доцент,

The article is devoted to the topical issues of defining the role of cultural and creative industries in achieving the goals of sustainable development in order to form an analytical basis for modeling dynamic relationships. To realize the potential of cultural and creative industries in the context of sustainable development, it is proposed to follow a holistic, integrated approach that takes into account the interrelationships of the goals of sustainable development, which allows to minimize the negative effects of global challenges. The stimulating effect of creative, cultural industries on economic growth has been proven. The expediency of the analysis of individual indicators, such as the level of achievement of sustainable development goals, added value and turnover of cultural industry enterprises, employment in the cultural sector, state and household expenditures on the cultural sector, is substantiated. It was established that in terms of the level of achievement of sustainable development goals in the EU countries, Great Britain, Ukraine, Finland, Sweden, Denmark and Austria had the highest score of the SDG Index during the entire period, while Greece, Malta, Romania, Cyprus and Bulgaria occupied the last positions of the rating. The prospects of Ukraine in the ranking of EU countries are outlined, which indicate the country's ability to take the leading positions. A number of contradictions have been established: on the one hand, creative cultural industries contribute to the filling of local and state budgets, the creation of additional jobs regardless of global challenges, and on the other hand, they show weak resistance to them, as evidenced by the reduction of added value and turnover of cultural industry enterprises in the period pandemic by an average of 67,000 euros. All this creates the basis for further research aimed at establishing cause-and-effect relationships between these processes and forms the initial information base for modeling the dynamic relationship between the sustainable development of territories, cultural and creative industries. Prospects for further research have been formed.

Keywords: creative economy, cultural industries, creative industries, sustainable development, sustainable development goals.

Постановка проблеми. Культурні, креативні індустрії відіграють все більш значущу роль на світовій арені, у тому числі для досягнення цілей сталого розвитку, які визначають порядок денний для держав - членів Організації Об'єднаних Націй (ООН) до 2030 року [1]. Актуальність дискурсу про вплив креативних індустрій на сталий розвиток територій підтверджується тим, що 2021 рік на 74 сесії Генеральної Асамблеї ООН був оголошений Міжнародним роком креативної економіки в інтересах сталого розвитку [2]. У контексті дослідження зв'язку між розвитком креативних індустрій та стійким розвитком необхідно розглянути їх взаємний вплив як з точки зору синергії, так і з точки зору компромісів, що в свою чергу потребує формування аналітичного базису по ряду показників, таких як рівень досягнення 17 ЦУР у країнах ЄС, Великій Британії, Україні, додана вартість та оборот підприємств індустрії культури в динаміці по роках, рівень зайнятості, доходів та витрат в культурній сфері. З огляду на що представлені результати справедливо вважати актуальним та своєчасними.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Узагальнення наукового доробку за окресленою проблематикою дає підстави стверджувати, що науковий базис за даною проблематикою складають праці члена консультаційної ради з креативної економіки ООН Д. Хокінса [3], економіста та соціолога Р. Флориди [4] та експерта Світового банку Ч. Лендрі, які креативність розглядали в якості атрибута успішного розвитку нової економіки [5]. Головне досягнення зазначених авторів полягає в тому, що на основі їх теорій можна описати креативну економіку як систему, яка складається з креативного міста, креативного класу та креативних індустрій.

Суттєвий внесок у розвиток теорії креативної економіки зроблено і українськими вченими. Так, зокрема, перспективи розвитку креативних індустрій відображені у працях вчених Інституту регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України С. Давимука, Л. Федулової [6], якими розроблено пропозиції щодо формування державної культурної політики та механізмів її реалізації, концептуалізовано напрями формування креативних кластерів і створення інноваційної екосистеми тощо.

Автори О. Бочко О. Малецька, Н. Ціцька, О. Капраль у своїх дослідженнях присвячених цифровій економіці, пропонують полігональну модель конкурентоспроможності країн за показниками конкурентоспроможності цифрових економік, акцентуючи увага на розвитку креативних індустрій, за якими майбутнє економки [7, с. 572-580]. О. Поліщук, Т. Кулініч, Н. Мартинович, Ю. Попова, досліджуючи цифровізацію, як інструмент подолання кризи Covid-19 та досягнення соціально-економічної стійкості, відмічають в тому числі, що драйвером економічного зростання наряду з цифровізацією є активізація креативного сектору і перехід від ресурсної до креативної економіки [8, с. 69-79]. О. Перепелюкова, виділяє особливості цифровізації регіональних економічних систем в умовах креативної економіки [9, с. 80-90.].

