Інтеграція танцю та образотворчого мистецтва в арт-терапії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інтеграція танцю та образотворчого мистецтва в арт-терапії

Романич Мар'ян Васильович здобувач ОС Магістр, спеціальності 023Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація, Рівненський державний гуманітарний університет

Власюк Олена Петрівна кандидат педагогічних наук, доцент кафедри образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, Рівненський державний гуманітарний університет

Демчук Олена Олександрівна кандидат психологічних наук, професор кафедри загальної психології та психодіагностики, Рівненський державний гуманітарний університет

Анотація

У даній статті обгрунтовується вплив танцю та образотворчого мистецтва на ментальне здоров'я людини з психофізіологічного та психологічного поглядів. Висвітлюються результати досліджень, які підтверджують позитивний вплив інтеграції цих двох мистецтв на вироблення ендорфінів, зниження рівня стресу, покращення настрою та самопочуття. Також розглядаються психологічні переваги, такі як зменшення симптомів депресії та тривоги, підвищення самоповаги та розвиток емоційної стабільності. Танець дозволяє виражати емоції через рухи тіла, в той час як образотворче мистецтво може допомагати візуалізувати та конкретизувати внутрішні переживання. Інтеграція цих двох елементів може підсилити ефективність арт-терапії у роботі з різними аспектами ментального здоров'я. Стаття також акцентує увагу на використанні інтеграції танцю та образотворчого мистецтва як ефективного інструмента в арт-терапії для вираження та розуміння власних емоцій, покращення психічного здоров'я та підвищення емоційної стійкості. Дослідження інтеграції танцю та образотворчого мистецтва зумовлює вагомий внесок у розуміння того, як арт- терапія застосована в різних контекстах, включаючи роботу зі стресом, тривожністю, депресією та іншими психічними розладами.

Інтеграція мистецтв в арт-терапію відіграє важливу роль у підтримці психічного здоров'я та розвитку особистості. Цей підхід не лише дозволяє використовувати творчість як засіб фізичної активності, але й створює платформу для вираження почуттів, розкриття внутрішнього світу та підтримки психічного благополуччя. Мистецтво слугує інструментом самовираження та комунікації, особливо для тих, хто має обмеження у словесному вираженні своїх емоцій. У зв'язку з цим арт-терапія визнається важливим елементом програм, спрямованих на підтримку ментального здоров'я, а також реалізацію арт-терапевтичних підходів в різних сферах, включаючи освіту та реабілітацію.

Ключові слова: танець, образотворче мистецтво, арт-терапія, ментальне здоров'я, психічне здоров'я, фізичне здоров'я, стрес, депресія, тривога, самопочуття, емоційний вираз, рух, самоповага, емоційна стійкість.

Romanych Maryan Vasyliovych Department of fine, decorative and applied arts, Rivne State University of Humanities

Vlasiuk Olena Petrivna Phd, docent, Department of fine, decorative and applied arts, Rivne State University of Humanities

Demchuk Olena Oleksandrivna Phd, profesor, Department of fine, decorative and applied arts, Rivne State University of Humanities

INTEGRATION OF DANCE AND FINE ART IN ART THERAPY

Abstract. This article has justified the impact of dance and visual arts on mental health from a psychophysiological and psychological perspective. It highlights the results of studies that confirm the positive impact of integrating these two arts on endorphin production, stress reduction, mood and well-being. Psychological benefits, such as reduced symptoms of depression and anxiety, increased self-esteem, and the development of emotional stability, are also discussed. Dance allows for the expression of emotions through body movements, while visual arts can help visualise and concretise inner experiences. The integration of these two elements can enhance the effectiveness of art therapy in dealing with various aspects of mental health. The article ahas focused on the use of the integration of dance and visual arts as an effective tool in art therapy to express and understand one's own emotions, improve mental health and increase emotional resilience. The study of the integration of dance and visual arts can make a significant contribution to understanding how art therapy can be applied in different contexts, including work with stress, anxiety, depression and other mental disorders. танець образотворче мистецтво арт терапія

The integration of the arts into art therapy plays an important role in supporting mental health and personal development. This approach not only allows creativity to be used as a means of physical activity, but also provides a platform for expressing feelings, discovering inner world, and supporting mental well-being. Art serves as a tool for self-expression and communication, especially for those who have limitations in verbally expressing their emotions.

