Тематичне спрямування та музично-стильові орієнтири українських поп-гуртів

Размещено на http://www.allbest.ru

Тематичне спрямування та музично-стильові орієнтири українських поп-гуртів

Гурт «Океан Ельзи» [123] було засновано у 1994 р. у Львові.

До його першого складу увійшли три учасники створеного у 1992 р. гурту «Клан тиші» - гітарист Павло Гудімов, бас-гітарист Юрій Хусточка та ударник Денис Глінін, до яких у 1994 р. приєднався Святослав Вакарчук. Саме 1994 р. став роком народження гурту «Океан Ельзи».

Нині це найвідоміший рок-гурт в Україні, а також на теренах країн СНД і Східної Європи. На нашу думку, однією з причин популярності колективу став обраних музичний напрям і стиль - поп-рок, який об'єднав широку аудиторію любителів поп-музики, а також усіх тих, хто захоплюється роком.

Упродовж 25 років існування колектив міняв учасників (з колишніх учасників у гурті сьогодні працюють Святослав Вакарчук та Денис Глінін), але принципово не змінював стиль. Стильова єдність гурту пов'язана з тим, що автором більшості композицій є його соліст Святослав Вакарчук; низка композицій написана у співавторстві з іншими учасниками гурту. Цілісність та монолітність музичного стилю робить впізнаваними і ранні хіти, і пізні композиції «Океану Ельзи». Сьогодні колектив складається з незмінного лідера Святослава Вакарчука, бас-гітариста Дениса Дудко, клавішника Милоша Єлича, гітариста Владіміра Оп- сеніци, ударника Дениса Глініна.

На сьогоднішній день «Океан Ельзи» має дев'ять альбомів: «Там, де нас нема» (1998), «Янанебібув» (2000), «Модель» (2001), «Суперсиметрія» (2003), «Gloria» (2005), «Міра» (2007), «Dolce Vita» (2010), «Земля» (2013), «Без меж» (2016). Окрім того, до творчого доробку входять сингли, збірки, акустичні альбоми, відеоальбоми. Музиканти зняли 38 відеокліпів на головні хіти, серед яких є низка відео з «живих» виступів.

Тематичний спектр пісень гурту є доволі широкий. Це передусім особистісна лірика, де розкриваються різні грані кохання. У пісні «Ти собі сама» змальована дівчина, яка через свою гордість залишається одна. Пісня «Я до тебе», що є однією з найпопулярніших у творчості гурту, присвячена уявній дівчині, яка є його фанаткою. У пісні «Кавачай», яка є автобіографічною, тема кохання розкривається через розчарування в коханій людині. Пісня «Друг» також розкриває драматичну сторону кохання, коли для коханої людини ти можеш бути лише другом. Одна з найкращих пісень гурту «Відпусти» змальовує нездійснене кохання, де ліричний герой просить дівчину відпустити його зі свого життя. Тема кохання у творчості гурту може розкриватися й іронічно, однак загалом для пісень колективу характерне традиційне трактування теми кохання; подекуди змалювання особис- тісних почуттів набуває рис автобіографічності.

Пісні філософського змісту також посідають вагоме місце у творчості гурту. Композиція «Там, де нас нема», яка на «Таврійських іграх» отримала нагороду «Прорив року» і «Найкраща пісня», підіймає питання буття людини, її місця в навколишньому світі. Пісня «911» в іронічному ключі торкається проблематики технологізації людини. У творах «Майже весна» та «Холодно» тема кохання розкривається у філософському ключі. «На лінії вогню» в алегоричній формі підіймає питання кохання та війни.

У творчості гурту багато й пісень соціального спрямування. У роботі вже згадувалася пісня «Життя починається знову», де тема кохання за допомогою відеоряду була розкрита в соціальному ключі. Пісня «Ордени» розкриває проблематику впливу на людину шоу-бізнесу та політики, пісня «Онлайн» - вплив віртуального світу на життя людини. Проблема війни і миру розкривається у надзвичайно популярній пісні гурту «Не твоя війна».

Імідж гурту вже був проаналізований у відповідному розділі, тому коротко сконцентруємося на таких моментах. Для «Океану Ельзи» важливим є імідж гурту як цілісного колективу, тому для музикантів у пріоритеті кліпи, де у відео представлено весь колектив. У кліпах часто включені елементи концертних виступів, які нерідко стають їх основою. Музиканти у відео зазвичай з'являються в джинсах і светрах, підтримуючи класичний образ рокера. Як вже було сказано, імідж колективу було сформовано на початку творчості, і надалі він мало змінився. Для музикантів експерименти в цьому напрямі, а також радикальна зміна іміджу попри більш ніж двадцятирічну творчу діяльність, не була потрібна, бо основний акцент вони ставили на текстах і музиці пісень.

Український національно орієнтований код у творчості «Океану Ельзи» виявляється і у використанні в текстах пісень української мови, і у власне музичній мові. Музичний стиль гурту органічно поєднує національні традиції з саундом, створеним західними рок-музикантами. Мелодика ліричних пісень своїми інтонаціями сплавляє пісенно-романсовий стиль, притаманний українським солоспівам, з інтонаційною сферою рок-н-ролу. Українське коріння особливо відчувається в акустичних версіях пісень, які виконуються на концертах. Музиканти у 2003 р. навіть випустили акустичний альбом «Туій формат», який був записаний на Першому Всеукраїнському музичному каналі «М1». Акустичний саунд якнайкраще підкреслює ліричний компонент у творчості гурту, вигідно відтіняючи його національно орієнтований компонент. океан ельза тематичний

При характеристиці саунду варто звернути увагу на своєрідне звучання гурту завдяки хриплуватому голосу С. Вакарчука, який є унікальним на українській рок-сцені. Якщо для західної рок-музики «хриплуватість» є доволі типовою, то в українському просторі індивідуальний тембр вокаліста, поєднаний з характерною для року музичною мовою, надає оригінальності виконавцям і робіть їх впізнаваними для публіки.

Назвемо кілька знакових композицій гурту «Океан Ельзи» для української культури. Відразу ж зауважимо, що у творчості колективу за 25 років існування було створено не один десяток знакових пісень, а тому їх усі неможливо розглянути. Також значимість композицій для кожного слухача може бути індивідуальною, тому спробуємо вибрати такі, які відносяться до різних тематичних груп (ліричні, соціальні, філософські).

