Цифрові технології в музеалізації мистецтва і культури: з досвіду національного центру народної культури "Музей Івана Гончара"
Особливості та напрямки використання інформаційних технологій в музейних закладах України. Цифровізація інфраструктури музеїв, створення реєстрів культурної та нематеріальної спадщини. Досвід Національного центру народної культури "Музей Івана Гончара".
| Рубрика | Культура и искусство |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 27.04.2024 |
| Размер файла | 17,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.Allbest.Ru/
Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв
Цифрові технології в музеалізації мистецтва і культури: з досвіду національного центру народної культури «Музей Івана Гончара»
Іллюша В.Г., аспірантка
На сьогоднішній день дигіталізація - це не просто виклик перед музейними закладами, а й законодавчо визначена державою необхідність цифрової трансформації галузі. Нормативними актами схвалено концепцію, затверджено план заходів, визначено пріоритетні напрями і завдання цифрової трансформації розвитку цього процесу, які полягають в цифровізації інфраструктури музеїв, створення реєстрів культурної та нематеріальної спадщини, народних художніх промислів, інформаційної системи для музейного фонду України, створення єдиної бази бібліотечних записів, української цифрової бібліотеки [1]. А також затверджено поняття «цифровізації» як «насичення фізичного світу електронно-цифровими пристроями, засобами, системами та налагодження електронно-комунікаційного обміну між ними, що фактично уможливлює інтегральну взаємодію віртуального та фізичного, тобто створює кіберфізичний простір», а також її особливостей як визнаного механізму економічного зростання для сфери культури та туризму [4].
Актуальність питання дигіталізації музеїв викликала науковий інтерес багатьох дослідників. Серед українських науковців можна виділити праці В.О. Волинець, Ж.З. Денисюк, Г.Г. Фесенко, О.В. Розгон та ін., серед зарубіжних - Дж.П. Боуена, Т. Джаніні, С. Кін, Е.М. Чемпіон, Ч. ван ден Аккер, С. Лежен та ін. Стрімкість розвитку технологій та впровадження державних програм цифровізації зумовлює необхідність більш детального вивчення даної теми.
Метою даного дослідження є визначення особливостей та напрямків процесу цифровізації в музейних закладах України на основі досвіду Національного центру народної культури «Музею Івана Гончара».
Цифровізація - це глобальний процес, який запущений у всіх країнах світу. Він підтримується Єврокомісією (бібліотека Europeana), а також іншими міжнародними організаціями, які працюють разом над проєктами збереження та оцифрування культурної спадщини світу. Результатом шести років праці стало представлення України на платформі Google Arts&Culture.
Міністерство культури та інформаційної політики України анонсувало початок тестування електронної системи реєстру Музейного фонду України, впровадження якої призведе до відмови від паперового обліку та перехід до його електронної форми [5]. Та окрім зручного автоматизованого обліку, є ще культурно-мистецька та освітньо-наукова складова в діяльності музеїв. Для їх реалізації музеями впроваджуються різні заходи: від оцифрування, паспортизації та опису фондів до віртуальних експозицій та цікавих мистецьких проєктів із залученням імерсивних технологій.
Одним з найбільш активних українських музеїв в царині оцифрування своїх фондів та створенні віртуальних експозицій є Національний центр народної культури «Музеї Івана Гончара», створений на основі приватного етнографічного зібрання митця та громадського діяча Івана Гончара. Концептуальною ідеєю музею є «жива традиція», суть якої полягає у поціновуванні, збереженні та примноженні української культурної спадщини та сучасних форм традиційної культури [2].
Музей Івана Гончара має різноплановий дигітальний досвід та креативний підхід до популяризації своїх фондів та традицій українського народу. Можна виділити декілька напрямків процесу цифровізації діяльності музею: апаратно-програмна частина; вебсторінка та віртуальні експозиції; участь у міжнародних проектах.
В музеї втілена власна апаратно-програмна частина - електронна система обліку, паспортизації фондів та управління колекціями, створено онлайн базу даних з тисячами оцифрованих об'єктів, яка постійно поповнюється. Така внутрішня апаратно-програмна частина забезпечує інформаційне підґрунтя цифровізації, збереження інформації про музеалії.
Оцифрована частина колекції представлена на сайті у вигляді відкритого доступу до фотографій колекції; наукових статей та інформації щодо нематеріальної культурної спадщини України: традицій, обрядів, вірувань; навчальних матеріалів, лекцій, конференцій, відео уроків, вебінарів тощо, а також інформації щодо життя музею оф-лайн; 3D-проєктів та онлайн заходів. Уся подана на сайті інформація в своїй відкритості та різноманітності відображення граней української культури сприяє кращому її розумінню та надає можливість усім бажаючим більш глибокого занурення та ґрунтовного ознайомлення.
