Розвиток дерев’яного різьблення на Закарпатті на тлі історичної епохи
Привернення уваги до національної та культурної спадщини України. Виявлення взаємозв’язків між різними українськими мистецькими явищами. Розкриття сакрального, естетичного та символічного сенсів художньої різьби Закарпаття в контексті історичних подій.
| Рубрика | Культура и искусство |
| Вид | творческая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 29.06.2024 |
| Размер файла | 21,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://allbest.ru
Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Розвиток дерев'яного різьблення на Закарпатті на тлі історичної епохи
Максим Малильо, аспірант
Київ, Україна
Анотація
Метою дослідження було проаналізувати і дослідити історію виникнення та розвиток художньої різьби як культурного здобутку Закарпаття.
Методи дослідження. Ґрунтовне дослідження зумовило необхідність використання трьох методів: історичного для характеристики розвитку художньої різьби Закарпаття в контексті історичних подій, що впливали на її формування та зміну; типологічного для визначення характерних рис різьбярства; комплексного методу для виявлення взаємозв'язків між різними мистецькими явищами, а також для розкриття сакрального, естетичного, символічного сенсів художнього різьблення Закарпаття.
Результати. Закарпатська декоративна різьба на дереві минулих століть відзначається своєрідністю та унікальністю в українському мистецтві. На жаль, цей напрямок залишався малодослідженим до 20-30-х років XX століття, коли відбувалась інтеграція Підкарпатської Русі до Чехословаччини.
Наукові праці, присвячені художній спадщині Закарпаття, переважно фокусуються на аналізі традицій та досягнень закарпатської школи живопису. Проте обмежувати мистецькі практики лише живописом недоцільно, оскільки художня деревообробка на Закарпатті була представлена значною кількістю талановитих різьбярів.
Висновки. З'ясовано, що характерною рисою різьблення закарпатських майстрів є пошук авторської стилістики, що також є властивим для представників закарпатської школи живопису.
Незважаючи на активні процеси модернізації, що стосувалися фактично всіх сфер життя, включаючи культуру та традиції сакральної, декоративної різьби та дерев'яної пластики краю, декоративна різьба у регіоні все ж продовжує розвиватися. Визначено що дерев'яна різьба стала визначними експонатом декоративно-прикладного мистецтва, зберігаючи у собі багатство традицій та історії Закарпаття.
Ключові слова: Закарпаття, різьбярство, декоративне мистецтво, інтер'єри церков, культура, геополітика.
Abstract
The development of wood carving in Transcarpathia against the background of the historical era
Maksym MALYLO,
PhD student National Academy of Fine Arts and Architecture (Kyiv, Ukraine)
The purpose of the article is to analyze and investigate the history of the emergence and development of artistic carving as a cultural achievement of Transcarpathia.
Methods. A thorough research necessitated the use of three methods: historical to characterize the development of artistic carving of Transcarpathia in the context of historical events that influenced its formation and change; typological to determine the characteristic features of carving; complex method to identify the relationship between different artistic phenomena, as well as to reveal the sacred, aesthetic, symbolic meanings of artistic carving of Transcarpathia.
Results. Transcarpathian decorative wood carving of the past centuries is characterized by originality and uniqueness in Ukrainian art. Unfortunately, this area remained poorly studied until the 20s and 30s of the twentieth century, when the integration of Subcarpathian Rus into Czechoslovakia took place. Scholarly works devoted to the artistic heritage of Transcarpathia mainly focus on the analysis of the traditions and achievements of the Transcarpathian school ofpainting. However, it is inappropriate to limit artistic practices to painting alone, since artistic woodworking in Transcarpathia was represented by a significant number of talented carvers.
Conclusions. It has been found that a characteristic feature of the carvings of Transcarpathian masters is the search for the author's style, which is also characteristic of the representatives of the Transcarpathian school ofpainting. Despite the active processes of modernization that affected virtually all spheres of life, including the culture and traditions of sacred, decorative carving and wooden plastics of the region, decorative carving in the region still continues to develop. It is determined that wooden carving has become an outstanding exhibit of decorative and applied art, preserving the richness of the traditions and history of Transcarpathia.
