Специфічні прийоми виконавської манери Бориса Гмирі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Специфічні прийоми виконавської манери Бориса Гмирі

Матковський Іван (Matkovskyi Ivan), студент магістратури НПУ імені М. П. Драгоманова (Masters student of Dragomanov National Pedagogical University);

Лоцман Руслана Олександрівна (Lotsman Ruslana),

кандидат педагогічних наук, доцент НПУ імені М. П. Драгоманова, заслужена артистка України (Ph.D., docent of Dragomanov National Pedagogical University, The Honored Artist of Ukraine) м. Київ, Україна (Kyiv, Ukraine)

У статті розглядаються специфічні прийоми виконавської манери видатного українського співака ХХ століття Бориса Гмирі, визначаються принципи вокальної майстерності митця, проаналізовано кращі зразки його репертуару.

Ключові слова: виконавська манера, специфічні прийоми, український співак, арія, вокальне мистецтво.

The article is dedicated to defines specific principles of performing manner of famous Ukrainian singer Borys Hmyrya.

Keywords: performing manner, specific techniques, Ukrainian singer, aria, vocal art.

Українська вокальна школа має своїх світочів - тих особистостей, які освітлюють своїм талантом рідну батьківщину на весь світ. З-поміж багатьох непересічних виконавців яскравим та самобутнім був і залишиться надовго в історії вітчизняного мистецтва Борис Романович Гмиря. Видатний український співак, названий організацією UNESCO «Борис Великий», чий величний бас визнано унікальним надбанням не лише України, а й світової культури загалом [5].

Борис Гмиря, народжений ще на початку ХХ століття, продовжує залишатися еталоном сучасного оперного співу та взірцем для наслідування. Його філософські та епістолярні праці мають велику цінність для світової культури та використовуються видатними співаками, які називають Бориса Романовича своїм «вчителем».

Виконавська манера Бориса Гмирі - це унікальне поєднання природнього таланту та професійних вокальних вмінь і навичок, специфічних прийомів та засобів виразності, дослідження яких стало завданням даної статті. Маючи в репертуарі понад 300 українських народних пісень, сотні іноземних творів та арій з опер, співак умів виконувати їх по-особливому, з щирістю та глибоким відчуттям музики та слова. Про це майстер вокального мистецтва відмічав так: «Слово - це форма спілкування між людьми, але вокальне слово несе у собі емоційний відтінок звука, що підсилює сенс слова» [1, с. 134]. Співак сам досконало володів рідною мовою та закликав виконавців сприймати музичні фрази, як мову спілкування між людьми. Зрозуміло, що для передачі власних почуттів артист повинен досконало володіти голосовим апаратом. Важливу роль Борис Романович приділяв слову, зазначаючи, що «слова повинні бути чіткі і ясні, тільки тоді будуть з'являтися яскраві музичні образи» [1, с. 134]. У Бориса Гмирі всі ці вміння, відчуття та розуміння зливались в єдину довершену виконавську манеру.

Виконання Б. Гмирею українських романсів «Стоїть гора високая», «Зацвіла в долині червона калина», «Ніч яка місячна» та інших характеризується використанням таких специфічних співацьких прийомів, а саме: кантилена з філіруванням звука, плавна динаміка від «pianissimo» до «forte», фермати на високих нотах, розспівування голосних, мелізматика та імпровізаційність у виконанні музичної фрази, «перекочування» звукової хвилі з одного слова в наступне, смислові наголоси на окремих словах, емоційне підкреслення тембральними переливами голосу, власна інтерпретація тощо. Варто відмітити, що ці та інші твори з репертуару співака у супроводі оркестрів та хорів знаходяться у вільному доступі в інтернет-мережі, що важливо для сучасної аудиторії, яка слухає та навчається вокалу [4].

Зазначимо, що у своїй творчості Борис Гмиря користувався багатьма постулатами італійської школи bel canto, зокрема, важливим принципом вважав спів «на видиху». Мистецтво співу Б. Гмиря називав «мистецтвом видиху», акцентуючи на необхідності акторові мати чітку дикцію, досконало знати закони декламації та володіти гнучкістю голосу [1, с. 134].

За багато років роботи в Київському театрі опери і балету ім. Т. Шевченка співаку довелось виконувати багато провідних партій в операх світових, а також в операх українських композиторів. Народний артист України Б. Гнидь зазначав, що «у кожному творі Борис Романович був неповторний. І Лепорелло Моцарта («Дон Жуан»), і Філіпп Верді («Дон Карлос») - яка там кантилена, які там каденції, високі ноти, низькі ноти» [3].

