Міжнародний фестиваль жіночих монодрам "Марія" як культурно-мистецький форум
Театральні фестивалі як невід’ємна складова культурно-мистецького життя України. Особливе місце у фестивальному русі Міжнародного фестивалю жіночих монодрам "Марія", що є унікальним інформаційно-комунікативним каналом сучасного театрального процесу.
Рубрика | Культура и искусство |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 13.06.2024 |
Размер файла | 17,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Міжнародний фестиваль жіночих монодрам «Марія» як культурно-мистецький форум
«Maria» international women's monodram festival as a cultural and art forum
Шлемко Ольга Дмитрівна (Shlemko Olga), кандидат мистецтвознавства, доцент, професор кафедри режисури та акторської майстерності Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, заслужена артистка України (Professor of the Department of the direction and acting arts at the National Academy of Cultural and Arts Management, Honored Artist of Ukraine) м. Київ, Україна (Kyiv, Ukraine)
Театральні фестивалі стали невід'ємною складовою культурно- мистецького життя України. Особливе місце у фестивальному русі посідає Міжнародний фестиваль жіночих монодрам «Марія», що є унікальним інформаційно-комунікативним каналом сучасного театрального процесу.
Про Міжнародний театральний фестиваль жіночих монодрам «Марія» писали Л. Гончаренко, Д. Дроздовський, Л. Ільєнко, А. Підлужна, А. Небельська, Е. Овчаренко, О. Сливка, Т. Поліщук та ін. Однак ґрунтовна, узагальнююча наукова праця про цей мистецький фестиваль досі відсутня.
Моновистава є одним із найскладніших жанрів театрального мистецтва. Це вищий пілотаж акторської майстерності, оскільки актор може покладатися лише на себе, на власний досвід і майстерність.
Актор чи акторка в моновиставі говорять про наболіле, сокровенне, про свої особисті переживання. «У моновиставі порушуються теми любові, життя, смерті, віри в Бога, втрати віри, зради... Тобто, ті питання, які завжди хвилювали тією чи іншою мірою, кожну людину. І актор, залишаючись один на один із глядною залою, щораз намагається зрозуміти сам, і знайти відповідь разом з глядачами <...> І якщо виконавець зможе схвилювати порушеною темою, значить і глядачі також починають жити в унісон з героєм п'єси і неодмінно знайдуть для себе відповіді» [1].
Моновистава - це не просто монолог актора, а ціле життя однієї людини, яка взаємодіє із всесвітом сам-на-сам перед глядачем, прискіпливо досліджує природу вчинків свого персонажа, шукає відповіді на вічні питання буття. Специфіка моновистави дає можливість сценічному твору змінюватися і розвиватися разом із художнім та життєвим досвідом свого виконавця. Виконання моновистави стає свідченням сформованого професіоналізму і високої майстерності артиста.
Ініціатором та директором Міжнародного театрального фестивалю жіночих монодрам «Марія» є народна артистка України Лариса Кадирова. Започатковано фестиваль 2004 р., саме тоді, коли відзначали 150-річний ювілей від дня народження геніальної артистки Марії Заньковецької, Л. Кадировій пощастило протягом 22 років більше ніж 600 разів втілювати образ Марії Заньковецької в однойменній виставі Львівського академічного драматичного театру ім. Марії Заньковецької. Геніальна артистка стала для Л. Кадирової яскравим прикладом служіння національній сцені, своєму народові. Тож згаданий фестиваль «Марія» було названо на честь Марії Костянтинівни Заньковецької і відбувається щороку у жовтні, оскільки 4 жовтня 1934 р. вона відійшла у вічність.
Л. Кадирова так пояснює виникнення задуму фестивалю «Марія»: «Зазнавши в ролі Заньковецької дивовижної вдячності, любові, таланту, існуючи із цією особистістю стільки часу і оселивши її в своєму серці назавжди, я хотіла, щоб пам'ять про неї жила довго, щоб лунало ім'я Марія, потім емоційно воно зливалось з ім'ям Діви Марії, набувало такого об'ємного звучання і ставалося те диво мистецтва, пам'яті вдячності» [3, с. 22].