Key words: Transcarpathia, carving, decorative art, church interiors, culture, geopolitics.
Вступ
Постановка проблеми. Сьогодні актуальною лишається не тільки проблема збереження дерев'яної різьби, а й церковної архітектури в цілому. Протягом багатьох років ні храмами, ні елементами внутрішнього оздоблення ніхто не опікувався, тому багато із них потребують великих фінансових та реставраційних внесків, котрі держава не завжди пропонує. Проблема бюрократії також є нагальною, оформлення необхідної документації також зумовлює труднощі, при тому, що більшість пам'яток закарпатського дерев'яного різьблення залишилися у малонаселених пунктах краю. Тому метою статті є привернення уваги до національної та культурної спадщини краю.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Церковне різьбярство Закарпаття залишається однією із найбільш малодосліджених пам'яток у вітчизняній науці. Найбільший внесок у дослідження цього напряму зробив М. Приймич у своїх ранніх працях, а потім видав Декоративне різьблення у сакральному мистецтві Закарпаття XVIII-XIX ст., у якій комплексно систематизував свої дослідження протягом багатьох років. На момент написання статті є також публікації та дослідження на тему художньої різьби Закарпаття у таких авторів: Ходанич М.П. Художньо-стильові особливості портрета в закарпатській дерев'яній пластиці ІІ половини ХХ ст. початку ХХІ. Також опрацював роботу авторства М. П Ходанича «Художня пластика Закарпаття». З цих джерел вдалось скласти повноцінне враження, історіографію та розвиток Закарпатського різьбярства.
Мета статті проаналізувати і дослідити історію виникнення та розвиток художньої різьби як культурного здобутку Закарпаття.
Виклад основного матеріалу
Художнє різьблення Закарпаття активно розвивалося саме в зв'язку із геополітичним розташуванням краю та обширними природними ресурсами деревини. Різьбою по дереву славилися ще слов'яни в XI ст., хоча підвалини розвитку різьблення по дереву виникли набагато раніше, не дивлячись на відсутність пам'яток цього періоду.
Появу слов'ян на території Закарпаття близько V-VI ст., широко висвітлює у своїх наукових працях Федір Потушняк закарпатський археолог, славіст, спираючись на велику кількість поховань характерних для давніх слов'ян ритуальне спалення небіжчиків (Алєксєєва, 2018).
Наступний етап розвитку художньої деревообробки на Закарпатті отримало з подальшим становленням і поширенням християнства в краї. Дерев'яна різьба стала невід'ємною частиною оформлення екстер'єру та інтер'єрів церков, і безперечно була тісно пов'язана із розвитком сакрального мистецтва, а разом з ним і з духовнорелігійним та художнім життям краю. Геополітичним розташування території сучасного Закарпаття, котре фактично з X ст. перебувало під владою спочатку угорців (приблизно з XI ст. та завершуючи XIII ст. Закарпаття поступово увійшло до новоутвореної держави Угорське королівство).
Розташування на кордоні розселення різних народів: українців русинів, німців, угорців, ромів, тощо, обумовило формування полікультурності краю, котре характеризується сталим обміном культурного досвіду у всіх сферах життя: господарюванні, ремеслах, літературі, а разом із цим відкритість до сприйняття нових напрямів мистецьких віянь Європи: готики, бароко, рококо тощо. культурний історичний художній різьба закарпаття
Із 1699-1867 рр. Закарпаття входило до складу Австрійської імперії, а згодом дуалістичної Австро-Угорської імперії (1867-1918 рр.). Культурно-мистецькі процеси імперії розвивалися нерівномірно, у столичних Відні та Будапешті кипіли осередки творчого життя: влаштовувались художні вернісажі, будувалися палаци із залученням кращих майстрів, на протидію провінції, де культурно-творче життя ледь жевріло, що характерно для всіх імперій. До переліку таких провінцій і належала територія сучасного Закарпаття. Та і загальна характеристика політико-соціального стану краю свідчить про те, що закарпатці у складі Австро-Угорської імперії залишалася підневільним селянським народом без власних інституцій, за винятком греко-католицької церкви, та політичного голосу.
