Діалектичність кіно та літератури в процесі екранізації
Місце екранізації художньої літератури в сучасному кінематографі. Дослідження цього культурного явища, а саме того, як ці різні, за своїми виражальними засобами, види мистецтва "спілкуються" між собою, проникають один в одного та трансформуються.
| Рубрика | Культура и искусство |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 19.04.2024 |
| Размер файла | 14,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого
Діалектичність кіно та літератури в процесі екранізації
Мірошниченко Маркіян Олександрович,
аспірант, викладач кафедри режисури телебачення
В сучасному кінематографі надзвичайно популярними є екранізації художньої літератури. Частка кіно адаптацій сягає близько 50% від усього обсягу кіноринку. Тож зараз актуалізується питання дослідження цього культурного явища, а саме того, як ці два різні, за своїми виражальними засобами, види мистецтва «спілкуються» між собою, взаємо проникають один в одного та трансформуються. Розглядаючи екранізацію як мистецьке явище, ми говоримо перш за все про так званий «переклад» мови літератури на мову екранну. Адже обидва мистецтва по своїй суті розповідають історії, але роблять це по різному. Література оперує переважно до людської уяви. Звісно подекуди ми зустрічаємо ілюстрації в книгах, які доповнюють написане, або ж маємо приклади екранізації графічних романів, та все ж цілісності історія набуває вже в уяві читача. І в кіно і в літературі автор спілкується з глядачем через художні образи. Тож одне з важливих завдань режисера та сценариста, які адаптують літературний твір, є пошук художніх відповідників.
«У роману є свої власні засоби виразності; він оперує словом, а не зображенням, його інтимний вплив на ізольованого читача відрізняється від впливу фільму на масу глядачів, що сидить у темній залі. Але саме ці відмінності естетичних структур роблять пошук еквівалентів задач особливо делікатною, такою, що вимагає ще більшої винахідливості і багатства фантазії від кінематографіста…» [2].
Творчий арсенал в кінематографі доволі широкий, адже фільм є синтезом різних видів мистецтва. Він поєднує в собі і акторську гру, і музику, і світло, і роботу зі звуком, операторське та художнє рішення, анімацію, комп'ютерні технології, костюми, грим і тд. Відповідно аналізуючи засоби перекладу літератури на кіно мову, ми не можемо розглядати виключно трансформацію літературного тексту в сценарій.
«За тими ж причинами, за якими дослівний переклад нікуди не годиться, а переклад занадто вільний, заслуговує засудження, ми вважаємо, що хороша екранізація повинна вміти відтворити суть та дух першоджерела. Відомо, якої майстерності володіння словом та здатності перейнятись духом твору, вимагає хороший переклад» [2].
Працюючи над літературним матеріалом режисер та сценарист не просто переповідають добре відому історію, вони інтерпретують її по своєму, відповідно до власного світобачення, до своєї теми. Умовно в мистецтвознавстві прийнято поділяти екранізації на близькі до оригіналу та екранізації за мотивами. Відрізняються вони переважно тим, на скільки сюжет фільму близький до оригінального твору. При роботі над екранізацією, одне зі завдань режисера полягає у виокремлені фабули твору, тобто подієвого ряду. Вже на цьому етапі починається процес інтерпретації матеріалу, адже одні події ми відбираємо у фільм, інші пропускаємо. Доволі часто виходить так, що для формування цілісної драматургії у фабулі оригінального твору, може не вистачати структурологічних елементів. До прикладу може бути відсутня чітко виражена експозиція або зав'язка, конфлікт може бути переважно внутрішнім, а для фільму він має мати кілька проявів і зовнішній і внутрішній. Тож не рідко режисер та сценарист дописують ті сцени, яких на їх думку не вистачає для створення історії. Вже навіть на цьому початковому етапі роботи зі сценарієм можемо говорити про яскравий прояв авторів фільму у роботі над екранізацією, фактично вони розставляють ті тематичні акценти, які необхідні саме для їхнього фільму.
