Акторське мистецтво провідних майстрів Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка кінця XX - початку ХХІ століття
Творчій шлях театру в період початку XXI р. - яскравий період в історії франківської сцени, котрий має таке неформально-персоніфіковане означення. Калейдоскопічна різноспрямованість репертуару, бажання Б. Ступки представити театр за межами країни.
| Рубрика | Культура и искусство |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 08.06.2024 |
| Размер файла | 14,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Акторське мистецтво провідних майстрів Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка кінця XX - початку ХХІ століття
Рейська Олександра Вадимівна (Reyska Oleksandra), студентка магістратури (Masters student)HAKKKiM (група МСМ11-9), кафедра режисури та акторської майстерності Інституту сучасного мистецтва (Department of the direction and acting arts Institute of the modern arts National Academy of Management of Culture and Arts)
Науковий керівник (Supervisor): Зайцева Ірина Євгеніївна (Zaitseva Irina), доцент кафедри режисури та акторської майстерності НАКККІМ (Associate Professor of Directing and Acting National Academy of Management of Culture and Arts) м. Київ, Україна (Kyiv, Ukraine)
Яскраве місце в соціокультурному просторі України кінця XX - початку XXI століття належить здобуткам акторів Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка.
Театр імені Івана Франка слід назвати мистецьким дитям, у жорстокій веремії історичних катаклізмів народженим мріею українців про розвій національного театру, дитям гуманізму, що близько семи десятиліть існувало в антигуманних умовах тоталітаризму. Специфіка такого існування позначилася на творчості колективу, який, працюючи заради щастя народу, був змушений заплющувати очі на лихо, що правувало його долею. Але зміна суспільно-політичного ладу на початку 90-х рр. минулого століття деполітизація мистецтва надали театру Франка можливість вільного розвитку. З кінця 70-х рр. цей складний процес ініціював його художній керівник Сергій Володимирович Данченко. Власний мистецький пошук він поєднав з плідними традиціями «театру Гната Юри» та надав першій сцені України творчого рівня колективу, що відчуває себе часткою світового мистецького простору і прокладає шлях до європейського естетичного світобачення.
Творчій шлях театру в період кінця XX - початку XXI років був досить багатогранним, світ побачив такі визначні вистави як: «Дядя Ваня» А Чехова (1980), «Візит старої дами» Ф. Дюрренматта (1983), «Енеїда»
І. Котляревського (1986), «Тев'є-Тевель» Шолом-Алейхема (1989), «Біла ворона» Ю. Рибчинського, Т. Татарченко (1991), «Патетична соната» М. Куліша (1993), «Крихітка Цехас» Я. Стельмаха (1995), «Король Лір» В. Шекспіра (1997), які і до сьогодення являються актуальними та приваблюють глядача з усього світу. А створений театральний колектив став моделлю нерозмежованого всеукраїнського простору.
Це яскравий період в історії франківської сцени, котрий має таке неформально-персоніфіковане означення. Це час, коли, підхопивши творчий прапор з рук Данченко, на чолі колективу став легендарний Богдан Ступка. Протягом одинадцяти років геніальний актор, тепер вже як і художній керівник, формував творче обличчя театру.
В одному із своїх численних інтерв'ю Богдан Ступка проголошував: «Я хотів би, щоб театр український знав цілий світ. Є спілка європейських театрів... Черга театрів стоїть, аби туди потрапити! Я страшенно хочу до цього Союзу влізти з нашим театром. Я вже не кажу, щоб ми туди увійшли, я свідомо використовую це слово - влізти, і я мушу туди влізти. Це першочергова мета». З часом його мрії про участь українських театрів у масштабних міжнародних творчих проєктах почали здійснюватися. Адже для Ступки, який мав звичку пришвидшувати час і не бажав чекати завтра, європейський контекст діяльності керованого ним національного театру був нагальним завданням.
Узагалі-то ця хаотична калейдоскопічна різноспрямованість репертуару підтримувалося неймовірним бажанням Богдана Ступки представити вітчизняний театр за межами України, усталитися як керівникові саме європейського театру, зробити українську національну сцену рівною серед інших, сприйнятою не лише в домашньому середовищі, а й за тисячі кілометрів. І в цьому новий художній керівник театру підхоплював і стверджував очевидний європейський тренд: національна сцена передусім покликана представляти мистецькими засобами пріоритети громадянського суспільства та державницьку позицію України, а не самобутність етносу.
