Французька драма в українських перекладах

Размещено на http://allbest.ru

ОНУ імені І. І. Мечникова

Французька драма в українських перекладах

Подковирофф Нанушка Татьяна Соня

кандидат педагогічних наук,

докторант кафедри зарубіжної літератури

доцент кафедри іноземних мов професійного спрямування

м. Одеса



Анотація

У статті систематизовано та проаналізовано переклади п'єс французьких сучасних драматургів українськими перекладачами та видавництвами впродовж останніх трьох десятиріч. Починаючи з 90-их років українська драматургія та театр поступово але послідовно, переборюючи консерватизм й колоніальну залежність від імперського впливу російського театру, прагне створити драматургічні тексти та сценічні техніки в руслі західноєвропейської драматургічної традиції, що проявляється і в відмові від російських перекладів.

Поява перекладів п'єс французьких сучасних драматургів українською мовою сприяє інтеграції української драми і театру в європейську театральну культуру. До 2014 року переклади українською мовою мають несистемний характер, орієнтуються переважно на особистісні уподобання перекладача.

Суттєво ситуація з перекладами драматургічних текстів українською мовою змінюється в постмайданній Україні. Упродовж майже 25 останніх років в Україні видано чимало драматургічних творів європейських і світових авторів в українських літературних перекладах, ці переклади включені переважно до антологій та літературних колекцій. Крім того, перекладами французьких текстів починають цікавитися й видавництва, провідним вважаємо видавництво Анетти Антоненко.

Особлива роль в популяризації французької драматургії та театру належить Центру Леся Курбаса, який разом з Посольством Франції в Україні започаткував появу антології «Новітня французька п'єса» якою, власне, й було ознаменовано новий рівень комунікації української драматургії та українського театру зі світом, а також створено естетичний прецедент для подальшого розвитку сучасних форматів українських драматургічних антологій.

Від виходу антології «Новітня французька п'єса», тобто від 2003 р., сучасна українська драматургія отримує змогу звіряти свої стратегії з драматургією світовою, зокрема французькою, озвученою сучасною українською мовою, яка зараз інтенсивно розвивається, завдяки чому створюється релевантний естетичний контекст розвитку української літератури для театру.

Французьке консульство в Україні, представницькі організації та незалежні культурні інституції активно підтримують просування своєї драматургії та її нових літературних перекладів, створюючи в такий спосіб необхідні загальнокультурні контексти Іншого для подальшого розвитку сучасної української драматургії і театру.

Ключові слова: французький театр, художній переклад, українська драматургія, літературні антології.



Abstract

French drama in Ukrainian translations

Podkovyroff Nanouchka Tatiana Sonia Candidate of Pedagogical Sciences, doctoral student of the Department of Foreign Literature, ONU I. I. Mechnikov, Odesa

The article systematizes and analyses the translations of plays by modern French playwrights by Ukrainian translators and publishers over the past three decades. Since the 1990-s, Ukrainian drama and theatre gradually but consistently, overcoming conservatism and colonial dependence on the imperial influence of the Russian theatre, strives to create dramatic texts and stage techniques in line with the Western European dramaturgical tradition, which is also manifested in the rejection of Russian translations.

The appearance of translations of plays by modern French playwrights into Ukrainian contributes to the integration of Ukrainian drama and theatre into European theatre culture. Until 2014, translations into Ukrainian were of a non-systematic nature, focused mainly on the personal preferences of the translator.

The situation with translations of dramatic texts into Ukrainian was changing significantly in post-Maidan Ukraine.

Over the past 25 years, many dramatic works of European and world authors have been published in Ukrainian literary translations in Ukraine, these translations are mainly included in anthologies and literary collections. In addition, publishing houses are becoming interested in translations of French texts, we consider Anetta Antonenko's publishing house to be the leading one.

A special role in the popularization of French drama and theatre belongs to the Les Kurbas Center, which, together with the Embassy of France in Ukraine, initiated the publication of the anthology "The Newest French Play", which, in fact, marked a new level of communication between Ukrainian drama and Ukrainian theatre with the world. And also created an aesthetic precedent for the further development of modern formats of Ukrainian dramatic anthologies.

Since the release of the anthology "The Newest French Play", i.e. since 2003, modern Ukrainian drama has been able to compare its strategies with world drama, in particular French voiced in modern Ukrainian, which is currently developing intensively, thanks to which a relevant aesthetic context of Ukrainian development is created literature for the theatre.

The French Consulate in Ukraine, representative organizations and independent cultural institutions actively support the promotion of their drama and its new literary translations, thus creating the necessary general cultural contexts of the Other for the further development of modern Ukrainian drama and theatre.

Keywords: French theatre, artistic translation, Ukrainian drama, literary anthologies.



Вступ

Постановка проблеми. Сучасний український театр фактично ровесник української незалежної держави, адже переважно уже в ХХІ столітті він, нарешті, поступово позбавляється колоніальної залежності та вторинності стосовно російського театру та драматургії, про що неодноразово писали у своїх роботах відомі театральні критики та дослідники.

