Міжнародний досвід каталогізації бібліотечних ресурсів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівська політехніка

Міжнародний досвід каталогізації бібліотечних ресурсів

Думанський Нестор Остапович,

старший викладач кафедри СКІД, аспірант НАКККіМ

м. Київ

Системи централізованої каталогізації бібліотечних ресурсів вже давно є невід'ємною складовою найсучасніших бібліотечних систем у всьому світі. Ця технологія дозволяє автоматизовано завантажувати та видавати матеріали на сторінки бібліотеки та створювати централізовані бази даних для їх каталогізації. Ця технологія дозволяє бібліоте - карам створювати зручні і поєднані метадані, які можна проаналізувати, а також працювати з матеріалами більш ефективно. Для захисту інформації можна встановлювати паролі і доступність до матеріалів. Також при наявності таких систем можна автоматизувати запити до ресурсів і збільшити продуктивність роботи бібліотекарів.

Яка система каталогізації бібліотечних ресурсів найкраща - питання дуже суб'єктивне і залежить від багатьох факторів, включаючи місцезнаходження, тип бібліотеки, її розмір і багато іншого. Однаково важливо обрати стандарт каталогізації, який буде максимально зручним для користувачів.

Міжнародний досвід каталогізації бібліотечних ресурсів є доволі багатим і різноманітним. Наприклад, для словника Американської бібліотечної асоціації (АБА) каталогізація - це процес присвоєння адреси книгам і архівним предметам. Він включає записи про фізичні предмети, які зберігаються в бібліотеках, а також про матеріали, які доступні для завантаження через мережу.

Існує багато різних стандартів каталогізації, які базуються на досвіді багатьох країн. Наприклад, для німецькомовних країн є ДАХ (Досвід Австрії, Німеччини та Швейцарії) та балтійські країни (наприклад, Національна бібліотека Латвії). Досвід цих країн є ключовим для визначення стандартів каталогізації.

Ще у 2020 році Міністерством цифрової трансформації України було проведено дослідження щодо підключення публічних бібліотек до якісного та швидкісного Інтернету. Враховуючи, що ситуація з кількістю публічних бібліотек змінюється (вплив децентралізації та війни), сьогодні такі дослідження потребують уточнення. Слід також збирати та аналізувати дані з бібліотек інших типів, тому необхідне комплексне дослідження. З питань комп'ютеризації варто згадати ще один проєкт Міністерства цифрової трансформації України, до якого активно долучається Українська бібліотечна асоціація, а саме комп'ютеризацію міських та сільських бібліотек. їх вже отримали бібліотеки Миколаївської, Львівської, Закарпатської та Вінницької областей. На черзі - бібліотеки Одеської, Полтавської, Луганської, Херсонської, Хмельницької, Запорізької та Київської областей. Перелік розширюється залежно від можливостей спонсорства. На початку проєкту було лише чотири області. Крім того, 150 комп'ютерів передано Національній бібліотеці України імені Вернадського та Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого. [1]

Комп'ютеризація бібліотек ще не означає перехід до повноцінної цифрової каталогізація бібліотечних ресурсів. Це може бути проблемою для бібліотечного персоналу з країн за межами західного світу.

Це загальний виклик, який постає перед розбудовою бібліотечної інформатизації та реалізацією національних бібліотечних проєктів. Наявність найсучаснішого обладнання, найшвидшого з'єднання з Ін - тернетом і правильне програмне забезпечення також потребує наявності бібліотекарів з потрібними знаннями, навичками та вміннями, а також людей, які можуть з усім цим ефективно працювати та створювати якісний продукт. Інакше - комп'ютеризація стає просто нагромадженням купи заліза та дротів.

Завданням для бібліотек, які використовують системи, які не повністю підтримують міжнародні стандарти, є перехід на АБІС, яка їх підтримує. Досвід двох минулих років показав, що це цілком можливо.

Наприклад, Львівська обласна бібліотека для дітей та Львівська обласна молодіжна бібліотека перейшли з Ірбісу (російська система) на Koha. Цей процес триває і в інших бібліотеках, але це заклади з невеликими книжковими фондами і невеликими базами даних. Складніша ситуація у національних та державних бібліотеках. У всьому світі установи цього рівня використовують надійні бізнес-системи, які відповідають їхнім потребам високого рівня. [2]

В останні 5 років з'явилося поняття «псевдо-ABIS» - спроба розробки українського сучасного продукту. До цього ІТ-компанії займалася чим завгодно, крім бібліотечних систем (наприклад, створювала вебсайт інтернет-магазину або створювала систему CRMу компанії), тому вони вирішили, що можуть легко автоматизувати бібліотеку, почати з нуля і впродовж року розробити та впровадити АБІС. На жаль, це робиться в кількох бібліотеках різними компаніями і, наразі, не має успіху. Проблема полягає у відсутності розуміння розробниками міжнародних бібліотечних стандартів та бібліотечних процесів. Відповідно, важко сформувати нормальне технічне завдання. [3]

Незалежно від того, чи буде створено консорціум різних інституцій для реалізації цих національних проєктів, чи управління буде довірено одній з національних бібліотек, зрозуміло, що ці проєкти не можуть обмежуватися підпорядкованими інституціями культури та відділу інформаційної політики. Наприклад, Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського входить до 10 найкращих бібліотек світу за своїми фондами, філії державних бібліотек та університетські бібліотеки мають унікальні фонди, а кілька бібліотек різного профілю створюють власні електронні каталоги, які мають хороший досвід на рівні сучасних міжнародних стандартів. Тому їхня роль не повинна ґрунтуватися на відомчій приналежності у визначенні правил участі та взаємодії в національних програмах для бібліотек (та інших установ). Необхідно враховувати весь комплекс факторів: визначити вимоги, розрахувати ресурси та розробити поетапний план реалізації. Потрібно вирішити, чи буде окрема освітньо-професійна система розвитку в рамках реалізації проєкту Національної бібліотеки. Одним із можливих варіантів є окремі програми початкової підготовки (кожна програма має свою) і підвищення кваліфікації - програми спеціальної освіти в рамках існуючої системи регіональних навчальних центрів.

Література

бібліотечний каталогізація автоматизований

1. Бруй О. Як діджиталізувати бібліотечну систему й не наробити помилок. Читомо (Культура читання і мистецтво книговидання). 2021. URL: https://chytomo.com/iak-didzhytalizuvaty - bibliotechnu-systemu-j-ne-narobyty-pomylok/(дата звернення 10.01.2023).

2. Стрішенець, Н. Міжнародний стандарт каталогізації. Опис та доступ до ресурсу: перші результати впровадження у бібліотеках України: Бібліотечний вісник 6, 2020. 61-62.

3. Бойко О. Бібліотека КПІ запустила пошук за прикладом іноземних книгозбірень. Читомо (Культура читання і мистецтво книговидання). 2022. URL:https://chytomo.com/biblioteka - kpi-zapustyla-poshuk-za-prykladom-inozemnykh-knyhozbiren/(дата звернення 10.01.2023).

Размещено на Allbest.ru