«Багатьох романістів не можна назвати сильними оповідачами, а серед драматургів вони трапляються ще рідше. З іншого боку, ви побачите, що перед вами прекрасно розказана історія, яку можна порівняти з годинниковим механізмом, але вона займає чотириста сторінок.а якщо ви видалите хоча би одну дрібну деталь, годинник перестане показувати час. задача полягає не просто у адаптації, а у переосмислені» [1, 371].
Дійсно неможливо створити фільм лише деконструюючи літературний твір. Необхідно створити об'єднуючий принцип за яким буде вибудовуватись історія. Вибір того, яким чином це робити залишається за режисером, він може як і зберегти стилістику та атмосферу оригіналу так і докорінно її змінити. Усі подальші засоби виразності будуть відштовхуватись від режисерського бачення. Приступаючи до роботи з літературою режисер перш за все відповідає на 2 запитання: про що я хочу розповісти в цій історії та як я хочу це зробити? Форма завжди має випливати зі суті. В літературі це проявляється у тропах (метафора, метонімія, синекдоха і тд), у кіно мистецтві найчастіше це виражається у зображенні та звуці. Хоча і там, і там образами фактично виступають: предмети, локації або ж характери. Образи зустрічаються в кіно так само часто, як і в літературі, в останній можливо ще частіше, особливо в романах та поезії, де велику увагу дуже часто приділяють описам тих чи інших явищ, предметів, людей. Перший етап, який варто проаналізувати при роботі над екранізацією - це система образів літературного твору. Саме через них розкривається тема, яку закладав автор, маркерами для цього є символи, розставлені автором літературного твору в потрібних йому місцях. Коли ми змогли дешифрувати сенси закладені у творі, ми знаходимо для них нову форму вираження, та фактично зашифровуємо їх, але вже у кінематографічні символи. Відповідно до обраної теми далі вибудовуються решта структурних елементів: драматургія, художнє рішення, малюнок ролі акторів тощо. Відповідно слідуючи таким шляхом літературний твір проходить процес трансформації та переосмислення, перероджуючись у фільм.
Література
екранізація художній мистецтво кінематограф
1. Маккі Р. Історія на мільйон / перекл. Є. Виноградова. Київ: Альпіна паблішер, 2020. 456 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Передумови і труднощі культурного піднесення XVI–XVII століття. Особливості релігійної ситуації в Україні. Розвиток літератури і книгодрукування, створення учбових закладів, формування нових галузей науки. Становлення професіональної художньої культури.
реферат [40,6 K], добавлен 08.12.2010Історія кінематографа: Новий Голівуд, французька Нова хвиля, розвиток кіноосвіти та незалежних кіновиробників. Ігрове кіно та жанри ігрового кіно. Телебачення як галузь культури ("масмедіа"), найпотужніший аудіовізуальний засіб масової комунікації.
презентация [3,5 M], добавлен 28.11.2011Зміст жанру "музична кінострічка", її роль в контексті культури першої половини ХХ століття. Музичний кінофільм як форма для екранізації мюзиклів, оперет. Особливості впливу музичних кінострічок на розвиток естрадно-джазового вокального мистецтва.
статья [23,0 K], добавлен 24.04.2018Особливості розвитку української освіти, літератури, музики, архітектури і мистецтва у ХVІ-ХVІІ ст. Тісні взаємозв'язки української культури з культурою Польщі і Росії. Початок книгодрукування в Україні у XVI ст. Церковне життя України того часу.
доклад [17,1 K], добавлен 19.12.2010Загальне поняття драми як родового різновиду літератури, зумовленого потребами театрального мистецтва. Сутність та найважливіші ознаки класичної, "закритої" драми. Характерні особливості та своєрідні ознаки "неарістотелівської" або "нової" драми.
доклад [12,8 K], добавлен 02.05.2011Розвиток українського кіно у 20-х роках ХХ століття. Початок культурної революції. Пропагандистська роль кіно в умовах диктатури пролетаріату. Київська студія екранної майстерності. Досягнення українського кіно. Міжреспубліканське співробітництво.
реферат [79,8 K], добавлен 26.01.2009Визначальні риси світової культури другої половини ХХ ст. Ідеологізація мистецтва та її наслідки для суспільства. Протистояння авангардного та реалістичного мистецтва. Вплив масової культури на формування свідомості. Нові види художньої творчості.