Традиційно фестивальні моновистави відбуваються на Камерній сцені ім. Сергія Данченка Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка, а інші фестивальні заходи у фойє та в інших приміщеннях цього театру. Фестиваль є благодійний, а тому вхід на всі вистави для глядачів вільний. Слід наголосити, що фестиваль великою мірою відбувається завдяки підтримці генерального директора- художнього керівника цього театру М. Захаревича, який до того ж бере активну участь у круглих столах та конференціях. фестиваль жіноча монодрама
У творчому доробку Л. Кадирової сім моновистав, де всі гороїні є самотніми, але сильними і щасливими. Тож артистка бере участь у фестивалі «Марія» не лише як його організаторка та ідейний натхненник, а й як артистка. Моновистави виникли в артистки насамперед внаслідок нестримного бажання творчої самореалізації, а також прагнення проявити свої організаторські здібності, опанувати європейський культурний простір.
З кожним роком фестиваль набуває все більшої популярності, істотно розширилась його географія, яка охопила не тільки чимало українських міст, а й низку зарубіжних країн: Азербайджан, Алжир, Болгарія, Велика Британія, Вірменія, Грузія, Єгипет, Ізраїль, Іспанія, Італія, Литва, Мексика, Німеччина, Норвегія, Пакистан, Польща, Португалія, Росія, Словаччина, Туреччина, Франція, Чехія, Японія.
У 2005 р., тобто через один рік після заснування фестивалю, до Києва приїхали представниці Білорусі, Єгипту, Норвегії, Польщі. Україну на фестивалі представляли Л. Кадирова з виставою «Посаг кохання» Г. Г. Маркеса і Н. Половинка з виставою «Квітка-Невіста». Наприкінці фестивалю відбувся круглий стіл «Виміри акторської майстерності сучасної Актриси», а у фойє Національного академічного театру імені І. Франка експонувалась виставка «Актриса», де учасники та гості фестивалю мали можливість ознайомитись з матеріалами з фондів музею Марії Заньковецької.
Останній - XVI Міжнародний театральний фестиваль жіночих монодрам «Марія» відбувався протягом 4-9 жовтня 2019 р. Проведенню цього мистецького заходу у 2020 р. завадила пандемія коронавірусу. Афіша XVI Міжнародного театрального фестивалю свідчила, що він проходить під егідою Міністерства культури України, Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка, Міжнародної благодійної організації «Міжнародний інститут театру» (Український центр) та за сприяння Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка, Музею Марії Заньковецької, відділу Музею театрального, музичного і кіномистецтва України, Благодійного фонду «Наш дім - Україна».
На суд глядача було винесено різножанрові вистави, серед яких: «Morituri te salutant» за новелами В. Стефаника (Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка); Лідія Данильчук - «Білі мотилі, плетені ланцюги...» за В. Стефаником (Львів); Олександра Тарновська - «Монолог актриси», інсценізація С. Павлюка (Херсон); «Земля» за О. Кобилянською (Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка); Лариса Кадирова - «Стара жінка висиджує» Т. Ружевич та «Не плачте за мною ніколи» М. Матіос (Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка); Мирослава Солук, Ірина Швайківська - «Картка любові» Р. Горака (Львів); Анжеліка Гирич і Поль Манонідз (французький актор) - «Я кохаю» (Київський академічний театр юного глядача на Липках); Євген Нищук - «Момент кохання» за В. Винниченком (Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка); Олена Кюн, Ярослава Горобей, Віка Левовська - «Німеччина-Сендвіч» С. Фурер, К. Бендінг, О. Кюн (Німеччина, Кельн); Марта Погребні - «Солодка Даруся» М. Матіос (Польща, Зелена Гура); Галина Дзягілєва - «Обраниця» за О. Пушкіним (Беларусь, Мінськ); Петро Миронов - «Білий птах з чорною ознакою» за В. Стусом (Київ); Марина Проценко - «За надмірну любов» М. Матіос (Дніпро). Участь у фестивалі також артистів-чоловіків свідчить, що цей мистецький захід перестає бути суто жіночим. Певним сюрпризом стала пластична вистава «Спокушені спрагою» з Кривого Рогу, що продемонструвала глядачам оригінальні невербальні виражальні засоби.