Поза межами сайту відбуваються онлайн виставки музею на міжнародній платформі Google Arts&Culture, куди вони долучилися одними із перших серед українських музейних закладів. Музей виступив як партнер у створенні онлайн-простору «Україна поруч» на Google Arts&Culture, присвяченому збереженню українського мистецтва та культури [4].
Окремої уваги заслуговують імерсивні практики, які допомагають Музею Івана Гончара краще розкрити суть своєї діяльності та продемонструвати світові українську культуру та народне мистецтво. Було втілено проект «Комплекси вбрання 360», де за допомогою фотографій створено об'ємні експонати. Їх можна розглядати, обертаючи на 360 градусів та збільшуючи. Цей проект має на меті ознайомлення глядачів з композицією та регіональними особливостями українського народного строю.
За підтримки грантової європейської програми House of Europe створено віртуальну 3D виставку «Іван Гончар. Збирач». Вона присвячена 110-річниці від Дня народження фундатора музею. Виставку можливо відвідати як онлайн на сайті музею з будь-якого пристрою, так і за допомогою VR-шолому чи окулярів [2].
інформаційний цифровізація реєстр музейний культурний
Висновок
Так як в Україні немає поки що єдиного сталого механізму чи моделі оцифрування і кожен музей проводить її на власний розсуд. Завдяки тому, що всі заклади по-різному підходять до процесу дигіталізації, в Україні народжуються цікаві музейні проекти.
Можна виділити три складові (напрямки) цифровізації музею Івана Гончара, що забезпечують повноцінність процесу: апаратно-програмне забезпечення обліку та паспортизації фондів, відкриті фонди на сайті музею та імерсивні експозиції та проекти, а також участь у міжнародних проектах, що дає більшого поширення не тільки про музейний заклад, а й про українську культуру і мистецтво в цілому. Кожен окремий проект: чи то стаття, відео, чи фото 360, стає частиною своєрідного комплексу. Виставкові онлайн-проекти не обмежуються лише описом до фотографій, доповнюючись аудіовізуальним контентом і створюючи динамічну цікаву виставку.
Національний центр народної культури «Музеї Івана Гончара» є гарним прикладом поєднання різних цифрових засобів для різностороннього відображення такого складного явища, як українська національна культура.
Досвід Музею Івана Гончара може служити прикладом вдалих цифрових ініціатив і стати базою дослідження для розробки єдиної концепції цифровізації культурних проектів та вдосконалення вже наявних державних програм.
Література
1. Деякі питання цифрової трансформації: розпорядження від 17 лютого 2021р. №365 -р / Кабінет міністрів України.
2. Національний центр народної культури «Музеї Івана Гончара»: веб-сайт
3. Про схвалення Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки та затвердження плану заходів щодо її реалізації: розпорядження від 17 січня 2018 р. №67-р / Кабінет міністрів України.
4. Проект «Україна поруч». Google Arts&Culture.
5. Цифровізація Музейного фонду України: представники 12 провідних музеїв розпочнуть тестування прототипу електронної системи реєстру. Міністерство культури та інформаційної політики.
Размещено на Allbest.Ru
...Подобные документы
Історія становлення музеїв України. Особливості культурно-дозвіллєвої роботи в музеях під відкритим небом: Центру народознавства "Мамаєва Слобода" та Національного музею Народної архітектури і побуту Пирогово. Особливості їх та перспективи розвитку.
курсовая работа [55,3 K], добавлен 06.11.2014Історія створення та розвитку Національного Музею ремесел в Нью-Делі як центру збереження самобутності індійської культури і напрямів народного промислу. Огляд основних експозицій в галереях музею. Розповідь про майстер-класи сучасних майстрів з Індії.
презентация [9,0 M], добавлен 07.10.2017Музеї як культурно-освітні та науково-дослідні заклади, їх типи та характеристика. Історія виникнення музейної справи. Опис Музею народної архітектури і побуту, Музею трипільської культури, Національного музею авіації, Музею суднобудування і флоту.
реферат [35,2 K], добавлен 03.12.2011Музей народної архітектури м. Чернівці. Донецький обласний художній музей. Історико-культурний заповідник "Трипільська культура". Літературно-меморіальний музей А. Ахматової. Хата-музей смт. Верховина. Музей історії запорізького козацтва о. Хортиця.