реферат [37,1 K], добавлен 13.12.2010Історична, держaвно-адміністративна та соціaльна характеристика Нідерлaндів, її демографічні показники та регіональні відмінності. Характеристика науки, літератури, театру, кіномистецтва і літератури цієї країни, її релігія і традиції, особливості побуту.
курсовая работа [608,7 K], добавлен 13.11.2014"Вітер свободи" - важливий культурний феномен 80-х років. Аналіз розвитку українського мистецтва, починаючи з 80-х років. Особливості сучасного українського мистецтва. Постмодерністські риси української літератури та живопису 80-90-х років ХХ ст.
контрольная работа [41,2 K], добавлен 26.09.2010Мистецтво, як унікальний механізм культурної еволюції. Диференціація й інтеграція видів мистецтва. Характеристика знакових засобів, які використовуються у різних видах, жанрах, стилях мистецтва, і утворюють характерну для них, специфічну художню мову.
контрольная работа [36,4 K], добавлен 08.11.2010Відомості про виникнення досконалої техніки обробки металів, зокрема карбування, на Україні. Технологія художньої обробки металу. Внесок у розвиток мистецтва карбування металів скіфських майстрів. Карбування ювелірних виробів декоративного призначення.
реферат [332,9 K], добавлен 18.10.2010Формотворчі елементи часу. Складові кінематографічної мови: мізансцена, колір, ритм, кадр, монтаж. Природні умовності, на яких ґрунтується специфіка даного виду мистецтва, умовності, що визначаються різницею між життям і специфічною формою мистецтва.
реферат [38,4 K], добавлен 02.09.2011Пробудження національної самосвідомості українського народу під впливом ідей декабристів. Заслуга Котляревського і Шевченка в утворенні української літератури. Ідеї Сокальського та розвиток музичної творчості. Успіхи в галузі образотворчого мистецтва.
реферат [16,2 K], добавлен 13.11.2009Оповідання про основні думки, що висловлені в екранізації повісті Михайла Коцюбинського "Тіні забутих предків". Оцінка гри акторів, цілковитого відтворення життя гуцулів, максимальної символічності образів. Засоби висвітлення сторін національної культури.
эссе [5,4 K], добавлен 28.10.2013Основні образотворчі засоби: форма, текстура матеріалу, освітлення, колір. Композиція як найбільш яскравий показник художньої уяви. Різні види композицій. Процес пошуку оптимального розташування елементів. Вивчення й трансформація природного аналога.
контрольная работа [2,5 M], добавлен 08.12.2010Особливості інтелектуального осмислення сутності культури, яке досягається в процесі сумлінного, ненавмисного вивчення цього явища у всьому його обсязі. Мислителі Древньої Греції, Рима й християнства про культуру. Проблеми культури в працях просвітителів.
реферат [28,7 K], добавлен 27.06.2010Загальні риси розвитку культури. XIX століття увійшло в історію світової культури як доба піднесення і розквіту літератури, образотворчого мистецтва, музики, духовності. У XIX ст. завершується процес формування наукового світогляду європейської людини.
реферат [37,2 K], добавлен 10.02.2009Віденська культура в різні епохи існування. Віденська класична школа музики: К. Глюк, Й. Гайдн, В. Моцарт, Л. Бетховен. Ера оперетки. Династія Штраусів. Захоплення вальсом у "Золоту епоху". Розвиток Віденського живопису, архітектури та літератури.
курсовая работа [73,2 K], добавлен 17.01.2010Піднесення духовного життя суспільства під час політичної "відлиги" в СРСР (1956—1959 рр.) як поштовх до національно-культурного відродження України. Злет української літератури, кіномистецтва, живопису. Творчість і громадська діяльність Ліни Костенко.
реферат [56,3 K], добавлен 19.11.2014Музей-садиба видатного вченого та лікаря М.І. Пирогова. Літературно-меморіальний музей класика української літератури М.М. Коцюбинського. Пам’ятки авіаційної техніки та засобів Протиповітряної оборони у Вінниці. Музей гончарного мистецтва ім. О. Луцишина.
презентация [1,1 M], добавлен 12.12.2013