Тридцять років - період у межах культури незначний, враховуючи кількасотлітню імперську залежність українського театру від всесильної метрополії. Навіть у перші десятиліття української незалежної держави питання перспектив розвитку української драматургії та театру було не на часі, не вважалися актуальними та нагальними. Існування російського театру в Україні та його вплив був настільки звичним і природнім, що думка про свій шлях багатьом здавалась недопустимою, автори продовжували писати російською, що було свого роду перепусткою до московського театрального світу, давало шанс на визнання. Досить багато авторів продовжували шукати визнання в імперській театральній столиці, хоча одночасно з'являється у середині 80-их р. ХХ століття значна кількість літературних та театральних угрупувань, які намагаються в карнавально-буфонадній формі звільнитися від цього впливу та заявити про свою іншість, кинути виклик імперській та колоніальній залежності. Маємо на увазі появу та діяльність Бу-Ба-Бу, «Пропалої грамоти», «ЛуГоСаду», «Нової дегенерації» тощо.

Так, угрупування Бу-Ба-Бу провело фестиваль «Вивих-92», де було представлено поезооперу, яка тривала 4 дні, «Крейслер імперіал».

Містеріально-карнавальний характер-особливість тогочасних вистав. Однак ці фестивалі, на жаль, не стали традицією, а були, свого роду скоріше певним театральним сплеском, вибухом, який не оформився в потужну нову хвилю, Така своєрідна «завислість» драматургії й театру була свідченням залежності від імперії та одночасно демонструвала бажання перебороти її. Хоч і спроби, але вони вже заслуговують на увагу та засвідчують хоч і повільний, але все ж таки розрив із російським театром.

Аналіз останніх досліджень і публікації. Театрознавці у своїх працях прагнуть проаналізувати особливості розвитку та етапи поступу української драматургії та театру, про що свідчить стаття С. Васильєва «Український театр: від Союзу - до Майдану», надрукована в журналі «Театр» [6], ґрунтовне дослідження сучасного театру Н. Корнієнко «Український театр у переддень третього тисячоліття. Пошук», опубліковано у 2000 р. [14]. У цій праці Н. Корнієнко доводить, що національний театр, зберігаючи зв'язки і відчуваючи вплив північного сусіда, займається пошуком власного шляху та власної ідентичності, рухаючись у напрямку до європейської традиції.

Різним аспектам становлення та функціонування національного театру присвячені роботи О. Коваленко, О. Мірошниченка, Н. Мірошниченко, О. Левченко, Ю. Мельничука.

У монографії 2010 року Н. Корнієнко «Запрошення до хаосу. Театр (художня культура) і синергетика. Спроба нелінійності» [13] український театр аналізується уже в контексті світового пошукового театру, досліджується проблема інтерпретації класики новітніми театральними техніками та методами, поява нових театрально-сценічних вистав з позицій європейської театральної традиції. Фактично з початку ХХІ століття можемо говорити про постмодерністські підходи до аналізу театральних явищ та їх прояви у драматургічних текстах українських авторів, про що пише у своїй статті О. Бондаревої «Етап люстерка» в історії драматургічних антологій сучасної України (2003 р. - теперішній час) [3].

Проблеми сучасної драматургії та вплив постдраматичної естетики на театральний процес в Україні розглянуто в роботах Ю. Голоднікової, Є. Васильєва, М. Шаповал, О. Миколайчука, Ж. Бортнік.

Починаючи з кінця 90-их, активно і досить в неочікувано з несподіваних ракурсів аналізується українська класична драматургія, з погляду прояву в ній модерністських та авангардних тенденцій, з'являються дослідження, які вводять українську класичну драматургію в європейський контекст, робляться спроби аналізу творів театру корифеїв, Лесі Українки, В. Винниченка, Олександра Олеся, М. Куліша з позицій нового театру, а не естетики і постулатів реалізму.

З'являються грунтовні і різнопланові наукові розвідки Л. Мороз, О. Бондаревої, Н. Малютіної, Т. Свербилової, О. Когут, Є. Васильєва, Л. Синявської, С. Хороба, в яких робиться спроба аналізу класичних та сучасних драматичних творів з позицій різновекторності та методологічної поліваріантності, що свідчить про бажання дослідників по-новому проаналізувати українські класичні драматичні твори та твори сучасних українських драматургів розглянути у руслі загальноєвро-пейських театральних тенденцій. Отож можемо констатувати, що українська драматургія та театр 90-их років поступово але послідовно, переборюючи консерватизм й колоніальну залежність від імперського впливу російського театру, прагне створити драматургічні тексти та сценічні техніки в руслі західноєвропейської драматургічної традиції, досить поволі та здивовано-евристично усвідомлює власну самобутність, по-дитячому наївно дивується власним крокам і досягненням.

Процес інтеграції української драми і театру в європейську театральну культуру посилюється і завдяки появі значної кількості перекладів драматургічних текстів українською мовою, адже досить довгий період українські театри послуговувалися перекладами російськими.

Суттєво ситуація з перекладами драматургічних текстів українською мовою змінюється в постмайданній Україні. Упродовж майже 25 останніх років в Україні видано чимало драматургічних творів європейських і світових авторів в українських літературних перекладах. При цьому виданню українськомовних антологій сучасної зарубіжної драматургії, не лише французької, теж майже 20 років.