презентация [36,4 M], добавлен 04.04.2018Історичний огляд становлення іспанської культури. Стародавні пам'ятники культури. Музеї сучасного мистецтва в Мадриді. Вплив арабської культури на іспанське мистецтво. Пам'ятки архітектури в мавританському стилі. Розквіт іспанської музичної культури.
реферат [21,1 K], добавлен 08.01.2010Труднощі історичного життя України. Широкі маси суспільства як справжні творці і носії культури. Самобутня система освіти. Автори "Української культури". Елементи національного самоусвідомлення. Спроба цілісного дослідження феномена української культури.
реферат [28,6 K], добавлен 23.04.2013Поняття і сутність культури, напрямки та проблеми її дослідження. Передумови виникнення української культури, етапи її становлення та зміст. Особливості розвитку української культури періоду Київської Русі, пізнього Середньовіччя, Нової, Новітньої доби.
учебное пособие [2,1 M], добавлен 11.02.2014Історія створення музею-садиби та мета його діяльності: збереження особливого культурного середовища, яке було за життя вченого. Комплекс М.І. Пирогова як взаємозв'язана система об'єктів культурної спадщини і пам'яток садово-паркового мистецтва.
презентация [7,7 M], добавлен 18.12.2015Сучасний погляд на проблему антропосоціогенезу. Сутність культурної еволюції та її відмінність від біологічної. Виникнення мистецтва як механізму культурної еволюції. Критерії виділення культурно-історичних епох. Поняття "цивілізація" в теорії культури.
реферат [34,8 K], добавлен 26.02.2015Аналіз феномена культурної дипломатії, що її втілює українська діаспора у Іспанії. Сприяння і промоція української мови, мистецтва та культурної спадщини через проведення культурних і мистецьких заходів, пропагандистській роботі культурних інституцій.
статья [23,4 K], добавлен 27.08.2017Розвиток культурної спадщини Прибузького краю. Дослідження популярності танцювального мистецтва на Півдні України. Показ національного характеру народу за допомогою танцю. Використання кубанської фантазії на теми південноукраїнських козацьких мелодій.
статья [21,2 K], добавлен 24.11.2017Ситуація навколо АР Крим та м. Севастополя та питання щодо долі об'єктів культурної спадщини та культурних цінностей загалом, що перебувають на їх території. Досвід радянської евакуації найцінніших експонатів музеїв України. Безпека культурних цінностей.
статья [64,7 K], добавлен 07.08.2017Дослідження проблематики єдності етнокультурних і масових реалій музичної культури в просторі сучасного культуротворення. Ааналіз артефактів популярної культури, естради і етнокультурної реальності музичного мистецтва. Діалог поп-культури і етнокультури.
статья [22,1 K], добавлен 24.04.2018Приналежність фольклору до духовної культури. Прояв національного характеру у фольклорі. Зв'язок фольклору з іншими формами духовної культури. Жанрове багатство фольклорних творів. Фольклорна традиція Рівненського краю: жанрово-видова проблематика.
реферат [42,5 K], добавлен 09.06.2010Зв'язок кахлі з традиціями культури й будівельної техніки Античного Риму. Розвиток художньої кераміки та кахлів на території України. Коломийський музей народного мистецтва Гуцульщини. Використання у розписі стилізованих рослинних і геометричних мотивів.
реферат [1,3 M], добавлен 17.01.2012Історія створення музею просто неба в Пирогово, його відмінні риси - театралізовані дійства. Основні експозиції музеїв народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини, історії сільського господарства Волині, дитячої творчості в селі Прелесне.
реферат [27,8 K], добавлен 21.12.2010"Епоха Національного Ренесансу" в українській культурі. Роль у піднесенні культури народу, дипломатичних звершень. Суспільні думки, ментальні риси, покоління "свіжих" митців. Культурний процес нашого століття. Оновлення української національної культури.
реферат [53,6 K], добавлен 08.03.2015Сутність явища культури та особливості його вивчення науками: археологією і етнографією, історією і соціологією. Ідея цінностей культури, її еволюція та сучасний стан. Види і функції культури по відношенню до природи та окремої людини, в суспільстві.
контрольная работа [36,8 K], добавлен 28.10.2013Етапи національного самовизначення та відродження української культури у XX ст. Наступ на українську культуру сталінського уряду. Фізичне і духовне знищення представників національної інтелігенції. Поліпшення мовної ситуації під час політичної "відлиги".
реферат [21,9 K], добавлен 16.11.2009Характеристика визначних пам’яток історії та культури України. Першочергові заходи для збереження й популяризації визначних історичних будівель і культових споруд. Огляд визначних писемних пам’яток, історико-археологічних ансамблів, музейних комплексів.
презентация [6,0 M], добавлен 27.10.2013