В. Медвідь окреслюючи наукові засади визначення сутності регіонального розвитку, покладається на креативний підхід, зазначаючи, що саме за креативними індустріями майбутній соціально-економічний розвиток України [10, с. 157-163]. Н. Гавриленко, О. Грищенко, вивчаючи податкові стимулятори, відмічають необхідність впровадження спеціальних режимів оподаткування для креативного сектору [11, с. 73-79]. Авторка Т. Несторенко присвячуючи свої роботи освіті, зосереджується на "економіці суперзірок", акцентуючи увагу на зміщенні полюсів у бік креативності, за якою наукиня вбачає майбутнє "вчителів суперзірок" [12, с. 8-15]. Подібні висновки роблять Н. Васильчук, О. Кузьменко [13, с. 25-28], І. Бахов, Е. Бойченко, Н. Мартинович, Т. Ніч, Т. Окольнича, В. Вінниченко, які наголошують на змінах пріоритетності в ринковій інфраструктурі "від виробничого до людського потенціалу" [14, с. 1668-1676].

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Однак, не зважаючи на широту та повноту досліджень креативного сектору економіки, до сьогодні досить обмеженою залишається сфера теоретико-методичних знань та прикладного інструментарію оцінки їх впливу на розвиток інших секторів економіки. Донині, не сформовано єдиної термінології, відсутні чіткі механізми розвитку зазначеної моделі економіки в національному господарстві. Упродовж десятиліть концепція "креативної економіки", не тільки в Україні, а в Європі, зберігає незавершений характер, по причині неоднозначність сценаріїв майбутнього соціально-економічного розвитку, що перебувають у центрі уваги культурної і економічної політики. Усе це обумовлює необхідність у проведенні подальших досліджень.

Мета статті полягає в окреслені ролі культурних, креативних індустрій у досягненні цілей сталого розвитку задля формування аналітичного базису моделювання динамічних зв'язків.

Виклад основного матеріалу дослідження. Аналіз існуючого наукового доробку дозволив дійти висновку, що культурні, креативні індустрії за допомогою різноманітних форм контенту сприяють підвищенню поінформованості про екологічні проблеми та сприяють заохоченню застосування стійких практик у виробництві й споживанні. Позитивний ефект на екологію також досягається за рахунок впровадженням цифрових технологій, які забезпечують зменшення впливу виробничих процесів на навколишнє середовище. Крім цього, значні зміни у розвитку культурних, креативних індустрій та посилення їх впливу на соціально-економічні процеси та суспільну свідомість є результатом четвертої промислової революції (Індусрії 4.0), пов'язаної з конвергенцією цифрових і фізичних технологій, включаючи штучний інтелект, машинне навчання, Інтернет речей (IoT), адитивне виробництво, робототехніку та аналітику великих даних [15].

Культурні, креативні індустрії також сприяють соціальній інтеграції, надаючи платформи для різних думок, сприяючи культурному самовираженню, міжкультурному діалогу, а також допомагають зберігати культурну спадщину. Це зміцнює соціальну згуртованість, сприяє розвитку почуття ідентичності, належності, впливаючи на соціальну складову сталого розвитку. В рамках Міжнародного року креативної економіки в інтересах сталого розвитку були проведені заходи, спрямовані на підтримку різноманітності форм культурного самовираження, збереження культурної самобутності [2]. З огляду на сказане, можна констатувати, що на сучасному етапі соціально-економічного розвитку України та багатьох інших європейських країн, креативні і культурні індустрії відіграють домінуючу роль, яка на переконання автора, буде зберігатися і посилюватися в майбутньому. Однак, зазначена теза потребує наукової обґрунтованості, оскільки цей вплив може бути як позитивним так і негативним. Це потребує встановлення динамічних зав'язків між процесами що відбуваються у сталому та креативному розвитку.

Досліджуючи вплив розвитку культурних, креативних індустрій на сталий розвиток, дійшли висновку, що необхідно враховувати асиметричні шоки, які за останні кілька десятиліть зазнала світова економіка, і до яких особливо чутливими виявилися європейські держави [16]. До асиметричних шоків, можна віднести фінансово-економічну кризу 2008 року і постпандемічну кризу Covid-19 і звичайно війну. Якщо фінансово-економічну кризу пройдено і вже сформовано певні стратегії її подолання, які майже повністю реалізовано, то наслідки пандемії Covid-19 і повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну в 2022 році будуть непрогнозовано довго визначати перспективи розвитку не тільки креативних індустрій. Все це потребує проведення регулярних досліджень по встановленню кореляції між різними процесами, зокрема таким як темпи розвитку культурних, креативних індустрій, стійкість соціального, економічного та екологічного розвитку територій (регіонів, країн).