Літературні українські переклади світової драматургії, зокрема сучасної, та видання антологій/серій таких перекладів відбуваються паралельно і майже синхронізовані у часі, а інколи поява імені драматурга чи його тексту в антології зумовлювала увагу до перекладу та друку інших його творів. «Отже, є всі підстави вести мову про повноцінний етап розвитку українських драматургічних антологій та наближених до них видавничих проєктів, який О. Бондарева визначає як Етап люстерка (2003 р. - теперішній час): позиціонування люстерка у цій назві не є випадковим, воно стає ключовою позицією для розвитку сучасної української драми і сучасного українського театру», - констатує дослідниця, адже «всі проєкції драматургічного Іншого дають сучасній українській драмі шанс ідентифікувати себе та свої можливості бути вписаною у широкі контексти (світовий, європейський, контекст східного партнерства тощо, а, можливо, й амбітніші проєкції). Безпосередні компаративні взаємозв'язки дають культурам змогу подивитися на себе як на культурне Інше, що завжди спонукає до смислових та формозмістових прирощень» [3].

Французька драматургія та театр належать до найрепрезантивніших варіантів Іншого в Україні. Український театр та драматургія в 90-их роках мало вдавалася до перекладу світової театрально-драматургічної спадщини, використовувалися в основному російські переклади.

Однак поступово ситуація змінюється, навіть за відсутності державної програми розвитку українського театру, видавництва та театри обирають власну стратегію комунікації, яка націлена на співпрацю з перекладачами, що сприяє появі досить хороших перекладів європейської драматургії українською мовою, в такий спосіб заповнюється прогалина мало відомих у нас, але визнаних у світі зарубіжних авторів.

Мета статті - систематизувати та проаналізувати переклади українською мовою творів франкомовних драматургів межі ХХ- ХХІ століть.

Заради справедливості зазначимо, що твори франкомовних авторів першими стали доступними в українському перекладі, маємо на увазі першу україномовну драматургічну антологію французьких сучасних п'єс «Новітня французька п'єса» [16], якою, власне, й було ознаменовано новий рівень комунікації української драматургії та українського театру зі світом, а також створено естетичний прецедент для подальшого розвитку сучасних форматів українських драматургічних антологій.

Виклад основного матеріалу. Уже наприкінці ХХ ст. окремі видавництва досить фрагментарно та несистемно вдавалися до спроби ознайомити сучасного українського читача зі світовими драматургічними доробками і трендами, проте ініціатива таких видань належала не видавцям, а письменникам-перекладачам, які особисто співпрацювали з конкретними видавництвами, мали особисте зацікавлення та певний читацький і глядацький інтерес. Знайомство українських читачів зі світовою драматургією у новітніх українських перекладах активізувалося від початку ХХІ ст. У 2002 р. у межах програми сприяння видавничій справі «Сковорода» Посольства Франції в Україні та Міністерства закордонних справ Франції львівським видавництвом «Кальварія» було видано п'єсу Жана Жене «Покоївки» у перекладі Юрка Покальчука [10].

Ця п'єса з великим успіхом та в різних театральних інтерпретаціиях була представлена в різних театрах України. Завдяки цій програмі було реалізовано ще кілька вагомих та знакових видань.

На початку 2000-х рр. Державний центр театрального мистецтва ім. Л. Курбаса (пізніше - Національний центр театрального мистецтва ім. Л. Курбаса) розпочинає активну співпрацю з європейськими посольствами щодо патронату серії видань антологій сучасної європейської драматургії в українських літературних перекладах. Центр Курбаса виступає з ініціативою створення глобального культурологічного проєкту «Світова модерна драматургія. Діалог театральних культур», реалізуючи в такий спосіб комунікативну стратегію залучення перекладачів, ініціює створення ініціативних груп, які активно зустрічаються з представниками посольств та видавництв, цілеспрямовано відбирає потенційних молодих перекладачів.

Вкотре першість у цій співпраці належить посольству Франції, результатом якої в 2003 р. у видавництві «Юніверс» став вихід у світ уже згаданого унікального на той час видання «Новітня французька п'єса», яке упорядкувала Надія Мірошниченко. «Юніверс» заявляє про відкриття нової перспективної серії «Світова драматургія», однак серія відбулася в неповному обсязі, напевне, тому не стала досить відомою та популярною, крім того, тодішні видавництва не були готові до популяризації, промоції та просування подібних видань, а читач, певно, відвик чи неготовий до того, що вишуканою українською можуть видаватися сучасні драматургічні тексти.

У складі антології «Новітня французька п'єса» було об'єднано п'єси Бернара-Марі Кортеса «Повернення до пустелі» у перекладі Євгенії Кононенко, Елен Сіксу «Портрет дороги» у перекладі Олени Левченко, Матея Вішнєка «Пригоди ведмедиків Панда» у перекладі Неди Нежданої, Жаніна Вормса «Комедії-хвилинки» у перекладі Зої Борисюк, Жака Моклера «Репетиція в театрі злочину» у перекладі Неди Нежданої, Сімони Шварц-Бар «Твій красень-капітан» у перекладі Євгенії Єременко.