In this regard, art therapy is recognized as an important element of programs aimed at supporting mental health, as well as the implementation of art therapy approaches in various fields, including education and rehabilitation.

Keywords: dance, visual arts, art therapy, mental health, mental health, physical health, stress, depression, anxiety, well-being, emotional expression, movement, self-esteem, emotional resilience.

Постановка проблеми

Арт-терапія, у всій своїй різноманітності форм і виявів, є неоціненним інструментом для зміцнення психічного здоров'я та покращення якості життя. Цей підхід об'єднує в собі використання мистецтва та творчості для розв'язання психологічних проблем, сприяючи емоційному відновленню та самовираженню.

Тому вкрай важливо, що арт-терапія - це засіб вільного самовираження і самопізнання. Художня творчість допомагає зрозуміти й оцінити свої почуття, спогади, образи майбутнього, знайти час для відновлення життєвих сил і спосіб спілкування із собою. Спираючись на трансцендентні властивості символів і власний творчий потенціал, людина здатна досягти самозцілення. Символічні образи являють собою способи вирішення внутрішньо психічних конфліктів. Арт-терапевтична робота, надаючи можливість вираження думок, почуттів, емоцій, потреб, станів, як і будь-яка творчість, дає високий позитивний емоційний заряд, формує активну життєву позицію, впевненість у своїх силах, автономність і особисті межі.

У цьому контексті образотворче та хореографічне мистецтво виявляється невід'ємною складовою арт-терапії, яка відіграє ключову роль у підтримці психічного здоров'я та самопочуття. Мистецтво - це мова, яка дозволяє виразити почуття, сприйняття та індивідуальність через ритм, художній образ, композицію, колір, рух тощо. Його потужна енергетика та здатність до самовираження роблять його ефективним засобом арт-терапії.

Танцювальні рухи стають мовою, через яку людина може висловити свої почуття, емоції та переживання. Це не лише спосіб фізичної активності, а й спосіб самовираження, який допомагає звільняти емоційний напругу та сприяє глибокому зануренню в себе. Об'єднання танцю та образотворчого мистецтва в арт-терапії може допомогти розвивати креативність та сприяти самовираженню. Це особливо важливо для людей, які мають труднощі в словесному вираженні своїх почуттів.

Інтеграція танцю та образотворчого мистецтва, у контексті арт-терапії, стає магнітом для самовираження, дозволяючи людині зануритися у власний світ емоцій і почуттів. Цей потужний емоційний вплив та здатність допомагати людям виражати та розуміти свої внутрішні переживання роблять його неоціненим інструментом у здобутті психічного благополуччя.

Відповідно, інтеграція мистецтв в арт-терапії стає не лише засобом фізичної активності, але й платформою для виразу почуттів, розкриття та розвитку особистості. Її потенціал у підтримці психічного здоров'я стає неоціненним, роблячи його важливим елементом програм, спрямованих на підтримку психічного благополуччя та реалізацію арт-терапевтичних підходів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Більшість науковців (В. Іванова, О. Сорока, А. Старк, І. П'ятницька-Позднякова, К. Хендрикс) досліджують різні методи і техніки інтеграції танцю та образотворчого мистецтва в арт-терапії, які включають в себе використання руху, танцю, живопису, малювання та інших форм виразу. Деякі дослідження фокусуються на ефективності інтеграції танцю та мистецтва для різних вікових груп, таких як діти, підлітки, дорослі або люди з конкретними психічними розладами (Татаріна О., Курганська Т.). Дані дослідження визначють зміни в самовираженні, зниження стресу, покращення настрою та інші аспекти психічного благополуччя. Багато вчених та психологів ведуть свої дослідження в галузі психології мистецтва, вивчаючи вплив мистецтва на емоції, креативність та психічне здоров'я. Так, німецько-американський психолог і філософ мистецтва, Рудольф Арнгаймер, відомий своїми працями в галузі психології мистецтва, включаючи книгу "Мистецтво і відбиття світу" ("Art and Visual Perception"). Еллен Дісаней-Кіндлі вивчає взаємозв'язок між мистецтвом, розвитком та еволюцією, є авторкою праці "Мистецтво та Інтимна Еволюція" ("Art and Intimacy: How the Arts Began"). Австрійський психоаналітик, Ернест Кріс, вніс важливий внесок у розуміння творчості та взаємодії між психоаналізом і мистецтвом.

