Українська театральна діаспора в контексті державної мовної та культурної політики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Українська театральна діаспора в контексті державної мовної та культурної політики

Пацунов Валерій Петрович, професор Київського національного університету культури і мистецтв, заслужений діяч мистецтв України;

Пацунова Людмила Кузьмівна, доцент Київського національного університету культури і мистецтв, заслужений працівник культури України

11-15 листопада 2002 р. в м. Києві відбувся Перший культурологічний Міжнародний симпозіум «Українська театральна діаспора в контексті державної мовної та культурної політики», у якому взяли участь вчені-культурологи та практики театрального мистецтва, а також україномовні театри США, Канади, Німеччини, Естонії, Польщі, Словаччини, Росії, Білорусі, Молдови та Грузії.

Цю унікальну акцію було влаштовано Міністерством культури і мистецтв України за сприяння Міністерства закордонних справ України, Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, Академії мистецтв України, Української Всесвітньої Координаційної Ради та Київського театру «Золоті ворота» (автори ідеї та керівники проєкту - Зоя Попова та Валерій Пацунов). Симпозіум театральної діаспори став першою в історії держави науково-практичною спробою аналізу стану театрального мистецтва закордонного українства на зорі ХХІ ст. як найемоційнішого засобу освоєння, збереження та розвитку материнської мови на світовому просторі. Водночас він надав змогу зазирнути в театральне мистецтво ХХ ст., якому судилося зіграти роль детонатора українського світового театрального руху.

Значний міжнародний розголос, викликаний цією історичною науково- творчою подією, спонукав її організаторів до проведення 4-8 грудня 2006 р. Другого культурологічного міжнародного форуму «Українська театральна діаспора в контексті державної мовної та культурної політики», концептуальне спрямування якого ґрунтувалося на визначенні пріоритетних напрямів подальшого розвитку взаємообміну з урахуванням набутого досвіду.

Завданням цих двох культурологічних заходів було:

- діагностика стану української театральної діаспори на сучасному етапі;

- об'єднання театральної діаспори навколо ідеї національного відродження та гідного утвердження української нації в сучасному світі;

- розширення шляхів розвитку української мови засобами театрального мистецтва;

- підвищення мовної та театральної культури митців театральної діаспори;

- розробка рекомендацій державним і громадським установам і організаціям щодо подальших кроків на шляху активізації театрального мистецтва діаспори як найефективнішого засобу збереження та розвитку української мови у світовому культурному просторі.

Реалізацію цього завдання здійснювали за науковим, творчим та освітнім напрямами.

Науковий напрям знайшов своє втілення в наукових симпозіумах 2002 та 2006 рр., у результаті чого було видано унікальну збірку доповідей «Світове відлуння українського театру» [1], де акумульовано безцінний мистецький досвід української театральної діаспори ХХ ст. Якщо практичний досвід зафіксовано текстами керівників театральних колективів, то аналітичний погляд на проблеми розвитку театрального руху діаспори представлено статтями низки провідних театрознавців, серед яких: патріарх українського театрознавства, іноземний дійсний член (академік) Національної академії мистецтв України, професор Валеріян Ревуцький (Канада) [2] та член-кореспондент Національної академії мистецтв України, доктор мистецтвознавства, професор Валерій Гайдабура (Україна) [3].

Творчий напрям було втілено в проведенні двох фестивалів україномовних театрів, серед яких такі творчі колективи: Студія мистецького слова під орудою Лідії Крушельницької (США), Яра Мистецька Група Експериментального театру ЛяМаМа під орудою Вірляни Ткач (США), Монотеатр Ростислава Василенка (США), Театр «Український Народний Дім» під орудою Володимира Пайташа (Республіка Польща), Музично-драматичний ансамбль Тараса Григоровича Шевченка під орудою Міхала Калиняка (Словацька Республіка), Український молодіжний театр «Березіль» під орудою Сніжани Болохан (Республіка Молдова), Український студентський театр «Арт-майдан» під орудою Лідії Дорошко (Республіка Білорусь), Дитячий театр -студія «Соняшник» Першої української школи ім. М. Грушевського м. Тбілісі під орудою Валентини Марджанішвілі (Республіка Грузія), Театр-студія «Зірке серце» під орудою Галини Мокрової (Російська Федерація) й ін.

Освітній напрям втілювали майстер-класами з режисури, майстерності актора, сценічної мови, сценічного руху та сценографії, які проводили провідні митці та педагоги України та з-за кордону, серед яких були: В. Ткач, Р. Василенко, Б. Ступка, Н. Сумська, А. Хостікоєв, В. Пацунов, Т. Кобзар, В. Печуркін-Шумейко й ін. Учасники форумів також пропонували театральні вистави провідних українських театрів (Національного драматичного театру ім. Ів. Франка, Національної опери України ім. Т. Шевченка, Київського театру драми та комедії на Лівому березі Дніпра, а також Київського експериментального вуличного театру під кер. А. Петрова).

Науково-творчі симпозіуми-фестивалі української театральної діаспори стали каталізаторами подальшого розвитку української театральної культури у світі. Міжнародний резонанс, викликаний їхнім успішним проведенням, став одним з вагомих аргументів на користь європейського вибору України.

Значною моральною підтримкою сподвижників українського театрального мистецтва за кордоном стало ініційоване дирекцією симпозіуму клопотання про присвоєння найвидатнішим представникам української театральної діаспори почесних звань. 2002 р. вперше іноземним громадянам за вагомий особистий внесок у розвиток українського театрального руху були присвоєні почесні звання України:

«Заслужений діяч мистецтв України»: Крушельницькій Лідії, артистці, режисерові Театру-студії мистецького слова, м. Нью-Йорк, Сполучені Штати Америки; Ревуцькому Валеріяну, театрознавцеві, м. Ванкувер, Канада; «Заслужений артист України»: Василенку Ростиславу, артистові, режисерові, м. Нью-Йорк, Сполучені Штати Америки; Левицькій Вірі, артистці Ансамблю українських акторів, м. Філадельфія, Сполучені Штати Америки; Чепіль (Шашаровській) Єлизаветі, артистці Ансамблю українських акторів, м. Філадельфія, Сполучені Штати Америки.

Література

театральна діаспора мовний культурний

1. Світове відлуння українського театру: матер. І та ІІ Культорологічних міжнародних симпозіумів / упоряд. В. Пацунов. Київ: Мін. культури і туризму України, 2006. 192 с.

2. Ревуцький В. В орбіті світового театру. Київ-Харків-Нью-Йорк: Вид-во М. П. Коць, 1995. 244 с.

3. Гайдабура В. Театр, розвіяний по світу: феномен сцени повоєнної української діаспори (Німечина, Австрія, Франція, США, Канада, Австралія). Київ: Вид. дім «Києво- Могилян. акад.», 2013. 323 с.

Размещено на Allbest.ru