Відтак, для реалізації окреслених перспектив, проаналізуємо взаємозв'язок між розвитком культурних, креативних індустрій та стійким розвитком у країнах ЄС, Великобританії та України. Вибір цих країн обумовлено по перше, тим що Україна прагне стати членом ЄС, по-друге, Велика Британія, згідно декількох самостійних джерел, є лідером у розвитку креативного сектору не тільки в Європі, який станом на 2023 рік складає десяту частину економіки Великої Британії. Отже, для подальшого зіставлення даних проаналізуємо стан прогресу країн у досягненні цілей сталого розвитку [17].

В таблиці 1 представлено результати групування країн за індексом "SDG Index Score", згідно якого Фінляндія, Швеція, Данія і Австрія протягом десяти років (2011-2021) мають найвищий бал Індексу ЦУР. В той час, як Греція, Мальта, Румунія, Кіпр та Болгарія очолюють останні позиції у рейтингу. Україна, як би була країною ЄС могла посісти почесне 6 місце після Австрії. Крім того, протягом всього аналізованого період, "SDG Index Score" має позитивну динаміку. Аналогічна ситуація відмічається і за даними іншого інформаційного ресурсу, а саме Доповіді про сталий розвиток за 2022 рік, свідчить про те, що Україна у рейтингу досягнення цілей сталого розвитку, займає лідерські позиції, оскільки значення показника коливаються в межах від 71,66 до 75,51 [18].

Разом з тим вважаємо, що виклики, з яким зіткнулася Україна після 2021 року (за результатами якого опубліковано індекс сталого розвитку), настільки значимі, а динаміка змін настільки стрімка, що будь-яка статистична інформація буде з значним тимчасовим лагом надавати користувачам можливість кількісного підтвердження гіпотез, що висуваються (за винятком результатів інструментальних вимірювань, де це допустимо), що ускладнює обґрунтованість прогнозів у всіх сферах, включаючи креативні індустрії. В якості аргументації останнього припущення може слугувати огляд перспектив розвитку світової економіки, опублікований в квітні 2023 року Міжнародним Валютним Фондом (МВФ), який вказує на те, що посилюються ризики, пов'язані з неможливістю досягти очікуваного прогресу у вирішенні глобальних проблем, у тому числі проблем забезпечення сталого розвитку [19].

Таблиця 1

Рівень досягнення цілей сталого розвитку у країнах ЄС, Великій Британії, Україні

Список використаних джерел

1. Transforming our world: the 2030 agenda for sustainable development. URL: https://sdgs.un.org/2030agenda (дата звернення: 26.03.2023).

2. International Year of Creative Economy for Sustainable Development. URL: https://unctad.org/topic/ tradeanalysis/ (дата звернення: 29.03.2023).

3. Howkins J. The Creative Economy: How People Make Money From Ideas. URL: https://www.amazon.com/ Creative-Economy-People-Money-Ideas/dp/0140287949 (дата звернення: 17.03.2023).

4. Florida R. Class-Divided Cities. New York Edition. URL: https://www.bloomberg.com/news/articles/ 2013-01-24/class-divided-cities-new-york-edition (дата звернення: 17.03.2023).

5. Landry Ch. The Creative City. A Toolkit for Urban Innovators. Routledge. URL: https://www.demos.co.uk/ files/thecreativecity.pdf. (дата звернення: 17.03.2023).

6. Давимука С.А., Федулова Л. І. Креативний сектор економіки: досвід та напрями розбудови: монографія. Львів: ДУ "Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України", 2017. 528 с.

7. Bochko O., Maletska O., Tsitska N. Kapral O. Paradigm of a Country Competitiveness Under Conditions of Digital EconomyParadigm of a Country Competitiveness Under Conditions of Digital Economy. Review of Economics and Finance. 2022. № 20 (1). Р. 572-580. DOI: 10.55365/1923.x2022.20.65.

8. Polishchuk О., Kulinich Т., Martynovych N., Popova Yu. Digitalization and sustainable development: the new covid-19 challenge requires non-standard solutions. Problemy Ekorozwoju. 2022. № 17 (2). Р. 69-79. DOI: 10.35784/pe.2022.2.08.

9. Перепелюкова О.В. Особливості цифровізації регіональних економічних систем в умовах креативної економіки. Проблеми і перспективи економіки та управління. 2022. № 3(31). С. 80-90.