Тексти, представлені в антології, характеризуються жанровим, стильовим, часовим розмаїттям, представляють сучасну французьку драматургію різновекторно, цим текстам передує аналітична стаття- передмова Олени Левченко і Надії Мірошниченко «Острови зниклого материка». Стаття засвідчує, що вибір текстів для антології був не за французьким посольством чи видавництвом, а безпосередньо за її упорядниками: «Ураховуючи, що сучасним українським глядачам і діячам театру французька драматургія останньої чверті ХХ ст. практично

не відома, ми прагнемо, по-перше, показати помітні постаті та яскраві авторські стилі, по-друге, відібрати п'єси, які можуть бути цікавими для сучасного українського театру як з естетичного погляду, так і відповідати його постановчим можливостям, що зумовлюють камерність репертуару. Тому до антології не увійшли, наприклад, багатоперсонажні п'єси-епопеї, що йдуть кілька вечорів поспіль. Як не увійшли тексти, вибудувані на суто мовних експериментах, оскільки вони можуть багато втратити під час перекладу» [17].

Авторки передмови також докладно зупинилися на презентації українським читачам постаті і загального драматургічного доробку кожного з представлених в антології авторів, а на береги передмови винесли безліч яскравих цитат про театр і драматургію, що належать цим французьким драматургам або їхнім критикам. Українську ж драматургічну антологію французькою мовою «De Tchernobyl la Crimee» [27] французькі читачі та театри побачили лише у 2019 р.

Ще три видання європейських драм в українських перекладах у межах анонсованої серії «Світова драматургія» видавництво «Юніверс» встигло запропонувати читачам у 2003-2005 рр. Тоді було перекладено і видано за підтримки Посольства Франції в Україні та Міністерства закордонних справ Франції п'єси французьких драматургів: Жана-Люка Лаґарса «Далека країна» (2003р.) у перекладі Дмитра Лазорка та Дмитра Тодорюка [15] і Бернара-Марі Кольтеса «Роберто Зукко» у перекладі Анатоля Перепаді [12]; в 2010 р. - збірку відомої французької письменниці Марґеріт Дюрас «Хіросіма, любов моя» у перекладі Юлії Аніпер [9].

У 2019 р. видавництвом «Дух і Літера» пропонується великий книжковий проєкт «Антологія театру» французького драматурга румунського походження Ежена Йонеско у перекладах Марії Абрамової; Дюпої С. «Падіння друге» [8], збірка «П'єси» французького письменника Альбера Камю, що включала 4 драматургічні тексти у перекладах Петра Таращука, Олега Жупанського та Оксани Соловей [11].

Зрештою у 2021 р. Видавництвом Жупанського за підтримки французького Національного центру книги видано драматургічний твір «Диявол і Господь Бог» французького філософа і письменника Жана- Поля Сартра у перекладі Олега Жупанського [20].

Тож можна відзначити, що перекладено й опубліковано низку текстів французьких авторів, а також окремі твори, які викликали інтерес у фахівців.

Досвід окремих видавців у перекладі та друку різноманітних несерійних книг і сучасних драматичних міні-серій, переважно європейської класики модерної/постмодерної драматургії, зокрема й французької, добре задокументований літературними перекладачами, і це, безсумнівно, було цінним для формування певної групи літературних перекладачів, накопичення цікавих фактичних матеріалів, що стануть основою майбутніх перекладів.

Це цілком відповідає засадам укладання драматургічних антологій в Україні до 2014 року і також є новим етапом комунікації українського і французького театрального мистецтва. Для перекладних театральних творів цей період охопив майже десятиліття 2010-х років. Його можна розглядати як період пошуку та відбору актуальних, знайомих і зрозумілих українській аудиторії текстів і авторів, як комунікативну стратегію, відбору текстів, які згодом пропонуються у перекладених версіях театрам і видавцям, а також аудиторії та читачів та глядачів. Динаміка реклами та поширення таких різних театральних видань кардинально відрізнялася між 2000 та 2019 роками. театр французький драматург переклад

Деякі з них були розпродані швидко, інші все ще є доступними для продажу в роздрібному форматі, та й якість перекладів була не дуже високою, часто вони не були дуже читабельними чи захоплюючими.

Від 2015 р. взірцеві приклади системної роботи на книжковому ринку щодо залучення українських читачів до читання світової сучасної драматургії та драматургічної класики, зокрема і французької, подає видавництво Анетти Антоненко, втілюючи та розвиваючи драматургічну серію «Колекція театральна». Спочатку це був суто нішевий проєкт, оскільки до 2015 р. жодне українське видавництво не наважилося системно друкувати перекладену світову драматургію, тож справедливим можемо вважати твердження, що «“Колекція театральна” постала із голоду. Голоду на якісні тексти. Такі, які будуть читати, такі, які зберуть аншлаги в театральних залах» [21].

Почин виявився за видавництвом Анетти Антоненко («проєктне видавництво», як говорить про нього проєктна менеджерка та перекладачка Лариса Андрієвська, наголошуючи, що вони довго вивчають новий продукт, перш ніж вийти з ним на ринок) [25], яке вийшло на книжковий ринок із регулярною відкритою серією «Колекція театральна» і розвиває цей проєкт далі.