Пісня «Там, де нас нема» (1998) стала справжнім відкриттям гурту, який до того вже існував чотири роки, для широкої публіки. Пісня дала назву альбому, а відеокліп, знятий відомим кліпмейкером Семеном Горовим, уперше презентував музикантів широкій публіці. У контексті позиціонування гурту як соціально заангажованого важливо, що музиканти стали відомими з піснею, яка присвячена не темі кохання (хоча у підтексті ця тема також є), а звертається до філософської лірики. Відповідно, для розкриття теми буття людини, її місця в соціумі, було обрано несподівані ракурси, які межують з абсурдом, але цілком доречні в контексті обраної теми. Апелюючи до образу зими («тільки там, де нас нема, там не падає зима») музиканти, і передусім соліст, поміщаються у холодильник. Інша частина дії кліпу відбувається на сходах, де також режисером обрано не менш абсурдні ракурси, які також інспіровані текстом («там, тільки там, де нас нема, ходять всі на головах»). Філософський текст, трактований режисером в абсурдистському ключі, безумовно, допоміг привернути увагу широкої публіки до гурту «Океан Ельзи». Однак пісня не стала б хітом, якщо в ній не була б яскрава музична мова. У пісні протистоять майже речитативний заспів, який спирається на апробований в європейській класичній музиці низхідний півтоновий рух у басу, що символізував страждання (риторична фігура passus duriusculus), перейнятий і популярною музикою (згадаймо хоча б знамениту пісню «Crucified» шведського гурту «Army Of Lovers»). У приспіві емоційна напруга призводить до появи яскравої мелодичної лінії, що рухається вгору, ніби даючи відповідь на поставлені і в тексті, і в музиці питання. Яскраве поєднання тексту і музики, доповнене дещо несподіваним, але оригінальним відеорядом, відкрило для широкого загалу меломанів гурт «Океан Ельзи», який став одним із наймасштабніших явищ сучасної української популярної музичної культури.

Пісня «Відпусти» (2002) є однією з найкращих ліричних пісень гурту. Режисер Андрій Некрасов зняв на неї відеокліп, унаочнивши основну тему пісні - нерозділене кохання. Оскільки ця історія подана як автобіографічна, ліричним героєм С. Вакарчука є сам Вакарчук. Звернемо увагу на національний компонент, яскраво виражений у пісні. Її текст насичений типовими для української ліричної поезії образами, метафорами і порівняннями («що ти тиха ніч без зірок, але сяють твої ясні очі»). Однак найбільш виразною у цій пісні є її мелодика, яку можна назвати справжнім сучасним солоспівом, який гідно продовжує багатовікові національні традиції.

Композиція «Холодно» (2002) - одна з найтрагічніших у творчості гурту. Текст пісні можна розглядати як особистісну лірику, однак зміст пісні, її музика, а також і відеоряд надають їй більш широкого узагальнення. Холод, зима - це символи смерті, що неодноразово підкреслює і відео, де у квазісюжетному ряді соліст С. Вакарчук постає як провісник смерті. Трагізм пісні підкреслюється і її музикою, яка є стриманою і суворою, в якій використано характерний для барокової музики і зокрема бахівсь- кої творчості прийом одночасового контрасту, де сильні емоції ніби приховані й виражені надзвичайно стримано. З точки зору жанрових прототипів ця пісня є ближчою не до солоспіву, а до драматичної арії, де емоційно-драматургічне розгортання йде від більш стриманих куплетів до кульмінаційних приспівів. Пісня «Холодно» у смисловому відношенні перетинається з піснею «Майже весна», написаній у той самий час. Однак ці твори виступають антиподами: якщо у пісні «Холодно» ліричний герой «втоплює свою весну», то у пісні «Майже весна» він «змінює все наше майбутнє і наше життя».

Пісня «Майже весна» (2003), як і попередня, відноситься до особистісної лірики, де смислові узагальнення надають її тексту філософського змісту. Її центральний образ, образ весни - це образ майбутнього, яке має ось-ось наступити. Саме тому пісня стала популярною під час Помаранчевої революції, оскільки символізувала мрію на революційні зміни у суспільстві. Такому розширеному тлумаченню тексту твору сприяла музика, що своєю енергією та виразними інтонаціями, в яких відчувається заклик, надавала лірико-філософському тексту новий, соціально значимий зміст. Відео на пісню «Майже весна», зняте Віктором Придуваловим, продовжує лінію концертних кліпів колективу, де музиканти знаходяться у звичній обстановці, ніби граючи самих себе. У кліпі важливу роль грає й публіка, до якої звертаються музиканти. Це відео в контексті майбутньої Помаранчевої революції також стало уособленням звернення музикантів до широких мас, які цей заклик підтримали. Таким чином, лірико- філософська пісня стала символом соціальних змін, ніби повернувши рок-музиці її майже втрачений сьогодні протестний потенціал.

Композиція «Не твоя війна» (2015) не є прямою реакцією на суспільні події, що відбуваються сьогодні в Україні, це скоріше філософське осмислення цих подій. В алегоричній формі їх передав режисер Говард Грінхолл, який за допомогою символів - чорного та білого кольорів, монети, яка уособлює випадковість вибору між добром і злом, показує, наскільки складно людині боротися не із зовнішнім ворогом, а з самим собою, а також усвідомлено робити свій власний вибір. Цікавою є музична складова пісні. За жанром це типова рок-балада, а її прообрази - солоспів та драматична арія одночасно. На відміну від стриманої композиції «Холодно», ця пісня є більш пафосною і звертається не до індивіда, а до мас. З точки зору соціокультурної взаємодії композиція «Не твоя війна» є ближчою до пісні «Майже весна», яка у процесі функціонування у соціумі набула нового сенсу. Вона є відповіддю на військові дії, але в непрямій, алегоричній формі. Не менш цікавою є й інтонаційна складова пісні, де явно відчутні народнопісенні інтонації, що загалом не є характерним, як уже було сказано вище, для поп-року. Ці інтонації дещо приховані ритмікою, типовою для рок-музики, однак відчуваються достатньо виразно.

Не можна не згадати останній сингл «Океану Ельзи» «Човен» (2019), на який ще не знято відеокліп. Ця пісня ніби повертає нас до ранніх робіт гурту: її виразна мелодика гармонічно поєднує елементи рок-музики з інтонаціями українських солоспівів. І вже традиційно для творчості колективу ця композиція є соціально значимою та національно орієнтованою, оскільки в ній оспівується рідна Україна.

Таким чином, «Океан Ельзи» є класичним поп-роковим колективом, який органічно поєднує надбання світової музики з національною музичною традицією. Серед полюсів, до яких тяжіє гурт - соціально орієнтована тематика, яка надає нових смислів і ліричним, і лірико-філософським творам.