Позитивні соціально-економічні зміни на Закарпатті у період правління Марії Терезії (1740-1780 рр.) та Йосипа ІІ (1780-1790 рр.) характеризувалися коротким підйомом краю: скасування панщини, свобода і рівність віросповідання та розвиток освіти безперечно покращили становище населення Закарпаття. Однак наступні австро-угорські цісарі не були зацікавлені у продовженні реформ у дусі освіченого абсолютизму, і в принципі будь-якого розвитку чи поліпшення політично-економічного життя провінцій. Територія Закарпаття так і залишилася аграрно-сировинним придатком Австро-Угорської імперії де-факто до самого розпаду імперії у 1918 р. у період Першої Світової війни (1914-1918 рр.) (Басараб & Токар, 2018).
Після завершення Першої Світової війни, територія Закарпаття за умовами Сен-Жерменського договору (1919 р.) юридично увійшла до складу Чехословаччини. У міжвоєнний період (1919-1939 рр.) культурне становище краю значно поліпшується. У 1924 році, за підтримки чехословацького уряду та культурних діячів Закарпатті, у Празі відбулася виставка «Життя та мистецтво Підкарпатської Русі», аналогічна виставка проводилася у м. Брно у 1930 році, де широко було представлено твори різьблення по дереву (Ландовський, 2018).
Згодом чеська адміністрація краю відкриває ряд навчальних закладів, зокрема Ясінянську деревообробну та Ужгородську ремісничі школи, де викладали дерев'яне різьблення. Основною метою цих шкіл було підготувати ремісників для виготовлення столярних виробів, меблів, навчання умінню декорувати сухою різьбою, пластичними рослинними орнаментами. Серед випускників Ясінянської школи відомі різьбярі В. Свида,
І. Гарапко, Ф. Бабинець, В. Асталош, Ф. Тулайдан. Вироби різьбярства продавалися у спеціалізованих магазинах народних ремесел в Ужгороді та Празі (Нариси історії Закарпаття, 1995).
Однак, в умовах економічного занепаду краю та безробіття левова частка випускників не мала можливості повноцінно розкрити та реалізувати свій талант.
Створення власного автономного уряду на чолі з А. Волошиним у 1939 році та подальший наступ угорських окупаційних сил на територію Закарпаття, а згодом і початок Другої Світової війни (1939-1945 рр.) принесли хаос війни, репресії зі сторони окупаційної угорської влади, геноцид євреїв та загибель понад ста тисяч закарпатців як на фронті, так і під час захисту рідного краю.
Прихід радянської влади та юридичне приєднання Закарпаття (28 жовтня, 1945 р.) ознаменував початок нових перетворень, котрі торкнулися всіх сфер життя краян: суспільно-політичної, економічної, релігійно-духовної тощо. Популістські гасла радянських агітаторів набули широкої популярності серед мас: змученого тяжким життям, національних, релігійних та економічних утисків зі сторони «попередньої» влади (Нариси історії Закарпаття, 1995). Однак, не дивлячись на офіційну пропаганду радянської влади у дусі: «Земля селянам! Фабрики робітникам!» (Мондич & Біла, 2001). Реальність же виявилася абсолютно іншою: масові пошуки зрадників сталінського режиму, українських буржуазних націоналістів, ворогів народу; репресії щодо етнічних румунів, німців, євреїв та остарбайтерів, що повернулися додому після деокупації. Найбільш влучною характеристикою дій радянської влади на території Закарпаття у цей період надає Федір Пігідо-Правобережний, історик та культурний діяч української діаспори в Німеччині у своїй праці «Зі спогадів та роздумів очевидця»: під охороною НКВД-истів, які вивозили «визволених» від капіталістичного ярма, та разом уже і від зайвого особистого майна, вчителів, священиків і селян у далекі табори Колими, Мурманська та інші здравниці-курорти соціалістичної батьківщини трудящих (Михайлюк, 2003).