Серія стартувала як відкрита суто книжкова антологія, що складається з перекладених текстів світової драми. Анетта Антоненко розповіла, що сама ідея серії доволі давня - вона народжена «у розмовах з перекладачами, театральними режисерами та критиками. Її потужним «моторчиком» став Іван Рябчій, письменник, журналіст і перекладач з французької мови. Саме він розбуркав мене (він це вміє!) і переконав ризикнути. Так на світ з'явилися перші книжки» [25].

Видавництво зробило важливий крок на зустріч театру і стартувало з проєктом «Книжка на сцені» (реалізація відбувається за підтримки програми «Художній переклад» «Креативної Європи»: високоякісний переклад, видання та промоція десяти книжок знакової європейської драматургії в Україні). Цей проєкт ставить собі за мету популяризувати класичну та сучасну європейську драматургію серед читачів та театральних глядачів, що є безперечним додатковим бонусом як для видавництва, так і для театру. Такий підхід допомагає вивести розмову про драматургію на вищий рівень, а також сприяє продуктивнішій промоції цих книжок.

Тут важливо наголосити, що для українського глядача починається досить активне знайомство через перекладені тексти з французькою драматургією та театром, який досить суттєво відрізняється від українського. З погляду комунікації французького та українського сценічного та драматургічного мистецтва можна говорити про стратегії накопичення текстів для української сцени шляхом перекладу французьких знаних авторів.

Очевидно, що у постмайданній Україні настає час для предметніших розмов про цілісність національних культурних процесів, їх кореляцію з європейськими та світовими контекстами, про ідентичність/ідентичності та роль культури загалом і драматургії зокрема в осмисленні та формуванні цього смислового поля. Ці проєкти можна вважати дуже важливою і перспективною працею не лише для розширення уявлення українських читачів про світовий драматургічний процес і тенденції, які його формують у тій чи іншій культурі, але також і для ідентифікації здобутків сучасної української драматургії з огляду на світовий драматургічний контекст ХХ-ХХІ ст.

Динаміка перекладу французьких авторів демонструє, що книговидання в Україні п'єс французьких авторів нарешті набирає потужних обертів та справжньої зацікавленості у різних стейкголдерів, що ми можемо побачити у щорічній статистиці:

2015 р. - 1 видання («Божество різанини» француженки Ясміни Рези);

2017 р. - 5 видань («Том на фермі» канадійця Мішеля Марка Бушара, «Аероплани» Карлоса Горостіси, «Мілева Айнштайн»).

2019 р. - 3 видання («Христина, дівчина-король» канадійця Мішеля Марка Бушара, «Зрада Айнштайна» франко-бельгійця Еріка-Емманюеля Шмітта.

2020 р. - 2 видання («Тектоніка почуттів» франко-бельгійця Еріха- Емманюеля Шмітта, «Книжконюх. Дарвін» бельгійця Тьєррі Дебру.

Тексти бельгійського драматурга, актора, сценариста та театрального режисера Тьєррі Дебру «Книжконюх» та «Дарвін», які перекладені Іваном Рябчієм [7]. Ці дві дуже різні історії пов'язує тема самотності.

У п'єсі «Книжконюх» події розгортаються у книгозбірні міста- фантома. У будинку, де розташована найбільша у світі бібліотека, живе чоловік, що впізнає назви та авторство книжок за запахом. Але одного дня він втрачає нюх.

З розвитком дії виявляється, що історія життя Тео та його сина Віктора вже давно прописана в таємничій книжці й повторюється щоразу, коли в будинку з'являється дівчина-помічниця.

«Біда не приходить одна», переконана Салі - головна героїня п'єси «Дарвін». В її житті концентрація негативних подій перевищує всі можливі норми. В комі лежить татусь, напруження у стосунках з чоловіком та сестрою росте з кожним днем, на роботі суцільні негаразди... Чи віднайде Саллі свій внутрішній спокій, стане відомо, звісно, у розв'язці тексту, але події триматимуть читача в напрузі до самісінького кінця [7].

І ще одна книжка від «Видавництво Анетти Антоненко», яка не так давно побачила світ, - «Тектоніки почуттів» французького та бельгійського драматурга і письменника Еріка-Еманюеля Шмітта. Над перекладом працював також Іван Рябчій. Це історія про складнощі взаємин між чоловіком і жінкою, які провокують головну героїню Діану почати небезпечну «гру» з сердечними переживаннями. Жінка весь час боїться, що так добре в їхніх стосунках з Рішаром вічно не буде. Рефлексуючи про те, що завтра він не буде любити її так само пристрасно як сьогодні, вона затіває провокацію: перша повідомляє, що почуття слабшають, чекаючи від чоловіка підтримки. Однак, несподівано, Рішар теж озвучує подібне. До кінця не зрозуміло: це правда, чи реакція ураженого самолюбства. Ця гра поступово виходить з- під контролю її учасників, і невідомо, чим вона закінчиться. Тектоніка почуттів буде то зближувати Діану з Рішаром, то відштовхувати одне від одного [24].

2020-2021 рр. - великий грантовий проєкт «Особливі прикмети».

