Продюсерська діяльність обласних центрів народної творчості у культурно-мистецькому просторі України: виклики сьогодення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Продюсерська діяльність обласних центрів народної творчості у культурно-мистецькому просторі України: виклики сьогодення

Румко Жанна Петрівна (Rumko Zhanna), заступник директора Київського міського центру народної творчості та культурологічних досліджень Департаменту культури Київської міської державної адміністрації, магістр державного управління, здобувач НАКККіМ

Метою статті є актуалізація питань щодо багатогранної діяльності Обласних центрів народної творчості. Використана методологія спрямована на розгляд проблем пошуку і знаходження відповідей на сьогоденні виклики та аналіз ефективної продюсерської діяльності в галузі народної культури, задля сталого розвитку культурно- мистецького простору України. Наукова новизна даного напрямку полягає в тому, що вперше народна творчість розглядається у контексті продюсерської діяльності. У висновку констатується важливість у подальшому дослідження продюсерської діяльності Центрів народної творчості.

Ключові слова: продюсерська діяльність, Центри народної творчості, продюсер, креативні індустрії, народна творчість, культурно-мистецький простір сьогодення. продюсерська діяльність культурний мистецький

PRODUCER ACTIVITY OF REGIONAL CENTERS OF FOLK ART IN THE CULTURAL AND ARTISTIC SPACE OF UKRAINE: CHALLENGES OF TODAY

The purpose of the article is to update the issues related to the multifaceted activities of the Regional Centers of Folk Art. The methodology used is aimed at considering the problems offinding and finding the answers to today's challenges and the analysis of effective producer activity in the field of folk culture, with a view to sustainable development of the cultural and artistic space of Ukraine. The scientific novelty of this direction is that for the first time folk creativity is considered in the context of production activity. The conclusion states the importance of further research into the production activities of the Centers offolk art.

Keywords: producer activity, Centers of folk art, producer, creative industries, folk art, cultural and artistic space of the present.

Вважається що продюсерство є професією, яка вимагає відповідних якостей та здібностей, певних потрібних навиків та біолого-психологічної схильності, а також, креативного та гострого складу розуму. Саме продюсер у своїй діяльності несе повну відповідальність за об'єкт свого продюсування.

Тлумачення із «Словника української мови» СЛОВНИК.иа - «ПРОДЮСЕР, -а, ч. - Адміністративно-фінансовий організатор діяльності зі здійснення якого-небудь комерційного проекту (різних шоу, концертів, телепрограм, запису альбомів, дисків, відеокліпів і т. ін.). Виконавчий продюсер - продюсер, який контролює роботу інших продюсерів; він не ініціює виробництво, зазвичай контролює технічні та організаційні аспекти виробництва. Генеральний продюсер - основний носій ідей; інспектує роботу інших продюсерів, в тому числі виконавчого. Лінійний продюсер - продюсер, який керує роботою персоналу, регулює технологічні питання, бюджет, графік робіт і не втручається у творчий процес. Музичний продюсер - особа, яка відповідає за імідж, музичний стиль виконавців та процес звукозапису; під його керівництвом зазвичай знаходяться контроль за якістю звучання, вибір репертуару та загальна ідеологія проекту (альбому, синглу, радіопередачі та ін.); продюсер відповідальний за підбір звукооператорів та звукоінженерів, редакторів, асистентів; зазвичай крупні музичні лейбли мають власних продюсерів, але часто музиканти самі запрошують цікавих для них продюсерів з іншої сторони)» [4].

То ж ми бачимо, що продюсери є різні, тобто, в кожній індустрії свій, а в Україні слово набуло ще ширшого значення, так як продюсером інколи називають «директора» або імпресаріо артиста чи колективу.

Один з найвідоміших українських продюсерів, генеральний директор продюсерського центру mamamusic, генеральний директор телеканалу «Тоніс» та музичний продюсер телепередачі «Суперзірка» Юрій Нікітін сьогодні створив приватну навчальну програму та курси для охочих зайнятись продюсуванням у різних напрямках шоу-бізнесу. Програма має наступні напрямки: бізнес ідеї (філософія, концепт і смисли 149