В Україні проблемами арт-терапії займалися багато вчених-теоретиків і практиків: А. Бреусенко, О. Вознесенська, Н. Волкова, В. Газолишин, Н. Єщенко, О. Любалець, А. Старовойтов. У роботах О. Копитіна, Л. Лєбєдєвої, О. Медведєвої та О. Вознесенської розглядаються особливості становлення та розвитку арт- терапії. І. П'ятницька-Позднякова, О. Сорока, М. Кисельова, Н. Клименюк розглядали терапевтичні можливості мистецтва в соціальній сфері.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми

Проблема інтеграції танцю та образотворчого мистецтва в арт-терапії залишається предметом активного дослідження. Обрана проблематика актуалізується ще й з огляду на відсутність спеціальних праць на дану тему, тому деякі аспекти ще залишаються невирішеними. Актуальність цього мистецтва продовжує зростати, і воно залишається важливою частиною світової культури.

Відсутність стандартів та єдиної методології для інтеграції танцю та образотворчого мистецтва в арт-терапії може ускладнювати порівняння досліджень та практик. Невирішеною залишається питання про ефективність і тривалість впливу інтеграції танцю та образотворчого мистецтва на психічне здоров'я. Дослідження в цих напрямках може сприяти подальшому розвитку арт-терапії і забезпечити існування більшь обґрунтованих практик для використання танцю та образотворчого мистецтва у процесах відновлення фізичного, ментальног та емоційного здоров'я.

Відтак в Україні на заняттях з арт-терапії спостерігається тенденція використання не одного виду мистецтва, а кількох одночасно (музика та образотворче мистецтво, танець та сценічне мистецтво, література тв спів тощо), що стимулювало розвиток мультимодальних підходів. Тому арт- терапія працює з цих позицій і використовує різні види творчої діяльності клієнтів, щоб допомогти їм вирішити проблеми. Під поняттям мистецтво тут розуміється будь-яка творча діяльність людини: танець, музика, живопис, скульптура, або їх інтеграція, поєднання.

Метою статті є ретельне вивчення та розкриття ролі танцю та образотворчого мистецтва у контексті арт-терапії. Це включає аналіз впливу інтеграції мистецтв на психічне здоров'я та емоційний стан людини, розширення та вдосконалення методів арт-терапії, щоб надати більше інструментів для самовираження, зміцнення емоційного стану та сприяння психічному відновленню. Дослідження спрямоване на глибоке розуміння того, як інтеграція мистецтв може сприяти психічному благополуччю людини в контексті арт-терапії.

Виклад основного матеріалу

Останніми роками в практиці все частіше застосовуються інноваційні методи медичної допомоги, такі як терапія експресивним мистецтвом. За міжнародною класифікацією (European Federation for Art Therapy Education, 1999, 2002, 2005) існує такі чотири форми: арт-терапія (психотерапія за допомогою зображень), танцювально-рухова терапія (психотерапія за допомогою руху та танцю), драматерапія (психотерапія за допомогою допомога сценічних ігор), та музикотерапія (психотерапія за допомогою звуку та музики) [4]. За словами О. Сороки, в медичному контексті арт-терапією вважається сукупність методів психологічного або психофізичного впливу на пацієнтів, які страждають різними психічними та фізичними захворюваннями, за допомогою образотворчої діяльності з метою лікування, профілактики та реабілітації [5].

