Паркова індустрія як теоретична категорія

Размещено на http://www.allbest.ru/

Паркова індустрія як теоретична категорія

Становлення української держави, радикальні зміни, які відбуваються в соціальній, економічній і духовній сферах життя країни, зумовили докорінні перетворення у сфері культури, зокрема реформування культурно-дозвіллєвої галузі.

У сучасній парадигмі розвитку суспільства культура розглядається як джерело, що стимулює соціально-економічний прогрес як чинник, що обумовлює та забезпечує нову якість життя, як засіб зміцнення національного духу.

Останні десятиліття у світі спостерігається стійка тенденція підвищення інтересу до формування принципово нового підходу не лише до культури в цілому, а і її прикладної галузі - культурно-дозвіллєвої діяльності. Зростає усвідомлення того, що раціональне використання "вільного часу", дозвілля сприяє формуванню високої духовності, задоволенню потреб та інтересів людей у спілкуванні, творчому розвитку; що правильна організація дозвілля може зменшити соціальне напруження, навіть перевести його в безпечніше русло, що питома вага дозвілля зростає в системі культурних цінностей людей, їхньої життєдіяльності.

Дедалі більше зростає інтерес до економічного виміру дозвіллєвої діяльності з боку політичних, управлінських, фінансових, владних структур і широкої громадськості.

Парки є невід'ємною частиною системи організації дозвілля людей. Вони органічно пов'язані із загальними процесами соціального та культурного життя сучасного суспільства. Об'єктивні потреби суспільного розвитку актуалізують перед педагогічною наукою проблеми пошуку нових напрямів, моделей, форм і методів виховання. Зростання ролі, значення, популярності парків у сучасній життєдіяльності обумовлено процесами урбанізації життя, інтелектуалізації праці, нарощенням психологічного навантаження на виробництві. В умовах загрози екологічної кризи роль парків дедалі зростає: вони стають необхідними природними осередками, створюють сприятливий мікроклімат для повноцінної життєдіяльності як багатофункціональні культурно-рекреаційні центри. В умовах урбанізаційних процесів усвідомлюється важливість ролі парків, яку вони відіграють у соціально-культурній сфері як один з найбільш соціально-демократичних інститутів.

Водночас, нові політичні, соціально-економічні умови, гуманізація суспільства, корекція методологічних поглядів на роль людини в розвитку цивілізації вимагають внесення суттєвих уточнень у визначення мети, завдань, змісту й методів роботи парків.

Поняття "культура" у своєму первісному значенні означає "вирощування", "виховання", "освіта", "розвиток" тощо.

Культура - це специфічний спосіб людської діяльності, представлений у системі соціальних норм і закладів, у духовних цінностях, сукупності ставлення людей до природи, інших людей, до самих себе.

У цьому сенсі можемо розглядати парк як багатофункціональну установу, покликану задовольняти попит різних соціально-вікових категорій населення в різних видах і формах відпочинку в природному середовищі.

Це загальновизнане положення поширюється на принципи роботи парків, їх побудови, діяльності та функції й дозволяє визначити феномен паркової культури. Хоча початок формування паркової культури сягає сивої давнини, у наш час суть цього явища особливо переконливо розкривається в діяльності національних і тематичних парків.

Національні парки, як і багато інших паркових різновидів, особливу увагу приділяють створенню мікросередовища, яке б сприяло естетичному розвитку та вихованню відвідувачів. Так, з урахуванням вікових особливостей формується мотиваційна сфера, розвиток смаків і вподобань, почуттів та естетичних поглядів, свідомості й ідеалів, організується естетична діяльність і художня творчість.

Ще виразніше компоненти паркової культури проявляють себе в діяльності тематичних парків діснеївського типу і їм подібних. Дісней і його послідовники задали тон незнаної раніше у світі такої організації парків, яка не лише надзвичайно швидко приносить успіх, але й містить у собі найрізноманітніші аспекти культури та мистецтва. У тематичних парків давні витоки, які заслуговують на увагу: театр, наукові та торговельні виставки, всесвітні ярмарки, музеї, зокрема природно-історичні. Часто тематичні парки виступають у ролі музеїв, здійснюючи їхню місію: примножують знання, дають втіху, стимулюють інтерес.

Наприклад, парк Чапультепек у Мехіко (йому вісім століть) вважають утіленням традицій та історії. Це один з відомих у світі історичних, культурних, просвітницьких і рекреаційних центрів. У парку працюють як підрозділи загальної паркової системи 7 музеїв (історії, мистецтва, техніки й ін.), зоопарк, є алеї з бюстами поетів, озера й фонтани, скульптури, палац, що вражає своєю красою, тощо - це ті цеглинки, з яких складається загальне поняття "паркова культура".

