Художнє втілення корейського національного характеру в оповіданнях Ха Ґинчхана

Размещено на http://www.allbest.ru/

Художнє втілення корейського національного характеру в оповіданнях Ха Ґинчхана

Налімова Анастасія Олександрівна асистент кафедри мов і літератур Далекого Сходу та Південно-Східної Азії ННІФ, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ

Анотація

Внаслідок глобалізаційних процесів у всьому світі, корейське суспільство активно переймає західні цінності та спосіб життя, що призводить до зрушень у традиційному духовно- світоглядному, суспільно-політичному, інформаційно-психологічному бутті. Окрім цього, чимала кількість біженців та трудових мігрантів, що прибуває в Республіку Корея з другої половини ХХ ст. активізувала процеси, пов'язані з осмисленням національної ідентичності, відчуття належності до певної національної спільноти.

Така ситуація вимагає від фахівців поглибленого дослідження проблем національного у різних культурах, висвітлення унікальності традиційних культур та підвалин національного буття етносів. Самобутність народу розкривається через художні образи, які втілюють його традиції, етичні та естетичні норми, духовний досвід. Риси національного характеру, виявлені в літературних персонажах, підкреслюють як національну ідентичність літератури, так і відображення ментальності письменника. Тому нам вбачається актуальним дослідити вплив національної психології на поетику та зміст художніх творів на прикладі творчості окремих письменників.

Стаття присвячена виявленню основних тем, мотивів та понять, що відображають унікальні риси корейської культури, традицій та менталітету в сучасній малій прозі Республіки Корея. Увага приділяється основним рисам корейського національного характеру, таким як сімейні цінності, прагнення до самовдосконалення, та зв'язок людини із природою та традиціями.

Висвітлення рис національного менталітету в малій корейській прозі розкривається на рівні тем, мотивів, образів, а також у структурі художнього твору. Нами виявлено прояви таких понять як хан, хин, хьо, чонг а також морально-етичних настанов, що впливають на світогляд та поведінку корейців. Дослідження приходить до висновку, що сучасна корейська мала проза є важливим інструментом для вивчення та розуміння національного характеру, а також для збереження та передачі культурної спадщини.

Ключові слова: корейська література, корейська мова, мала проза, національний характер, ментальність, Республіка Корея

Nalimova Anastasiia Oleksandriva Assistant of Department of The Far East and Southeast Asia Languages and Literature, Educational and Scientific Institute of Philology, Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv,

THE EMBODIMENT OF THE KOREAN NATIONAL CHARACTER IN HA GEUN-CHAN`S SHORT STORIES

Abstract. As a result of globalization processes throughout the world, Korean society actively adopts Western values and lifestyle, which leads to shifts in the traditional worldview, social and political, informational and psychological being. In addition, many refugees and migrant workers arriving in the Republic of Korea since the second half of the 20th century activated processes related to the understanding of national identity, the feeling of belonging to a certain national community. корейська проза національний менталітет

Such a situation requires from specialists an in-depth study of national problems in different cultures, highlighting the uniqueness of traditional cultures and the foundations of the national existence of ethnic groups. The cultural identity of the people is revealed through artistic images embodying their traditions, ethical and aesthetic norms, and spiritual experience. The features of the national character revealed in the literary characters emphasize both the national identity of the literature and the reflection of the writer's mentality. Therefore, we consider it relevant to investigate the influence of national psychology on poetics and the content of the artistic works of individual writers.

The article is dedicated to identifying the main themes, motives, and concepts that reflect the unique features of Korean culture, traditions and mentality in the modern short prose of the Republic of Korea. Attention is paid to the main features of the Korean national character, such as family values, the desire for self-improvement, and the deep connection with nature and traditions.

Highlighting the features of the national mentality in short Korean prose is revealed at the level of themes, motifs, images, as well as in the structure of the artistic work. We found manifestations of such understandings as han, cheong, heun, hyo, as well as moral and ethical guidelines that influence the worldview and behavior of Koreans. The study concludes that modern Korean short prose is an important tool for studying and understanding the national character, as well as for preserving and transmitting the cultural legacy.

Keywords: Korean literature, Korean language, national character, mentality, short prose, Republic of Korea

Постановка проблеми

Національний характер виникає, розви- вається і видозмінюється залежно від соціально-економічних умов. Досліджуючи національний характер будь-якого народу, дослідники у різних галузях вказують на його важливе значення для життєдіяльності нації загалом, особливо у перехідні історичні періоди.

