Взаємодія композитора і режисера в процесі написання кіномузики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Взаємодія композитора і режисера в процесі написання кіномузики

Горошко Олександр Олегович, здобувач кафедри кіно-, телемистецтва ПВНЗ «Київський університет культури»

Безручко Олександр Вікторович, доктор мистецтвознавства, професор кафедри кіно-, телемистецтва ПВНЗ «Київський університет культури»

Музика в кіно є одним із найважливіших засобів, за допомогою яких режисер доносить до глядачів головну ідею фільму. В якості основи музичного оформлення для кіно довгий час застосовували не компонування, а компіляцію й імпровізацію. У практиці компілювання композитори використовували виражальні музичні стереотипи й залучали зразки програмної та театральної музики. Стилістика музичного романтизму вважалася найбільш відповідною для музики кіно, яка мала досягти великого емоційного впливу на глядача. Традиційною в музиці для кіно була композиторська робота з мотивами й темами (що нагадували лейтмотивну систему в опері), оскільки це краще передавало ідею фільму й характери героїв. Така музика відповідала вимогам пригадуваності теми й можливостям передавати сюжет. Її створювали композитори-симфоністи, що володіли засобами мотивного розвитку, де яскравий мотив краще запам'ятовувався і завдяки своїм видозмінам вказував на зміну зображуваного предмету чи особи в фільмі. При написанні музики до фільму основою для композитора є не музична форма, а структура фільму у поєднанні із функціями музики. Це вимагає від автора не тільки майстерного розвитку музичного матеріалу, а й тонкого відчуття драматургії кіно. Сучасна музика до кіно має створюватись у тісному зв'язку з ідеєю фільму та особливостями кіножанру. При цьому важливим питанням є творча взаємодія композитора й режисера фільму. Розглянемо цей аспект на прикладі творчості української композиторки А. Загайкевич.

Більшість досліджень вітчизняних музикознавців присвячено творчості кінокомпозиторів, що створили незабутні зразки музичного оформлення, на яке орієнтуються наступні покоління авторів. У статті А. Казарян «Кіномузика українських композиторів у дослідженнях вітчизняних музикознавців» приділено увагу кіномузиці у творчості видатних українських композиторів: Б. Лятошинського, І. Шамо та М. Скорика [2]. Авторка наголошує: «....недостатньо дослідженою є творчість українських кінокомпозиторів. І хоча деякі з фундаментальних кінопраць досліджено окремими мистецтвознавцями, велика кількість кінофільмів взагалі втрачена» [2, 245]. У дисертаційній праці Н. Янковської «Творчість Володимира Гронського в контексті традицій української кіномузики» розглядається кіномузика цього провідного композитора, лауреата державної премії імені Т. Г. Шевченка, її специфіка залежно від кіножанру, постмодерністської естетики кінотвору тощо [4].

«Музика в кіно має бути зрозумілою і легкою для сприйняття. Часто мелодії з фільмів стають шлягерами» - так вважає український композитор Юрій Саєнко, автор музики до українських і польських стрічок [3]. Це стає ознакою нашого часу. Композитори дедалі частіше намагаються створювати справжні хіти, що будуть актуальними і в майбутньому. У статті Д. Берлінгейма Women Composers Seek to Score Progress: There's Just So Much Work to Be Done порушено питання щодо створення успішної кіномузики жінками-композиторками, їх досягнення за останні 5 років і шляхи просування в «чоловічій професії озвучування фільмів» [5]. Незважаючи на зацікавленість кіномузикою, в науковій думці недостатньо уваги приділено особливостям співпраці композитора і режисера під час роботи над кінострічкою. Дослідження творчого досвіду А. Загайкевич дозволить окреслити різні підходи до створення музики для кіно і специфіку взаємодії між творцями відео та аудіо продуктів.

А. Загайкевич сучасна українська композиторка, виконавиця електроакустичних творів, викладачка, музикознавиця, фольклористка, організаторка концертів і фестивалів електроакустичної музики. Після успішного навчання у Паризькому інституті IRCAM при Центрі Помпіду композиторка відкриває у Київській консерваторії Студію електроакустичної музики, що робить можливим створення сучасної електронної та електроакустичної музики для кіно. А. Загайкевич поєднує роботу в академічних концертних жанрах та в сучасних мультидисциплінарних проєктах (аудіовізуальні інсталяції, перформанси, музика до кінофільмів і театральних вистав). Композиторка була нагороджена премією «Золота дзига» за музику до фільму «Жива ватра». Її звукове оформлення є також у багатьох інших фільмах: «Мамай», «Поводир», «Тисьмениця», «Сховок», «SH», «Олігарх», «Ілюзія існування», «Будинок Слово».