У цьому випадку можна послатися на авторитетну думку Міжнародного комітету історичних садів і міст (ІКОМОС - ІФЛА) Генеральної асамблеї (1982), яка прийняла Флорентійську хартію й визначила, що "історичні сади і парки слід розглядати як пам'ятники культури".

Щодо міських парків, на думку вчених-паркознавців, їх головним призначенням залишається збереження естетичних якостей і створення умов для проведення важливих екологічних заходів. Прогнозується все більш зростаюче значення парків і садів, ніж будь-коли раніше, поява нових функцій та естетичних принципів їх організації, щоб забезпечити людям комфорт і задоволення.

Характерним для паркового обслуговування стала видовищність, і не тільки з метою посилення рекламних, "оформлюючих" елементів, а й з необхідністю формувати у відвідувачів "візуальну культуру", навички сприйняття парку в цілому як естетичного об'єкта.

Прикладом паркової культури можуть бути парки Лондона. До послуг відвідувачів люб'язно пропонують перш за все газони- килими завжди свіжої (крім зимового періоду) трави: по ній можна ходити, на ній сидіти, лежати (лондонська паркова культура - це давня традиція). Адміністрація парків пропонує відвідувачам шезлонги, усе для гри в гольф і теніс, катання на човнах, кафе та ресторани - усе, що може забезпечити приємне перебування в парку протягом усього дня.

У традицію цих парків, їх паркову культуру, входить регулярне проведення національних свят і різних видовищних заходів. Так, у Г айд-парку систематично проводять різні виставки, музичні концерти, а також мітинги. У Риджентс-парку працює театр просто неба, де демонструють вистави за п'єсами Шекспіра.

Для сучасних моделей зарубіжних парків характерними є комбінації, взаємодія "урбаністичних" і "природних" елементів, використання нестандартних атракціонів, ігрових пристроїв, вписаних у природне оточення.

Саме такими є парки "Королівські володіння" (США, штат Вір- джинія) з його атракціоном "Біла вода каньйону" або парк "Світ природи" із зонами затишного відпочинку на природі, позбавлених гучних розваг(наприклад зона "День у селі"). Тобто майже скрізь організатори паркової справи намагаються зробити так, щоб кожне відвідування парку залишало відчуття радості.

Цьому сприяють вміла організація ігор, театралізація заходів, які спрямовані на закріплення позитивного морального досвіду та зростання художньої культури.

Однією з важливих особливостей тематичних парків США є орієнтація на видовищність паркового простору, створення образу парку, що протистоїть звичайній повсякденності, запровадження високих авангардних технологій. Саме в цих цілях практикується широке використання в оформленні парків символів і образів сучасної масової, популярної культури - телебачення, кінематографу - зображення героїв фільмів, мультфільмів. З цією ж метою використовують образно- знакову систему в оформленні, що відтворює певну історичну епоху.

Таким чином, поняття "культура парку" означає формування цілісного образу парку в єдності його художньо-естетичних, соціально- педагогічних, екологічних і рекреаційних елементів.

Процес створення нових, сучасних паркових моделей відбувається відповідно до нових традицій і з орієнтацією на мегатенденції розвитку культури в 90-х роках XX століття.

Останні десятиліття стало традиційним звернення до культур різних народів, прикладом може бути проведення фестивалів культури "Латина" (США), "Народів Сходу", "Народів Європи - "Європалії".

Усе, що відбувається під час масових видовищних заходів парків, репрезентує, популяризує культуру народів світу або своєї країни в певному парковому просторі, в органічному поєднанні із садовопарковою архітектурою, культурними програмами, проектами. Тут у театралізованих, видовищних, візуальних, торговельних - усіх інших сучасних формах також демонструють побутову культуру народів світу, зокрема кухню, одяг, звичаї, ігри.

Особливе значення надається змісту й оформленню подібних заходів, щоб морально-естетичний колорит емоційно впливав на відвідувача.

Парки культури та відпочинку здійснюють вплив на відвідувача системою художньо-просвітницьких заходів, у яких широко використовують досягнення літератури та мистецтва. Це особливо виразно представлено в тематичних парках діснеївського типу через відповідний архітектурний образ, художньо організоване природне оточення.

Мистєцтво паркової архітектури досягло своїх вершин. Паркова архітектура має свою історію та віддзеркалює особливості традицій, філософії, культури й мистецтва певної країни, часто поєднує в собі реалістичні й романтичні риси та сама по собі стає джерелом емоційної й духовної насолоди.

У сучасному плануванні садів і парків помітне дбайливе ставлення до довкілля, намагання зберегти екологічний баланс, раціонально розмістити парки в системі міського будівництва - усе те, що може зробити життя в містах приємним і безпечним.