Цілком виправдане бажання Богдана Ступки показати мистецтво національного театру імені Івана Франка за кордоном реалізувалися коли відбулися гастролі, присвячені пам'яті Сергія Володимировича Данченка, до Греції та США на міжнародному театральному фестивалі античної драми.
Починаючи з травня 1994 року, театр Франка щорік виїздить за кордон на гастролі, а це передусім розширення аудиторії глядачів, і не тільки кількісно, а і якісно. Театр поширює свій репертуар в такі країни, як: Австрія, Німеччина, Франція, Польща, Росія, Італія, Канада, майже всі країни Європи.
На виставах брали і беруть участь видатні актори театру і кіно, що здобули міжнародне визнання, це: Наталя Сумська, Анатолій Хостікоєв, Лариса Хоролець, Богдан Бенюк, Олексій Богданович, Євген Нищук, Остап Ступка. театр франківська сцена ступка
На сьогоднішній день, акторська трупа поповняється не менш талановитими, харизматичними та популярними молодими акторами: Васалатій Вікторія, Ажнов Віталій, Зінєвіч Віра, Калантай Наталія, Косолапова Світлана, Кошкіна Марина, Рудинський Олександр, Терновий Олег, Чумаченко Анастасія та інші.
Усі театри побудовані за однією схемою: репертуар, випуск вистави, репетиції, пошиття костюмів, виготовлення декорацій. Інша річ - рівень організованості та якості. Ось тут полягає чи не найголовніше питання. Театр імені Івана Франка завжди виділявся серед інших театрів своїм репертуаром, бо цікавив глядача, абсолютно різного віку та становища, своїми акторами та режисерами, бо мав справу завжди із віртуозами та майстрами свого діла.
Використані джерела
Веселовська Г. Більше ніж театр. Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка 2001-2012 // ТОВ «Вістка». Київ : Видавничий дім «Антиквар», 2005. 323 с.
Захарович М. Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка: Динаміка соціокультурних перетворень 1920-2001 років : монографія. Київ : Зерно, 2016. 368 с.
Захаревич М. В. Щоденники директора театру // «Досконалий Друк». Київ : Видавничий дім «Пенмен», 2019. 218 с.
Програма з історії українського театру. Від джерел - до початку XXI століття // Міністерство культури України, Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого. Київ. 2005, 256 с.
Код театру. Міністерство культури України. Київ : ТОВ «Дарсенс», 2015. 111 с.Размещено на Allbest.ru/
...Подобные документы
Становлення та розвиток професійного театру в Полтаві з початку його існування з ХIХ століття і діяльність перших акторів, драматургів міста. Порівняння того театру з сучасним, тих драматургів з драматургами нашого часу, тих режисерів з сучасниками.
курсовая работа [74,5 K], добавлен 02.04.2008Особливості розвитку театрального мистецтва в Україні у другій половні ХІХ ст. Роль українського театру в історії українського відродження і формуванні української державності. Загальна характеристика виступів українського професійного театру за кордоном.
курсовая работа [51,9 K], добавлен 19.09.2010Початок діяльності Харківського театру, поступовий зріст його популярності завдяки видатним акторам та цікавому репертуару. Робота театру за радянських часів. Вклад І. Штейна, К. Соленика, М. Щепкіна, І. Карпенка-Карого у розвиток театрального мистецтва.
реферат [35,3 K], добавлен 26.07.2012Театральне і культурне життя як на професійному, так і на аматорському рівні кінця XIX - початку XX століття у Харкові. Театральні діячі у становленні українського та російського модерного драматичного мистецтва. Виникнення і розвиток кінематографу.
реферат [24,4 K], добавлен 16.03.2008Історія появи художнього драматичного театру у м. Миколаєві. Вклад в його мистецьке життя великих режисерів сучасної Украйни. Видатні актори, що працювали в ньому. Перелік здобутків колективу театру в різних державних і міжнародних фестивалях і конкурсах.
доклад [13,5 K], добавлен 21.05.2015Мистецтво України другої половини XIX ст., розвиток драматургії та театру. Формування естетичних поглядів М.Л. Кропивницького, вплив на них статей М. Добролюбова та творчості О. Островського. Створення українського професійного театру "Руська бесіда".
