Сценічний досвід кінорежисера

Екранна творчість Лукіно Вісконті, котрий стояв біля витоків італійської моделі авторського кінематографа, базованої на здобутках неореалізму. Дослідження сценічного досвіду кінорежисера, його новаторських сценічних практик, театрального натуралізму.

Рубрика Культура и искусство
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 27.04.2024
Размер файла 14,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра режисури та акторської майстерності

імені народної артистки України Лариси Хоролець

Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв

Сценічний досвід кінорежисера

Погребняк Галина Петрівна,

доктор мистецтвознавства, професор

Екранна творчість Лукіно Вісконті, котрий стояв біля витоків італійської моделі авторського кінематографа, базованої на здобутках неореалізму, давно стала предметом наукових розвідок як вітчизняних, так і зарубіжних вчених. Меншої уваги дослідники творчості митця (зокрема театрознавці, культурологи) приділяли його новаторським сценічним практикам.

Творчу діяльність митець почав у доволі ранньому віці. Йому не було ще й тридцяти років, а він вже брав участь у кількох театральних постановках переважно як художник-оформлювач. Потому роль художника в театрі Л. Вісконті стане особливо значимою, тоді як сценічний майданчик буде не лише місцем, де розігруватиметься вистава, а тим унікальним сценічним простором, котрому в кожному спектаклі режисером буде віднайдено автентичну художню форму.

Багатообіцяючим сценічним дебютом Л. Вісконті стала вистава «Жахливі батьки» 1945 р.) за п'єсою Жана Кокто. За найближчі 5 років молодий режисер-автор, набуваючи досвід у постановці сценічних творів і співпрацюючи з відомими художниками, які самі по собі були яскравими особистостями (зокрема Сальвадором Далі, Франко Дзеффіреллі), презентував на різних сценах Італії п'ятнадцять драматичних вистав, впроваджуючи принципи театрального натуралізму.

У складні повоєнні часи Другої світової митець, зумів сформувати власну трупу з правом працювати на кону римського театру «Елізео», що, проіснувавши близько дванадцяти років, став чи не одним з перших італійських режисерських (а отже, авторських) театрів. Л. Вісконті був, по суті, реформатором італійського театру, адже, борючись не лише за пунктуальність публіки (як-от заборонивши її з'яву в глядацькій залі після підняття завіси), а й за те, щоби сценічне мистецтво стало доступним широкому загалу, став чи не першим театральним постановником, який відмовився (ніколи не пожалкувавши) від послуг суфлера.

Із з'явою Лукіно Вісконті в сценічному просторі в італійському театрі змінилося ставлення до театру як акторів, так і публіки. Приміром, перестала домінувати звична та випробувана століттями національна традиція капокоміко, тобто така, коли вистава вибудовувалася навколо головного актора (що і був керівником трупи), котрий, зазвичай, знаходився в середовищі, доволі пересічних виконавців. Саме завдяки подвижницькій діяльності майстра в Італії сформувалось усвідомлення того, що театр може бути іншим, передовсім в організаційному та художньо-естетичному відношенні. сценічний кінорежисер вісконті

Поєднуючи роботу в кінематографі й театрі, Л. Вісконті запровадив незвичну для виконавців жорстку творчу дисципліну й намагався виховувати універсальних акторів, які, опанувавши дивовижну пластичність, мали легко й невимушено налагоджувати живу комунікацію з глядачем, встановлювати безпосередній емоційний контакт і тим самим надавали виставі максимальної правдоподібності. Майстер вміло поєднував роботу в кіно і театрі, хоч, звісно, й вбачав відмінності в означених видах діяльності, фіксуючи в них несуттєву різницю, однак таку, що передбачала різні засоби творення сценічного та кінообразу й дистанціювання щодо глядача.

В режисерському театрі майстра особлива увага приділялась виконавській пластиці, Л. Вісконті примусив акторів розуміти спектакль як єдине ціле. І це органічне «ціле» мало би бути організованим передовсім волею режисера. Саме режисерові належало визначати головну ідею постановки, ставити завдання всім учасникам вистави, зосібна акторам- прем'єрам. Важливо, що саме Л.Віконті вдається вперше в історії італійського театру зрівняти в правах усі компоненти вистави - слово, музику, світло, колір, сценічний простір.