Незначна кількість представниць зарубіжних країн (Білорусі, Німеччини і Польщі) пояснюється недостатнім фінансуванням цього форуму. Зі слів Л. Кадирової довідуємось, що на цей фестиваль Міністерство культури України не виділило жодної копійки. Тож через недофінансування значна частина закордонних гостей на фестиваль не приїхала [4].
Особливість фестивалю жіночих монодрам полягає також у тому, що артистки і гості «відчувають себе «органічною часткою живої фестивальної інфраструктури»: беруть участь у перегляді вистав, творчих зустрічах, дискусіях, засіданнях круглого столу, відвідують музеї, тематичні виставки, презентації, майстер-класи, вечірній театральний клуб. Тим фестиваль сповідує прогресивну європейську ідею театру як творчого, дослідницького, експериментального центру» [2].
Отже, Міжнародний театральний фестиваль жіночих монодрам «Марія» - це організований на високому рівні культурно-мистецький форум, який включає показ вистав, проведення круглих столів та науково- творчих конференцій, майстер-класів, тематичних виставок, творчих дискусій, презентацію книг з теорії та історії театру, сприяє долученню українського театру до європейського культурного простору, надає глядачам можливість побачити кращі моновистави за участі українських та зарубіжних артистів.
Використані джерела
1. Березка Л. Моноспектакль - это жанр или высший пилотаж? // ШколаЖизни.ру. 23.09.2008. URL: https:// shkolazhizni.ru/ @lifelidiya/posts /20871/ (дата звернення: 08.02.2021).
2. Гончаренко Л. Фестиваль «Марія» продовжує культурний полілог // Голос України. 2017. 6 жовт. URL: http://www.golos.com.ua/article/294530 (дата звернення: 08.02.2021).
3. Підлужна А. Щаслива самотність актриси. Лариса Кадирова = Szcz^sliwa samotnosc aktorki. Larysa Kadyrowa. Харків; Київ; Вроцлав: [б. в.]. 2013. 200 c.
4. Поліщук Т. «Ми є і будемо жити»! Лариса Кадирова, художній керівник міжнародного фестивалю «Марія» - про повноліття форуму // День. 2019. 3 жовт. URL: https://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/my-ye-i-budemo-zhyty (дата звернення: 08.02.2021).
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Дослідження історії виникнення міста та його назви. Огляд культурно-мистецького життя та специфіки розвитку архітектури Луганська. Історичні особливості будівництва Будинку техніки як пам’ятки архітектури. Умови та причини створення пам’ятника В. Далю.
курсовая работа [44,1 K], добавлен 31.01.2014Вудсток - фестиваль, який змінив світ. Найзнаменитіший в історії рок-фестиваль, що проходить недалеко від американського міста Вудсток. Планування й приготування до фестивалю, вибір місця його проведення. Наплив відвідувачів до місця проведення фестивалю.
реферат [45,8 K], добавлен 18.04.2015Вплив християнства на розвиток писемності і освіти в Київській Русі. Пам’ятки давньоруського письма. Культурно-історичне значення літератури і літописання. Музика і театр як складова частина духовної культури. Архітектура й образотворче мистецтво Русі.
реферат [31,5 K], добавлен 11.10.2011Визначення генетичної спорідненості сучасних свят з грецькими діонісіями та середньовічним карнавалом. Особливості синтетичного характеру дійства, що поєднує здобутки різних видів мистецтва, зокрема музичного, театрального, танцювального, образотворчого.
статья [20,7 K], добавлен 18.12.2017Ірландський культурний і релігійний фестиваль. Велике костюмоване дійство з нагоди зустрічі весни у Новому Орлеані. День взяття Бастилії у Франції. Октоберфест - свято пива, який щорічно збирає тисячі відвідувачів в Мюнхені. Фестиваль ліхтарів в Pingxi.
презентация [7,5 M], добавлен 02.10.2016Виникнення українських культурно-освітніх організацій. Я. Франко та його роль у розвитку політичного та громадського життя краю. Розвиток освіти, мистецтва, літератури на Західно-Українських землях.
контрольная работа [49,5 K], добавлен 07.04.2007Зародження фестивального руху та його основні вектори. Особливості та функції сучасного фестивалю. Новий зміст фольклорного арсеналу української мистецької традиції, її вплив на менталітет народу та шляхи популяризації за допомогою фестивальної культури.