Визначення змісту поняття «національний характер» є досить різноплановим і здійснюється в межах різних наук (етнопсихології, психології, філософії, культурології тощо). Аналіз публікацій свідчить про те, що науковці включають у зміст цього поняття різні складники: темперамент людей, ціннісні орієнтації, ставлення до влади, праці, оточення, певні риси, притаманні груповій поведінці. Тому низкою дослідників (І. Грабовська, П. Гнатенко, Л. Карп'юк, В. Кизилова) поняття «національний характер» розкривається через дотичні «національна ментальність», «національна ідентичність», «менталітет народу» тобто як система основних для етносу настанов, вірувань, цінностей (часто підсвідомих) [1, 2].

Поняття національного характеру охоплює типові риси окремої етнічної групи, яка має спільну територію, мову, історію, культуру, звичаї, світогляд, що відрізняють її від інших. Дослідник Гнатенко, сформулював таке визначення національного характеру - це складна, ієрархічно організована та цілісна система психологічно-ментальних ознак і особливостей поведінки, що притаманні представникам певної етнонаціональної спільноти на певному етапі її розвитку [2, c. 6]. Потапчук Т.В. зазначає, що національний характер характеризується специфікою емоцій, почуттів, настроїв, інтенсивністю реакцій на події, що відбуваються [3]. На думку В. Кизилової, національний характер у художній літературі узагальнює національне життя, увиразнює психологію поведінки, моральні стереотипи, оголює глибинний емоційний пласт [4].

Таким чином, в літературознавчому контексті акцентується увага насамперед на художньому втіленні національного характеру, тому теорія національного характеру перетворюється на цінний інструмент дослідження, зосередженого на художньому творі.

Ми не знайшли праць, у тому числі й у вітчизняному літерату- рознавстві, присвячених висвітленню корейського національного характеру, в художній малій прозі другої половини XX ст. зокрема. Ця стаття є спробою на основі корейських оповідань виокремити риси національного характеру корейців, як найменш висвітлених і недостатньо досліджених у художньому дискурсі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дослідженням національних рис корейців займалися науковці переважно з точки зору психології, виокремлюючи певні емоції, притаманні народу. Чимало корейських науковців] під час опису корейського характеру виділяють емоційні концепти хан (ЗС), чонг (Б¤), хьо (Иї) та хин (Ип) [5, 6, 7]. Такі концепти як хан та чонг було розглянуто нами раніше [8, 9]. І. Збир досліджувала поняття хан [10], як основне і своєрідне почуття, що організовує і певним чином структурує світ корейської емоційності. У книзі Чо Ґинхо, спираючись на дослідження Чха Чжехо, проаналізував психологічні характеристики корейців, включаючи цінності, вірування, поведінку тощо. Прикметною особливістю дослідження є те, що автор спирається не на європейську теоретичну базу для опису корейського національного характеру, натомість концептуальний каркас корейської психології автор черпає з конфуціанської культури та доктрин [12].

Також наявна низка праць науково-публіцистичного характеру, де перераховано ключові слова, що пояснюють характер, світогляд, поведінку корейців. Зазначено, що чинниками формування корейського національ- ного характеру є тривалий вплив конфуціанства, релігійний синкретизм, мононаціоналізм, географічна компактність та відмежованість.

Науковці по-різному підходять до виокремлення національних рис корейського народу, однак більшість зазначає патріотизм, колекти- візм, прагматизм, консерватизм, а також схильність до приховування своїх справжніх мотивів і почуттів [7, 12]. Чхве Санджін виділяє: кордоцентризм, колективізм, збереження обличчя, кмітливість, патріархальність та особливе ставлення до етикету [13]. Також нерідко відзначають темпераментність, емоційність, гарячковість, однак відсутність агресивності [11]. Стосовно групової поведінки - дисциплі- нованість, почуття «боргу», милосердя [7].

Серед праць, що висвітлюють цінності корейського народу відображенні у літературі, зазначимо статтю Є. Болдескул, яка проаналізувала особливості менталітету корейців у народних казках про дурнів [14].

Мета статті полягає в тому, щоб виокремити риси корейського національного характеру шляхом аналізу творів сучасної корейської малої прози. Завдання - окреслити риси національного характеру корейців, чинники, що їх зумовлюють, розглянути способи вираження національного характеру через сюжетно-композиційну структуру, образи персонажів, описати на матеріалі оповідань Ха Ґинчхана основні поняття корейської світоглядної системи. Вибір об'єкта дослідження зумовлений тим, що оповідання автора вважаються важливим доробком так званої повоєнної прози, отримали чимало літературних нагород, окрім цього в оповіданнях прослідковується вплив реальних історичних подій на долю корейського народу.