Л. Вісконті не пориває зв'язок з театром протягом усього життя. Та це й не дивно, адже захоплення мистецтвом у юного аристократа розпочалось з театру, передовсім оперного. А тому 1951 митець дебютує ще і як оперний режисер виставою «Весталка» (1954) Гаспаре Спонгіт в театрі Ла Скала, тим самим, можливо, віддаючи належне своєму юнацькому захопленню або ж виявляючи повагу до означеного театру, для якого його батьки були покровителями. Поживок для розмислів дає той факт, що, здавалось би, логічним у постановці оперних вистав для майстра, який уже прославився як натхненник неореалізму в кіно, було би звернення до опери з метою її реформації.

Саме з оперної постановки «Весталка» розпочинається тісна й плідна співпраця майстра зі співачкою Марією Каллас, у таланті котрої унікально поєдналися дивовижної краси голос і драматичний дар. Із цією виконавицею було створено вистави «Сомнамбула» Вінченцо Белліні, «Травіата» Джузеппе Верді, «Анна Болейн» Гаетано Доніцетті, «Іфігенія в Тавриді» Крістофа Віллібальда Глюка, у яких режисер ніби випробовував синтетичну природу сценічного мистецтва, що уможливлювала творення художнього образу за допомогою виражальних засобів кіно. Вишукана зображальна культура автора-режисера свідчить про те, що Л. Вісконті творчість якого є унікальним поєднанням кіномови з пластикою музики та образотворчого мистецтва, тонко відчував, як кіно, запозичуючи в музики звукове начало, перетворює та ускладнює його до багатоскладового звукового образу, де сплітаються шумовий, вербальний і, власне, музичний компоненти.

У підсумку зазначимо, що Лукіно Вісконті, тонко відчуваючи час і чудово знаючи закони сцени та екрану, висловив у своєму мистецтві найрізноманітніші театральні й кінематографічні ідеї. Звертаючись до витоків кіно й, зокрема, творчості Жоржа Мельєса, майстер йшов від театру, стрімко рухаючись в бік кінематографу як синтетичного виду мистецтва.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Характеристика сценічних трансформацій у театральному видовищі ХХ століття. Аналіз театрального образу видовища, що презентується в контексті стилю модерн, авангарду, постмодернізму. Розляд специфіки образного узагальнення сценічних форм видовища.

    статья [24,9 K], добавлен 24.04.2018

  • Характеристика процесу навчання, виховання і розвитку студента акторського відділення в системі сценічного фехтування. Прийоми сценічного бою й особливості проведення фехтування на заняттях. Достовірність дій акторів й створення історичної відповідності.

    доклад [27,4 K], добавлен 03.02.2012

  • Проблема наукового аналізу створення і втілення сценічного образу в театральному мистецтві. Теоретична і методологічна база для вирішення цієї проблеми з використанням новітніх методів дослідження в рамках театральної ейдології (сценічної образності).

    автореферат [50,9 K], добавлен 11.04.2009

  • Біографія кінорежисера, сценариста, письменника, художника і публіциста Довженко. Характеристика творчого доробку митця та створення жанру кіноповісті засобами створення кількох сюжетних ліній, монтажу не пов'язаних діалогів і переміщенням часових площин.

    презентация [116,1 K], добавлен 29.04.2011

  • Особливості творчої діяльності кінорежисера, письменника, публіциста, художника та педагога Олександра Довженка за часів радянської доби. Причини за якими радянське середовище не визнавало справжнього таланту великого кіномайстра. Фільми О. Довженка.

    контрольная работа [15,9 K], добавлен 21.03.2011

  • Танець як один із видів мистецтва. Сценічна обробка народного танцю. Українське, російське, білоруське, молдавське, грузинське, болгарське, словацьке та угорське народне хореографічне мистецтво. Класифікація народних танців. Іспанський сценічний танець.

    реферат [74,8 K], добавлен 25.03.2012

  • Дослідження футуризму як авангардистської течії в мистецтві ХХ століття. Форми футуризму в образотворчому мистецтві і літературі. Футуризм в Росії і Україні і його вплив на творчість художників. Творчість Михайла Семенко як лідера українського футуризму.

