Театр онлайн або "віртуальний". Практичний парадокс "Поезії за межами"

Художня та технічна доцільність існування онлайн театру в умовах припинення живого театрального процесу під час пандемії коронавірусу. Співставлення впливу живого та віртуального театрів на збереження нерозривності традиції театральної еволюції у ХХІ ст.

Рубрика Культура и искусство
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 27.06.2024
Размер файла 727,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Київська академія мистецтв

Кафедра «Музично-сценічне мистецтво»

Чернівецький академічний Український музично-драматичний театр ім. О. Кобилянської

Правління Благодійного Продюсерського Фонду (1993-1999)

Правління Театральної компанії «Бенюк і Хостікоєв» (1999-2015)

Театр онлайн або «віртуальний». Практичний парадокс «Поезії за межами»

Гринишин М., театр. продюсер, режисер

заслужений діяч мистецтв України

Анотація

Досліджується художня та технічна доцільність існування онлайн театру у контексті припинення загальносвітового живого театрального процесу під час тривалої пандемії коронавірусу. Дослідження проводиться на основі авторських практичних напрацювань над двома театральними проектами упродовж 2019-2020 років. Автор співставляє можливі взаємовпливи живого та віртуального театрів з метою збереження нерозривності традиції театральної еволюції у 21 столітті.

Annotation

Theater online or «virtual». The practical paradox of the «Poetry outside»

M. Hrynysyn, theater producer and director, Honored Art Worker of Ukraine, co-founder and chairman of the Board of Charitable Producer Foundation (1993-1999), co-founder and chairman of the Board of the Theater Company «Benyuk and Hostikoyev» (1999-2015), chief director of Chernivtsi Academic Ukrainian Music and Drama Theater O. Kobylyanska (2015-2017), Head of the Department of Music and Performing Arts Kyiv Academy of Arts)

The author explores the artistic and technical feasibility of the existence of online theater in the context of the cessation of the global live theatrical process during the long coronavirus pandemic. The research is conducted on the basis of the author's practical developments over two theater projects during 2019-2020. The author compares the possible interactions of living and virtual theaters in order to preserve the inseparability of the tradition of theatrical evolution in the 21st century.

«Я -кінооко. Я - око механічне. Я - машина, що показує вам світ таким, яким тільки я його зможу побачити. Я звільняю себе від сьогодні назавжди від нерухомості людської. Я в безперервному русі.

Я наближаюся і прямую від предметів, я підлажу під них, я вилажу на них, я рухаюся поруч з мордою біжучого коня, я врізаюсь на повному ходу в натовп, я біжу перед біжучими солдатами, я перекидаюся на спину, я піднімаюся разом з літаками, я падаю і злітаю разом з падаючими і злітаючими тілами. Ось я, апарат, кинувся по рівнодіючій, лавіруючи серед хаосу рухів, фіксуючи рух з руху від найскладніших комбінацій.

Звільнений від тимчасових і просторових рамок, я співставляю будь-які точки всесвіту, де б я їх не зафіксував. Мій шлях - до створення свіжого сприйняття світу. Ось я і розшифровую по-новому невідомий вам світ»

З Маніфесту Дзиги Вертова «Застереження»

Ставлю до відома усіх, хто читає цей текст: автор ніякою мірою, жодним чином та ніяким переконанням не відмовляється від того, що театр можливий тільки за живої присутності, бодай одного актора та одного глядача, але...

Перша спроба

Усі технологічні винаходи на початках їх створення опиралися на жорстоке суспільне несприйняття: колесо, паровий двигун, друкарський верстат, комп'ютер, інтернет, всесвітня павутина (World Wide Web), телебачення, електрична лампочка, пеніцилін, телефон тощо.

Тільки час та людське прагнення постійного удосконалення сприяло поступовому входженню усіх винаходів у звичний суспільний кругообіг.

