Мілітарна символіка в контексті символічного означення культури

Визначення етнонаціональних коренів мілітарної символіки в світовій культурі. Висвітлення аспектів семіотичного розуміння у процесах культуротворення. Дослідження механізмів і засобів текстового перетворення світу, виникнення мов та знакових систем.

Рубрика Культура и искусство
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 22.04.2024
Размер файла 15,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://allbest.ru

Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв

Мілітарна символіка в контексті символічного означення культури

Жанна Денисюк,

кандидат культурології

Анотація

Висвітлено аспекти семіотичного розуміння культури та роль і місце знаків у процесах культуротворення як текстового перетворення світу культури. Розкрито сутність знаку як означника і означуваного та символу як перетвореної речі. Окреслено етнонаціональні корені мілітарної символіки в культурі, що репрезентує етноментальні настанови та цінності.

Ключові слова: семіотика, символ, знак, уявне, мілітарна символіка.

Abstract

Military symbol in the context of symbolic definition of culture

Denisyuk Z., PhD of cultural studies, National academy of leaders of culture and arts.

The aspects of the semiotic comprehension of culture, as well as the role and place of signs concerning the processes of culture, are described as a textual transformation of the world of culture. The essence of the sign as the determinant and transformed symbol is revealed. Ethnonational roots of the military symbols in the culture which represent an elemental manual and value are defined.

Key words: semiotics, symbol, sign, imaginary, military symbolism.

Однією з теоретико-методологічних засад розуміння культури є семіологія, що передбачає тлумачення культури як широкої знаково-символічної системи, певним чином організованої. Завдяки цьому культура постає комунікаційною системою, що виконує, перш за все, комунікативні функції, підпорядковуючись тим конструктивним законам, що й інші семіотичні системи.

Власне, розрізняють символ в його семіотичному трактуванні (символічний знак) і символ як здатність мислити будь-що в апріорних, раціональних формах при відсутності реального існування об'єкта. У першому випадку, це «знак, зв'язок якого з його об'єктом не базується ні на схожості, ні на безпосередньому зв'язку, а застосований (inputed) або приписаний угодою або звичкою (законом)». У другому випадку, це символічна функція свідомості. Перебіг в свідомості людини символічних процесів породжує потребу людини в їх «виході», реалізації в комунікативному акті [3, 14].

Культура людства будується, насамперед, як знакова і мовна, що обумовлено можливістю концентрації і зберігання засобів підтримки життя, тобто накопичення інформації. Зовсім іншого характеру це набуває з моменту виникнення мов - знаків і знакових систем. Культуризація світу, тобто його освоєння через перетворення в текст може розглядатися як текст, де він представлений у вигляді осмисленого повідомлення.

Це підтверджує правомірність поширення і застосування щодо культури категорій, які вже доведені в загальній семіотиці. До них відносяться категорії тексту і його структури, коду і повідомлень, мови та інші. Розгляд культури є можливим лише на певному абстрактному метарівні в контексті єдиної мови або системи, організованої за єдиною ієрархічною структурою знаків і уніфікованими правилами їх поєднання. Стає очевидним, що кожна культура - це сукупність символічних мов, з яких формується картина світу. Вона складається з незліченної кількості символів, які людина «сканує», пропускаючи їх значення через свою свідомість. Символ - це мінімальна одиниця інформації. Процес роботи свідомості у людини безпосередньо пов'язаний з початком символічного кодування світу, де людина здійснює своєрідне «подвоєння реальності» [2, 86].

Сутність знака полягає в тому, що він заміщає собою щось. У кожного знака є три сторони: те, що він означає (означник), або інакше сигнальне «ім'я» знака, значуще значення самого знака і його актуалізований сенс. Кожна з цих сторін є складовими семіотичних взаємозв'язків, які в сукупності і роблять знак символом.

Значення знака - це уявна модель певного явища життя, а не саме життя, на яку знак вказує. Сенс - це відношення знака до розуміючої свідомості, здатного розпізнавати не тільки окремі знаки мови, а й впорядковані конфігурації знаків.

Символом вважається будь-який знак, що має умовну форму і відображає в цій абстрактній формі те чи інше поняття, пов'язане у людини з отриманням певних знань. До класичних символів відносять: найпростіші і найдавніші зображення (точка, лінія, контур) для позначення світил, планет, зірок і стихій; геометричні фігури (трикутник, квадрат, коло та ін.); знаки для позначення самої людини, її життя, смерті, для відображення різноманітних відносин, що забезпечують спільну життєдіяльність. Інша велика група прикладних символів виникала і формувалася в міру розвитку різних наукових знань, для позначення спеціальних понять в цих галузях пізнавальної діяльності, а також в ході розвитку різних видів мистецтв.