Одним з найбільш значимих для української популярної музичної культури колективів є гурт «Скрябін» [139], заснований у 1989 р., що існує й понині, попри смерть його лідера Андрія Кузьменка у 2015 р. Творчість гурту можна розділити на два періоди - до і після 2003 р. Перший період охоплює популярні музичні стилі 1990-х рр. - нову романтику, техно, рейв, синті- поп, пост-панк, тоді як другий у стильовому відношенні можна окреслити як поп-рок. Стильова еволюція музики гурту - цілком органічне явище, оскільки за час існування колективу змінилися і стильові орієнтири у світовій популярній музиці, і сам склад гурту «Скрябін». Формально стильовий перелом пов'язаний із уходом гітариста Ростислава Домішевського та клавішника Сергія Гери, проте, на нашу думку, стильова еволюція відбулася передусім через бажання її лідера писати більш актуальну і комерційну музику.

Усього колектив записав 21 студійний альбом, однак першим, який визначають як поп-роковий, є «Модна країна» (2000), в якому вже яскраво виявляється новий стиль гурту. Альбом «Стриптиз» (2001) став завершальним у «електронному» періоді «Скрябіна», а два наступні - «Озимі люди» (2002) та «Натура» (2003) - остаточно закріпили стиль поп-рок у творчості гурту, в якому колектив працював до 2015 р. Автором багатьох пісень «Скрябіна» є його лідер Андрій Кузьменко, однак учасники гур-

ту також брали активну участь у створені тексті та музики композицій. Після трагічної смерті лідера гурту Андрія Кузьменка гурт не припинив свої виступи, продовжуючи творче життя славетного колективу, однак для усіх шанувальників гурт асоціюється передусім з його лідером. Після смерті Андрія Кузьменка гурт не випустив жодного альбому.

Соціальна тематика посідає значне місце у творчості гурту «Скрябін». Пісня «Чорнобиль форева» з альбому «Модна країна» (2000) через звертання до образу чорнобильської трагедії підіймає питання екології, закликаючи людей берегти свою планету. У доробку гурт є альбом, де соціальна проблематика є центральною. Йдеться про диск «Озимі люди» (2002), назва якого була пов'язана з політичним альянсом «Команда озимого покоління», створеним для парламентських виборів у 2002 р. Головна пісня альбому «Любити платити», яку ми розглядали раніше, з одного боку, є агітаційною, оскільки закликає слухачів, і передусім молодь, голосувати за «Команду озимого покоління» (яка, до речі, так і не пройшла до парламенту), з іншого - підіймає соціальні проблеми, зокрема необхідність стати новою людиною, відкритою до західних цінностей. Соціально спрямованою є пісня «Усталі», яка розкриває тему «старої» (тобто радянської) людини, яка має поступитися новій.

Тема гламуру та його роль в суспільстві розкривається у пісні «Гламур» з однойменного альбому (2007). Пісня «Хлопці олігархи» з альбому «Про любов?» (2007) у сатиричному ключі розкриває соціальні питання, дуже актуальні в нашій країні. Композиція «Кинули» з альбому «Моя еволюція» (2009) є своєрідною відповіддю на запити суспільства, поставлені у попередній пісні. Вона має соціально-патріотичне спрямування, де головною ідеєю є розчарування у своїй країні («Ми так хотіли, щоб був колись тут рай, але зрозуміли, що нас просто кинули! ... Як лохів розвели за спинами ... злили нас, мене з тобою разом в унітаз»). Продовження теми розчарування ми бачимо у пісні «Руїна» з альбому «Добряк» (2013), де ліричний герой протиставляє гордість німців, французів, американців за свої країни, тоді як «моя країна - суцільна руїна, і гордо ходить в кєпках і спортивних штанах».

У творчості «Скрябіна» соціальна тематика часто поєднана з патріотичною. Пісні «Герой» та «Моя дочка Україна» з альбому «Озимі люди» мають патріотичне спрямування, яке розкривається у різний спосіб. У пісні «Герой» домінує «чоловіче» начало, представлене в образі ідеального героя, який, на відміну від радянської традиції, не повинен померти заради України, а має бути живим («Герой, то не той хто летить до сонця, і, палячи крила, падає вниз. А той, хто вернеться до людей, щоб їм показати куди треба йти»). У композиції «Моя дочка Україна» образ України представлений дівчинкою-дитиною, яка має вирости і знайти свій шлях («Виростай з гніздечка свого, різні будуть дороги, ти свою шукай!»). Патріотична тема розкривається у пісні «Сам собі країна» з того ж альбому, де автор закликає любити свою країну, передусім у самому собі.

Особистісна лірика посідає важливе місце у творчості гурту. Тема кохання може розкриватися і в традиційному, і в іронічному ключі. У піснях «Мовчати» (виконується дуетом зі співачкою Іриною Білик) та «Спи собі сама» з альбом «Натура» (2003) тема кохання розкривається через показ взаємин між двома закоханими людьми. Але є у творчості «Скрябіна» й інші підходи до розкриття теми кохання. Текст пісні «Мумітроль» з альбому «Про любов» (2007) є одним з найбільш абсурдних, бо любов до коханої змальована не просто в іронічному ключі, а з елементами садизму («Якщо ти зрадиш, кохана, я виб'ю всі твої зуби, в коробочку їх поскладаю і буду над нею ридати»). Пісня «Говорили і курили» з альбому «Радіо Любов» (2012) також тему кохання розкриває не без іронії, яка підсилюється за допомогою іронічної інтерпретації урбаністичного коду. Пісня «Мам» з того ж альбому, де ліричний герой звертається до своєї матері, проникнута щирим почуттям любові та подяки за все. Філософська тематика є центральною у піснях «Люди як кораблі» та «Старі фотографії» з альбому «Танго» (2005), вже описані у роботі.

Імідж гурту «Скрябін» є класичним для рок-колективів. Майже у всіх відео присутні музиканти, які є учасниками гурту, які грають самих себе - рок-виконавців. Одяг їх також є класичним для рокерів - джинси, футболки або сорочки, довге волосся та темні окуляри. В ігрових кліпах музиканти можуть змінювати імідж відповідно до ролей, які вони виконують. Безумовно, центральною фігурою є соліст Андрій Кузьменко, який відрізняється від «класичного» рокера кучерявим волоссям, але саме це надає йому індивідуальності, шарму, а подекуди допомагає створити романтичний образ, особливо в піснях ліричної тематики.