Моя театральна подорож подарувала мені можливість пізнати кілька винаходів людства у 21 столітті. Першою та несподіваною такою зустріччю було дослідження природи новоствореного поняття театр онлайн під час презентації театрального проекту «Венеціанець» у жовтні 2019 року у Національному Центрі театрального мистецтва ім. Леся Курбаса. Проект не передбачав трансляції прем'єри онлайн, але маючи персональну зацікавленість у вивченні природи впливу на віртуального глядача через онлайн трансляцію вистави, кількість та якість охоплення віртуальної аудиторії і, насамкінець, якість театрального твору у створеному абсолютно іншому форматі відео, я вирішив самотужки з власного мобільного телефону-комп'ютера Samsung Galaxy A5 на основі інтернет платформи Facebook здійснити 5 щоденних прем'єрних показів онлайн вистави і зафіксувати їх на сторінці вистави.

Звичайно, що якість картинки, звуку та ракурсу бажали бути кращою, але це не було першочерговим завданням. Усі 5 вистав можна порівняти з точки зору запису різних 5 живих виступів. Вони відрізнялися новими текстами, новими несподіваними мізансценами, новою живою музикою, котра створювалась вживу на кожній виставі композитором та музикантом Романом Суржею, а також новими персонажами з глядацької зали, котрі могли прийняти участь у виставі під час її створення акторами за попередньо встановленим задумом.

Усі щойно перелічені складові є невідривними компонентами саме живого театру. Але у трансляції онлайн кожна вистава набувала нової форми, нового твору, нового, але щойно зіграного, записаного і завантаженого в інтернет одноразово. І тут виникає питання - як назвати цей твір? Що це? Яка його перспектива і чи є вона? Чи це є перехідний етап до якоїсь цілком нової театральної реальності чи навпаки знищенням живого театру? Адже це не спеціально встановлений факт запису вистави, а його фіксація у плинному часовому просторі як мить звичайної живої театральної вистави, бо: глядач у неї віртуальний. Ми спостерігаємо тільки кількісний та якісний (фах, вік, уподобання, розташування тощо) стан віртуального глядача за результатами моніторингу платформи Facebook. Ми можемо читати цитати, репліки, відгуки, уподобання, несприйняття або інші тексти окремими повідомленнями у чаті під час та після трансляції. Тому я питаю - як назвати цей формат художнього театрального твору? Відеоверсія, онлайн відеоверсія, віртуальна відеоверсія, запис трансляції тощо. Але все це старі назви, котрі є з минулого і не вміщують перспективи розвитку такої форми театральної вистави у майбутньому.

Спробую розтлумачити чому. Кожна жива вистава є як напис водою на піску морського берега. Щойно створившись, вона у цю ж мить зникає безповоротно. Це природний закон живого театру. Інтернет же пропонує інструмент що перетворює безповоротне зникання живого театру у безкінечну творчу подорож живої вистави за допомогою сучасних цифрових технологій у віртуальний світ. Тобто ідеться про сповільнення старіння, реінкарнацію, перетворення невловимої миті живого театру збагачуючи його новими формами за допомогою новітніх інтернет технологій. І це можливо тільки за однієї умови: щоразу створений живий театральний процес, котрий транслюється онлайн і записується для віртуального глядача повинен містити щось якісно нове в художньому відношенні.

Це нове стосується стану гри актора, його художнього сценічного перетворення, нового сенсу думки, нового змісту тексту, нового ракурсу декорації, нового світла, нового сценічного виміру, нового невідомого ще нам художнього креативного театрального винаходу, за котрим було б цікаво спостерігати віртуальному глядачеві. І щоразу нова сценічна якість одного й того ж самого театрального твору створила б нескінченну галерею постійного дослідження сценічного театрального простору, котрий є у сталому розвитку. А кожна вистава онлайн розглядалась би не як завершений художній твір, а як ланка безкінечного ланцюга удосконалення креативності театральної форми за посередництва онлайн трансляції, запису та фіксації на інтернет платформі (YouTube, Facebook, Instagram, Vimeo тощо).