Критерії та правила відбору текстів не є чітко визначеними. «Книжки до серії приходили по-різному, - розповідає Лариса Андрієвська. - Наприклад, видання Девіда Едгара ініціював Мистецький Арсенал» [2].

Аналіз художніх текстів дає підставу твердити, що провідними проблемно-смисловими темами є війна, проблема пам'яті, міграція і проблеми переселенців, фемінізм, відкрита драма, проблема ідентичності та гендеру, традиційних цінностей, моралі, порушеної комунікації, проблема ролі митця і мистецтва. Поява досить значного масиву драматургічних текстів французьких авторів в українських перекладах сприяє пропаганді французького мистецтва для більш широкого театрального загалу, наближує французький театр до українського глядача, сприяє осягненню французької театральної і драматургічної традиції українськими драматургами і режисерами.

Зазначимо, що українська читацька аудиторія не завжди готова до рецепції саме драматургії, оскільки цей культурний шар взагалі не має в Україні належної державної та інституціональної підтримки, на відміну від усіх західних країн, де драматургію читають не менше, ніж поезію та прозу, а театри не уявляють себе поза проблематикою сучасного глобалізованого світу, а головне - поза її національними версіями. «Що західніше, то складніше аргументувати, чому драма в Україні є найменш поширеним і популярним жанром, а на мікроскопічних накладах ніхто не заробляє - наразі «Колекція театральна» є іміджевою версією ВАА. Навіть у креативних колах поширене дуже дивне й недовірливе ставлення до театру», - розмірковує перекладачка, журналістка, менеджерка проєкту «Колекція театральна» Лариса Андрієвська [1].

Тому, поза сумнівом, найновіші видання драматургічних творів потребують фахової аналітики, яка здатна зацікавити і читачів, і фахівців, і театри. Останніми десятиліттями у Франції основний напрям - це відхід від автора: режисери пишуть власні тексти або роблять варіації на теми автора. Нині є тенденція не використовувати у постдраматичному театрі авторських історій. Тому популярний напрям - коли не застосовується четверта стіна, немає персонажів, немає конкретної історії-фабули і навіть автора. На останньому фестивалі в Авіньйоні вистави на головних сценах були зроблені так, що актори прямо спілкувалися з публікою. Це було замішано на документальному й постдраматичному театрі - нема тексту, нема персонажів, нема четвертої стіни і нема фабули. Така комунікативна тактика французького театру, можливо, завдяки перекладам французьких авторів може бути використана й в Україні, що зможе спричинити, на наш погляд, перехід від бульварного театру до імерсивного й в українському сценічному просторі.

Крім того, комунікативна тактика співпраці «видавництво - театр» теж є досить перспективною і плідною за даних умов і лише починає функціонувати. «Очевидно, що зчіпка «видавництво - театр» тільки починає працювати в нашому культурному просторі. Й якщо видавництва досі мають сумніви щодо необхідності видань драми, то театральні діячі впевнено заявляють, що такі книжки потрібні. І не менш важливо підтримувати одне одного» [2].



Висновки

Переклади сучасних французьких драматургів українською мовою становлять інтерес для читачів, дослідників, театрів, впливають на розвиток драматургічно-театральної ситуації в Україні. Від виходу антології «Новітня французька п'єса», тобто від 2003 р., сучасна українська драматургія отримує змогу звіряти свої стратегії з драматургією світовою, зокрема французькою, озвученою сучасною українською мовою, яка зараз інтенсивно розвивається, завдяки чому створюється релевантний естетичний контекст розвитку української літератури для театру. Французьке консульство в Україні, представницькі організації та незалежні культурні інституції активно підтримують просування своєї драматургії та її нових літературних перекладів, створюючи в такий спосіб необхідні загальнокультурні контексти Іншого для подальшого розвитку сучасних українських драматургії і театру.



Література

1. Андрієвська Л. «Як театру не вижити без публіки, так і нам без покупця». Інтерв'ю для Юлії Ганущак та Миколи Циганюка. URL: https://anetta-publishers.com/ presses/1441.

2. Антоненко А. Про серію «Колекція театральна». URL: https:// 201

3. Бондарева О. Сучасні драматургічні антології у контексті антологізації українських культурних процесів. Стаття 1. Етап пошуку форматів (1979-2014 рр.) // Курбасівські читання. Науковий вісник НЦТМ ім. Л. Курбаса. - Київ, 2021. - No 16. - С. 76

4. Бушар М. М. Том на фермі. П'єса / пер. з фр. Р. Нємцева. - Львів: Видавництво Анетти Антоненко, 2017.

5. Бушар М. М. Христина, дівчина-король. П'єса / пер. з фр. Р. Нємцева. - Львів: Видавництво Анетти Антоненко, 2019.

6. Васильєва С. Украинский театр: от Союза до Майдана. Театр, No 17. 2014. URL: http://oteatre.info/ ukrainskij-teatr-ot-souza-do-majdana.

7. Дебру Тьєррі. Книжконюх. Дарвін. П'єси / переклад з французької Івана Рябчія, - Львів : Видавництво Анетти Антоненко, 2020. - 112 с.

8. Дюпої С. «Падіння друге»: вибрана драматургія / пер. з фр. І. Рябчія та Д. Чистяка. - Київ: Всесвіт, 2016.