10. Медвідь В.Ю. Наукові засади визначення сутності регіонального розвитку. Актуальні проблеми економіки. 2012. № 7 (133). С. 157-163.

11. Гавриленко Н.В., Грищенко О.В. Система податкового стимулювання інноваційної діяльності: стан і перспективи. Економічний простір. 2021. № 171. С. 73-79. DOI: 10.32782/2224-6282/171-13.

12. Несторенко Т.П. Економіка суперзірок": можливості та загрози для сфери освіти. Українськии журнал прикладної економіки. 2020. 5(2). С. 8-15. DOI: 10.36887/2415-8453-2020-2-1.

13. Vasilchuk N. Kuzmenko E. Market infrastructure as an integral element of infrastructure system. Scientific peer-reviewed journal. European Reforms Bulletin. 2015. № 3. Р. 25-28.

14. Bakhov I, Boichenko E., Martynovych N., Nych T., Okolnycha T., Vinnychenko V. Conditions for Development of the Socio-cultural Level of Personality in Today's Ukrainian Society. Jour of Adv Research in Dynamical & Control Systems. 2020. № 12 (04). Р. 1668-1676. DOI: 10.5373/JARDCS/V12SP4/20201648.

15. Creative Industries. Foresight 2030. Sustainability & Industry 4.0. URL: https://cfsd.org.uk/wp-content/ uploads/2021/04/Creative-Industries-Foresight-2030-UpdateFINAL.pdf (дата звернення: 30.03.2023).

16. Borrell J. The war in Ukraine and its implications for the EU. URL: https://www.eeas.europa.eu/eeas/warukraine-and-its-implications-eu_en (дата звернен ня: 30.03.2023).

17. Europe Sustainable Development Report 2022. 2022. Rankings: The overall performance of European countries. URL: https://eu-dashboards.sdgindex.org/rankings (дата звернення: 30.03.2023).

18. Sustainable Development Report 2022. From Crisis to Sustainable Development: the SDGs as Roadmap to 2030 and Beyond. URL: https://dashboards.sdgindex.org/profiles/ukraine (дата звернення: 30.03.2023).

19. A Rocky Recovery. URL: https://www.imf.org/en/Publications/WEO/Issues/2023/04/11/world-economic-outlook-april-2023 (дата звернення: 29.03.2023).

20. Press release № 23(101). IMF Executive Board Approves US$15.6 Billion under a New Extended Fund Facility (EFF) Arrangement for Ukraine as part of a US$115 Billion Overall Support Package. URL: https://www.imf.org/en/News/Articles/2023/03/31/pr23101-ukraine-imf-executive-board-approves-usd-billionnew-eff-part-of-overall-support-package UNHCR. (30.03.2023).

21. Eurostat. URL: https://ec.europa.eu/eurostat/databrowser/explore/all/all_thems (дата звернення: 29.03.2023).

22. Parkhomenko N., Otenko I., Martynovych N., Otenko V. Application of Neural Networks in Prediction of Enterprise Development in Global Environment. SCMS Journal of Indian Management. 2023. № 20 (1). Р. 5-19.

23. Martynovych N., Plutalov S. Current trends of the development of creative industries and their impact on the national economy. Problems of modern transformations. Series: economics and management. № 3. DOI: 10.54929/2786-5738-2022-3-03-08.

24. REFERENCES:

25. Transforming our world: the 2030 agenda for sustainable development. Available at: https://sdgs. un.org/2030agenda.

26. International Year of Creative Economy for Sustainable Development. Available at: https://unctad.org/topic/ tradeanalysis.

27. Howkins, John (2002) The Creative Economy: How People Make Money From Ideas. Available at: https://www.amazon.com/Creative-Economy-People-Money-Ideas/dp/0140287949

28. Florida, Richard (2013) Class-Divided Cities. New York Edition.

29. Landry, Charles (2008) The Creative City. A Toolkit for Urban Innovators. Routledge. Available at: https://www.demos.co.uk/files/thecreativecity.pdf.