Тепер задамо собі питання - чи ми хочемо щоб сучасний театр так розвивався? Чи ми прив'язуємо такий розвиток сучасного театру до нашого особистого людського духовного розвитку? Запевняю вас що це неможливо. Сучасний театр у світі давно вже розвивається за допомогою нового витка спіралі новітніх цифрових технологій. Використовуються дивовижні пересувні екрани, парадоксальні ракурси з безлічі камер та сюжети проекторів, системи світлових апаратів тощо. Кількість таких новітніх засобів тільки збільшується і вони рухають нас за комір не сидіти і скиглити про неможливість поєднання непоєднаного, а мислити створенням нової постійно видозмінної форми театрального твору.

Формат поки що неназваної форми театральної вистави, котра утворюється з запису онлайн і може самодостатньо існувати у цифровому просторі є перехідним етапом до цілком невідомої реальності театрального твору. Існуючий на поверхні моїх міркувань парадокс криється у неможливості поєднання віртуальної та живої тканини вистав. Але спробувавши дослідити складові віртуального театру ми знайдемо там приховану живу сутність. І навпаки у дослідженні живого театру ми стикнемось з віртуальною метафізичною сутністю. На межі зшивання цих двох реальностей і губиться вагомість переходу у нову якість театрального простору. Якщо ми недостатньо вивчимо природу віртуального театру та не володітимемо знаннями метафізичної природи живого театру нам не вдасться досягнути компромісу розуміння перехідного порогу до нового якісного театрального простору майбутнього. Тоді доведеться змиритися що живий театр знищено віртуальним.

Друга спроба

Наступним моїм кроком у театральній подорожі був інклюзивний театральний проект «Поезія за межами». Волею зовнішніх обставин прем'єра цього проекту заздалегідь планувалась онлайн на інтернет платформах Facebook і YouTube. Виходячи з власного практичного досвіду онлайн прем'єри «Венеціанця» у мене появилися чіткі наміри удосконалити технічну складову з метою отримання суттєво якіснішого результату. Звичайно це стосувалося перш за все художньої креативної складової. Одразу застережу, що ті технічні засоби, котрі використовувалися у попередньому проекті відкинулися як застарілі та неактуальні. Для нового проекту було спеціально задіяно 4 високоточні цифрові відео-камери, котрі могли записати з 4-х різних ракурсів одночасно. Одноразово через спеціальну програму відбувався онлайн монтаж щойно відзнятого матеріалу, котрий одномоментно ставав сталим записом на інтернет платформах котрі транслювали прем'єру наживо.

Розмірковуючи над матеріалом котрий ми отримали після запису я однозначно стверджую, що ми отримали цифровий театральний продукт перехідного етапу, де відкриваються небачені творчі можливості за умови технічного вивчення та постійного удосконалення засобів створення такого твору і найголовніше: можливість розвивати уяву та творчу фантазію до безкінечності. Останнє є найціннішим у досвіді моїх онлайн прем'єр.

Рис. 1. Фото з вистави «Поезія за межами»

живий віртуальний театр пандемія традиція еволюція

Зазначу, що кількість камер, котрі транслюють прем'єру онлайн театральної вистави може вимірюватися необмеженою кількістю. І це дає змогу віртуальному глядачеві бачити онлайн такі ракурси живих акторів, крупні плани, мікроскопічні деталі облич, тремтіння, дихання, загальні плани з будь-якої точки сценічного простору, що при вдалому монтажі онлайн демонстрація дає незбагненну форму бачення живої вистави. Жоден глядач не зможе отримати таку кількість одноразово-спійманих моментів, ракурсів та деталей живої вистави. Але й живої присутності віртуальний глядач позбавлений.

І тут постає логічне питання. Що важливіше: втрачати живі миті створення вистави живої присутності глядача-актора через ряд зовнішніх обставин чи все-таки використовуючи новітні цифрові технології удосконалювати та розвивати творчу креативну уяву та фантазію використовуючи онлайн трансляції і тим самим розвиваючи нові форми театральної образності? Навіть віртуальної. У віртуальному світі моделюються безліч можливостей експерименту вдосконалення образної креативної уяви творця.

Виїмка

«Віртуальна реальність (англ. Virtual reality) - різновид реальності в формі тотожності матеріального й ідеального, що створюється та існує завдяки іншій реальності. У вужчому розумінні - ілюзія дійсності, створювана за допомогою комп'ютерних систем, які забезпечують зорові, звукові та слухові відчуття» (Цитата з Вікіпедії).