Поступово піддається критиці творча діяльність фактично всіх художніх, письменницьких установ, організацій та об'єднань, а у 1949 році радянська сталінська влада забороняє на Закарпатті греко-католицьку церкву опору духовності, національної самосвідомості та культури краю, разом із розповсюдженням релігійної заборони, під табу опиняється і все сакральне мистецтво краю, у тому числі і церковне різьбярство (Закарпатська правда, 1949). Таким чином споконовічна традиція сакрального дерев'яного різьбярства та весь доробок було фактично втрачено за чотири десятиліття радянської влади.
Головні висновки і перспективи використання результатів дослідження
Закарпатське різьбярство невід'ємна частина культурного коду Срібної землі, у традиціях деревообробки втілено багатовіковий досвід естетичного сприйняття світу, звернений у майбутнє. Традиції закарпатської різьби зберігають у собі глибокі художні надбання, що відображають самобутність культури Закарпаття у його багатонаціональному синтезі різноманітних культурних народів та етносів. Вважаю, що цій праці я досяг поставленої мети. Характерною особливістю закарпатських майстрів різьблення являється пошук авторської стилістики, що також є властивим для представників закарпатської школи живопису (Голубець, 2012). На мою думку, в силу історичного процесу постійне перебування у полікультурному середовищі стало поштовхом до початку відкритого діалогу культур, без втрати власної ідентичності.
Адже, народні художні промисли у сучасному культурному просторі це митці, народні майстри, котрі передають спадкоємну культуру для молодого покоління, унікальні технології та техніки, художньо-стилістичні системи, мотиви і сюжети народного мистецтва.
Поєднання традицій, стильових особливостей і творчої імпровізації відображає всю суть багатовікової традиції формування центру дерев'яної різьби на Закарпатті. Незважаючи на активні процеси модернізації, що стосувалися фактично всіх сфер життя, включаючи культуру та традиції сакральної, декоративної різьби та дерев'яної пластики краю, декоративна різьба у регіоні все ж продовжує розвиватися. Матеріали дослідження можуть бути використані для формування лекційного матеріалу в навчальних курсах історії декоративно-ужиткового мистецтва.
Список використаних джерел
1. Алєксєєва С. Концепція підготовки майбутніх дизайнерів до розвитку професійної кар'єри. Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка: зб. наук. пр. Київ. 2018. Вип. 17. С. 177-181.
2. Нариси історії Закарпаття. Ужгород: Закарпаття, 1995.
3. Ландовський Е. Ужгород на зламі епох. Ужгород: Карпати, 2008. 19.
4. Басараб М., Токар М. Закарпаття: нариси боротьби за українську державність. Ужгород: Карпати, 2018.
5. Нариси історії Закарпаття. Т.ІІ (1918-1945)/ І.М.Гранчак та ін. Ужгород: Закарпаття, 1995. 663 с. 4.
6. І. Мондич, Е. Біла Енциклопедія Підкарпатської Русі. Ужгород: Видавництво В. Падяка, 2001.
7. Приймич М. В. Декоративне різьблення в сакральному мистецтві Закарпаття XVIII-XIX ст. Рукопис.
8. Михайло Михайлюк. Молитва душі / Упоряд. Л. Михайлюк, статті І. Небесник, О. Голубець, І. Голод, П. Бідзіля, А. Ковач. Мукачево: Карпатська вежа, 2003.
9. Розгромити охвістя космополітів на Закарпатті. Закарпатська правда. 1949. 23 березня. С. 2.
10. Голубець О. Мистецтво ХХ століття: український шлях. Львів: Колір ПРО, 2012.