Тобто символ - це образ вже перетвореної речі, в якому відображений сам суб'єкт сприйняття і діяльності в конкретно-історичному контексті подій його життєдіяльності. Символ знаходиться у взаємодії із суспільним середовищем - історичним, культурним, матеріальним, і на рівні свідомості людства узагальненням пізнавальної діяльності. Будучи продуктом людської свідомості, він, по суті, виявляє існуючі незалежно від людини і недоступні в усій своїй повноті свідомості характеристики навколишнього світу, принципи, ідеї, смисли.

Значення символів розкриваються в їх раціональному осмисленні за допомогою мови.

Індивід ототожнює себе з символічною реальністю, пристосовується до неї. Йому необхідно навчитися розуміти людей, відносини, надати їм смисли. Навколишній світ містить в собі зашифровану інформацію, яку людина повинна навчитися зчитувати. Найбільш складним виявляється сам процес розшифровки закодованої в символах інформації. Символ заснований на живому спогляданні дійсності і є її відображенням. Але символ речі в своїй основі є не простим відображенням предмета, а оброблений засобами абстрактного мислення, перетвореними відповідно до потреб і цілей людини. Тобто символ - це образ вже перетвореної речі, в якій відображений сам суб'єкт сприйняття в контексті життєдіятельності.

Якщо з позицій загальної семіології розглядати мілітарний символічний компонент в культурі як частину етнонаціональної культури, то він має досить важливе, непересічне значення для збереження й розвитку етнічної спільноти. Саме з мілітарною символікою пов'язується юридично -правова й державотворча сфери. Певні елементи мілітарної символіки і культури можуть відігравати і відіграють роль символів національної культури. Військове виховання і пов'язана з цим символіка виконують в житті етносу дві функції, спрямовані на його самозбереження. Це - протидія зовнішній агресії і виховання таких членів суспільства, які могли б забезпечувати його нормальний розвиток. У кожного етносу мілітарна діяльність виявляється в конкретних, лише йому притаманних нормах. Виявити специфічний культурний та символічний зміст військової символіки та військової справи як різновиду людської активності можна лише через віднаходження певних культурних універсалій, що реально існують у вигляді етнічно-специфічних модифікацій [1, 5].

Мілітарна сфера є підґрунтям, на якому виростає система певних правил і норм, завдяки яким не лише здійснюється регулятивна функція культури, алей завдяки символіці визначається система «маркерів» етнонаціональної приналежності, що репрезентує ціннісні концепти притаманні тому чи тому народові щодо захисту і охорони автентичної батьківщини. Таким чином, мілітарна символіка визначається глибинними етнокультурними символами, світоглядно-ментальними настановами, архетиповою матрицею культури, що становлять єдність ідеально-уявного та реального, втіленого у знакові-символі.

культура семіотичний мілітарний символіка мова

Джерела та література

1. Денисюк Ж.З. Уваги про мілітарну культуру давньої України. Військово- історичний альманах. 2001. Ч. 1(2). С.4-12.

2. Казарьян Н. А. Проблема границ семиотического подхода к исследованию социокультурной реальности. Исторические, философские, политические и юридические науки, культурология и искусствоведение. Вопросы теории и практики. Тамбов: Грамота, 2011. № 8 (14): в 4 -х ч. Ч. VI. C. 86-88.

3. Фещенко В. В. О внешних и внутренних горизонтах семиотики. Критика и семиотика. 2005. Вып. 8. С. 6-43.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Культуротворення як процес самовизначення людської суті. Цінності – основа людського буття в культурі, їх значення в житті та діяльності особистості. Особливості та специфічні ознаки сучасного культуротворення, його відмінні риси та етапи, ідеали.

    курсовая работа [72,6 K], добавлен 21.11.2010

  • Характеристика ранніх землеробських племен на території сучасної України. Історія розвитку і занепаду трипільської культури як праукраїнської культури. Орнаментальна символіка трипільської культури, етнічна приналежність, взаємозв’язок з культурами світу.

    реферат [14,7 K], добавлен 11.11.2010

  • Історія виникнення стилю бароко в Італії наприкінці XVI сторіччя в результаті кризи гуманістичної ренесансної культури. Переосмислення ролі бароко у світовій культурі. Особливості розвитку українського бароко, характеристика його основних напрямів.

    презентация [2,0 M], добавлен 15.02.2017

  • Дослідження проблематики єдності етнокультурних і масових реалій музичної культури в просторі сучасного культуротворення. Ааналіз артефактів популярної культури, естради і етнокультурної реальності музичного мистецтва. Діалог поп-культури і етнокультури.

    статья [22,1 K], добавлен 24.04.2018

  • Культура і її візуальне поняття. Образи, їх роль у візуалізації культури. Візуальна репрезентація в культурі та її онтологічна модель. Формотворчі складові сучасного візуального образу в контексті еволюції образної системи культури. Культура глобалізації.

