Перспектива створення центрів творчої концентрації культурно-креативних індустрій в мистецькій освіті

Размещено на http://www.allbest.ru/

Перспектива створення центрів творчої концентрації культурно-креативних індустрій в мистецькій освіті

Комар Володимир Олександрович

Розвиток культурно-креативних індустрій відбувається, незважаючи на кризові процеси в економіці, оскільки все більший відсоток ВВП в економіках світу займають продажі в цифровому її сегменті. Діджиталізація проникла в усі сфери господарювання, структура поділу праці на ринку змінюється в бік потреби інтелектуального та креативного потенціалу, цифровий ринок продукує потребу пошуку нових способів розповсюдження товарів та послуг. Культурно-креативні індустрії впливають на формування доходів бюджету, створюють додаткові робочі місця, збільшують експортні надходження, покращують інвестиційну привабливість та клімат, активізують розвиток інтелектуального капіталу. В останні роки значна увага наукового співтовариства приділена питання функціонування та розвитку культурно-креативних індустрій (надалі ККІ), відзначаючи динамічний розвиток цієї галузі господарської діяльності в світовому масштабі.

З точки зору економічного змісту креативні індустрії - це економічна діяльність, заснована на використанні знань, талантів та ідей, втілених у бізнес-моделях і технологіях для отримання прибутку та реалізації творчого потенціалу. Креативні індустрії поєднують в собі процес створення, виробництва та комерціалізації креативного контенту, якому притаманний нематеріальний і культурний характер. Креативна економіка найменше залежить від матеріальних ресурсів, тому вона є найбільш динамічною сферою в контексті створення нових робочих місць, генерування доходів та розвитку експорту [2].

Досліджуючи діяльність в галузі ККІ, О. Чуль виділяє основні характерні особливості індустрій, які дають їм право називатися креативними: 1) культурна різноманітність; 2) інноваційність; 3) підвищення ролі людського капіталу; 4) використання інтелектуального капіталу як «первинного вкладу»; 5) гнучкість в ухвалені рішень; 6) індивідуальний підхід до створення креативних продуктів; 7) висока наукомісткість виробництва; 8) захист інтелектуальної власності; 9) участь креативних товарів у міжнародній торгівлі; 10) тісний взаємозв'язок мистецтва та бізнесу [5].

Д. Торсбі, аналізуючи господарський підхід до галузі культурно- креативних індустрій (ККІ) в Великій Британії, відзначає виділення 12 основних ККІ, які об'єднані в три функціональні блоки: основні креативні індустрії (реклама, кіноіндустрія, Інтернет, музика, видавнича справа, телерадіомовлення, відео та комп'ютерні ігри), периферійні креативні індустрії (креативне мистецтво), граничні креативні індустрії (мода, спорт, програмне забезпечення, побутова електроніка) [6].

Характеризуючи діяльність в секторі ККІ, М. Скиба зазначає, що для забезпечення розвитку культурно-креативного сектора економіки потрібне поєднання п'яти ключових напрямків діяльності: 1) функціонування професійних мереж та асоціацій; 2) зміцнення організаційного потенціалу, що можливо забезпечити шляхом налагодження системи безперервної освіти; 3) удосконалення та розвиток бізнес інкубаторів; 4) створення креативних кластерів і хабів; 5) інтернаціоналізацію інноваційних індустрій [4]. На тлі втілення в українському суспільстві культурних реформ та стратегій культурного розвитку, актуальність теми створення вище означених інституцій та модернізація деяких вже існуючих організаційних форм організації культурно-креативної діяльності (об'єктів мистецької освіти, центрів мистецької діяльності, закладів культури різних рівнів тощо) в даному сегменті економічної діяльності має першочергове значення.

Згідно з визначення глосарію креативних індустрій, креативний хаб (від англ. hub - центр, вузол) - це творчий центр, що надає простір і забезпечує оптимальні умови для творчої роботи; також це спосіб організації роботи, в основі якого - динамічне поєднання різноманітних типів креативної діяльності, відповідних дисциплін та навичок для посилення інноваційного потенціалу певного проєкту. До основних видів таких центрів належать: коворкінги, майстерні, інкубатори, лабораторії та кластери. В свою чергу, креативні кластери - це бізнес структури, групи пов'язаних компаній та інших інституцій, що сконцентровані в одному місці, успішна комерційна діяльність яких обумовлена їхньою тісною взаємодією, а основним середовищем господарювання є ККІ [1]. Показники, що характеризують креативне місце, визначені Ч. Лендрі: політична та громадська структура; своєрідність; різноманітність, життєздатність; відкритість, довіра, толерантність і доступність; підприємництво, дослідження та інновації; стратегічне лідерство, талант і хист до навчання; комунікації, зв'язок та робота в мережі; місце, рівень життя і добробут, професіоналізм і ефективність. культурний креативний мистецький

Передумовами зростання культурно-креативних індустрій є професійна освіта, високі доходи споживачів продукції, висока фахова підготовка працівників, відкритий до ідей соціальний простір, високий технологічний рівень та розвинена інституційна інфраструктура [3, с. 121]. Як бачимо, заклади вищої освіти в галузі мистецтва в повною мірою чи інколи частково відповідають характеристикам креативного місця. В зарубіжній практиці широко використовуються практика створення мистецьких хабів, коворкінгів, креативних кластерів та інших креативно-інноваційних структур. на базі освітніх закладів, в тому числі і в закладах вищої мистецької освіти.

Отже, заклади мистецької освіти є перспективною базою для створення та ефективної господарської діяльності мистецьких хабів, коворкінгів, творчих лабораторій, креативних кластерів та інших форм інноваційно-креативної діяльності.

Список використаних джерел

1. Глосарій креативних індустрій.

2. Карасьова Н. А. Креативні індустрії як елемент стратегії постіндустріального розвитку // Міжнародні відносини: теоретико-практичні аспекти. 2019. Вип. 3. С. 110-120.

3. Клоудова Й. Влияние развития креативной экономики на экономически отсталые регионы // Журнал новой экономической ассоциации, 2010. № 5. С. 109-124.

4. Скиба М. Креативна економіка в Європі: 5 кроків до злету.

5. Чуль О. М. Система креативних індустрій як основа формування креативної економіки в регіоні // Економічні науки. Cерія: Облік і фінанси. 2013. Вип. 10 (5). С. 166-173.

6. Throsby D. Modelling the Creative/Cultural Industries // Seminar on «New Directions in Research: Substance, Method and Critique», held at Royal Society of Edinburgh, Scotland, 11-12 January 2007.

Размещено на Allbest.ru