У стилістичному відношенні пісні поп-рокового періоду гурту «Скрябін» відрізняються від їх ранньої творчості, де пріоритетним було електронне звучання як найбільш популярний на межі тисячоліть саунд. Після відходу від електроніки та стилю «Depeche Mode» музика колективу стала мелодично більш виразною, що є специфічною ознакою поп-року. У цілому колектив стилістично орієнтується на західні музичні зразки, і говорити про вплив українського мелосу можна лише опосередковано. Однак в ліричних піснях («Спи собі сама», «Мовчати», «Люди як кораблі» та ін.) вплив українського мелосу відчувається, хоча стильовою домінантою є все ж таки західна музика. Більшість композицій гурту є типовими для поп-року, де пріоритетними є інтонації, що прийшли із західної популярної музики. Національне в музиці гурту виражається передусім через мову пісень та звертанням до типових образів української культури, включаючи локальні (суржик) та субкультурні (ненормативна лексика).

Виділимо кілька пісень, які є значимими для української культури. Ми не розглядатимемо твори, що відносяться до раннього («електронного») періоду, такі як, наприклад, «Танець пінгвіна», що є популярними і виконуються іншими виконавцями.

Однією з вершин творчості гурту є філософська пісня «Люди як кораблі» з альбому «Танго» (2005). Її вже було охарактеризовано вище, тому ми не будемо на ній зупинятися, лише наголосимо, що серед українських пісень початку 2000-х рр. це один з найкращих творів. У 2016 р. її переспівав гурт «Антитіла», у цілому не змінивши головні акценти, але дещо загостривши її загальний пафос. Також значимою у творчості гурту є пісня з того ж альбому «Старі фотографії», яка також характеризувалася в роботі.

Пісня «Мам» належить до останнього періоду творчості колективу. Її текст пісні є зверненням до матері зі словами вибачення, що її дорослий син не завжди приділяє їй увагу. Кліп на пісню зроблено у стилі хоум-відео, в якому максимально передана атмосфера домашнього затишку, де підростають маленькі діти. У відео представлені всі музиканти гурту, а «домашність», «камерність» відео підкреслена їх грою на акустичних інструментах.

Відмітимо важливість соціальної тематики у творчості гурту «Скрябін», яка є більш конкретною і більш гострою, ніж у «Океану Ельзи». Це пов'язано і з різницею у соціальному походженні їх лідерів, і потенційній аудиторії, на яку спрямована їх творчість. Гострота текстів гурту «Скрябін» є вражаючою, вони описують стан речей, який є характерним для нашої країни. Але підкреслена протестність, характерна для раннього етапу рок- музики, яку мають його соціально-політичні пісні, направлена скоріше не на конструктив, а на деструктив, сьогодні не є актуальною, бо відображає лише частину дійсності, яка є більш багатогранною. Але ці тексти є прийнятними і зрозумілими більшості українського суспільства і відповідають його очікуванням, а Андрій Кузьменко у контексті своєї творчості сприймається як непримиримий борець з олігархами, які вкрали майбутнє країни. Однак тісна співпраця з політичними силами, як врешті-решт призвела до розчарування будь-якою владою, зменшує силу протестного потенціалу і соціальну значимість його пісень. Соціальна критика А. Кузьменка з часом переростає у критиканство, а важливі теми штучно звужуються. Це стає особливо очевидним у його творчості поза «Скрябіним», зокрема у його сольному проекті «/лий Яепер /еник», де співаком була використана ненормативна лексика, або ж в контексті запуску у 2014 р. власного інтернет-радіо, яке має нецензурну абревіатуру («S.R.A.K.A. - Своє Радіо Андрія КузьменкА»). Саме тому ми вважаємо, що найкращі пісні, які створені композитором, поетом і співаком Андрієм Кузьменком - це ліричні пісні та твори філософського змісту. Ми їх виділили як значимі для української культури, і через багато років, на нашу думку, вони не втратять своєї актуальності.

У 2000-х рр. з'являються нові музичні колективи, які працюють в актуальному напрямі рок-музики - поп-року. Серед них одним з найпопулярніших став гурт «СКАЙ» (перша назва - «С. К. А. Й.», яка була офіційною до 2016 р.) [156]. Його засновниками у 2001 р. стали тернополяни Олег Собчук та Олександр Грищук, які почали своє сходження на музичний олімп з рідного міста, поступово розширюючи свою аудиторію. Колектив брав участь у різних фестивалях, однак вийти на загальнонаціональний рівень їм вдалося завдяки участі у 2005 р. в програмі «Свіжа кров» на каналі М1 з піснею «Подаруй світло», після чого гурту було запропоновано контракт. Проте хітом, що приніс колективу загальноукраїнське визнання, стала композиція «Тебе це може вбити», яка стала своєрідною візитівкою гурту.

На сьогоднішній день гурт записав шість альбомів («Те, що треба» (2006), «Планета С. К. А. Й.» (2007), «!» (2010), «Край Неба» (2014), «Нове життя» (2016), «Рідкісні птахи» (2018), які демонструють різні грані творчості колективу. Автором більшості текстів є вокаліст «СКАЙ» Олег Собчук, а участь у створенні музичних композицій та аранжуванні беруть усі музиканти. Провідним стилем колективу є поп-рок, хоча деякі композиції можуть бути охарактеризовані як альтернативний рок та пост-панк. Музиканти гурту, як і більшість представників рок-музики, часто беруть участь у благодійних концертах і займають активну громадянську позицію.

У творчості гурту «СКАЙ» переважає особистісна лірика. Ліричну лінію розпочала балада «Тебе це може вбити», яка розповідала сучасну історію кохання, подану крізь призму сприйняття головного героя. Складні відносини з коханою розкриваються у пісні «Те, що треба», яка, як і попередня, входять до альбому «Те, що треба» (2005). Лірична композиція «Не йди» з того ж альбому, записана разом зі співачкою Гайтаною, розкриває взаємини з коханою людиною, яким важко бути один без одного. У пісні «Ну а я» з альбому «!» (2010) підкреслюються складні відносини між людьми, що мають різні інтереси, а тому їх кохання під загрозою. Однак різниця між людьми не може бути причиною того, щоб люди не могли кохати - це одна з тем пісні «Ідеальна» з альбому «Нове життя» (2016). Композиція «Я тебе люблю» з альбому «Рідкісні птахи» (2018) тему кохання розкриває у філософському контексті.

У колективу є й багато пісень соціально-громадської тематики. Вже говорилося про соціальну проблематику, а саме про поширення ВІЛ/СНІДу, в композиції «Best друг», де відеоряд доповнював текст пісні про дружбу сюжетом про ставлення до ВІЛ-позитивних людей. Але пісня, присвячені цій тематиці, не єдина у творчості гурту. Композиція «Як мене звати» за змістом є особистісною лірикою, що розкриває тему кохання двох людей, однак відеоряд має квазісюжетну лінію, де підіймається проблема кохання між людьми, що мають статус ВІЛ.

У творчості є й філософські пісні, серед яких виділимо композицію «Знак оклику» з альбому «!» (2010), де підкреслюється індивідуальність кожної людини, пісню «Не війни, а миру» з альбому «Нове життя» (2016), де філософськи осмислюється тема війни.