Слід зазначити, що арт-терапія виникла в контексті психоаналітичних ідей Фрейда та Юнга, оскільки свобода самовираження та використання уяви дозволили зіткнути свідому та несвідому особистість. Як представник традиційного психоаналізу М. Наумбург почала використовувати спонтанний живопис як терапевтичний прийом, зосереджуючись на вільних асоціаціях та інтерпретації. Варто зазначити, що у своїй творчості художниця спирається на ідеї Фрейда, а саме на думку про те, що головні думки та переживання людини підсвідомо часто виражаються у формі образів та символів. Образи художньої творчості відображають різні підсвідомі процеси - страхи, конфлікти, спогади дитинства, сновидіння, тобто ті явища, які терапевт вивчає під час психоаналізу.

Арт-терапія - це психологічний вплив мистецтва, який використовується в соціальній, освітній та психологічній роботі як засіб координації та розвитку психології людини за допомогою художньої творчості [1].

У нашому розумінні актуальність застосування арт-терапії полягає не в тому, щоб навчити певному виду мистецтва (малюнку, музики, танцю, акторської техніки), а в тому, щоб людина мала можливість самовиразитися в техніках арт-терапії, вивільняти негативні емоції та ділитися переживаннями, тим самим покращуючи свій психологічний та емоційний стан.

Окремо слід сказати про зародження арт-терапії як самостійного наукового напряму пов'язане з ім'ям британського художника А. Хілла, який у 1938 році, перебуваючи на лікуванні від туберкульозу в санаторії Мідхерста, під час малювання зрозумів, що це може допомогти реабілітації. Арт-терапевт і художник А. Хілл відкрив терапевтичні можливості живопису для хворих на туберкульоз, стверджуючи, що цінність арт-терапії полягає в її «повному оволодінні розумом і руками, вивільненні творчої енергії у зазвичай стриманого хворого» [9, с.101].

Американська дослідниця Наумбергер також була засновницею арт- терапії, яка почала використовувати термін «арт-терапія» у своїй роботі. Її модель арт-терапії базується на ідеї звільнення несвідомого через спонтанне мистецьке, творче вираження; на емпатичних стосунках між пацієнтом і терапевтом і заохочення вільних асоціацій. Американський вчений Д. Едвардс вважається одним із найвідоміших дослідників арт-терапії сучасності. У книзі «Арт-терапія: творча терапія в практиці» вчений зазначає, що мистецтво є потужним засобом спілкування [8]. Творчість використовується в психотерапії не лише тому, що це інша мова, а й тому, що вона здатна допомогти людям будь-якого віку дослідити свої емоції та переконання, зменшити стрес, вирішити проблеми, конфлікти та загалом покращити їхній стан.

У сучасному світі, який стає швидшим, напруженим і складнішим, арт- терапія відіграє важливу роль. Люди часто відчувають стрес і тривогу з різних причин, від професійних обов'язків до особистих проблем. Арт-терапія може допомогти зменшити ці почуття, забезпечуючи вихід для самовираження та здатність направляти емоції на творчість, допомогти людям краще зрозуміти себе, використовуючи креативність для розпізнавання та аналізу своїх почуттів та емоцій. Для деяких людей, особливо тих, кому важко висловити свої почуття словами, арт-терапія може бути невід'ємною формою спілкування. Мистецтво допомагає впоратися з травматичними спогадами та досвідом у безпечному та сприятливому середовищі. Арт-терапія є важливим інструментом для підтримки психічного здоров'я, допомагаючи людям подолати депресію, тривогу та інші психічні розлади.

Художня діяльність в галузі образотворчого та хореографічного мистецтва може служити засобом вираження складних емоцій, сприяти розслабленню та зменшити стрес. Зосереджена увага при створенні танцю чи малюнку може служити формою відволікання, яка допомагає людям розслабитися, зменшити занепокоєння та стимулювати відчуття спокою. Мистецтво надає можливості для самодослідження та саморефлексії. Цей процес сприяє самосвідомості особистості [7].

Арт-терапія показала свою ефективність у сприянні переробці травми та зціленню. Мистецтво допомагає людям досліджувати і обробляти травматичний досвід у безпечному та сприятливому середовищі. Використання символів, метафор і образів у образотворчому мистецтві та хореографії може опосередковано виражати травму, роблячи її більш керованою та менш приголомшливою.