9. Дюрас М. Хіросіма, любов моя: Сценарій і діалоги / пер. з фр. Ю. Аніпер. - Харків: Фоліо, 2010.

10. Жене Ж. Покоївки. П'єса / пер. з фр. Ю. Покальчука. - Львів: Кальварія, 2002. - 189 с.

11. Камю А. П'єси. / пер. з фр. П. Таращука, О. Жупанського, О. Соловей. Харків: Фоліо, 2019.

12. Кольтес Б.-М. Роберто Зукко. П'єса / пер. з фр. А. Перепаді. - Київ: Юніверс, 2003.

13. Корнієнко Н. Запрошення до хаосу. Театр (художня культура) і синергетика. Спроба нелінійності. Київ: Нац. центр театр. мистецтва ім. Леся Курбаса., 2010. 258 с.

14. Корнієнко Н. Український театр у переддень третього тисячоліття. Пошук (Картини світу. Ціннісні орієнтації, Мова. Прогноз). - Київ: Факт, 2000 160 с.

15. Лаґарс Ж.-Л. Далека країна. П'єса / пер. з фр. Д. Лазорка та Д. Тодорюка. - Київ: Юніверс, 2003.

16. Муавад В. Пожежі. П'єса / пер. з фр. Р. Нємцева. - Львів: Видавництво Анетти Антоненко, 2018.

17. Новітня французька п'єса / пер. з фр. Упоряд. Н. Мірошниченко. - Київ: Юніверс, 2003.

18. Пакет Д. Огнище. 2 год. 14. П'єси / пер. з фр. Р. Нємцева. - Львів: Видавництво Анетти Антоненко, 2021.

19. Реза Я. Божество різанини. П'єса / пер. з фр. І. Рябчія. - Львів: Видавництво Анетти Антоненко, 2015.

20. Сартр Ж.-П. Диявол і Господь Бог: п'єса / пер. з фр. О. Жупанського. - Київ: Видавництво Жупанського, 2021.

21. Серія «Колекція театральна». URL: https://cultura.city/news/seria kolekcia- teatralna.

22. Тужина В. Театр у книжці. Яку драматургію друкують в Україні. URL: https:// chytomo.com/perekladna-ta-ukrainska-drama-refleksii-vydavnytstv-ta-teatralni-vtilennia/.

23. Шмітт Е.-Е. Зрада Айнштайна. П'єси / пер. з фр. І. Рябчія. - Львів: Видавництво Анетти Антоненко, 2016.

24. Шмітт Ерік-Емманюель. Тектоніка почуттів. П'єси / переклад з французької Івана Рябчія, - Львів: Видавництво Анетти Антоненко, 2020. - 120 с.

25. Ярушевська А. Лариса Андрієвська: «В ідеальному проекті суть - у назві, а цілі й результати - у першому абзаці». URL: https://theatre.love/ru/blog/larisa-andr- vska-v-dealnomu-pro-kt-sut-u-nazv-a-c-1-y-rezultati-v-pershomu-abzac.

26. Ярушевська А. Лариса Андрієвська: «В ідеальному проекті суть у назві, а цілі й результати - у першому абзаці». URL: https://theatre.love/ru/blog/larisa-andr- vska-v-dealnomu-pro-kt-sut-u-nazv-a-c-1-y-rezultati-v-pershomu-abzac/.

27. De Tchemobyl la Crimee [Texte imprime]: panorama des ecritures theatrales contemporaines d'Ukraine, 2019 / sous la direction de Dominique Dolmieu et Neda Nedjana. Paris: Editions TEspace d'un instant, 2019.



References

1. Andrievs'ka, L. «ak teatru ne vizhiti bez publiki, tak і nam bez pokupcja [Just as a theater cannot survive without an audience, so we cannot survive without a buyer], anetta- publishers.com Retrieved from https://anetta- publishers.com/presses/1441. [in Ukrainian],

2. Antonenko, A. Pro seriju «Kolekcija teatral'na» [About the "Theatrical Collection" series], 201 Retrieved from https:// 201 [in Ukrainian],

3. Bondareva, O. (2021). Suchasni dramaturgichni antologii u konteksti antologizacii ukrains'kih kul'tumih procesiv. Stattja 1. Etap poshuku formativ (1979-2014 rr.) [Contemporary dramatic anthologies in the context of anthologizing Ukrainian cultural processes. Article 1. The stage of searching for formats (1979-2014)]. Kurbasivs'ki chitannja. Nankovn visnik NCTM im. L. Kurbasa - Kurbasivski readings. Scientific Bulletin of the NCTM named after L. Kurbas, 16, 76[in Ukrainian].