Виклад основного матеріалу

У межах нашого дослідження ми розглянули основні риси характеру, що притаманні корейцям, на прикладі оповідань Ха Ґинчхана «Два покоління страждань», (ЗП±ЩВщ,«јці­ АМґл», (1957 р.) та «Біла паперова борода» «Ит БѕАМ јцї°», 1959 р.).

Обидва твори написані у жанрі реалізму, події відбуваються у повоєнні роки у Кореї та мають автобіографічні елементи. Автор часто вдається до зображення сільських пейзажів та простих селян, щоб розказати про вплив Корейської війни на корейський народ.

У першому оповіданні мова йде про трагічні долі батька, на ім'я Пак Мандо, що пережив японську окупацію та втратив праву руку, а також його сина Чінсу, який втратив ногу під час Корейської війни. Розповідь починається з того, що Мандо, переповнений оптимізму та надії, йде на залізничну станцію зустрічати свого єдиного сина з війни. Він планує зустріти сина на вокзалі, а потім повернутися додому на святкову вечерю, для чого спеціально придбав скумбрію. В очікуванні сина на вокзалі чоловік згадує своє минуле, так читач дізнається як він втратив руку. Свист потяга повертає його у реальність. Довго очікуючи на появу сина, раптово Мандо ціпеніє - його син живий, але стоїть на милицях, без ноги. Батько злиться, звертаючись невідомо до кого, називаючи покидьками, а його ніздрі роздуваються від гніву. Мандо каже сину швидко йти додому. Шлях двох чоловіків додому є непростим, фізично та морально. Дорогою батько та син заходять у шинок, де вони обідають. А після цього батько розпитує як син втратив ногу. Не поспішаючи вони йдуть додому. Протягом усього оповідання ми дізнаємося про ставлення батька і сина один до одного через внутрішні роздуми персонажів та короткі діалоги.

Оскільки одним із основних чинників формування національного світогляду корейців є конфуціанство, найчастіше у творах знаходимо прояв конфуціанських доктрин.

Загалом, у культурі конфуціанства значна увага приділяється родинній та соціальній етиці, самосвідомості людини, гармонійним міжособистісним стосункам [12]. Протягом багатьох століть у Кореї панували жорсткі морально-етичні конфуціанські доктрини, що регулювали взаємовідносини між людьми. В їх основі лежать п'ять конфуціанських типів відносин, які в свою чергу мають чітку ієрархію та побудовані по вертикалі: імператор - підданий, батько - син, старший брат - молодший брат, чоловік - дружина, двоє друзів. Відповідно до одного з цих типів стосунків дружина повинна служити чоловікові та повністю підкорятися йому. Доктрини конфуціанської етики та досі впливають на світоглядну систему корейців: регулюють поведінку, жести, вибір мовних засобів між представниками різних статей [8]. Конфуціанство підкреслює важливість родини, адже сім'я є основним соціальним елементом, за структурою якої побудоване все суспільство. Окрім цього, вчення Конфуція вплинуло і на інші особливості національного характеру корейців, серед яких консерва- тизм та колективізм.

У творі «Два покоління страждань» сину Чінсу соромно за втрачену ногу, і шкода батька, який змушений буде доглядати за інвалідом. Тобто син, на його думку, не може дотриматися повною мірою «синівської пошани» Иї(хьо), адже він тепер сам потребує певної опіки. Син навіть припускає, що без руки, як батьку, йому жилося краще, ніж без ноги, адже тоді б він зміг приносити більше користі. Таким чином, стосунки сина і батька є більше дружніми, ніж ієрархічними, і хоч шанобливе ставлення дітей до батьків не виявляється так явно, як це було у попередніх поколінь, проте збереглося незаперечне верховенство батьків, а обов'язок дітей - слідувати їх волі. У оповіданні син пройшов війну, є дорослим чоловіком, однак, очевидно, що він слухається батька, не може йому заперечити. Одна зі сцен описує, як Мандо, який йшов попереду, дивився вниз і лише сопів, старанно крокуючи, жодного разу не озирнувся на Чінсу, який йшов за ним. Чінсу, спираючись на милиці, крок за кроком відставав, і вже відстав настільки, що його не було б чути, якби тихо покликав. Щоб стерпіти, Чінсу, набравши повітря в легені, міцно стиснув зуби, і продовжував старанно йти уперед.