Те, що арт-терапія першою «взяла на озброєння» психотерапевтичні можливості художньої діяльності, не випадково. Сучасна наукова арт-терапія має багато зв'язків з різними культурними явищами, можливо, найближче до простого «примітивного» доісторичного мистецтва. Образотворче та хореографічне мистецтво в артерапевтичній практиці базується на спонтанному самовираженні й певною мірою ігнорує естетичні критерії оцінки її результатів та «професіоналізм» автора [5]. С. Брукер та О. Сорока також розглядають арт-терапію як «лікування», що включає візуальне мистецтво: живопис, скульптуру, декоративне мистецтво, у поєднанні з іншими видами, такими як музика, казка, гра, танець, які можуть використовуватися як додаткові техніки арт-терапії, оскільки вони логічно вписуються в спеціально розроблені корекційні та тренувальні програми арт-терапії, в яких головна роль відведена по суті образотворчій терапії. [4]

Отже, психофізіологічні дослідження підтверджують, що мистецтво має великий вплив на психічний стан людини, сприяючи виділенню ендорфінів та поліпшенню настрою. Зокрема, танцювальна терапія показує свою ефективність у зниженні симптомів депресії та тривоги через стимуляцію емоційного виразу та позитивний вплив на самоповагу особистості [6]. Це дозволяє відкривати нові можливості для вираження емоцій та розвитку емоційного інтелекту через рух та виразність тіла. Танець має великий вплив на мозкову діяльність, сприяючи стимуляції різних частин мозку, таких як гіпофіз, який виробляє ендорфіни -- гормони радості. Це може призводити до поліпшення настрою та зниження рівня стресу. Під час танцю фізіологічні процеси в організмі активізуються. Серце починає більш інтенсивно працювати, підвищується кровообіг, що сприяє кращій оксигенації тіла. Танець також може сприяти покращенню гнучкості, координації та м'язового тонусу. Танець є потужним інструментом для зниження рівня стресу та тривоги. Під час танцю виробляється ендорфіни, які сприяють покращенню настрою та відчуттю щастя. Крім того, ця фізична активність може допомогти в розслабленні м'язів та знятті напруги, що накопичилася протягом дня.

Загалом, танець виявляється потужним інструментом для покращення психічного та фізичного стану людини, сприяючи не лише фізичному здоров'ю, а й психічному благополуччю. Дослідження показують позитивні результати застосування танцю в програмах з психічного здоров'я.

Завершуючи роздуми про користь образотворчого та хореографічного мистецтва для психічного та фізичного здоров'я, важливо врахувати позитивний вплив на емоційний стан та загальне самопочуття. Разом з тим, мистецтво залишається важливою складовою для підтримки психічного здоров'я та внутрішньої гармонії, дозволяючи кожній людині відчути радість творчості в своєму житті.

Висновки

Інтеграція танцю та образотворчого мистецтва в повсякденне життя має позитивний вплив на психіку людини. Регулярна практика цих видів мистецтва може сприяти зниженню рівня стресу та тривоги, покращенню настрою та самопочуття. Дослідження вказують на фізіологічні зміни, які відбуваються в організмі під час виконання танцю чи створення образів. Наприклад, може збільшуватися вироблення ендорфінів, що викликає відчуття радості та задоволення. Заняття танцем та образотворчим мистецтвом може сприяти самовираженню та творчості. Це може бути особливо корисним для людей, які шукають канали вираження своїх емоцій та почуттів. Участь у групових заняттях з мистецтва може сприяти покращенню соціальної взаємодії та побудові позитивних міжособистісних відносин. Це може впливати на загальний рівень задоволення від життя. Результати дослідження можуть підтвердити ефективність використання танцю та мистецтва у психотерапії для лікування різних психічних розладів та підтримки психологічного благополуччя.

Підсумовуючи, слід вказати, що, дана стаття підкреслює важливість включення танцю та образотворчого мистецтва у наше повсякденне життя для збереження та поліпшення ментального здоров'я.