30. Davymuka, S.A. & Fedulova, L.I. (2017) Kreatyvnyi sektor ekonomiky: dosvid ta napriamy rozbudovy [Creative sector of the economy: experience and development directions]. DU "Instytut rehionalnykh doslidzhen imeni

31. M.I. Dolishnoho NAN Ukrainy". [in Ukrainian]

32. Bochko, O., Maletska, O., Tsitska, N. & Kapral, O. (2022) Paradigm of a Country Competitiveness Under Conditions of Digital EconomyParadigm of a Country Competitiveness Under Conditions of Digital Economy. Review of Economics and Finance, (20), рр. 572-580. DOI: 10.55365/1923.x2022.20.65

33. Polishchuk, О., Kulinich, Т., Martynovych, N. & Popova, Yu. (2022) Digitalization and sustainable development: the new covid-19 challenge requires non-standard solutions. Problemy Ekorozwoju, 17(2), рр. 69-79. DOI: 10.35784/pe.2022.2.08

34. Perepeliukova, O.V. (2022) Osoblyvosti tsyfrovizatsii rehionalnykh ekonomichnykh system v umovakh kreatyvnoi ekonomiky [Peculiarities of digitization of regional economic systems in the conditions of creative economy]. Problemy i perspektyvy ekonomiky ta upravlinnia, 3(31), pp. 80-90. [in Ukrainian]

35. Medvid, V. Iu. (2012) Naukovi zasady vyznachennia sutnosti rehionalnoho rozvytku [Scientific principles of determining the essence of regional development]. Aktualni problemy ekonomiky, 7 (133). pp. 157-163. [in Ukrainian]

36. Havrylenko, N. V., & Hryshchenko, O. V. (2021) Systema podatkovoho stymuliuvannia innovatsiinoi diialnosti: stan i perspektyvy [Tax Innovation Innovation System: Status and Prospects]. Ekonomichnyi prostir - Economic space, (171), pp. 73-79. DOI: 10.32782/2224-6282/171-13 [in Ukrainian]

37. Nestorenko, T. P. (2020) "Ekonomika superzirok": mozhlyvosti ta zahrozy dlia sfery osvity ["Super Star Economics": Opportunities and Threats to Education]. Ukrainskyi zhurnal prykladnoi ekonomiky - Ukrainian Journal of Applied Economy, 5(2), pp. 8-15. DOI: 10.36887/2415-8453-2020-2-1 [in Ukrainian]

38. Vasilchuk, N. & Kuzmenko, E. (2015) Market infrastructure as an integral element of infrastructure system.

39. Scientific peer-reviewed journal, "European Reforms Bulletin", 3, pp. 25-28.

40. Bakhov, I, Boichenko, E., Martynovych, N., Nych, T., Okolnycha, T., & Vinnychenko, V. (2020) Conditions for Development of the Socio-cultural Level of Personality in Today's Ukrainian Society. Jour of Adv Research in Dynamical & Control Systems, 12(04), pp. 1668-1676. DOI: 10.5373/JARDCS/V12SP4/20201648

41. Creative Industries. Foresight 2030. Sustainability & Industry 4.0. Available at: https://cfsd.org.uk/wp-content/uploads/2021/04/Creative-Industries-Foresight-2030-pdf

42. Borrell, J. (2022) The war in Ukraine and its implications for the EU. Available at: https://www.eeas.europa.eu/ eeas/war-ukraine-and-its-implications-eu_en

43. Europe Sustainable Development Report 2022. Rankings: The overall performance of European countries. Available at: https://eudashboards.sdgindex.org/rankings.

44. Sustainable Development Report 2022. From Crisis to Sustainable Development: the SDGs as Roadmap to 2030 and Beyond. Ukraine Situation. Available at: https://data2.unhcr.org/en/situations/ukraine.

45. A Rocky Recovery. April 2023. Available at: https://data2.unhcr.org/en/situations/ukraine.

46. Press release № 23(101). IMF Executive Board Approves US$15.6 Billion under a New Extended Fund Facility (EFF) Arrangement for Ukraine as part of a US$115 Billion Overall Support Package. Available at: https://www.imf.org/en/News/Articles/2023/03/31/pr23101-ukraine-imf-executive-board-approves-usd-billionnew-eff-part-of-overall-support-package UNHCR.

47. Eurostat: Available at: https://ec.europa.eu/eurostat/databrowser/explore/all/all.

48. Parkhomenko, N., Otenko, I., Martynovych, N. & Otenko, V. (2023) Application of Neural Networks in Prediction of Enterprise Development in Global Environment. SCMS Journal of Indian Management, pp. 5-19. Available at: https://www.scms.edu.in/uploads/journal/Journal%20Jan%20-%20March.pdf.

49. Martynovych, N., & Plutalov, S. (2022) Current trends of the development of creative industries and their impact on the national economy. Problems of modern transformations. Series: economics and management, (3). DOI: 10.54929/2786-5738-2022-3-03-08.

Размещено на Allbest.ru