У творі «Біла паперова борода» оповідь ведеться від імені сина, Тонґіля, який, повернувшись зі школи, бачить чоловіка, що спить, а пригледівшись, пізнає батька, що повернувся з війни після двох років. Перш за все, хлопець вклоняється батьку, що вказує на його повагу та шанобливе ставлення. Пізніше батько прокидається і хлопець знову йому кланяється. У цьому фрагменті також підкреслюється особливе ставлення до етикету. Як зазначає Ю. Скрипник, поклони - це традиційні універсальні жести корейського етикету ввічливого спілкування, що виражають повагу до комунікантів, старших за віком, соціальним статусом тощо [15]. Однак далі, коли син бачить, що у батька бракує руки, настає певне розчарування та сівши за стіл обідати, Тонґіль першим хапає ложку і починає їсти. А за правилами етикету, молодшим можна починати їсти тільки після того, як це зробить найстарша людина за віком за столом. Тобто син порушує правило, не дотримується усталених норм.

Попри те, що аналізовані твори написані у стилі реалізму, в обох зустрічаються символи, які теж працюють на розкриття світобачення корейців. Так, у «Стражданні двох поколінь» двічі зустрічається образ дерев'яного містка через річку. Вперше - коли батько йде зустрічати сина, ступаючи на колоду він падає. Можливо, він впав у воду через алкогольне сп'яніння, але завдяки цій сцені, читач розуміє, що Мандо не зміг сам подолати труднощі, оскільки в результаті не зміг перетнути міст. Однак у фіналі, коли батько і син разом досягають цього ж дерев'яного мосту, син тримає скумбрію, сидячи на спині свого батька. Оповідь закінчується символічною сценою, водночас сумною та оптимістичною: батько та син, допомагаючи один одному, переходять дерев'яний місток - як символ переходу в новий етап життя, з надією, що можна пережити будь-які страждання, а колективна співпраця є єдиним способом подолати негаразди. Отже, автором підкреслюється думка, що задля подолання перешкод, як і містка, необхідно об'єднати зусилля. На нашу думку, таким чином автор ще раз підкреслює сімейність, як одну з рис характеру корейців та колективістичний уклад, що притаманні корейському суспільству.

Ха Ґинчхан приділяє змалюванню жіночих персонажів значно менше уваги. Про дружину Мандо згадується побіжно, лише те, що вона тихенько плакала вдалині, коли її чоловіка відправляли у Японію, але подальша її доля читачеві невідома. Єдиною жінкою в оповіді «Два покоління страждань» є господарка шинку, де любить випити чарку

Мандо, але у творі цей персонаж зазначається як ї©ЖніЧ (йопхьонне),

що має зневажливий відтінок поняття одруженої жінки, що можна

перекласти як «тітка», «баба». Тобто автор підкреслює ставлення до жінкиукорейськомусуспільствіякдонерівноправногочлена суспільства, що вимушена підкорятися чоловікам. Натомість вона звертається до Мандо словом ј­№жґФ (сабаннім), де суфікс -ґФ вказує на шанобливість.

У другому творі єдиним жіночим персонажем є мати Тонґіля, яка виступає посередником між батьком та сином, пом?якшує конфліктні ситуації. Її репліки у творі наче озвучують те, що у батька і сина на думці, однак вона не висловлює власних почуттів, а є стороннім спостерігачем подій. Отже, образ жінки у літературних творах Ха Ґинчхана фактично є другоплановим, що підкреслює нерівноправність статей та патріархальність у суспільстві.

У оповіданнях Ха Ґинчхана персонажі часто мають фізичні вади, як наслідок війни. У «Білій паперовій бороді» батько повертається без руки, а обидва персонажі твору «Два покоління страждань» не мають кінцівок. Пак Шіхьон аналізуючи твори автора, дійшов висновку, що мотив фізичної вади є проявом декількох категорій корейського менталітету. Перш за все, на думку Пак Шіхьона, завдяки каліцтву персонажів, чоловіки, які сприймають свою трагедію як неминучу долю, уособлюють прояв категорії хан (ЗС) [16]. Хан - це найбільш корейська і найглибша емоційно-психологічна риса корейців, яку пояснюють як суміш гніву, люті та жалю від неможливості висловити цю лють і змінити ситуацію, яка до цього призвела. Дослідники вважають, що хан як риса корейського менталітету виникла в результаті симбіозу двох факторів: 1) історико-геополітичного положення (численні страждання корейського народу, викликані вторгненнями сусідніх держав на Корейський півострів); 2) конфуціанська етика, яка мала значний вплив на корейське суспільство протягом багатьох століть, та передбачала чітку ієрархію, що означало обмеження свободи діяльності, пересування і т.д. особи у ній [8]. Окрім цього, на прийнятті долі та реальності такою, як вона є наголошують основні постулати буддизму та даосизму, що також мають значний вплив на світогляд та формування національного характеру корейців.

По-друге, персонажі творів Ха Ґинчхана не розчаровані фізичними вадами, а радше налаштовані на подолання нещастя, на оптимізм. Янг Чжанчхе наполягає, що у сучасній корейській малій прозі аналізуючи вчинки та психологію персонажів можна побачити прояв таких понять як хан та чон [17, с. 109]. Їх втілення у творі відбувається різними способами.