Цікавими є трансформації іміджу гурту. Зазвичай подібні зміни пов'язані з тим, що артисти протягом доволі довгого творчого життя дорослішають і змінюються, і, відповідно, трансформується імідж гурту. Але, як ми бачили, більш ніж двадцятирічний творчий шлях гуртів «Океан Ельзи» і «Скрябін» не став причиною суттєвої трансформації іміджу музикантів. Натомість гурт «СКАЙ», зокрема його соліст, кілька разів змінював свій артистичний образ. На початку творчості соліст Олег Собчук у кліпах, більшість з яких мали ліричну спрямованість і розповідали про кохання, постає в образі романтичного юнака. У низці відео, зокрема у кліпі на пісню «Ну а я», яка стилістично відрізняється від більшості доробку гурту своїм «жорстким» звучанням і дещо випадає зі стилю поп-рок, музикант вже має імідж «класичного» рокера. У відеороботах останніх років романтичний хлопець перетворюється на мужнього чоловіка, і ця третя трансформація іміджу є актуальною до сьогодні. Хоча фронтмен гурту «СКАЙ» є центральною фігурою у кліпах, практично у всіх відео гурту беруть участь й музиканти-інструменталісти, демонструючи єдність колективу.

Музична складова творчості гурту має подвійну ґенезу - з одного боку вона орієнтується на традиції світового року та його інтонаційний фонд, з іншого - спирається на національну музичну мову. Остання представлена не конкретними пісенно- романсовими інтонаціями, хоча останні також можна знайти в мелодиці пісень, а в пріоритетності ліричного струменя у творчості гурту. Більшість творів є повільними композиціями, які є або класичними рок-баладами, або сучасними солоспівами, особливо в тих випадках, коли в аранжуванні превалює акустика. Зауважимо, що музика гурту «СКЛИ» є найліричнішою з усіх поп-рок гуртів України.

Варто звернути увагу на одну з останніх їхніх пісень - «Відчуваєш». У цьому творі музиканти чи не вперше у своїй творчості звернулися до народнопісенних витоків. Ми зазначали, що звертання до цього шару української музики є нетиповим для поп-рок гуртів, бо більше притаманно фолк-року або етно-року. Однак в цій пісні ми чуємо інтонації української ліричної пісні, які дещо видозмінені завдяки синкопованому ритму, характерному для популярної музики, що має неєвропейську ґенезу. Ця ритміка приховує цілком однозначні за ґенезою музичні інтонації пісні, проте не нівелює їх. У процесі розвитку пісня набуває драматизму, який досягається за допомогою типових для голлі- вудських саундтреків прийомів динамізації композиції та драматизації, тим самим органічно поєднуючи національну музичну традицію з надбаннями світової музики.

Серед найбільш значимих для української популярної культури назвемо неодноразово згадувані пісні «Тебе це може вбити» та «Best друг». Оскільки ці композиції і відео на них були детально описані у відповідних розділах роботи, тому зосередимося на інших роботах, які, на нашу думку, також є внеском у розвиток національної культури. Серед пісень виділимо дует «Не йди», записаний гуртом «СКЛИ» разом зі співачкою Гайтаною. Нагадаємо, що на початку своєї кар'єри виконавиця мала переважно російськомовний репертуар, і співпраця з українськими рок-гуртами, у тому числі з гуртом «СКЛИ», що у 2000-і рр. були носіями української культури на противагу майже повністю російськомовним поп-виконавцям, ця співпраця стала знаковою і для самої співачки, і для розвитку національно орієнтованої популярної музичної культури.

Композиція «Я тебе люблю», що увійшла в альбом «Рідкісні птахи» (2018), та її англомовна версія «All My Love For You» була висунута на відбірковий тур на Євробачення від України у 2017 р. Музиканти працювали над композицією майже рік, записавши українську версію в Україні, а англомовну - в Америці. У записі пісні, окрім музикантів гурту, брав участь симфонічний оркестр, що також є трендом у сучасній рок-музиці. Попри те, що пісня не потрапила у фінал національного відбору, вона стала значною подією у творчому житті гурту «СКАЙ» завдяки поглибленій співпраці українських та зарубіжних музикантів, що у подальшому може відкрити нові можливості щодо залучення українських виконавців популярної музики у світовий музичний процес.

Не можна не відмітити і пісню «Відчуваєш» з того ж альбому. Як вже зазначалося, у стильовому відношенні ця композиція виділяється від класичного поп-року і творчості самого гурту завдяки безпосередньому відтворенню інтонацій, що апелюють до української національної музичної мови. Але цікавим є і текст пісні, який використовує епітети, метафори, порівняння, характерні для народнопісенної поезії («Сонечко ясне сідає», «Ой, текла вода»). У відео акцент зроблено на ностальгічному коді: події розгортаються в Америці та Україні, де українські пейзажі постають як спогади про минуле, а текст і музика лише його посилюють.

Зазначимо, що творчість гурту «СКАЙ» є знаковою для української культури і тим, що у 2000-ті рр. культивувала україномовний репертуар, і тим, що завдяки ліричному струменю, який є центральним у творчості колективу, створила сучасний український варіант солоспіву, який є співзвучний українській ментальності. Соціальна тематика є на периферії творчості колективу, однак «роковість» у творчому доробку гурту виявляється через лірико-філософське осмислення буттєвості у композиціях, що репрезентують особистісну лірику.

Гурт «Мотор'ролла» [107] засновано у Хмельницькому 1994 р. За 25 років існування колективу його склад зазнавав змін, і найбільш серйозні відбулися у період з 2000 по 2003 р., коли з гурту пішов один з його засновників - вокаліст Олександр Буд- нецький, а його місто зайняв Сергій Присяжний, який до того був у ньому гітаристом та бек-вокалістом.

За час свого існування гурт «Мотор'ролла» випустив п'ять альбомів («Забави патріотів» (1996), «Тиск» (1999), «...шо кому не ясно?» (2005), «Кольорові сни» (2008), «Два кроки до весни»

(2015)). Після цього колектив випустив сингли «LOVE» (2016), «Лінія» (2017), «Надихай» (2018), але вони ще не увійшли до жодного альбому. Оновлений склад гурту набув всеукраїнської популярності піснями, що увійшли до третього альбому «^шо кому не ясно?» (2005), який можна визначити як поп-роковий.