    реферат [20,0 K], добавлен 22.12.2010

  • Аналіз художньої та наукової спадщини, філософських ідей Леонардо да Вінчі, універсальність та багатогранність його особистості. Біблійні образи та образ Мадонни як основні мотиви у творчості Леонардо, його роль в епоху Відродження та світовій культурі.

    курсовая работа [68,3 K], добавлен 09.11.2010

  • Зародження і становлення театрального мистецтва в Україні. Розвиток класичної драматургії. Корифеї українського театру. Аматорський рух, його особливості та цікаві сторони. Заснування драматичної школи в Києві. Український театр в часи незалежності.

    реферат [31,3 K], добавлен 09.03.2016

  • Понятие о декорационном искусстве как средстве выразительности театрального искусства. Основные средства выразительности театрального искусства: роль декораций, костюма, грима в раскрытии образа персонажей, визуально-оптическое оформление спектакля.

    контрольная работа [77,7 K], добавлен 17.12.2010

  • Аналіз методів викладання хореографії та їх впливу на розвиток особистості дитини. Особливості організації роботи гуртка народно-сценічного танцю. Музичний супровід як методичний прийом та засоби музичної виразності. Опис обладнання приміщення для занять.

    курсовая работа [61,6 K], добавлен 23.02.2014

  • Основные вехи развития белорусского театрального искусства. Международные проекты в области театрального искусства. Театральные фестивали как формы международного сотрудничества. Обоснование проекта международного фестиваля пантомимы "МимАрт".

    дипломная работа [128,8 K], добавлен 02.06.2014

  • Характеристика стилю модерна. Особливість його в дизайні інтер'єру, художньо-прикладом мистецтві. Неповторний стиль втілення жіночих образів у рекламній творчості Альфонса Мухи. Творчість видатного художника як зразок плакатного живопису ХIХ століття.

    реферат [30,2 K], добавлен 17.12.2013

  • Біографія відомого нідерландського художника рубежу XV-XVI століть, вплив тогочасного світогляду на життєву позицію татворчість Ієроніма Босха. Композиційно-технологічні особливості живопису Босха, алегоричність, символізм та загадки його образів.

    курсовая работа [579,8 K], добавлен 02.03.2016

  • Степан Галябарда як видатний український поет-пісняр сучасності. Його перша пісня "Не поверну човен" у виконанні Алли Кудлай. Творчість поета-пісняра як ностальгія за дитинством та за Батьківщиною. Співпраця Галябарди з Зібровим, Мозговим та Зінкевичем.

    реферат [43,1 K], добавлен 18.07.2010

  • Характеристика функций режиссера в театре, театральная этика. Собственный анализ при работе над этюдом. Действие как основа театрального искусства, умение пользоваться действием как единым процессом. Специфические особенности театрального искусства.

    контрольная работа [32,8 K], добавлен 18.08.2011

  • Основні риси романтизму, Франція - його батьківщина. Французький романтизм у живописі, історія його виникнення, його представники доби романтизму та їх світогляд. Принципи та ідеї художників-романтиків. Життя та творчість Ежена Делакруа та Теодора Жеріко.

    курсовая работа [3,8 M], добавлен 28.04.2013

  • Факти біографії Франческо Борроміні. Його прихильність північно-італійської культурі і художній практиці. Початок творчості митця в якості муляра. Огляд найбільш відомих архітектурних споруджень, що спроектував Франческо Борроміні. Роки їх будівництва.

    презентация [5,6 M], добавлен 27.05.2014

  • Новий соціальний і духовний досвід та індивідуалістична культура. Романтизм як світовідчуття і напрямок мистецтва. Формування історичного погляду на особу і зумовленого ним художнього методу реалізму. Творчість імпресіоністів і постімпресіоністів.

    реферат [56,8 K], добавлен 26.02.2015

  • Дослідження історії чоловічого і жіночого весільного вбрання, його структура та основні функції: соціальна, захисна, символічна. Моделі фати. Букет як символ є весілля. Прикмети, пов’язані з обручкою. Сучасні загальні тенденції в моді весільного вбрання.

    контрольная работа [19,6 K], добавлен 10.02.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.