Наприклад, важливим елементом оповідань є їжа, яка є одним із проявів культурної ідентифікації, менталітету, відображає особливості національного характеру. У корейському соціумі їжа, певною мірою, виступає мірилом усіх відносин, добробуту, способом побудови комунікації та вирішення конфліктів. У творі «Два покоління страждань» батько дорогою до вокзалу купує скумбрію, яка вважалася досить дорогою рибою, адже під час японської окупації жир скумбрії використовували для військових цілей, тому вона зникла з раціону корейців. Та й під час Корейської війни було складно її дістати, тому вона була дорогою та високо цінувалася. Таким чином, у творі придбання скумбрії Мандо підкреслює радість батька за повернення сина, проявляється його сердечність та доброта.

Окрім цього, на шляху додому чоловіки заходять у шинок де батько замовляє для себе алкоголь, а для сина миску локшини, просить налити туди кунжутної олії, а потім наполягає на ще одній порції. У такий спосіб відбувається прояв поняття Б¤ (чонг), яке трактується як взаємна прихильність, відчуття близькості та спорідненості, бажання дбати один про одного і щедро ділитися, безмежна довіра, впевненість у тих, хто поруч, відчуття причетності до певного колективу. Дослідник Пак зазначає, що чонг відрізняє корейців від інших народів. Чонг - один із провідних елементів, що становить корейський характер і культурну сутність [6]. Дослідник Янг Чжінчхе вважає, що скумбрія та локшина в цьому творі символізують любов батька до сина, піклування у нещасті, їжа є елементом, що передбачає можливість подолання незгод і конфліктів, засіб примирення батька і сина [17]. Тобто завдяки їжі відбувається прояв одного із типів чонг - це батьківський чонг (єОБ¤). А шинок служить певним простором, де відбувається об'єднання Мандо та Чінсу, а алкоголь діє як каталізатор, який перетворює відчай на надію.

Природа, географічне середовище вплинути на формування багатьох рис національного характеру корейців. Традиційне ставлення до природи як до непідвладної людині сили зумовили формуванню таких рис характеру корейців, як смиренність, аскетизм, терпіння, консерватизм, але при цьому гнучкість і надзвичайний прагматизм.

У «Стражданні двох поколінь» згадка Мандо про час, проведений на примусових роботах показує витривалість корейців. Нелюдські умови праці не зламали чоловіка, а лише загартували. І хоч він звик до праці, тому землеробство, яким він займався вдома, не здавалося вже таким важким, як руйнування гір та носіння землі. Траплялося, що люди працювали, доки не падали знесилено на землю. Йому не подобалася місцева вода, та і їжа відрізнялася, з'являлися різні хвороби та здавалося, що він більше не витерпить. Але потроху він звик до води, а потім і до виснажливої праці.

Гарячковість, як поведінковий стереотип корейців, також сформувалася під впливом історичних та природних умов. У

«Стражданні двох поколінь» батько, побачивши вперше, що син без ноги, починає голосно лаятися, що демонструє його гарячковість, однак він не проявляє агресію, адже лайка адресована не сину, а несправедливій ситуації. У «Білій паперовій бороді» коли вчитель вигнав дітей, чиї батьки не заплатили за навчання, Тонґіль стояв серед них стискаючи кулаки та невдоволено закусивши губу. Потім почувши від інших школярів образливі викрики стосовно його батька він лютує та лається на них. Врешті, образливі слова дітей вкрай розлютили Тонґіля, який до цього стримував гнів, і він кинувся на одного з хлопців та почав бити його.

У оповіданні Ха Ґинчхана також присутні детальні описи гір, полів, струмка. Окрім цього є чимало сцен, де зображено рельєф місцевості, що складається зі схилів та пагорбів. Автор детально зупиняючись на сценах підйому та спуску символічно зображує подолання життєвих негараздів, підйоми та падіння у житті. Оскільки 70% території Корейського півострова - це гори, то для корейців вони мають особливе значення, а пейзажні образи в контексті оповідання набувають багатої символіки. На початку та у самому кінці оповідання

«Два покоління страждань» зустрічається хребет Йонморі (Голова Дракона). Читач, знайомий з корейською фольклорною та літературною традицією зображення гір, розгадує цей натяк і має змогу будувати найрізноманітніші асоціації. Цей хребет є не простим гірським перевалом, а символом певної стабільності існування. Тому згадка про гору залишає враження, що майбутнє батька та сина не безнадійне. Незалежно від того, наскільки суворим був зовнішній світ, гори та річки рідних місць надають мужності людям.