Література:

1. Бусел В. Т. Великий тлумачний словник сучасної української мови [Текст] / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. - К.; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2004. - 1440 с.

2. Іванова В. Л. Арт-терапія: проблеми становлення і розвитку // Збірник статей - Педагогічні науки. Випуск 108, 2015. - С. 43-46.

3. П'ятницька-Позднякова І. Арт-терапевтичні можливості видів мистецтва / І. П'ятницька- Позднякова // [Чорноморського державного університету імені Петра Могили комплексу «Києво-Могилянська академія»]. Сер. : Педагогіка. - 2009. - Т. 108, Вип. 95. - С. 36-42.

4. Сорока О. В. Характеристика музикотерапії як допоміжної арт-терапевтичної технології для роботи з молодшими школярами [Текст] // Психолого-педагогічні науки. - 2012. - № 15. - С. 1-5.

5. Сорока О.В. Зарубіжний досвід підготовки арт-терапевтів / О.В.Сорока // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія : Педагогіка. Соціальна робота. - 2015. - Вип.36. - С.167-170.

6. Танець і терапія мистецтвом. Режим доступу: https://studentam.net.ua/content/view/ 4340/114/ [[Електронний ресурс]

7. Титаренко О. І. Використання арт-терапії в психолого-педагогічному супроводі освітнього процесу // Електронний збірник наукових праць Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти: [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// virtkafedra.ucoz.ua/el _gurnal/pages/vyp6/tytarenko.pdf.

8. Edwards D. Art Therapy: Creative Therapies in Practice / David Edwards. - London: SAGE, 2014. - 198 p.

9. Hill A. Art versus Illness: A Story of Art Therapy / Adrian Hill. - G. Allen and Unvin, 1948. - 94 p.

References:

1. Busel, V. T. (2004) Velykyi tlumachnyi slovnyk suchasnoi ukrainskoi movy [Tekst] [A large explanatory dictionary of the modern Ukrainian language]. K.; Irpin : VTF «Perun» [in Ukrainian].

2. Ivanova V. L. (2015) Art-terapiia: problemy stanovlennia i rozvytku [Art Therapy: Problems of Formation and Development] Zbirnyk statei. Pedahohichni nauky. Vypusk 108. [in Ukrainian]

3. Piatnytska-Pozdniakova I. (2009) Art-terapevtychni mozhlyvosti vydiv mystetstva [Art Therapeutic Possibilities of Art Forms] Seriia : Pedahohika. T. 108 [in Ukrainian]

4. Soroka O. V. (2012) Kharakterystyka muzykoterapii yak dopomizhnoi art-terapevtychnoi tekhnolohii dlia roboty z molodshymy shkoliaramy [Tekst]. [Characteristics of Music Therapy as an Auxiliary Art Therapy Technology for Working with Younger Schoolchildren] Psykholoho- pedahohichni nauky. № 15. [in Ukrainian]

5. Soroka O.V. Zarubizhnyi dosvid pidhotovky art-terapevtiv [Foreign experience in training art therapists] Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Seriia : Pedahohika. Sotsialna robota. Vyp.36. [in Ukrainian]

6. Tanets i terapiia mystetstvom. Rezhym dostupu: https://studentam.net.ua/content/view/ 4340/114/[in Ukrainian]

7. Tytarenko O. I. Vykorystannia art-terapii v psykholoho-pedahohichnomu suprovodi osvitnoho protsesu [The use of art therapy in the psychological and pedagogical support of the educational process] Elektronnyi zbirnyk naukovykh prats Zaporizkoho oblasnoho instytutu pisliadyplomnoi pedahohichnoi osvity: [Elektronnyi resurs]. Rezhym dostupu : http://virtkafedra.ucoz.ua/el_gurnal/ pages/vyp6/tytarenko.pdf.

8. Edwards D. (2014) Art Therapy: Creative Therapies in Practice / David Edwards. London: SAGE. [in English]

9. Hill A. (1948) Art versus Illness: A Story of Art Therapy. G. Allen and Unvin. [in English]

Размещено на Allbest.ru