Підсумок

Поняття віртуальної реальності походить від «віртуальність», що є зв'язком між реальностями, що належать до різних рівнів, а у нашому випадку це реальність живого дійства, реальність, котра транслюється онлайн та реальність записаного в он-лайні. Між цими реальностями є зв'язок у формі невидимого квантового стрибка. Якщо перша реальність - живе дійство - народилось і помирає, то друга реальність - трансляція онлайн - на період самої трансляції існує у самодостатньому віртуальному просторі, де віртуальний глядач є з усіма ознаками глядача, присутнього на живому дійстві.

Цей віртуальний глядач може споглядати, відчувати, мислити та коментувати живе дійство тут і зараз у віртуальному невидимому просторі під час онлайн трансляції. Третя реальність - запис живого дійства створений в онлайн - залишається жити у віртуальному просторі у необмеженому часі з усіма витікаючими наслідками. Усі три реальності мають наступні характеристики: Породженість - віртуальна реальність створюється активністю іншої реальності, зовнішньої щодо неї (константної); Актуальність - віртуальна реальність існує тільки «тут і тепер», поки активна константна реальність; Автономність - у віртуальній реальності свій час, простір і закони існування, що можуть бути відмінними від таких у константній реальності; Інтерактивність - віртуальна реальність може взаємодіяти з іншими реальностями, в тому числі і з тією, що її створює.

Додати можна також такі характеристики, як Перетвореність (віртуальна реальність є перетворена інша реальність), Спостережуваність (вона є реальністю, якщо її можна сприймати органами чуття), Потенційність (вона є тим, що можливе, але не втілене), Символічність, Відмінність від справжньої реальності, Ірраціональність. Власне Ірраціональне є найпотужнішим чинником розвитку креативної людської уяви у мистецтві, як спосіб порятунку людини від тотальної повзучої раціональної матеріалізації і споживацтва.

Але повернімося до початку моїх роздумів: жоден театр не існує без живого актора-глядача. Це є незмінна константа театру минулого, теперішнього і майбутнього. І без існування цієї константи театр неможливий. Виходячи з цієї думки, повинен закцентувати, що можливість креативного позитивного розвитку у максимальній мірі присутня у першій реальності - тобто живий театр.

Друга реальність - трансляція онлайн передбачає творчу цифрову складову, де існує інформаційна обмеженість креативного розвитку з причин технічного втручання у живий процес запису стороннього, тобто режисера-оператора-монтажера.

В цій реальності креативність диктується виключно кількістю камер, ракурсами, швидкістю стеження за живим акторським тремтінням, диханням, непередбаченостями та непрогнозованостями.

Друга реальність додає необмежені креативні можливості першій реальності у віртуальному цифровому світі розширюючи до невпізнаваності першу реальність як до повної її художньої спотвореності так і до тотальної мистецької досконалості.

Цей пласт креативності залежить від якості технічного цифрового устаткування та пропускної спроможності інтернету передати максимально якісний цифровий сигнал віртуальному глядачеві. Третя реальність ужорсточує та заморожує у цифровий незмінний стан живу виставу так як її буде запущено з платформи живої реальності (Першої) та пропущено через онлайн платформу цифрової інтернет реальності (Другої). Третій стан реальності залишається незмінним у безмежному віртуальному просторі-часі і саме він є останньою інстанцією кінцевого культурного продукту. Але незмінність цього стану робить його мертвим. Так як мертвими є усі мистецькі здобутки людства. І тільки живий актор живого театру тут-і-тепер може народити живу тканину реальності будучи у спілці з живим глядачем. Навіть якщо цим глядачем є божественне ніщо.