дипломная работа [106,5 K], добавлен 03.12.2012Головні напрямки розвитку скульптури у другій половині XVII-XVIII ст. та її роль в загальній картині мистецького процесу. Особливості оздоблення інтер'єру церкви, новий різновид іконостаса. Розвиток декоративного різьблення у Києві та на Лівобережжі.
контрольная работа [36,4 K], добавлен 24.09.2010Цели и задачи культурно-просветительной работы. Анализ культурно-исторического опыта организации культурно-просветительной работы в СССР. Государственное управление в данной сфере. Основные направления деятельности. Опыт культурного шефства в СССР.
курсовая работа [51,7 K], добавлен 01.12.2016Загальна характеристика древньогрецького одягу, чоловічих та жіночих костюмів, взуття, головних уборів. Волосся, бороди й вуса у чоловіків, жіночі косметика та зачіски, прикраси. Побут та звичаї греків, їхня їжа, житло, суспільне життя, міфологія, свята.
курсовая работа [535,2 K], добавлен 25.10.2009Реалізм в українському живописі 19 століття. Санкт-Петербурзька академія мистецтв і її вплив на формування українського образотворчого мистецтва. Самостійна творчість Т. Шевченка: художньо-виразна мова провідних творів та їх жанрово-тематичне розмаїття.
курсовая работа [33,0 K], добавлен 26.08.2014Соціологія культури як один з найпарадоксальніших напрямів соціологічної думки. Концепції культурно-історичного процесу. Поняття культури в системі соціологічного знання. Визначення її місця в культурно-історичному процесі. Класифікація культур по типу.
контрольная работа [131,2 K], добавлен 15.06.2009Періодизація культурно-національного відродження України. Поява козацько-старшинських літописів. Діяльність "Руської трійці", організованої М. Шашкевичем, І. Вагилевичем та Я. Головацьким. Активизація інтелігенції. Кирило-Мефодіївське товариство.
презентация [1,2 M], добавлен 06.12.2016Розгляд поняття та практичної задачі милосердя як основної проблеми етики та сучасного життя суспільства. Характеристика ключових етапів розвитку української культури. Особливості розвитку театрального, образотворчого та кіномистецтва в післявоєнні роки.
контрольная работа [21,7 K], добавлен 20.10.2010Концепція культурно-історичного розвитку Кирило-Мефодіївського братства. Архітектура та образотворче мистецтво Київської Русі. Основні завдання на шляху культурного реформування України та вдосконалення форм і методів управління на європейському рівні.
контрольная работа [82,1 K], добавлен 14.05.2014Особенности развития культуры России в условиях экономико-политической трансформации. Понятие и сущность эксклюзивных культурно-досуговых программ. Функции и значение активного отдыха. Значение индивидуальных атрибутов в культурно-досуговых программах.
контрольная работа [31,4 K], добавлен 25.10.2010Страницы биографии Н. Данилевского, понятие "системы науки", основные требования естественной системы. Культурно-исторические типы цивилизации, законы культурно-исторического движения, разряды культурной деятельности и обзор всей русской истории.
реферат [27,2 K], добавлен 08.10.2009Изучение сущности культурно-досуговой деятельности. Рассмотрение особенностей культурно-досуговых программ. Анализ роли художественно-документальных произведений в данной системе. Оценка выразительных средств театральной драматургии в сценарии программ.
курсовая работа [33,4 K], добавлен 23.04.2015Теория культурно-исторических типов Н. Данилевского. Цикл жизни культурно-исторического типа. Понятия "культура" и "цивилизация". Анализ культуры в теории О. Шпенглера. Теория круговорота цивилизаций А. Тойнби. "Локальные цивилизации" А. Тойнби.
реферат [23,1 K], добавлен 15.07.2008Культурно-досуговая деятельность: сущность и характеристика. Традиции как один из главных механизмов накопления, сохранения и развития культуры. Новые культурно-досуговые традиции, сформированные в эпоху Петра I. Отдых и развлечения дворянства при Петре.
курсовая работа [60,5 K], добавлен 25.11.2012