музичного проекту, побудова унікальної системи: бачення, цілі, стратегія, план дій та захист IP); бізнес особистості (побудова персонального бренду: видатність чи популярність, ціна чи цінність, цікавість чи любов, суперзірка. Сильні і слабкі сторони лідера проєкту. Як створити свій унікальний і актуальний стиль); бізнес відношення (фани суперзірки, портрет цільової аудиторії для проєкту. Бажана та реальна аудиторія. Команда мрії. Які люди потрібні, щоб привести проєкт до успіху в короткотерміновій перспективі і з найменшими вкладеннями. Статус. Як побудувати конструктивні і здорові відносини з колегами «по цеху», які будуть рухати проєкт до успіху); бізнес контенту (Хіт, це - не просто слова і музика. Чому далеко не всі хороші пісні стають хітами. Чим відрізняється супер-хіт від інших пісень. Як побудувати продуктивну співпрацю з музичним продюсером. Як знайти «свого» автора / артиста. Live performance і інші види, створеного тобою музичного продукту. Як захистити свою інтелектуальну власність); знайти бізнес-рішення (музичний маркетинг. Принципи і канали комунікації з потенційним споживачем. Офлайн і цифрові площадки для просування і монетизації музичного контенту. Як визначити, розробити і реалізувати максимально виграшну стратегію. Музичні лейбли, маркетингові агентства, агрегатори контенту і інші потенційні бізнес-партнери. Для рішения яких задач вони потрібні. PR і Promo. Нові і старі медіа) [3].

Зазначимо, що програма є масштабною та включає в себе максимально широкий спектр продюсерської діяльності. Незважаючи на те, що практично всі відомі продюсери прийшли в професію в основному завдяки своїм здібностям і рисам, то продюсерові-початківцю бажано мати профільну освіту, тим паче, що не тільки приватна практика, а й сучасні виші надають таку можливість, до прикладу це - Київський національний університет культури і мистецтв, Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв та Харківська державна академія культури.

У сьогоденному процесі переходу економіки на ринкові умови, слід зазначити про виділення економічного блоку стосунків у всіх галузях сфери культурної діяльності. Так, економіка будь якого культурно- мистецького проекту, разом із творчістю, все більше презентується як необхідна частина продюсерської діяльності в тому чи іншому жанровому бізнесі. Саме взаємодія економіки та творчості, забезпечує одночасно конкурентоспроможність і оригінальність проєктів, які стають об'єктом пильної уваги публіки чи то переходять у новий вид економічної діяльності - креативні індустрії.

19 червня Верховною Радою України схвалено Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про культуру» (щодо визначення поняття «креативні індустрії»)». Саме цим Законом пропонується дати правове визначення терміну «креативні індустрії», створити умови для охорони, заохочення, підтримки культурного розмаїття, як одного з найважливіших чинників сталого розвитку; уніфікувати види економічної діяльності, які створюють творчий продукт та послуги і потребують належних форм державної підтримки. Законодавче визначення терміну «креативні індустрії» дозволить розпочати нормотворчу роботу в сфері стимулювання комерціалізації інноваційної творчої діяльності, що базується на розмаїтті форм культурного самовираження, індивідуальній творчості, навичках, таланті. Крім того, це сприятиме подальшому поглибленню імплементації Конвенції ЮНЕСКО про охорону та заохочення розмаїття форм культурного самовираження 2005 року та виконанню Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС.

Зауважимо, що творчість дедалі більше заглиблюється у економічний процес і в цьому є сенс. Розглянемо «народну творчість» у контексті монетизації та творчого прояву особистості. Саме збереженням і розвитком народної творчості та аматорського мистецтва, вивченням та координацією процесів культурного розвитку регіонів, впровадженням нових форм роботи і методик у соціально-культурній галузі та організацією дозвілля у культурно-освітніх установах у співробітництві з іншими суб'єктами культурної діяльності незалежно від відомчого підпорядкування та форм власності, займаються на теренах України Обласні та Київський міський Центри народної творчості.

Центри народної творчості - це державні інституції у кожній області, які регулюють, стимулюють, опікуються, мотивують та розвивають усі види та жанри народної творчості. Для подальшого вивчення багатогранної діяльності Центрів, варто нагадати найпоширеніші визначення поняття «народна творчість». Народна творчість - сукупність творчої діяльності народу, яка виявляється у різних видах мистецтва: в усній словесній поезії, музичних вокально- інструментальних творах, танцях, хороводах, сценічній грі, драмі, в народній архітектурі та розмаїтих різновидах малярської, декоративно- ужиткової творчості вишивання, різьблення, художнє ткання, писанкарство, кераміка, витинання тощо. Констатуємо, що складовою українського народознавства є фольклористика - наука про народну творчість.