Тобто наш відлік осягнення живої реальності театру повертається у зворотній бік до живого театру, де закладається божественність мистецтва. І якщо кожного показу буде створено живий абсолютно новий театральний акт - як Перша реальність, з новими текстами, акторськими образами, метафорами та алегоріями і цей акт буде трансформовано крізь Другу реальність онлайн трансляції, де продовжиться та посилиться креативний ріст руками та очима режисера-оператора-монтажера, а цей акт переплавиться у незмінну застиглу цифрову віртуальну театральну форму Третьої реальності то ми отримаємо Четверту реальність, котра народиться в уяві віртуального глядача і продовжить своє існування у креативній безлічі ідей-можливостей інших акторів, режисерів, художників, композиторів у найнесподіваніших формах прояву. Навіть якщо всі вони є віртуальними.

Четверта реальність найбільш незбагненна та бездонно креативна. Вона страшна і неконтрольована. Вона містить сховані таємниці глибинних людських підсвідомих прагнень досліджувати креативний простір мистецтва. І заради цієї Четвертої реальності є сенс в онлайн- форматі театрального процесу, бо існує ця реальність як для віртуального так і для живого театрального актора-глядача.

Використані джерела

1. Ханс-Тис Леманн. Постдраматичний театр. 2013. С. 127-239.

2. Хайнер Геббельс. Естетика відсутності. 2015. С. 29-115.

3. Маргарета Ферінгер. Авангард і психотехніка. 2007. С. 4-37.

4. Віктор Вілісов. Нас всіх тошнитт: як театр стал сучасним, а ми цього не помітили. 2018. С. 67-98.

5. Дені Дідро. Парадокс про актора [Серія Пам'ятки естетичної думки]. 1966. С. 23-99.

6. Олена Гальцова. Сюрреалізм і театр. 2012. С. 43-91.

7. Максим Карповець. Перформативність як умова гетерогенності суспільства. 2002. С. 23-92.

8. Аугусто Боаль. Ігри для акторів та неакторів. 2016. С. 7-52.

9. Юлія Починок. Перформенс як медіа-текст. 2014. С. 4-18.

10. С'ю Дженнінгс, Асе Мінде. Сни, маски та образи. Практикум по арт - терапії. 2003. С. 24-59.

Размещено на Allbest.Ru

...

Подобные документы

  • Початок діяльності Харківського театру, поступовий зріст його популярності завдяки видатним акторам та цікавому репертуару. Робота театру за радянських часів. Вклад І. Штейна, К. Соленика, М. Щепкіна, І. Карпенка-Карого у розвиток театрального мистецтва.

    реферат [35,3 K], добавлен 26.07.2012

  • Актуальні проблеми українського театру: необхідність реформування культурної політики та піднесення її престижу, моральна атмосфера творчого колективу і сприйняття репертуару глядачами. Основні напрями розвитку і перебудови театральної справи в країні.

    реферат [27,1 K], добавлен 12.05.2011

  • Санкт-Петербург як один з найбільш красивих та популярних світових туристичних центрів. Коротка історія розвитку та сучасний стан Ермітажного театру та Маріїнського Державного академічного театру опери і балету - найголовніших театрів сучасної Росії.

    контрольная работа [29,3 K], добавлен 07.02.2011

  • Історія відкриття першого професійного українського театру корифеїв. Засновник професійної трупи – М. Кропивницький. Жанри сценічного мистецтва, найзнаменитіші вистави театру. Вклад до розвитку театральної справи письменника і драматурга М.П. Старицького.

    презентация [837,6 K], добавлен 25.12.2013

  • Історія та сучасність основних академічних українських драматичних театрів. Київський та Херсонський театри ляльок. Діяльність Одеського національного театру опери та балету. Найвидатніші представники театрального мистецтва України, їх творчий шлях.

    курсовая работа [7,5 M], добавлен 14.12.2013

  • Особливості розвитку театрального мистецтва в Україні у другій половні ХІХ ст. Роль українського театру в історії українського відродження і формуванні української державності. Загальна характеристика виступів українського професійного театру за кордоном.

    курсовая работа [51,9 K], добавлен 19.09.2010

  • Перші роки існування та етапи розвитку Харківського театру. Характеристика художнього репертуару та сценічна діяльність видатних акторів. Встановлення пам'ятників О.С. Пушкіну та Н.В. Гоголю. Діяльність колективу книжкової фабрики імені М.В. Фрунзе.