References
1. Alieksieieva S. (2018) Kontseptsiia pidhotovky maibutnikh dyzaineriv do rozvytku profesiinoi kariery. [The concept of training future designers for professional career development] Naukovyi visnyk Instytutu profesiino-tekhnichnoi osvity NAPN Ukrainy. Profesiina pedahohika: zb. nauk. pr. Kyiv. 2018. 17. 177-181. [in Ukrainian]
2. Narysy istorii Zakarpattia. [Essays on the history of Transcarpathia] (1995). Uzhhorod: Zakarpattia. [in Ukrainian]
3. Landovskyi E. (2008) Uzhhorod na zlami epokh. [Uzhhorod at the turn of the century] Uzhhorod: Karpaty, 19. [in Ukrainian]
4. Basarab M., Tokar M. (2018) Zakarpattia: narysy borotby za ukrainsku derzhavnist. [Transcarpathia: Essays on the Struggle for Ukrainian Statehood] Uzhhorod: Karpaty [in Ukrainian]
5. Narysy istorii Zakarpattia. [Essays on the history of Transcarpathia] (1918-1945)/ I.M.Hranchak ta in. (1995) Uzhhorod: Zakarpattia, 663 4. [in Ukrainian]
6. I. Mondych, E.Bila (2001) Entsyklopediia Pidkarpatskoi Rusi. [Encyclopedia of Subcarpathian Rus'] Uzhhorod: Vydavnytstvo V. Padiaka. [in Ukrainian]
7. Pryimych M. V. Dekoratyvne rizblennia v sakralnomu mystetstvi Zakarpattia XVIII-XIX st. [Decorative carving in the sacred art of Transcarpathia in the eighteenth and nineteenth centuries] Rukopys. [in Ukrainian]
8. Mykhailo Mykhailiuk. (2003) Molytva dushi [Prayer of the soul] Uporiad. L. Mykhailiuk, statti I. Nebesnyk, O. Holubets, I. Holod, P. Bidzilia, A. Kovach. Mukachevo: Karpatska vezha. [in Ukrainian]
9. Rozghromyty okhvistia kosmopolitiv na Zakarpatti (1949) [To defeat the tails of cosmopolitans in Transcarpathia] Zakarpatska pravda. 2. [in Ukrainian]
10. Holubets O. (2012) Mystetstvo KhKh stolittia: ukrainskyi shliakh [Twentieth Century Art: The Ukrainian Way]. Lviv: Kolir PRO. [in Ukrainian]
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Характеристика кам’яного віку, його хронологічні рамки та розкопки. Зміст епохи енеоліту та бронзи, хронологічні межі цього періоду. Археологічне дослідження історичних міст, замків та палаців Закарпаття: Ужгород, Мукачеве, Чинадієве, Берегове.
дипломная работа [124,7 K], добавлен 09.11.2010Характеристика особливостей типової поліської вишивки, яка ілюструє архаїчний геометризований орнамент. Дослідження мистецтва гончарів. Ознайомлення зі специфікою поліського дерев'яного різьблення. Вивчення геометричних мотивів поліських писанок.
презентация [3,9 M], добавлен 28.08.2019Вплив культурної спадщини на процес формування національної ідентичності (НІ). Особливості НІ мешканців Канади. Приклади фольклорної спадщини народів Канади і аборигенного населення. Роль національних свят у процесі виховання рис національного характеру.
статья [21,7 K], добавлен 27.08.2017Висвітлення культурно-історичних подій та чинників розвитку культури українських міст – Острога, Києва, Луцька, Чернігова, як культурних центрів Європи в різні історичні епохи. Характеристика пам’ятків культури та архітектури кожного з зазначений міст.
курсовая работа [117,2 K], добавлен 09.06.2010Твори Євгена Зайцева як самобутня ланка в декоративно-прикладному мистецтві 70-90-х років ХХ століття на Півдні України. Три етапи його творчого шляху, як режисера, майстра і викладача. Розвиток авторської школи "художнього різьблення по дереву".
статья [1,0 M], добавлен 18.08.2017Головні напрямки розвитку скульптури у другій половині XVII-XVIII ст. та її роль в загальній картині мистецького процесу. Особливості оздоблення інтер'єру церкви, новий різновид іконостаса. Розвиток декоративного різьблення у Києві та на Лівобережжі.
контрольная работа [36,4 K], добавлен 24.09.2010Розвиток культурної спадщини Прибузького краю. Дослідження популярності танцювального мистецтва на Півдні України. Показ національного характеру народу за допомогою танцю. Використання кубанської фантазії на теми південноукраїнських козацьких мелодій.