Тексти й музику пісень «Мотор'ролли» створюють усі учасники колективу, серед яких і лідер гурту Сергій Присяжний; низку пісень було написано на вірші Тамари Приймак. Саме її тексти філософського спрямування стали однією з «родзинок» творчості гурту. Колектив співпрацює з іншими виконавцями, зокрема з лідерами ВВ, «Тартака» та «Mad Heads», співачками Валентиною Степовою, Ерікою та ін. Окрім поп-року, музиканти звертаються до інших рокових стилів - альтернативного року, гранджу, ню-металу.

У творчості гурту «Мотор'ролла» значне місце посідають пісні особистісного змісту. Серед них найпопулярнішою є композиція «8-й колір» з альбому «...шо кому не ясно?» (2005), яка інтерпретує тему кохання в романтичній парадигмі «кохання- смерть». Пісня «Не дзвонила, не заходила» з того самого альбому подає зовсім інший ракурс цієї теми, розкриваючи її в іронічному ключі. Композиція «Давай я навчу тебе поганому» з альбому «Кольорові сни» (2008), попри свою провокативну назву, розкриває тему кохання у драматичному ключі, коли кохані не можуть бути разом. Її ж, але вже підкреслено трагічно, підіймає пісня «Лінія» (2017). Тема кохання, осмислена в філософському ключі, є центральною в одній з останніх пісень гурту «Надихай» (2018).

Твори соціальної спрямованості також є у репертуарі колективу. Вже говорилося про пісню «Аеліта» з альбому «Кольорові сни» (2008), у тексті якої центральною є тема кохання, однак у відео режисер, відштовхнувшись від одного рядку тексту, сконцентрувався на соціально значимій темі вживання наркотиків. Однак у творчому доробку гурту «Мотор'ролла» більшість пісень соціальної спрямованості розкривають її в іронічному ключі. Назва альбому «...шо кому не ясно?» (2005), яка також є іронічною, взята музикантами з рядку пісні «Настояшчий мушчина (сварщік)», де образ зварювальника змальовано іронічно-сатирично. У пісні «А я собі гуля» з того самого альбому, записаною разом з Олегом Скрипкою з гурту «ВВ», сатирично пародіюється боягузтво як риса головного героя пісні. У пісні «Зима хвора», яку виконано разом з солістом гурту «Тартак» Олександром По- ложинським, у сатиричному ключі змальовується святкування улюблених в народі зимових свят.

У репертуарі колективу є й твори філософського змісту. У творі «Я не бачу кольорових снів» з альбому «Кольорові сни» (2008) автор розмірковує про сучасний світ з його поверховістю сприйняття, прагнучи справжніх почуттів та справжнього життя. Філософський відтінок мають пісні «Струм» та «Моя вода» з того ж альбому, де ліричний герой знаходиться у пошуках сенсу власного буття.

Імідж колективу від середини 2000-х рр. зазнає трансформацій, зокрема музиканти дещо відходять від іміджу класичних рокерів, одягаючись у деяких кліпах («8-й колір») класичні костюми. Проте це не стало основою оновленого іміджу колективу, музиканти якого у цілому зберегли одяг, зачіски та аксесуари, характерні для іміджу класичного рок-колективу.

Певної еволюції зазнав і музичний стиль гурту. Оновлення стилю та його орієнтація на поп-рок відбулася у 2000-х рр., однак оригінальний музичний стиль колектив знайшов не відразу. Альбом «^шо кому не ясно?», де багато пісень іронічно- сатиричного змісту, у стильовому відношенні не вповні вкладається у класичний формат поп-року. У піснях сатиричного спрямування, виконаних разом з виконавцями, які представляють інші напрями року, відчутні впливи народнопісенних витоків, а також сучасної міської пісні. Однак у ліричних баладах, про що вже писалося раніше, музика гурту цілком відповідає естетиці поп-року з пріоритетністю мелодичної лінії і відповідним типом драматургії. Зазначимо, що багато пісень гурту «Мотор'ролла» відтворюють апробований у цьому стилі драматургічну модель музичної композиції. Як провідний стиль гурту поп-рок закріплюється в альбомі «Кольорові сни» (2008), який можна вважати зразковим, бо в ньому музичний стиль вже є повністю сформованим. У творчості 2010-х рр. поп-роковий стиль з його інтонаційною спрямованістю на західні зразки залишається для гурту актуальним, тим самими показуючи, що його потенціал ще не вичерпано.

В українському культурному просторі гурт «Мотор'ролла» асоціюється зі своїми двома хітами «8-й колір» та «Не дзвонила». Однак ми не будемо на них зупинятися, бо їх зміст, музична драматургія та відеоряд вже були детально проаналізовані у роботі у відповідних розділах. Тому зупинимося на інших роботах, які, на нашу думку, теж є репрезентативними для української популярної музичної культури.

Пісня «Моя вода» з альбому «Кольорові сни» є однією з класичних поп-рокових композицій гурту, що набула значної популярності. Пісня має філософський зміст, де вода, що є символом життя, стає дороговказом для ліричного героя. Уже зазначалося про використання в цьому творі драматургічної моделі, яка спрямована на слухача й дає найбільш потужний емоційний ефект. Заслуговує на увагу й відео, побудоване на антитезі «во- да-вогонь», де для учасників гурту, що перебувають у полум'ї пожежі, вода стає символом життя.

Пісня «Лінія» (2017), яка ще не увійшла до альбому, розкриває тему трагічного кохання. У творі яскраво виражений поп- роковий стиль, характерний для інших пісень гурту. Текст пісні повний метафор та недомовленостей, що також є специфічною рисою творчості гурту. Відмітимо аскетичність відео, яке концентрує увагу на божевіллі ліричного героя, який не може бути разом з коханою. Деталі, що підкреслюються у відео (долоні, кров), містить текст пісні, і вони доповнюють загальний гнітючий стан героя, його безвихідь.

Композиція «Надихай» (2018) є однією з найновіших творів гурту «Мотор'ролла», який сьогодні працює не так активно, як раніше. Цей трек, на який ще не знято відео, музиканти планують включити в новий альбом. З точки зору тематики та музичного стилю ця композиція, на нашу думку, не є відкриттям нового етапу творчості, хоча певні відмінності у її звучанні відчуваються, а продовжує і розвиває стиль колективу, сформований у 2000-і рр. Пісня філософського змісту, текст і мелодію якої написала Тамари Приймак, є зразком зрілої творчості колективу, де органічно поєднана смислова змістовність та простота для сприйняття, передусім завдяки надзвичайно пластичній та виразній мелодиці, типовій для поп-рок-композицій.