Творчість А. Загайкевич є зразком тонкої взаємодії між авторами кінострічки, зокрема режисера, сценариста й композитора. Працюючи над створенням музики до фільму «Сховок», що присвячений трипільській культурі, композиторка використовувала копії археологічних знахідок, та записувала звуки, які ймовірно вони могли відтворювати. Як згадує композиторка: «Мені було дуже цікаво саме шукати нові звучання, які могли б відповідати тій культурі. Ці звуки ми записували ще на плівку, у кіностудії. Шукали кут повороту мікрофона, щоби звук був більш яскравий чи менш яскравий. Окрім того, у фільмі була інструментальна музика, я запрошувала музикантів, які імпровізували» [1]. Ідею записувати імпровізації музикантів і використовувати в звуковому оформленні кінострічок покладено в основу створення музики до фільму «Мамай» О. Саніна. А. Загайкевич і О. Санін прагнули створити «звуко-зорову симфонію». «У нас в картині “Мамай” щось схоже, але ми це робили із шумами природніми. Усі вітерці у нас відфільтровані, вибудувані в співзвуччя, у музичні інтервали. Тупіт коня також стає музикою. Тобто всі звуки, які є у фільмі, -- це музика. Звісно, що в цю стрічку вкладено дуже багато роботи, музика в ньому має велике значення» - зазначає А. Загайкевич [1]. В процесі озвучення цього кіно відбувалась постійна комунікація між композиторкою і режисером. Як зазначає Н. Янковська: «Досягненням музики кіно слід вважати майстерну реалізацію супровідної музики із тонко вплетеними мотивами, які надзвичайно точно націлені на образ й у такий спосіб посилюють настрої кінематографічних образів, викликаючи відповідні враження у глядачів» [4, 84].

Різні шляхи призводять до початку роботи композитора над музикою до фільму. Це може бути сценарій, який надихає митця, або тільки задум, який режисер викладає в усній формі композитору. В окремих випадках робота композитора може початись тоді, коли в стрічці вже все змонтовано.

Працюючи над фільмом «Жива ватра» режисера О. Костюка, А. Загайкевич отримала величезне задоволення від командної роботи між нею, режисером і оператором. Всі учасники цієї творчої групи ділились своїми ідеями, обговорювали образи, характери героїв. За сюжетом, в фільмі були присутні три покоління людей: маленький хлопчик, старий вівчар і сучасна людина, що займається вівчарством в умовах нашого часу. Режисер О. Костюк запропонував показати красу краю і кожного з персонажів зовні і з середини. «Ця нова реальність ставить перед суспільством якісь нові задачі, через що ця краса ламається. У фільмі кожен із героїв індивідуально - і візуально, і внутрішньо - дуже красивий. Й Остап вирішив, що саме музика має передати відчуття роз'ятреності, якесь зародження не те щоб прірви, але вже якихось щілин у цій красі, якихось тріщин» [1]. За допомогою зіставлення звучання акустичного квартету, що виконував сучасну музику, шарів електронної та народної музики ця задача композиторкою була вирішена.

Для фільму режисера Т. Томенко «Будинок Слово», що був створений на архівних матеріалах про трагічну долю українських літераторів в 30-ті роки ХХ ст., що мешкали в спеціальному будинку в Харкові, А. Загайкевич запросила музикантів, які могли імпровізувати. Було використано скрипку, контрабас, кларнет, бандуру та рояль, на якому імпровізувала авторка. Композиторка з режисером прийняли рішення створити музику комбінованим способом: половина фільму була озвучена імпровізаціями, для іншої частини була написана партитура і створено багато електронної музики. Музика стала своєрідним коментатором дії, викриваючи реальну ситуацію, те, чого боялась радянська влада. За допомогою звукового оформлення вдалось передати контраст різних світів, емоційних станів й почуттів персонажів. Справедливою є думка композитора Г. Терещука що музика в кіно відіграє роль емоційного підсилення ситуації, в моментах, які не дограє чи не договорює актор [3].

Отже, значення музики в кіно та її вплив на кіноаудиторію (інформативний, психологічний, емоційний) важко переоцінити. Сучасне кіно висуває до композитора нові вимоги, серед яких є вміння імпровізувати, робити компіляції, створювати стилізовані зразки, що відповідають певним епохам. Композитор повинен володіти навичками традиційного симфонічного письма й електронного програмування музики. Концепція музичної стилістики має бути нерозривно пов'язана з жанрово-стилістичними особливостями кінофільму. Для досягнення такого результату потрібне взаєморозуміння між композитором й режисером фільму. Музика до кіно може створюватись на будь-якому етапі: перед початком зйомок, в процесі створення кіно й після його завершення. У будь-якому із цих варіантів необхідна творча співпраця між всіма творцями візуального і звукового продуктів. Досвід роботи над музикою до кіно провідної української композиторки А. Загайкевич є наочним прикладом такого підходу.

Література

музичне оформлення кіно композиторка загайкевич

2. Вовк Т. Алла Загайкевич: “Щоб електроакустична музика існувала, мусять бути твори, концерти, критика й наука”. Український тиждень. 2017. № 24 (500). URL: https://tyzhden.ua/alla- zahajkevych-shchob-elektroakustychna-muzyka-isnuvala-musiat-buty-tvory-kontserty-krytyka-j-nauka/ (дата звернення: 14.05.2023).

3. Казарян А. Кіномузика українських композиторів у дослідженнях вітчизняних музикознавців. ВісникНАКККІМ. 2014. № 2. С. 242-247. DOI: https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2014.137983.

4. Терещук Г. Музика українського кіно звучала у Львові. Радіо Свобода. 2012. URL:

https://www.radiosvoboda.Org/a/24465452.html (дата звернення: 31.05.2023).

5. Янковська Н. О. Творчість Володимира Гронського в контексті традицій української кіномузики: дис. ... канд. мистецтвознавства : 17.00.03 / Львівська національна музична академія імені М. В. Лисенка. Львів, 2017. 270 с.

6. Burlingame J. Women Composers Seek to Score Progress: “There's Just So Much Work to BeDone”. Variety. 2022. URL: https://variety.com/2022/music/awards/women-composers-slow-progress-1235467144/ (accessed: 31.05.2023)

Размещено на Allbest.ru