Прикметною рисою корейського характеру є неконфліктність та прагнення до гармонії, як між людьми, так і з навколишнім середо- вищем, що сформувалися завдяки впливу вчення Дао. Неконфліктність проявляється завдяки поняттю хин, що протиставляється поняттю хан, та означає абсолютні радощі, веселощі [6]. Мандо в оповіданні, попри прикрість ситуації у якій опинилися вони з сином, постійно жартує, підбадьорює сина. Жартівливі висловлювання та вчинки Мандо та батька Тонґіля є засобом подолання трагічної реальності та сподівання на краще життя. Гумор допомагає вирішенню конфлікту між героями, коли висне тиша, батько починає жартувати. Завдяки цьому читач розуміє, що персонажі прийняли свою долю та намагаються подолати страждання без запеклого опору суспільству та історії. Мова персонажів

насичена діалектизмами та ненормативною лексикою, що розкривають простий характер героїв, сприяє створенню атмосфери у творі. Завдяки діалектній мові досягається ефект реалістичності без облуди, а лайливі слова надають жвавості оповіді.

Окрім цього, під час виникнення незручних чи конфліктних ситуацій, корейці роблять усе для «збереження обличчя». У літературі про корейську культуру та соціальну поведінку поняття чхемьон (Гјёй),

«збереження обличчя» або «соціальне обличчя», розглядається як

явище, що відображає культурні та психологічні особливості корейців [7]. Чхемьон - це соціальне обличчя, яке впливає на формування або підтримку соціальних відносин у багатьох країнах Сходу. Однак для корейців воно не лише вказує на соціальну роль і становище людини, але й означає її престиж, гідність, честь і репутацію. У оповіданні Мандо згадує таку ситуацію, як одного разу, повертаючись з міста напідпитку, він упав у воду. На щастя, у цей момент ніхто не проходив повз, бо якби хто побачив, то посміявся б з нього. Це була рання осінь, і він міг зняти свій одяг і розвісити його сушитися, але йому було соромно. Не тому, що одяг був повністю мокрим, і він мав чекати голим, а тому що спотворене тіло з повністю відрізаним передпліччям потрібно було «виставити перед небом». І якби хтось таки проходив повз, не залишалося нічого іншого як залізти у воду, вистромивши лише обличчя, і чекати, поки люди не пройдуть. У «Білій паперовій бороді» коли батько влаштовується працювати живою рекламою у кінотеатр, адже це та робота, яку швидко зміг знайти однорукий чоловік, повз нього проходили діти та його син Тонґіль, який пізнав батька по очах. У той момент батьку стало ніяково, що він соромить сина такою роботою. Таким чином, для Мандо та батька Тонґіля стратегія збереження обличчя полягає в тому, щоб захистити інших від наслідків «втрати обличчя», що ще раз доводить, що групова свідомість, колективізм виходять на перший план, корейці більшою мірою орієнтуються на почуття оточення, гармонію у відносинах, ніж на індивідуальні уподобання.

Висновки

У процесі нашого дослідження ми виявили, що у сучасних корейських прозових творах присутні різні прояви корейського менталітету та національного характеру, а художня форма їх втілення надає оригінального суб'єктивного забарвлення різним його аспектам. Ми погоджуємося, що виокремлення рис національного характеру потребує подальшого дослідження, але у межах цього дослідження пропонуємо власний погляд на проблему. Отже, у сучасній літературі Республіки Корея, як і в суспільстві загалом, все ще зберігаються норми традиційного патріархального ладу, надається особливе значення етикету, що також вказує на певний консерватизм, притаманний корейцям. Окрім цього, родина, сімейність посідає важливе місце у житті корейського суспільства. Корейці прагнуть відчувати приналежність до певної соціальної групи, у межах якої вони намагаються дотримуватися гармонії, уникати відкритих конфліктів.

Дослідження оповідань Ха Ґинчана дозволяє зробити висновок, що корейський національний характер являє собою поєднання протилежностей: відчаю та оптимізму (хан та хин), прив?язаності (чон) та гарячковості, мовчазного прийняття реальності та повага до старших. Окрім цього корейський національний характер містить такі основні риси як патріотизм, «збереження обличчя», особливе ставлення до природи. Автор художньо описав як позитивні риси, так і недоліки корейського національного характеру. Звернення письменника до подій минулого сприяло розумінню історії як діалектичного процесу, усвідомленню залежності долі людини від суспільних обставин, формуванню історичного мислення. Корейцям властива віра в долю та пасивна їй покірність. Водночас, їх відрізняють прагматизм і прагнення до досягнення щастя, поваги оточення. Вони схильні ідеалізувати минуле, але демонструють відкритість до всього нового та готовність сприймати нове. Таким чином, релігійний синкретизм та постулати конфуціанства надають цілісності характеру корейця, одночасно поєднуючись з емоційним проявом національної душі.