Успішно вирішується проблема взаємозв'язку "природних" і культурних середовищ і функціональних характеристик паркового простору.

Останні роки в парковий простір у зарубіжних парках внесено принципові зміни в стратегію впливу паркових програм на відвідувачів, метою яких є корегування, регулювання поведінкової активності відвідувачів, яка повинна не лише ініціюватися прямим впливом через суб'єктно-об'єктні відносини різного роду "заходами" (культурними, просвітницькими, комунікативними, компенсаторними, рекреаційними, оздоровчими тощо), а й через візуальну організацію паркового середовища, його різних тематичних зон. При цьому стрижнем організації такої активності стають не "заходи", а вільно обрані "заняття" відвідувачів.

У зарубіжних країнах збереження та розвиток паркової культури стали обов'язковим компонентом гуманітарної політики, орієнтації на людину, її потреби й інтереси.

У підсумковому документі Конференції Генеральної Асамблеї ООН, яка відбулася в Ріо-де-Жанейро в червні 1992 року, зазначено: "Ми усвідомлюємо історичну необхідність і моральний обов'язок сформулювати нову модель розвитку, у котрій добробут усіх й збереження навколишнього середовища були б обов'язково синонімами".Культурные и общественные связи Украины со странами Европы : сб. науч-ных трудов / редкол. Н. Н. Варварцев и др. - Киев : Наук. думка, 1990. - С. 2.

Ця тенденція дістала подальшого розвитку в наступних всесвітніх форумах державних представників країн світу.

На Всесвітній зустрічі, яка відбулася в Копенгагені 6-12 березня 1995 року, на вищому рівні в інтересах соціального розвитку було прийнято програму дій в інтересах соціального розвитку. Серед її положень: охорона та збереження навколишнього природного середовища в контексті зорієнтованого на людей стійкого розвитку.

Порівнюючи вітчизняну та зарубіжну паркову систему, ми вже вказували на недосконалість правових, економічних, соціальних, організаційно-методичних умов, які гальмують розвиток паркового будівництва в Україні.

У поняття "культура парку" входить архітектурно-художній образ парків, що формується за всіма законами ландшафтної архітектури.

Щодо поняття "паркова культура", то воно формується завдяки орієнтованості на виконання таких функцій:

- культурно-пізнавальної й естетичної функцій (зокрема організація різних видів культурної діяльності та споживання культурних цінностей);

- комунікативної: забезпечення умов для спілкування людей;

- компенсаторної, рекреаційно-оздоровчої: поновлення фізичних сил та оздоровлення людей, формування їх фізичної культури та здорового способу життя.

Зарубіжні паркобудівничі все більше уваги приділяють соціальній сутності парків - структурі культурного обслуговування; пізнавально- освітній діяльності; соціальній суті та структурі масових свят; методологічним принципам організації візуальної культури тощо.

Проблема організації здорового, естетичного та повноцінного середовища набула особливої актуальності в країнах Західної Європи та США останні роки, а в окремих з них (як, наприклад, у Швеції, Норвегії, Німеччині) посіла гідне місце в Національних програмах розвитку культури, у державній культурній політиці. Ефективно діюча політика дозволяє зробити дозвілля змістовним, цікавим, формувати більш високі естетичні потреби людей, розвивати їх художній смак і високі моральні якості.

Отже, парки, загалом паркова культура, - міцний соціальний та економічний фактор життєдіяльності суспільства, багатогранний культурний індикатор нашого часу, у якому поєднано різноманітні інтереси, закономірності та процеси і який є частиною нашої повсякденної культури.

Проте суттєвим фактором перетворень у будь-якій галузі людської життєдіяльності, особливо в культурологічному, культурно-просвітницькому просторі, виступає людська свідомість, що формується з потреб, інтересів, ціннісних орієнтирів і пріоритетів кожної окремої особистості.

Саме тому для нас великого значення має розуміння й використання вищерозглянутих понять у нормативно-правовому забезпеченні державної культурної політики в цілому.

Правове регулювання парковою справою дозволить більш ефективно реалізовувати культурно-дозвіллєві потреби громадян в умовах парку. Вбачаємо доцільним використання термінів "парк", "паркова культура", "культура парку" у формуванні галузевого законодавства, оскільки визначені поняття є невід'ємною частиною системи організації дозвілля та відпочинку населення. парк соціальний культурний

Нове сучасне законодавство про культуру, а саме нормативно- правові акти, які мають регулювати питання паркової справи, повинні формуватися насамперед на основі взаємозв'язку правових, соціальних і культурних аспектів, які мають відповідати пріоритетним напрямам державної культурної політики.

Размещено на Allbest.ru