Kiev ex-libris school as a xylography traditions keeper in printmaking of modern Ukraine. Journal of Graphic Engineering and Design. 2021. Vol. 12(3). Pр. 39-45.

12. Romanenkova J., Bratus I., Kuzmenko Halyna Ukrainian Ex Libris at the End of the 20 th Century and the Beginning of the 21st Century as an Instrument of the Intercultural Dialogue. Agathos. №1(12). Рр. 125-136.

Размещено на Allbest.ru