У своїй статті «З історії формування терміносистеми українського фольклору» Ірина М'ягкота зазначає, що незважаючи на велику кількість публікацій у дослідженні мови фольклору, розкриття вимагають не лише суто теоретичні проблеми народної творчості, а й арсенал слів, якими послуговується ця наука. Також автор нагадує про те, що усталеним вважається трактування терміну «фольклор» як похідного від англійського folk - рід, народ, lore - знання, що разом означають «народна мудрість, народознавство». Одним із перших цей термін використав англієць В. Томс, котрий 1846 р. під псевдонімом А. Мертон надрукував у часописі «Атенеум» (№ 982) статтю «The Folklore» [2, с. 5].

Варто зазначити, що «Антологія української народної творчості» подає визначення фольклору як художнє відображення дійсності у словесно-музично-хореографічних і драматичних формах колективної народної творчості, у якій відбито світоглядні, етичні й естетичні погляди народу і яка нерозривно пов'язана з його життям і побутом [1, с. 5].

Розглянемо напрями роботи Центрів, де ми можемо провести пряму паралель з продюсерською діяльністю. Найперше - Центри народної творчості на території своєї області мають єдину базу усіх аматорських колективів зі званням «зразковий» та «народний», тому що саме вони згідно Наказу Департаменту культури кожних три роки організовують атестацію та переатестацію цих колективів. Для цього, жанрові спеціалісти готують колективи, відвідують репетиції, допомагаючи в підборі репертуарної палітри, організовують майстер-класи, тощо. Наступний напрям це - концертна діяльність. Жанрові спеціалісти Центру постійно організовують аматорським колективам виступи, або ж концерти, разом з керівником готують програми чи репертуар того, чи іншого виступу, завдяки концертам колектив має можливість отримати кошти для подальшої діяльності. Третім напрямом можемо вважати фестивальну діяльність, де спеціалісти Центру народної творчості моніторять фестивалі та підбирають їх відповідно до того чи іншого творчого напрямку колективу, готують колектив до виїзду на фестиваль, подекуди повністю організовують усю поїздку. Наступні два напрями це організація Оглядів народної творчості один раз на два роки та Університетів клубного працівника, де теж робота закцентована на відродження, розвиток, популяризацію та монетизацію діяльності аматорських колективів.

Підбиваючи підсумок за напрямами діяльності Центрів народної творчості зазначимо що саме спеціалісти цих комунальних закладів вирішують загальні організаційні питання з керівниками аматорських колективів (дотримання строків виконання доручених завдань, запобігання неустойок тощо), оцінюють з керівниками маркетингової стратегії проєктів, виступів, концертів, беруть участь у розробках і доробках. А також, аналізують фінансово-економічний стан колективу, проєкту, діяльності (забезпечення фінансування, віддача та прибуток), виконують функції креативного директора, тобто активність у формуванні творчої складової продукту і звичайно при потребі організовують переговори і укладають договори. Для цього спеціалісти Центрів народної творчості звичайно мають знання специфічних особливостей робочих жанрів та видів діяльності (хореографія, музика, вокал, цирк, хорове та образотворче та декоративно-ужиткове мистецтва тощо), також уміння орієнтуватися в поточних інтересах і потребах аудиторії, здатність прогнозувати, виділяти опорні та ключові моменти, знання законів про авторське право та рекламу, вміння давати оцінку ідеї, концерту або проекту, визначати його перспективність чи збитковість і безперечно мають наявність бази контактних осіб, корисних знайомств, особливо, серед працівників ЗМІ.

Таким чином, можна зробити висновок, що діяльність Обласних центрів народної творчості у продюсерському напрямі є повноцінною та завдяки їй, культурно-мистецький простір України наповнений народною культурою, живою традицією та звичаєвою обрядовістю, хоча й зазнаючи певних змін. Щось у народній творчості видозмінюється, десь відбувається синтез, щось під впливом нових реалій життя, думок, настроїв і художніх уподобань втрачається, відходить у минуле, щось народжується й оновлюється, саме це й призводить до думок що напрям продюсування у розвитку народної творчості є перспективним для досліджень.

Використані джерела

1. Закувала зозуленька Антологія української народної творчості: Пісні, прислів'я загадки, скоромовки / Упоряд. Н. С. Шумада. Київ : Веселка, 1989. 606 с.

2. М'ягкота І. З історії формування терміносистеми українського фольклору /Ірина М'ягкота // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології». 2011. № 709. С. 96-102.

3. Електронний ресурс. Режим доступу : https://nimbs.com/

4. Електронний ресурс. Режим доступу : http: //slovnyk.ua/

Размещено на Allbest.ru