Специфіка коміксу у формуванні сучасних видовищних практик

Размещено на http://www.allbest.ru/

Специфіка коміксу у формуванні сучасних видовищних практик

Крикуненко Сергій Віталійович,

аспірант Київського національного університету культури і мистецтв

Враховуючи масову популярність коміксів, попит на них у світі й стрімке збільшення інтересу до них в Україні, а також недостатню кількість наукових досліджень, присвячених цій темі, проаналізуємо розвиток цього феномену та розглянути специфіку мальописів. Варто розібрати види коміксів, їх структуру, а також вплив мальопису на формування видовищних практик. комікс мальопис видовищна практика

З традиційною літературою комікси ріднить присутність у сюжеті персонажів: протагоністів, їх супутників, антагоністів, другорядних персонажів тощо, котрі створюють сюжет і динаміку оповіді. Іноді через зовнішність та характер персонажів автори намагаються передати певне сюжетне навантаження, часто так розставляються читацькі акценти на тих чи інших персонажах. Тому можна помітити, що в багатьох коміксах головні герої прописані дуже детально, з усіма їх думками, уподобаннями, слабкостями тощо, тоді як другорядні персонажі являють собою звичайне уособлення певних якостей в загальних рисах.

У США наразі комікси еволюціонували до культового явища, у Франції та Японії, їх вважають окремим повноправним жанром мистецтва. В той же час в багатьох країнах комікс є одним з не до кінця визнаних жанрів, проте, це не заважає цьому новому виду масової культури користуватись популярністю серед цільової аудиторії й все частіше звертати на себе увагу фахівців різних сфер наукової діяльності.

Європейські комікси розраховані на спеціалізовану й більш дорослу аудиторію, вони виглядають солідніше, називаються графічними романами, видаються у вигляді товстих книг в твердих палітурках й мають завершений сюжет. На відміну від американських, європейські комікси з огляду на культурні особливості не перейняли образи й конфлікти супергероя й суперлиходія, їм залишився властивий переважно розважальний аспект. Загальний пафос поведінки персонажів на контрасті з американськими аналогами теж помітно знижений, нерідко застосовується карикатурне зображення певних персонажів для вираження комічності моментів.

Вербальний компонент коміксу включає в себе буквений текст, який є або мовою персонажів, або мовою автора (включаючи титри, заголовки, авторське резюме, коментарі до тексту). Мова або думки персонажів знаходяться в «словесній бульбашці», котру ще називають бабл (англ. bubble) або філактерія (фр. phylactere). Висока інформативність коміксів забезпечується наявністю та функціонуванням трьох інформаційних рядів: графіки, параграфіки та буквенного тексту. Графіка (що розглядається в першій частині цього розділу й частково в останній) зображує всі невербальні складові мовної ситуації, покликана імітувати дійсність за допомогою використання кольорової палітри, перспективи, зміни планів і кутів зору. Це дає змогу управляти глядацьким сприйняттям і викликати у читача значний інтерес до подій коміксу. Параграфіка є не менш важливим для сприйняття повідомлення інформаційним рядом. Це певний набір ідеограм, за допомогою яких вона не тільки оформлює вербо-іконічні повідомлення, але і передає самостійну інформацію, часто замінюючи буквений текст. Параграфіка включає в себе графічно і фонетично мотивовані знаки. Останні відповідають за кількісну і якісну характеристику звуку, що дає можливість «озвучити» німий текст. Такого ефекту досягають за допомогою використання ономатопу - звуконаслідувальних слів (класичні «бум» чи «бабах» в супергеройських коміксах). Так категорія звуку стає унікальною текстовою категорією, здатною функціонувати тільки в рамках коміксу. Графічно мотивовані знаки є чи не найважливішим елементом коміксу і, на відміну від фонетично мотивованих знаків, є універсальними, а деякі з них навіть вийшли за межі тексту коміксу і функціонують окремо, зокрема в рекламі.

У сучасному світі постійного пошуку нових форм компоненти коміксу почали все частіше використовуватись в реальному просторі формування видовищних практик.

Розглядаючи модні покази, можна стверджувати що дизайнери люблять стиль мальованих історій. Представимо приклади найкращих згадок, у тому числі броню Мюглера в стилі Залізної людини, маски Бетмена МакКвіна та камеї Чорної Пантери, а також Жінку-Кішку та Диво-Жінку з усіх сторін, оскільки ми починаємо бачити більш потужний підхід до сучасних костюмів.

Особливе відображення комікс знаходить в мистецтві кіновиробництва. Яскравим прикладом є фільм Девіда Ейера «Загін самогубців», який не тільки створений за мотивами коміксу видавництва DC, але й у власній рекламній кампанії використовує стилістичні елементи композиційної побудови коміксу, серед яких багаточисельні бульбашки, лінії та ідеограм. Фільм режисера Едгара Райта «Скотт Пілігрім проти всіх», який також створений за мотивами мальописів Браяна Лі О'Мелла у своїй монтажній композиції використовує стилістичну структуру коміксу. Під час діалогів біля персонажів фільму з'являються фігурні хмаринки з певною інформативною частиною.

Розглядаючи видовищні форми кіновиробництва зазначимо, що за останні роки комікс став неабияки тісно пов'язаним з цією формою творчого виробництва. Багаточисельні кінофільми та серіали будуються саме на сюжетах відомих мальописів, створюючи при цьому незалежні кіностудії, такі як MARVEL Studios та DC Dtudios. «Капітан Америка», «Залізна людина», «Бетмен», «Супермен» - усі ці кінофільми в реаліях сьогодення відомі кожному, успіх яких ми не маємо права применшувати.

Своє відображення мальопис знаходить і в режисурі сценічного простору. Наприклад, бродвейський мюзикл Spider-Man: Turn off the Dark, створений за мотивами коміксів видавництва MARVEL, став справжньою сенсацією свого часу. Окрім загального сюжету мюзиклу, художньо-декоративна складова повністю виконана у стилістиці ілюстрацій мальованих історій. Проекційне зображення, яке виконує роль основної декорації, також ставить за мету понурити глядача у максимальний всесвіт мальопису про відомого супергероя, тому час від часу на екрані з'являються ідеограми, коміксні лінії та поділ сцени на окремі графічні панелі.

У сучасному світі, де панує швидкість та моментальність, комікс став тим самим медіа, яке спроможне відчувати себе досить впевнено та бути на часі. Швидкість засвоєння інформації та моментальність сприйняття реципієнтом робить його помітним і бажаним, а історично сформована композиційна побудова - досить привабливим для митців візуального направлення. Це дає можливість коміксу знаходити своє відображення у багатьох формах видовищних практик, серед яких кіновиробництво, модний показ, анімаційний фільм та сценічне мистецтво.

Література

1. Бєлов Д. Комікс як продукт інформаційної культури. Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. 2018. Вип. 49. С. 83-103.

2. Станіславська К. І. Мистецько-видовищні форми сучасної культури : монографія. Київ : НАКККІМ. 2016.

3. Троян Т. Г. Формування комікс-культури: переваги, функції, значення. Інтернаука. 2018. № 7(1). С. 22-26.

Размещено на Allbest.ru