статья [21,2 K], добавлен 24.11.2017Класифікація історико-культурних пам’яток Києва, основні напрями державної політики у сфері їх охорони. Діяльність громадських об’єднань, її характер та напрямки реалізації. Охорона об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в Києві, стан справ у даній сфері.
дипломная работа [131,6 K], добавлен 05.06.2014Формування загальноєвропейської культурної традиції в погляді на культурний розвиток людства. Засади європейської культури. Формування культурологічної думки в Україні в XVII-XVIII ст. Культурна проблематика в українській суспільній думці ХІХ-ХХ ст.
лекция [29,5 K], добавлен 06.02.2012Аналіз феномена культурної дипломатії, що її втілює українська діаспора у Іспанії. Сприяння і промоція української мови, мистецтва та культурної спадщини через проведення культурних і мистецьких заходів, пропагандистській роботі культурних інституцій.
статья [23,4 K], добавлен 27.08.2017Історія створення музею-садиби та мета його діяльності: збереження особливого культурного середовища, яке було за життя вченого. Комплекс М.І. Пирогова як взаємозв'язана система об'єктів культурної спадщини і пам'яток садово-паркового мистецтва.
презентация [7,7 M], добавлен 18.12.2015Подільська вишивка як найскладніша і найгарніша зі всіх, що зроблені в різних куточках України. Житній колір сорочки. Вишивка "білим по білому", з рослинним орнаментом, "переплетені мережки". Писанки і витинанки. Різьблення у жанрі оповідного рельєфу.
презентация [26,4 M], добавлен 28.08.2019Особливості архітектури і будівництва XIV-XVІ ст.: містобудівні програми, сакральне будівництво. Образотворче та декоративно-ужиткове мистецтво. Монументальне малярство. Іконопис, книжкова мініатюра, скульптура, різьблення. Декоративно-ужиткове мистецтво.
реферат [49,6 K], добавлен 08.03.2015Сучасний погляд на проблему антропосоціогенезу. Сутність культурної еволюції та її відмінність від біологічної. Виникнення мистецтва як механізму культурної еволюції. Критерії виділення культурно-історичних епох. Поняття "цивілізація" в теорії культури.
реферат [34,8 K], добавлен 26.02.2015Часові рамки та головні ідеї епохи Просвітництва, її характерні риси. Розвиток літератури другої половини XVII–XVIIІ ст., її яскраві представники, філософська та суспільно-політична думка французьких просвітителів. Архітектура, живопис та музика епохи.
лекция [12,1 K], добавлен 01.07.2009Характеристика сучасного і перспективного напрямів моди в зачісках, історичної епохи та обґрунтування вибору базової моделі зачіски. Розробка моделі зачіски відповідно до епохи, напрямку моди і типу обличчя. Послідовність виготовлення постижного виробу.
дипломная работа [190,8 K], добавлен 03.01.2009Зростання ролі культурної політики як фактора економічної та соціальної інтеграції Європи. Діяльність Європейського Союзу з метою збереження культурної спадщини народів, розвитку мистецтва. Цілі створення та характеристики нової європейської ідентичності.
статья [29,9 K], добавлен 20.08.2013Леонардо да Вінчі - вчений, винахідник, художник, архітектор, анатоміст, інженер епохи італійського Відродження. Короткий життєпис: походження, сім'я; початок творчості. Внесок у розвиток світової художньої культури. Інженерні винаходи, літературні твори.
презентация [675,2 K], добавлен 28.03.2016Ситуація навколо АР Крим та м. Севастополя та питання щодо долі об'єктів культурної спадщини та культурних цінностей загалом, що перебувають на їх території. Досвід радянської евакуації найцінніших експонатів музеїв України. Безпека культурних цінностей.
статья [64,7 K], добавлен 07.08.2017Розвиток української медицини. Архітектура й образотворче мистецтво. Творчість Растреллі, будівництво Андріївської церкви. Дерев'яна архітектура Західної України. Іконопис, оздоблення іконостасів. Усна народна творчість. Творчість М. Березовського.
презентация [1,9 M], добавлен 23.09.2014