Світобачення письменника, зумовлена змінами суспільного буття, зумовлює модифікації зображення національного характеру. Тому окреслена проблема репрезентації національного характеру в корейській літературі за своєю суттю є невичерпною, такою, що не може втратити актуальності, а отже, потребує подальшого вивчення.

Література:

1.Грабовська І. Проблема засад дослідження українського менталітету та національного характеру / І. Грабовська // Сучасність. -- 1998. -- № 5. -- С. 58-70.

2.Гнатенко П. І. Український національний характер / П. І. Гнатенко. - К., 1997. - 116 с.

3.Потапчук Т. Національний характер українців як складова національно- культурної ідентичності / Т. Потапчук // Науковий вісник Донбасу: електрон. наук. фах. вид. - Луганськ, 2013. - № 4 (24)

4.Кизилова В. Специфіка репрезентації рис українського національного характеру в казковому циклі Марини Павленко «Півтора бажання. Казки з Ялосоветиної скрині». Проблеми гуманітарних наук: збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія

«Філологія», 46, - 2021. С. 32-40. doi: https://doi.org/10.24919/2522- 4565.2021.46.4

5.Son Chang-Hee. Haan (han, han) of Minjung theology and han (han, han) of han philosophy: in the paradigm of process philisophy and metaphysics of relatedness. Lanham, MD: University Press of America. - 2000. - 145 p.

6.Park I. Korean Social Emotions: Han (ЗС Ќ¦), Heung (Ип ‹»), and Jeong (Б¤ Џо). In: Chung E.Y.J., Oh, J.S. (eds) Emotions in Korean Philosophy and Religion. Palgrave Studies in Comparative East-West Philosophy, Palgrave Macmillan. - 2022. https://doi.org/10.1007/978-3-030-94747-7_8

7.Kim S. Korean Cultural Codes and Communication. International Area Review, 6(1), - 2003. - 93-114 pp. https://doi.org/10.1177/223386590300600107

8.Налімова А.О. Концепт «хан» (ЗС) у сучасній корейській малій прозі /

А.О. Налімова // Тексти доповідей міжнародної наукової конференції кореєзнавство

в Україні: сучасність і перспективи. - Київ, 2017. - С. 228 - 234.

9.Налімова А.О. Концепт «чон» у сучасній корейській малій прозі / А.О. Налімова // Тексти доповідей міжнародної науково-практичної конференції

«Розвиток філологічних наук: європейські практики та національні перспективи». - Одеса: Південноукраїнська організація «Центр філологічних досліджень», 2020. - С. 73 - 77.

10.Збир І. Феномен корейської емоції хан: етимологія, історія, духовність/ І. Збир// Studia Methodologica. - 2020. - № 50, c. 75-85. https://doi.org/10.25128/2304- 1222.20.50.12

11.Б¶±аИЈ. ЗС±№АО АМЗШАЗ °іідЖІ. іЄіІГвЖЗ»з . - 2003.

12.Stowell J. The Influence of Confucian Values on Interpersonal Communication in

South Korea, as Compared to China and Japan, Intercultural Communication Studies, 12(4). - 2003. - pp.105-115.

13.ГЦ»уБш.ЗС±№АОАЗЅЙё®ЗР. ј­їп: ЗРБц»з, 2012. - 333 p.

14.Болдескул Є. О. Особливості корейського менталітету в народних казках

про дурнів /Є.О. Болдескул // Закарпатські філологічні студії. - 2020. - № 13, т. 3 -

С. 221-226.

15.Скрипник Ю.Д. Невербальні засоби вираження ввічливості в корейській мові / Ю. Д. Скрипник // Східний світ. - 2006. - № 2. - С. 138-144.

16.№ЪЅГЗц. ЗП±ЩВщ ґЬЖнјТјі ї¬±ё (±№і»ј®»зЗРА§ін№®). - 2022.

17.ѕзБшГ¤.ЗС±№ѕо±іАз ЗцґлјТјіЕШЅєЖ®їЎ іЄЕёі­ Б¤ЗС(ЏоЌ¦)АЗЅД ѕз»у ї¬±ё

(±№і»ј®»зЗРА§ін№®). °жАО±іА°ґлЗР±і, АОГµ. - 2015.

References:

1.Hrabovska, I. (1998). Problemy zasad doslidzhennya ukrayinskoho mentalitetu ta natsionalnoho kharakteru [Problems of the foundations of the study of the Ukrainian mentality and national character]. Suchasnist, 5, 58-70. [in Ukrainian].