Таким чином, творчість гурту «Мотор'ролла» є значимою для сучасної української популярної музичної культури. Її націє- творчий потенціал полягає в культивуванні української мови, у тому числі несприятливі для україномовної популярної музики 2000-і рр. Під час пошуків власного стилю колектив більше спирався на національну музичну мову у її народнопісенному варіанті або у міському фольклорі, однак зрілий стиль гурту більше орієнтований на музичну лексику, характерну для традиційного року. Як класики поп-року, що сьогодні не змінили стильові орієнтири, гурт «Мотор'ролла» у своїй творчості підкреслює актуальність цього стилю у його класичному вигляді для сучасної української популярної культури.

Представників українського поп-року можна умовно поділити на два покоління. Серед гуртів, що розглядаються у роботі, до старшого відносяться «Океан Ельзи», «Скрябін», «Мотор'ролла», «СКАЙ», які свою творчість розпочали у 1990-х рр. («Скрябін» у 1989 р., «СКАЙ» у 2001 р.). Вони були першоп- рохідцями у формуванні стилю поп-рок у 2000-х рр. в українській музиці, сформувавши його естетику, стильові засади, тематичні орієнтири. Серед них були і колективи, що відразу почати працювати у цьому стилі («Океан Ельзи», «СКАЙ»), і такі, що змінили стиль своєї музики («Скрябін», «Мотор'ролла»). У 2000-і рр. з'являється друга генерація музикантів, що працюють у стилі поп- рок («Антитіла», «Lama», «О.Тогуаїй»). Вони починають свою діяльність у 2000-х рр., але їх доробок відноситься вже скоріше до 2010-х рр., коли поп-рок зазнає певних трансформацій, пов'язаний з тим, що нове покоління вже має інші орієнтири та смаки.

До нової генерації представників українського поп-року відноситься київський гурт «Антитіла» [6]. Офіційною датою його народження є 2008-й, хоча його соліст Тарас Тополя вперше виступив з піснею «Антитіла» (яка згодом стала назвою гурту) в одному з київських клубів 2004 р. За 10 років творчої діяльності колектив випустив шість альбомів: «Будувуду» (2008), «Вибирай» (2011), «Над полюсами» (2013), «Все красиво» (2015), «Сонце» (2016), «Hello» (2019).

Більшість творів гурту «Антитіла» є україномовними, але у доробку гурті є кілька пісень англійською та російською, що було пов'язано із співпрацею у різні періоди творчості з представниками шоу-бізнесу інших країн. Музику й більшість текстів пісень написано солістом Тарасом Тополею. У стильовому відношенні музичний доробок гурту «Антитіла» не є однорідним, бо, окрім поп-року, музиканти звертаються і до інших стилів - рок-н-ролу, альтернативному року, інді-року. Проте поп-рок є головним стильовим напрямом у творчості колективу.

Тематика пісень гурту «Антитіла» є типовою для поп- рокових колективів, серед яких вагоме місце посідає особистісна лірика. Центральною у першому альбомі «Будувуду» (2008) стала тема кохання. Якщо однойменна пісня її розкриває в іронічному ключі, то інші композиції оповідають про щасливі миті кохання («В твоїх очах», «Тепло твого тіла») або ж про неможливість закоханих бути разом («Я не забуду першу ніч»). Пісня «Рожеві діви» з альбому «Вибирай» (2011) підіймає тему лесбійського кохання, що є доволі нетиповим для української популярної музики. Тема кохання в урбаністичному ракурсі розкривається у пісні «Танцюй» з альбому «Сонце» (2016).

Пісні соціальної проблематики містяться в альбомі «Вибирай» (2011). Окрім згадуваної композиції «Рожеві діви», яка тему кохання розглядає у соціальному плані, найбільшої популярності набули композиції «Вибирай», де показано згубний вплив телебачення на свідомість людини, і пісня «Невидимка», яка підіймає проблематику абортів. Композиція «Generation F» з альбому «Над полюсами» (2013) розкриває тему існування людей у комп'ютерну добу, пісні «Ім'я не моє» з альбому «Над полюсами» та «Дунай» з альбому «Сонце» (2016) - тему кохання у цифрову добу. Урбаністична тематика є провідною у пісні «Метро» з альбому «Над полюсами» та «Фари» з альбому «Сонце». У пісні «У книжках» з альбому «Все красиво» (2015) підіймається тема втрати рідних на війні.

Твори філософського змісту також є в репертуарі гурту. Пісня «Над полюсами» з однойменного альбому (2013), композиція «Там, де ми є» з альбому «Hello» (2019), розкривають питання буття людини, її місця в навколишньому світі. Пісня «Дій!» з альбому «Все красиво» (2015) вже не містить рефлексій людини над сенсом буття, а спонукає її самому вирішувати свою долю. Композиція «Stand up!» з альбому «Hello» (2019) розглядає категорію любові з філософських позицій. Пісня «Hello» з однойменного альбому є поглядом на життя оптимістичною людиною, якій «у скроні віє подих нової весни».

Імідж гурту «Антитіла» є показовим у контексті нових тенденцій в рок-музиці. На відміну від традиційних рокерів, що мали імідж ковбоя або хіпі, учасники гурту «Антитіла» змінюють свій імідж, з'являючись на сцені в костюмах, хоч і не завжди класичних. Про імідж рокерів у костюмах з краватками та піджаками ми згадували в контексті як українських виконавців, так і представників раннього зарубіжного року. Для гурту «Антитіла» костюми стали основним сценічним одягом, і цей імідж для української музики був новим, що додало гурту «Антитіла» впіз- наваності. Ще треба підкреслити одну артистичну складову гурту, а саме її молодіжний імідж. Вік учасників не нівелюється, а спеціально підкреслюється, передусім за допомогою різних зовнішніх атрибутів. Популярність гурт отримав не лише завдяки музиці, а й іміджу юнаків-рокерів у костюмах, який ще не використовувався на українській сцені.

Музичний стиль гурту «Антитіла» 2000-х рр. орієнтуються на європейський поп-рок, причому на його т. зв. «молодіжний» різновид. У творчості цього колективу вплив української музичної традиції, на відміну від аналізованих вище гуртів, є найменшим. Національний первень виявляється передусім через використання української мови, у музичному відношенні музика колективу ближче до модних тенденцій світового року. Окремо хотілося б виділити стильові зміни, пов'язані зі співпрацею з російською шоу-індустрією на початку 2010-х рр. Гурт «Антитіла» тоді серйозно планував виходити на російський ринок, випустивши кілька пісень російською мовою, і ця співпраця не могла не вплинути на музичний стиль колективу. Тоді музиканти гурту частково змінили музичні орієнтири, і у низці пісень відчувається вплив російського року. Якщо охарактеризувати цей аспект більш детально у музичному відношенні, то можна зазначити, що пісні гурту під впливом російської шоу-індустрії стають більш «надривними», в них переважають гіпертрофовані емоції, чого майже немає в українській рок-музиці (це дуже відчувається в російськомовній пісні «Тебе, моя невеста» з альбому «Над полюсами» (2013)). Стиль російської популярної музики відчутний, попри український текст, і в пісні «Одинак» з альбому «Сонце» (2016). У цілому ж музика гурту з усіх українських поп-рокових музикантів є найбільш шоу-бізнесовою, комерційною, і тому, можливо, цей колектив на сьогоднішній день є одним з найуспішніших на українській сцені, він постійно бере участь у різних комерційних шоу.