4. Bushar, М. М. (2017). Тот па fermi. P'esa [Тот on the farm. Play], L'viv: Vidavnictvo Anetti Antonenko [in Ukrainian],

5. Bushar, M. M. (2019). Hristina, divchina-когоГ. P'esa [Khrystyna, the girl-king. Play], L'viv: Vidavnictvo Anetti Antonenkon [in Ukrainian],

6. Vasil'eva, S. (2017). UkrainskiT teatr: ot Sojuza do MaTdana [Ukrainian theater: from the Union to the Maidan], Teatr - Theater, oteatre.info Retrieved from http://oteatre.info/ ukrainskij-teatr-ot-souza-do-majdana. [in Ukrainian],

7. Debru, T'erri. (2020). Knizhkonjnh. Darvin. P'esi [book lover Darwin. Plays]. L'viv : Vidavnictvo Anetti Antonenko [in Ukrainian],

8. Djupoi, S. (2016). Padinnja druge»: vibrana dramaturgija ["The Second Fall": selected dramaturgy]. Kiiv: Vsesvit [in Ukrainian],

9. Djuras, M. (2010). Hirosima, ljubov moja: Scenarii і dialogi [Hiroshima, my love: Script and dialogues], Harkiv: Folio [in Ukrainian],

10. Zhene, Zh. (2002). Pokoivki. P'esa [Maid. Play]. L'viv: Kal'varija [in Ukrainian],

11. Kamju, A. (2019). P'esi. [Plays]. Harkiv: Folio [inUkrainian],

12. Kol'tes, B.-M. (2003). Roberto Zukko. P'esa [Roberto Zucco. Play], Kiiv: Junivers [in Ukrainian],

13. Kornienko, N. (2010). Zaproshennja do haosn. Teatr (hndozhnja kid'tura) і sinergetika. Sproba nelinilnosti [Invitation to Chaos. Theater (artistic culture) and synergy. An attempt at non-linearity], Kiiv: Nac. centr teatr. mistectva im. Lesja Kurbasa [in Ukrainian],

14. Kornienko, N. (2000). Ukrahis'kil teatr и peredden' tret'ogo tisjacholittja. Poshuk (Kartini svitu. Cinnisni orientacu, Mova. Prognoz) [Ukrainian theater on the eve of the third millennium. Search (Pictures of the world. Value orientations, Language. Forecast)]. Kiiv: Fakt [in Ukrainian],

15. Larars, Zh.-L. (2003). Daleka kratna. P'esa [A distant country. Play], Kiiv: Junivers [in Ukrainian],

16. Muavad, V. (2018). Pozhezhi. P'esa [Fires. Play], L'viv: Vidavnictvo Anetti Antonenko [in Ukrainian],

17. Novitnja francuz'ka p 'esa [The latest French play], Kiiv: Junivers [in Ukrainian],

18. Paket, D. (2021). Ognishhe [Hearth], L'viv: Vidavnictvo Anetti Antonenko [in Ukrainian],

19. Reza, Ja. (2015). Bozhestvo rizanini. P'esa [Deity of Massacre. Play], L'viv: Vidavnictvo Anetti Antonenko [in Ukrainian],

20. Sartr, Zh.-P. (2021). Dijavol і Gospod' Bog: p'esa [The Devil and the Lord God: a play], Kiiv: Vidavnictvo Zhupans'kogo [in Ukrainian],

21. Serija «Kolekcija teatral'na» ["Theatrical Collection" series], cidtura.city Retrieved from https://cultura.city/news/seria kolekcia-teatralna. [in Ukrainian],

22. Tuzhina, V. Teatr u knizhci. Jaku dramaturgiju drukujut' v Ukraini [Theater in a book. What drama is printed in Ukraine], chytomo.com Retrieved from https://chytomo.com/ perekladna-ta-ukrainska-drama-refleksii-vydavnytstv-ta-teatralni-vtilennia/. [in Ukrainian].

23. Shmitt, E.-E. (2016). Zrada Amshtama. P'esi [Einstein's betrayal. Plays], L'viv: Vidavnictvo Anetti Antonenko [in Ukrainian],

24. Shmitt, Erik-Emmanjuel' (2020). Tektonikapochuttiv. P 'esi [Tectonics of feelings. Plays], L'viv: Vidavnictvo Anetti Antonenko [in Ukrainian],

25. Jarushevs'ka, A. Larisa Andrievs'ka: «V ideal'nomu proekti sut' - u nazvi, a cili T rezul'tati - u pershomu abzaci» [Larisa Andrievska: "In an ideal project, the essence is in the title, and the goals and results are in the first paragraph."], theatre.love Retrieved from https://theatre.love/ru/blog/larisa-andr-vska-v-dealnomu-pro-kt-sut-u-nazv-a-c-l-y-rezultati- v-pershomu-abzac. [in Ukrainian],

26. Jarushevs'ka, A. Larisa Andrkvs'ka: «V ideal'nomu ргоєкіі sut' u nazvi, a cili і rezul'tati - u pershomu abzaci» [Larisa Andrievska: "In an ideal project, the essence is in the title, and the goals and results are in the first paragraph."]. theatre.love Retrieved from https://theatre.love/ru/blog/larisa-andr-vska-v-dealnomu-pro-kt-sut-u-nazv-a-c-l-y-rezultati- v-pershomu-abzac/. [in Ukrainian].

27. De Tchernobyl la Crimee [Texte imprime]: panorama des ecritures theatrales contemporaines d'Ukraine, 2019 / sous la direction de Dominique Dolmieu et Neda Nedjana. Paris: Editions l'Espace d'un instant []. [in French].

Размещено на Allbest.ru

...