2.Hnatenko, P.I. (1997). Ukrainskyi natsionalnyi kharakter [Ukrainian national character]. Kyiv: “DOK-K” [in Ukrainian].

3.Potapchuk, T.V. (2013). Natsionalnyi kharakter ukraintsiv yak skladova natsionalno-kulturnoi identychnosti [The national character of Ukrainians as a component of national and cultural identity]. In Naukovyi visnyk Donbasu - Scientific Bulletin of Donbass, 4. Retrieved 18. 08. 2021, from : http://nbuv.gov.ua/ UJRN/nvd_2013_4_41 [in Ukrainian].

4.Kyzylova, V. (2021). Spetsyfika reprezentatsii rys ukrains?koho natsional?noho kharakteru v kazkovomu tsykli Maryny Pavlenko «Pivtora bazhannya. Kazky z Yalosovetynoп skryni». [The specificity of the representation of features of the Ukrainian national character in Maryna Pavlenko's fairy tale cycle "Half a wish. Tales from the Yalosovetina chest"]. In Problems of the humanities: a collection of scientific works of Ivan Franko Drohobych State Pedagogical University, 46, 32-40. doi: https://doi.org/ 10.24919/2522- 4565.2021.46.4 [in Ukrainian].

5.Son, Chang-Hee (2000). Haan of Minjung Theology and Han of Han Philosophy: in the Paradigm of Process Philisophy and Metaphysics of Relatedness. Lanham, MD: University Press of America

6.Park, I. (2022). Korean Social Emotions: Han (ЗС Ќ¦), Heung (Ип ‹»), and Jeong (Б¤ Џо), In: Chung, E.Y.J., Oh, J.S. (eds) Emotions in Korean Philosophy and

Religion, Palgrave Studies in Comparative East-West Philosophy, Palgrave Macmillan, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-030-94747-7_8

7.Kim, S. (2003), Korean Cultural Codes and Communication. International Area Review, 6(1), 93-114. https://doi.org/10.1177/223386590300600107

8.Nalimova, A. (2017). Kontsept «khan» (ЗС) u suchasniy koreys'kiy maliy prozi,

[Concept han in contemporary Korean short fiction]. Proceedings of the international

scientific conference on Korean studies in Ukraine: reality and prospects, Kyiv, 228-234. [in Ukrainian].

9.Nalimova, A. (2020). Kontsept «chon» (ЗС) u suchasniy koreys'kiy maliy prozi

[Concept cheon in contemporary Korean short fiction], Proceedings of the international

scientific and practical conference “Development of philological sciences: European practices and national perspectives”, Southern Ukrainian organization "Center of Philological Research", Odessa, October 23-24, 2020, pp. 73-77. [in Ukrainian].

10.Zbyr I. (2020). Fenomen koreys'koyi emotsiyi khan: etymolohiya, istoriya, dukhovnist, [the fenomenon of Korean emothion han: etymology, history, spirituality] Studia Methodologica, 50, 75-85. https://doi.org/10.25128/2304-1222.20.50.12 [in Ukrainian].

11.Choe Geun-ho. (2003). Hangugin ihaeui kaenyeomteul [A conceptual framework for understanding Koreans]. Seoul: Nanamchulpansa [in Korean]

12.Stowell, J. (2003), The Influence of Confucian Values on Interpersonal Communication in South Korea, as Compared to China and Japan. Intercultural Communication Studies, 12 (4), 105-116.

13.Choi Sang Jin. (2012). Hangugin uisimnihak [Korean Psychology]. Seoul: Hakjisa [in Korean]

14.Boldeskul, Ye.O.. (2020). Osoblyvosti koreyskoho mentalitetu v narodnych kazkakh pro durniv [Korean mentality peculiarities in the folktales about fools]. Тrаnscarpathian Philological Studies, 3. 221-225. 10.32782/tps2663-4880/2020.13-3.40 [in Ukrainian].

15.Skrypnyk, Yu. D. (2006). Neverbalni zasoby vyrazhennia vvichlyvosti v koreiskii movi [Non-verbal means of expressing politeness in Korean language]. Skhidnyi svit, 2. 138-144.

16.Park Si Hyeon. (2022). Hageunchan danpyeonsoseol yeongu [A study on Ha Geun-chan's short stories]. Master's thesis [in Korean]

17.Yang Jin Chae. (2015). Hangugeo kyojae hyeondaesoseoltegseuteue natanan jeonghan uisik yangsang yeongu [A study on the aspects of cheon-han shown in modern novel texts of Korean language textbooks]. Master's thesis [in Korean]

Размещено на Allbest.ru