    реферат [31,7 K], добавлен 04.04.2012

  • Зародження і становлення театрального мистецтва в Україні. Розвиток класичної драматургії. Корифеї українського театру. Аматорський рух, його особливості та цікаві сторони. Заснування драматичної школи в Києві. Український театр в часи незалежності.

    реферат [31,3 K], добавлен 09.03.2016

  • Становлення та розвиток професійного театру в Полтаві з початку його існування з ХIХ століття і діяльність перших акторів, драматургів міста. Порівняння того театру з сучасним, тих драматургів з драматургами нашого часу, тих режисерів з сучасниками.

    курсовая работа [74,5 K], добавлен 02.04.2008

  • Театр як важливий чинник національно-культурного будівництва у роки визвольних змагань українців. Якісне оновлення драматургії, наповнення її філософським змістом. Діяльність професійних театрів, численних самодіяльних та пересувних театрів в 20-30 роки.

    презентация [1,5 M], добавлен 07.09.2014

  • Історія виникнення в Україні шкільного театру як різновиду театрального мистецтва. Художнє відображення життя за допомогою сценічної дії акторів перед глядачами. Особливість вертепу як народного театру ляльок. Розвиток української національної культури.

    презентация [924,9 K], добавлен 17.12.2015

  • Проблеми дозвілля української молоді в умовах нової соціокультурної реальності, місце та роль театру в їх житті. Основні причини зміни ціннісних орієнтацій молоді щодо проведення вільного часу. Визначення способів популяризації театру у сучасному житті.

    статья [21,1 K], добавлен 06.09.2017

  • Основні закони театральної драматургії та режисури. Розвиток театру епохи Відродження. Жанри театру Відродження, поява професійного театру. Комедія дель арте. Злет людської думки у всіх сферах діяльності: науці, мистецтві, літературі та музиці.

    разработка урока [30,1 K], добавлен 20.03.2012

  • Русская народная драма и народное театральное искусство. Виды фольклорного театра. Скоморохи как первооснователи русского народного творчества. Театр "Живого актера". Святочные и масленичные игры. Современные тенденции фольклорного движения России.

    курсовая работа [40,7 K], добавлен 16.04.2012

  • Погляд на історію світового театру, становлення його форм, жанрів, театральних систем. Особливості системи містерійної основи курбасового театру. Історія становлення українського театру "Березіль". Театральне відлуння в Українському музеї Нью-Йорка.

    курсовая работа [51,1 K], добавлен 30.03.2011

  • Мистецтво України другої половини XIX ст., розвиток драматургії та театру. Формування естетичних поглядів М.Л. Кропивницького, вплив на них статей М. Добролюбова та творчості О. Островського. Створення українського професійного театру "Руська бесіда".

    реферат [26,5 K], добавлен 14.12.2010

  • Творчість Бертольда Брехта як невід’ємна частка культурного надбання людства в ХХ ст. Раціоналістичність як вихідний принцип епічного театру. Становлення концепції "епічного театру". Відмінність "епічного театру" Брехта від школи Станіславського.

    курсовая работа [39,9 K], добавлен 19.05.2010

  • Отношение церкви к театру в истории христианства. Античный театр и причины отрицательного отношения к нему церкви. Изменения в театре в Средние века и Новое время. Отношение русской церкви к театру. Современное состояние взаимоотношений церкви и театра.

    дипломная работа [253,6 K], добавлен 26.12.2013

  • Історія появи художнього драматичного театру у м. Миколаєві. Вклад в його мистецьке життя великих режисерів сучасної Украйни. Видатні актори, що працювали в ньому. Перелік здобутків колективу театру в різних державних і міжнародних фестивалях і конкурсах.

    доклад [13,5 K], добавлен 21.05.2015

  • Сучасний традиційний японський театр. Поява пантоміми Гигаку і танців Бугаку, запозичених з континентальної культури в VII столітті. Зародження театрів Але, Кьоген, Кабукі та Бунраку. З'єднання лялькової вистави з народним пісенним оповіддю дзерурі.

    презентация [5,2 M], добавлен 10.11.2012

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.