Вплив едичної міфології на творчість скандинавських художників (кінець ХІХ - початок ХХ ст.)

Размещено на http://www.allbest.ru

Вплив едичної міфології на творчість скандинавських художників (кінець ХІХ - початок ХХ ст.)

Погребна Олександра, студентка Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука

У нашому дослідженні ми спробували наблизитись до розуміння культурологічної моделі сприйняття навколишнього середовища та побудови світу представниками країн Північної Європи. Проаналізовано художні роботи Теодора Северіна Кіттельсена, Луїса Му як представників «золотого» століття скандинавського графічного дизайну. Водночас ми прослідкували вплив на їх творчість скандинавської міфології. Для фахівця графічного дизайну в процесі роботи над проектуванням рішення поставленого перед ним завдання важливо раціонально вміти користуватись наявними в його арсеналі історичними, культурними або міфологічними джерелами. Гарним прикладом розвитку самобутнього народного стилю є скандинавська ілюстрація. Автори вдало звертаються до наявних міфологічних сюжетів у своїх рисунках, демонструючи симбіоз естетики та культури.

Сучасний скандинавський дизайн, у загальному його розумінні, сформувався завдяки могутній художній течії та відродженню культурної самосвідомості кінця ХІХ - початку ХХ століття. Демонстрацією розвитку графічної галузі дизайну можна вважати представлені у 1897 році на Всесвітній виставці в Стокгольмі фарфорові витвори, оформлені відомими дизайнерами Гуннаром Веннербергом і Альфом Валландером. Акварельні роботи Карла Ларссона, написані під впливом товариства «Мистецтв і ремесел», у яких переважають світлі тони та сільські мотиви, також привернули міжнародну увагу як відображення саме «шведського» стилю. Художня зображальна традиція Скандинавії має досить самобутній характер через певну ізольованість країн, тому міфологічні мотиви сюжетів збереглись в ілюстраціях і до сьогодні. кіттельсен едична міфологія

Витоками скандинавської міфології прийнято вважати два літературні джерела народів Ісландії, Данії, Норвегії, Швеції, що мають назву «Едда» («Едда Семунда», або «Старша Едда») і «Едда Снорі» (або «Молодша Едда»). Космологічний погляд скандинавів на вертикальний поділ всесвіту передбачає існування трьох паралельних світів: божественного, людського та демонічного. Найбільшу увагу приділено образам створінь, узагальнено названими альвами. Це істоти потойбіччя, пов'язані зі смертю і долею, сновидіннями та охороною. Альвів нерідко пов'язують з культом предків, вшануванням пам'яті загиблих, як образ служителів верховного бога Інґві -Фрейра, що має тісний зв'язок з образом корабля.

Менш відомий за альвів, в скандинавській міфології також трапляється образ тролів. Згідно з Еддою, тролі пов'язані з негативними проявами потойбіччя. Їх сфера діяльності поширюється на покарання нечестивих померлих, асоціюється з болем, муками й огидою. У порівняннях з християнською традицією, тролям співвідносять демонів, яким також властива кровожерливість та ворожість до космічних сил.

Протягом багатьох років носії еддичної культури конкретизували образи міфологічних істот, що знайшло відображення не лише в прозових творах, а й у візуально-образному мистецтві тих країв. Яскравим представником таких художників є Теодор Северін Кіттельсен (1857-1914), відомий своїми пейзажами та малюнками на міфологічні сюжети, зокрема зображеннями тролів (рис. 1-3).

Рис. 1. Nokken, 1887 (Водяник)

Рис. 2. Skogtroll, 1906 (Лісовий троль)

Рис. 3. Det rusler og tusler rasler og tasler, 1900 (Страшний, моторошний, шорсткий, галасливий)

Т. С. Кіттельсен був другою дитиною з восьми дітей своїх батьків. Його тато рано помер, тож Кіттельсен у юному віці був вимушений почати працювати помічником годинникаря. Там він познайомився із заможним меценатом Дідріхом Маєром Оло, який оплачував його навчання наступні роки. По завершенні навчання Кіттельсен відслужив в армії, на отриману стипендію військового відправився в подорож до Парижа. Весь час він сильно сумував за Норвегією, втілюючи свою тугу в сюжетах зображень та ілюстрацій, що й принесли йому відомість.

Також варто відзначити роботи Луїса Му (1857-1945). Славу йому принесли ілюстрації до класичних творів, казок та книг по міфології, дитячих та щотижневих журналів. З 1897 року Му проводив багато часу на літній фермі в комуні Квітесейд у Норвегії. Ці місця були вагомим джерелом натхнення для нього. Сюжети робіт здебільшого мають міфологічне підґрунтя, тому його твори є показовими для аналізу еддичної культури (рис. 4-6).

Рис. 4. Balders_Balferd (Балдерський вогонь)

Рис. 5. Thorkild hos Udgaardsloke, 1898 (Велетень Утгарда - Локі)

Рис. 6. Fra vikingetiden (Епоха вікінгів)

Твори Луї Му представлені в Національній галереї в Осло, в галереї автора в Трумсі та в Датському музеї мистецтва і дизайну в Копенгагені. У 1947 році Королівська бібліотека Копенгагена передала найбільшу колекцію графіки автора музею у Вайлі, Данія, як обов'язковий екземпляр кожного друкованого видання майстерень Копенгагену.

Твори запропонованих авторів відзначаються стриманістю колірної гами, що притаманна багатьом скандинавським художникам тої пори. Все ж прохолодний клімат, з коротким світовим днем та довгими сутінками, відображається і в ілюстраціях, й у світогляді народу Скандинавії. Велику увагу в культурі надають потойбіччю, яке в еддичній культурі не має суто негативний характер. Простежуються також язичницькі мотиви, поклоніння верховним силам природи, родючості та вдачі.

Особливості візуальної мови зображень скандинавських ілюстраторів є не лише доповненням до тексту або зовнішнім оформленням видання, а і його окремим змістовим наповненням, адже техніка та змістове навантаження цих робіт повною мірою передають особливе світосприйняття народів Північної Європи. Безперечно, можна стверджувати, що майстерність виконання зображень, заглиблення в культуру та сюжетне навантаження робіт скандинавських художників гідні уваги для ознайомлення з культурою і особливостями графічного дизайну та ілюстрації Скандинавії.

Література

Савчак Н. Еволюція розвитку фінського дизайну. Вісник Львівського національного аграрного університету. Архітектура і сільськогосподарське будівництво. 2021. № 22. С. 99-104. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vldau_ 2021_22_19 (дата зверенння: 01.10.2022).

Шевченко В. Е. Особливості застосування та функціональність зображальної мови в друкованих медіа. Медіапростір : зб. наук. ст. із соц. комунікацій. Тернопіль: ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2014. Вип. 6. С. 15-20.

Король Д. О. Потрійні категорії персонажів скандинавської міфології. Наукові записки НаУКМА. 2009. Т. 88: Теорія та історія культури. С. 47-54.

Размещено на Allbest.ru