На нашу думку, генія Гмирю найкраще всього можна почути через виконання Арії Кривоноса «Тяжко, друзі». Проаналізуємо запис 1951 року з оркестром Київського театру опери та балету - це перша редакція опери К. Данькевича «Богдан Хмельницький». На початку звучить довгий та витриманий вступ, тональність змінена з «до-мінору» на «до-діез мінор». Б. Гмиря виконує фразу «...кров запекла», йдучи вниз, дає слухачеві зрозуміти проблеми рідної землі і емоційний стан полковника Кривоноса [2]. Слід зазначити, що К. Данькевич, працюючи над оперою, писав ролі для М. Гришка та Б. Гмирі, щоб краще розкрити кращі голоси України та їх акторські можливості.

Проаналізуємо фрагмент виконання Арії Кривоноса «Степ начорно вкрито трупом» Борисом Гмирею. Співак починає із динаміки «piano» на ноті «фа» малої октави та на ній робить філігранне «creszendo» до динаміки «mezzo forte», залишаючись на такій гучності до кінця музичної фрази. Роль полковника Кривоноса надзвичайно сильно захопила співака, тому він працював над нею щодня по кулька годин: «Партія настільки мені близька, що від неї я не можу відірватися. Скільки її я буду співати, стільки і буду вдосконалювати» [1, с. 145]. Далі йде фраза «палить пан оселі наші», з якої стає зрозумілим бездоганне володіння голосом, адже ця фраза обертається біля перехідних для баса нот - «до» та «ре-бемоль» першої октави.

У виконавській манері Бориса Гмирі на слух важко визначити, де перехідні ноти, адже співак повністю контролює процес видиху та може розвивати фрази як на «creszendo», так і на «diminuendo», що є підтвердженням високого професійного рівня виконавця. Справді, Борис Гмиря майстром вокальної техніки «bel canto», одна з характеристик якої є рівне звучання голосу вздовж всього діапазону.

Особливої уваги у вокальному мистецтві Б. Гмиря надавав художньому слову, передаючи всю палітру людських переживань своїм щирим та неповторним виконанням. Кожні приголосні чітко переходять в голосні - стала та незламна вокальна лінія та постійні чіткі вокальні фонеми, за допомогою яких передається емоційний зміст твору. Наприклад, у фразі «за нездольну Україну, за поламану калину...». Арії Кривоноса можна відчути, як виконавець вкладає у кожне слово емоцію та переживання за долю рідної землі.

Відомо, що Борис Гмиря за своє життя дав понад три тисячі концертів, кожен з яких складався з 25-40 творів. Зрозуміло, що для цього співак систематично працював над собою, тренуючи голос щоденно вокальними вправами на динаміці «mezza voce». Більше сотні статей та щоденники Б. Гмирі зберегли його настанови молодим співакам, серед яких базовими вміннями є «дикція, закони мови і гнучкість голосу.коли ці якості стають автоматичними, після цього починається справжнє мистецтво, справжня творчість» [1, с. 134].

До істинної краси вокальної культури Бориса Гмирі рівняються сучасні молоді виконавці, досліджуючи його спадщину та шукаючи специфічні прийоми виконавської манери для наслідування. Прикладом для всіх нас є сольна програма Б. Гмирі на вірші Т. Шевченка, яка складається з 24 довершених музичних творів та перевидана у 2011 році у CD-альбом «Борис Гмиря. Великий Кобзар у серці моїм».

Варто наголосити на проблемі збереження пам'яті про геніального співака України, адже досі не вирішено питання з музеєм-квартирою Бориса Гмирі, що мав би бути відкритим та доступним для вокалістів, науковців та шанувальників артиста за адресою: вул. Хрещатик, 15, кв. 33 у Києві. Переконані, що ім'я видатного баса має частіше згадуватись в мистецьких колах та бути високо пошановане в історії українського вокального мистецтва ХХ століття та в культурному середовищі сьогодення.

виконавський гмиря співак

Використані джерела

Гмыря Б. Р. Дневники. Щоденники, 1936-1969 / Б. Р. Гмыря; А. В. Принц. Харьков: Фолио, 2010. 880 с.

Борис Гмиря. Арії з опер / CD-диск, упор. Г. Принц, Н. Цимбаліста. БФ «Україна інкогніто». J.R.C, 2001.

Електронний ресурс. Режим доступу:

https://knyga1.wixsite.com/muzychniadresy/copy-of-vul-hreshatik-15-boris-gmir

Електронний ресурс. Режим доступу:

https://www.youtube.com/watch?v=Lf9iWFuKGhc

Електронний ресурс. Режим доступу: https://art.lib.kherson.ua/ru- boris-gmirya-absolyutniy-bas--ukraini.htm

Размещено на Allbest.ru/