    курсовая работа [70,1 K], добавлен 17.01.2010

  • Спадкоємиця греко-римського світу і Сходу. Місце Візантії в культурі світу. Історія формування філософії, релігії і світогляду Візантії. Історія, пам'ятники і значення Візантійського мистецтва. Література Візантії: історія і діячі.

    курсовая работа [21,6 K], добавлен 02.04.2003

  • Висвітлення культурно-історичних подій та чинників розвитку культури українських міст – Острога, Києва, Луцька, Чернігова, як культурних центрів Європи в різні історичні епохи. Характеристика пам’ятків культури та архітектури кожного з зазначений міст.

    курсовая работа [117,2 K], добавлен 09.06.2010

  • Вишитий рушник на стіні як український народний звичай. Рушник - супутник і оберіг. Символіка українського орнаменту. Вишивка як мистецтво особливого бачення світу, яке втілюється за допомогою художніх засобів. Регіональні особливості вишивки в Україні.

    реферат [49,7 K], добавлен 30.11.2013

  • Поняття реалогії і речезнавства як науки. Особливості речі як мови культури. Аналіз речі у ключових параметрах її виникнення та функціонування, основні функції речей у становленні культури. Стан речей в індивідуальній та понадіндивідуальній реальності.

    курсовая работа [32,5 K], добавлен 06.09.2012

  • Культура як знакова система (семіотика культури). Вербальні знакові системи - природні, національні мови як семіотичний базис культури. Іконічні, конвенціональні (умовні) знаки. Приклад інтерпретації культурного тексту: семіотика "Мідного вершника".

    курсовая работа [36,4 K], добавлен 23.09.2009

  • Використання різноманітних художніх засобів, епітетів-прикладок, паралелізмів, персоніфікацій і порівнянь у весільних піснях Західного Полісся. Характеристика жіночих образів в українському весільному фольклорі. Символіка в контексті весільного обряду.

    статья [22,5 K], добавлен 18.08.2017

  • Виникнення нових, синтетичних видів творчої діяльності. Модернізм – художній феномен ХХ століття. Течія постмодернізму в культурі. Використання символу як засобу пізнання і відтворення світу. Перевага форми над змістом. Комерційне мистецтво і література.

    реферат [31,0 K], добавлен 09.01.2011

  • Духовні цінності різних народів. Європейска та азіатска культури. Діалог культур Заходу і Сходу. Процес проникнення на українські території інших племен і народів. Утвердження християнства. Розквіт культури арабського світу.

    реферат [31,1 K], добавлен 07.02.2007

  • Поняття і сутність культури, напрямки та проблеми її дослідження. Передумови виникнення української культури, етапи її становлення та зміст. Особливості розвитку української культури періоду Київської Русі, пізнього Середньовіччя, Нової, Новітньої доби.

    учебное пособие [2,1 M], добавлен 11.02.2014

  • Дослідження причин виникнення романтизму та його специфічних рис. Пафос історизму й діалектики в філософії, художній критиці і художній творчості романтиків. Інтерес до національної проблематики. Роль братств у розвитку української освіти в VI-XVI ст.

    контрольная работа [31,5 K], добавлен 17.08.2011

  • Грецька античність. Виникнення філософії. Мистецтво архаїчного періоду. Ідеал прекрасної і відважної людини - героя, досконалого морально і фізично. Епоха еллінізму. Римська цивілізація. Греко-римська античність. Спадщина світовій культурі.

    контрольная работа [27,0 K], добавлен 04.01.2007

  • Культура українського народу. Національні особливості української культури. Здобуття Україною незалежності, розбудова самостійної держави, зростання самосвідомості нації. Проблема систематизації культури і розкриття її структури. Сучасна теорія культури.

    реферат [22,6 K], добавлен 17.03.2009

  • Мистецтво, як унікальний механізм культурної еволюції. Диференціація й інтеграція видів мистецтва. Характеристика знакових засобів, які використовуються у різних видах, жанрах, стилях мистецтва, і утворюють характерну для них, специфічну художню мову.

    контрольная работа [36,4 K], добавлен 08.11.2010

  • Аналіз трансформації діяльності бібліотек в Україні у системних проявах філософії інформаційної культури. Необхідності впровадження техніко-технологічних механізмів реформування бібліотечної галузі етнічних і національних культурних систем держави.

    статья [21,4 K], добавлен 06.09.2017

  • Пам'ятки історії, архітектури та культури. Державний історико-архітектурний заповідник. Принципи історизму та системного підходу до об'єктивного висвітлення явищ минулого. Висвітлення архітектурної спадщини міста. Історичні споруди XVII століття.

    творческая работа [30,1 K], добавлен 12.05.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.