Серед знакових композицій назвемо першу пісню «Будуву- ду» з однойменного альбому, яка вже згадувалася в роботі. Саме в ній музиканти вперше продемонстрували новий для української сцени імідж. Знаковою є й соціально орієнтована пісня «Невидимка» з альбому «Вибирай» (2011). Цікаво, що музиканти зробили російську версію пісні, і тому кліп на цю композицію має дві аудіоверсії - українську і російську. Щодо співпраці з російським шоу-бізнесом хотілося б відмітити, що гурт «Антитіла» став набирати популярності в Росії, яка тоді не змогла перевищити популярності гурту «Океан Ельзи» , однак подальшому могла б суттєво збільшитися. В історії української рок-музики це сталося уперше, бо аналогічна спроба гурту «Скрябін» на початку 2000-х рр. вийти на ринок Росії та СНД була невдалою.

Серед пісень гурту виділимо композицію «Танцюй» з альбому «Сонце» (2016). Ця пісня про кохання, як і багато сучасних композицій, має яскраво виражений урбаністичний культурний код, і цей код має локальну прив'язку до Києва. Це підкреслено і у відеоряді, де квазісюжетна лінія йде на тлі київського міського простору. У тексті твору київської топоніміки немає, але у композицію включено фрагмент знаменитої пісні І. Шамо на вірші Д. Луценка «Як тебе не любити, Києве мій» (фраза «Спить нато- млене місто мирним, лагідним сном»), яка органічно включається до музики композиції «Танцюй». Таким чином, у цій пісні взаємопроникають урбаністичний та національний (у локальному вираженні) культурні коди.

Наостанок хотілося б сказати і про міжнародну співпрацю гурту. Музикантів було запрошено до участі у проекті з всесвітньовідомим англійський колективом «Clean Bandit», володарем Греммі, який передбачав переспів його пісні «Symphony» українською мовою. Музиканти гурту «Антитіла» на музику відомого хіта створили новий текст (композиція «Символи»). Співпрацею з українським гуртом англійські артисти залишилися задоволені, і цей проект може стати сходинкою в подальшій роботі українських музикантів з представниками західної музичної індустрії.

Отже, гурт «Антитіла» як представник нової генерації поп- року є найбільш космополітичним, урбанізованим і глобалізова- ним проектом. Про це свідчить і тематика пісень, і музична мова, і плідна співпраця із зарубіжними колегами. Однак у творчості гурту, попри інтернаціональну спрямованість, збережено зв'язки з українською традицією - і локальною, і загальнонаціональною.

Львівський гурт «Lama» [201] створений Наталею Дзеньків 2005 р., яка стала його солісткою і є незмінною учасницею. За час свого існування колектив випустив три альбоми «Мені так треба» (2006), «Світло і тінь» (2008), «Назавжди» (2013). Пісні, які записані пізніше, повинні увійти в наступні збірки колективу.

Назву гурту, її міфологічні прототипи вже було проаналізовано у відповідних розділах роботи. Також було детально описано становлення іміджу колективу, де національний культурний код поєднувався з урбаністичним та екзотичним. Імідж гурту в останні роки був практично незмінним, однак в останній роботі - відеокліпі «Дим» - співачка змінила колір волосся, з чорнявки ставши білявкою. Для гурту, в якому імідж є незмінним тривалий час, такі трансформації є суттєвими. Втім, для співачки Н. Дзеньків, за її словами, цей імідж був обраний для створення сценічного образу в конкретній пісні.

Стиль гурту «Lama» протягом свого існування залишався практично незмінним: основним стильовим вектором є поп-рок, який у різних композиціях міг поєднуватися з електронною музикою або психоделікою. В останні роки музиканти прагнуть його видозмінити, додавши трохи рок-н-рольного звучання.

Центральною у творчості гурту «Lama» є тема кохання. Варіації на тему нерозділеного кохання, світ особистих почуттів та переживань є у центрі творчості колективу. Сучасний вимір пісням гурту додає урбаністичний код, присутній у відео, а також саунд, який спирається на традиції світової популярної музики без прив'язки до національної музичної традиції. Для творчості гурту «Lama» характерна космополітичність, яка підкреслюється у тому числі за допомогою використання символів давньошу- мерської міфології.

Оскільки багато відеоробіт уже було детально проаналізовано в інших розділах роботи, тому тут лише зробимо висновки щодо творчості гурту. В українській рок-музиці гурт «Lama» посідає особливе місце, оскільки він є поп-рок-гуртом, де солісткою є жінка. Нині рок-колективи із солісткою-фронтвумен, що вже давно популярні на Заході, стають поширеними і в українському просторі (згадаймо популярний нині гурт «The Hardkiss», створений у 2011 р., обличчям якого є Юлія Саніна). Однак 2005 р., коли було засновано гурт «Lama», це ще не було трендом, хоча в Україні вже існували рок-колективи із жіночим вокалом («Крихітка Цахес» (1997-2007) та «Крихітка» (з 2007 р.), солістка Олександра Кольцова, «Таліта Кум» (2001-2009), солістка Юлія Міщенко). Національна складова представлена через використання української мови, елементи національної музичної мови з'являються лише у спільних проектах (кліп «Мій милий» за участі Т. Матвієнко). Особистісна лірика, яка є центральною у творчості колективу, подана крізь призму урбаністичного коду, що доповнюється екзотичним іміджем його лідерки.

Гурт «O.Torvald», нагадаємо, засновано 2005 р. у Полтаві, згодом музиканти переїжджають до Києва. Колектив стає відомим 2011 р., та справжня популярність прийшла до гурту після відбору й участі в Євробаченні, що проходило 2017 р. у Києві. Попри невисоке місце в загальній таблиці, участь у міжнародному музичному форумі сприяла популярності колективу. У творчому доробку гурту 5 альбомів: «O.Torvald» (2008), «В тобі» (2011), «Примат» (2012), «Ти Є» (2014), «#нашілюдивсюди» (2016). Провідним стилем гурту є поп-рок, але музиканти його сполучають з альтернативою, гранджем, панком і ню-металом. Більшість пісень музиканти виконують українською мовою, але в репертуарі є й кілька пісень російською та англійською.