реферат [26,5 K], добавлен 14.12.2010Історія виникнення в Україні шкільного театру як різновиду театрального мистецтва. Художнє відображення життя за допомогою сценічної дії акторів перед глядачами. Особливість вертепу як народного театру ляльок. Розвиток української національної культури.
презентация [924,9 K], добавлен 17.12.2015Погляд на історію світового театру, становлення його форм, жанрів, театральних систем. Особливості системи містерійної основи курбасового театру. Історія становлення українського театру "Березіль". Театральне відлуння в Українському музеї Нью-Йорка.
курсовая работа [51,1 K], добавлен 30.03.2011Провідні актори та режисери українського театру кінця ХХ століття. Сучасні процеси в театральному мистецтві, вільна інтерпретація режисерами авторських текстів, зміна форм сценічної виразності, трансформація функціонування слова в мистецтві і культурі.
реферат [37,6 K], добавлен 23.04.2019Творчість Бертольда Брехта як невід’ємна частка культурного надбання людства в ХХ ст. Раціоналістичність як вихідний принцип епічного театру. Становлення концепції "епічного театру". Відмінність "епічного театру" Брехта від школи Станіславського.
курсовая работа [39,9 K], добавлен 19.05.2010Санкт-Петербург як один з найбільш красивих та популярних світових туристичних центрів. Коротка історія розвитку та сучасний стан Ермітажного театру та Маріїнського Державного академічного театру опери і балету - найголовніших театрів сучасної Росії.
контрольная работа [29,3 K], добавлен 07.02.2011Історія створення театру К.С. Станіславським і В.І. Немировичем-Данченко. Опис постанов, що ставилися на його сцені. Причини кризи Московського Художнього театру в 60-ті роки минулого століття. Створення та розвиток музею, його зміст та опис експонатів.
презентация [5,3 M], добавлен 19.12.2015Перші роки існування та етапи розвитку Харківського театру. Характеристика художнього репертуару та сценічна діяльність видатних акторів. Встановлення пам'ятників О.С. Пушкіну та Н.В. Гоголю. Діяльність колективу книжкової фабрики імені М.В. Фрунзе.
реферат [31,7 K], добавлен 04.04.2012Англійське мистецтво початку XIX століття. Виникнення нових художніх напрямків. Видозміна пізніх форм бароко в декоративний стиль рококо. Творчість Вільяма Хогарта. Кращі досягнення англійського живопису XVIII ст. Просвітительський реалізм в літературі.
контрольная работа [36,3 K], добавлен 14.12.2016Кабукі — вид традиційного театру Японії, в якому поєднується драматичне і танцювальне мистецтво, спів, музика; історія зародження і еволюція театру. Елементи і особливості Кабукі: мова поз, грим, стилістика, символічне навантаження костюмів; типи вистав.
презентация [1,5 M], добавлен 27.10.2012Драматургічна теорія Брехта. Види театру: драматичний (арістотелівський) та епічний. Мистецтво перевтілення в театрі. Новаторство Брехта. Роки еміграції. Основні конфлікти у п'єсі "Життя Галілея". Проблематика і поетика п'єси "Матінка Кураж та її діти".
реферат [34,6 K], добавлен 03.02.2009Філософія театру Леся Курбаса. Драматургічні пошуки нового національного розуміння феномену театру. Вплив А. Бергсона на діяльність Курбаса. Організація мистецького об'єднання "Березіль" як своєрідного творчого центру культурного руху 20-х років.
реферат [64,9 K], добавлен 15.04.2011Розгляд модернізму як системи художніх цінностей. Аналіз соціально-політичних обставин в Україні на зламі віків. Визначення основних ідейний орієнтацій українського модернізму. Виникнення літературно-мистецьких об'єднань в кінці ХІХ-початку ХХ століття.
лекция [150,3 K], добавлен 22.09.2010Історія відкриття першого професійного українського театру корифеїв. Засновник професійної трупи – М. Кропивницький. Жанри сценічного мистецтва, найзнаменитіші вистави театру. Вклад до розвитку театральної справи письменника і драматурга М.П. Старицького.
презентация [837,6 K], добавлен 25.12.2013Актуальні проблеми українського театру: необхідність реформування культурної політики та піднесення її престижу, моральна атмосфера творчого колективу і сприйняття репертуару глядачами. Основні напрями розвитку і перебудови театральної справи в країні.
реферат [27,1 K], добавлен 12.05.2011
