Практики оновлення історико-культурної пам’яті в сучасному урбаністичному просторі

Розгляд підходів до консервації історико-культурної пам’яті в сучасному урбаністичному просторі. Демонстрація стану самовираження та вироблення значень різнорідних спільнот, що приймали безпосередню участь у формуванні історико-культурної спадщини міста.

Рубрика Культура и искусство
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 24.04.2024
Размер файла 14,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Практики оновлення історико-культурної пам'яті в сучасному урбаністичному просторі

Войцях Наталія Павлівна

аспірантка кафедри культурології та

міжкультурних комунікацій НАКККіМ

Підхід до консервації культурної пам'яті в сучасному урбаністичному просторі демонструє стан самовираження та вироблення значень різнорідних спільнот, що приймали безпосередню участь у формуванні історико-культурної спадщини міста. Урбаністичне середовище, - це не лише простір, в якому виробляється та накопичується людський досвід протягом історичних епох, а й один з найголовніших факторів, що надає структури та значень цьому досвіду, вимірює рівень відповідальності та толерантності, а також стимулює відчуття спільноти та колективної пам'яті [1, с. 16]. До основних проблем сучасного міста відноситься не спроможність поєднувати протилежні наративи. Особливо така тенденція помітна в загальному образі міста, коли нові райони забудови формуються подібно до островів, які немов живуть поза історією та культурними традиціями. Іноді трапляється так, що через низький рівень толерантності міської спільноти ментально та фізично відокремленими островами стають локації культурної пам'яті етнічних спільнот, а іноді через високе пошанування локації історичного спадку етнічних спільнот вимушено втрачають свою автентичність та присвоюються національною політикою іншої держави або міста, як наприклад, будинок-музей матері Терези [2, с.81]. Отже, взаємодія історичної тканини міста та інституційної політики пам'яті часто призводить до утворення багатоваріантних формул співіснування історико-культурного спадку та сучасного життя міста [3, с. 41].

Дослідженням ревіталізації історичного спадку міста займалися такі українські дослідники як Є. Сарапіна, С. Шліпченко, Б. Шумилович, З. Рибчинська, О. Дроздов. Серед зарубіжних вчених дану проблематику досліджували Ж. Субірос, Б. Стіфел, А. Лайфесте, Г. Гейден.

Б. Стіфел у власні статті «Расова та етнічна політика збереження: два приклади з Чарльзтона, Південна Кароліна» описує досвід консервування історичного спадку афроамериканців, які були переселеними до міста для рабської праці. Низький соціально-економічний статус афроамериканців зумовив несприятливий процес консервування їхньої історичної спадщини [4, с. 62]. Практика консервації історичної спадщини Чарльзтона переважно зосереджувалась на минулому еліти з європейським протестантським корінням. Хоча на період 1870 року в місті проживало 53 % афроамериканців, але їх участь в історичному процесі урбанізації не була достатньо висвітленою та визнаною [4, с. 62]. Тому, дослідник привернув увагу до проблематики збереження історичної спадщини афроамериканців з врахуванням їх «права на минуле». Незважаючи на несприятливі обставини, в Чарльстоні все ж таки збереглася культурна пам'ятка афроамериканців, яка наразі належить до переліку національних історичних надбань - це будинок Денмарка Візі, що розміщений за адресою Булл-Стріт, 56. Денмарк Візі увійшов в історію Чарльзтона завдяки лотерейному виграшу, який дозволив йому придбати омріяну свободу. В 1822 р. він таємно зі своїми прибічниками організував повстання рабів, яке могло б стати найбільшим в історії Сполучених Штатів, але цього не сталося через просочення інформації. В результаті Візі чекало засудження та страта [4, с. 64].

Б. Стіфел з' ясував, що із законсервованим історичним будинком Візі є певна невідповідність, оскілки він ніколи ньому не мешкав і був споруджений уже після його смерті в 1858 році. Насправді автентичним місцем розташування будинку Візі являється інша адреса Булл- Стріт, 24. У результаті постало питання стосовно необхідності перенесення меморіального надпису [4, с. 65]. Дослідник зазначає, що з точки зору культурної політики, виконати таке завдання буде досить складно, оскільки будинок Візі на часі зафіксував в міському просторі культурне значення [4, с. 65]. Тут, можна лише зазначити, що проблема невідповідної автентичності пам'ятного місця, звісно якщо вона розцінюється як проблема самою спільнотою афроамериканців, може вирішитися лише за їхньої активної участі, а також безперечно за підтримки місцевої урядової інституції. Як зауважив, Ганс Ван Дер Гейден практика збереження історичного надбання є питанням інтересів широкої публіки, тому розробка проєктів ревіталізації має відбуватися через комунікацію з активістами місцевих спільнот. Важливою умовою також є відкритість політичних та урядових обговорень [5, с.113].

Отже, розробка проєктів відновлення історичної спадщини має покладатися не лише на досвід архітекторів та безпосереднє вивчення історичного ареалу, а й на міждисциплінарний підхід дослідження всього міського середовища: матеріального (фізичного) і нематеріального (соціального, культурного, духовного). Тому лише після детального дослідження структури та значень урбаністичного простору та в ході дискусій різних спеціалістів (урбаністів, культурологів, соціологів, економістів, художників, істориків, екологів, ІТ-менеджерів, активістів етнічних спільнот, служителів церкви тощо) можуть сформуватися реальні пропозиції, які в подальшому встановлюватимуть регламентації, корективи та обмеження у розробці моделей ревіталізації історичного спадку.

Література

історичний культурний пам'ять урбаністичний

1. Субірос, Ж. Культурні стратегії та оновлення міста: досвід Барселони. Місто й оновлення. Урбаністичні студії. К.: ФОП Москаленко О. М., 2013. 13 - 36 с.

2. Лайфесте, А. Як націоналістичний урбанізм перемагає автентичність: меморіальний музей матері Терези. Місто й оновлення. Урбаністичні студії. К.: Москаленко О. М., 2013. 81-86 с.

3. Сарапіна, Є. Історичні містечка України: модуси взаємодії з минулим. Місто й оновлення. Урбаністичні студії. К.: ФОП Москаленко О. М., 2013. 39 - 50 с.

4. Стіфел, Б. Расова та етнічна політика збереження: два приклади з Чарльзтона, Південна Кароліна. Місто й оновлення. Урбаністичні студії. К.: ФОП Москаленко О. М., 2013. 61- 66 с.

5. Гейден, Г. Чотири інтерв'ю. Місто й оновлення. Урбаністичні студії. К.: ФОП Москаленко О. М., 2013. 111 - 126 с.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.