Арт-хаби: до історії становлення в Україні (2012-2021 роки)

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАКККіМ

АРТ-ХАБИ: ДО ІСТОРІЇ СТАНОВЛЕННЯ В УКРАЇНІ (2012-2021 РОКИ)

Вовк Віра Юріївна студентка ІІ курсу магістратури,

група МСМ-12-20, кафедри режисури та акторської майстерності

Науковий керівник Садовенко С.М. доктор культурології,

професор кафедри режисури та акторської майстерності

Термін «культура» останнім часом на устах багатьох людей. Різні люди по-різному підходять до цієї тематики. Докладно про сучасний дискурс щодо української культури ХХІ століття йдеться у дослідженні сучасного науковця С. Садовенко [3].

Більшість тих, хто зацікавлений культурою, розуміючи її важливість у житті народу, нарікають, що державна влада дуже мало уваги присвячує культурі, а головний їхній аргумент - це нікчемний відсоток державного бюджету, виділений на сферу культури. Це, напевно, правда, бо відповідальні за інститути культури особи досить голосно говорять про брак фінансової підтримки.

Цю тему можна розвивати, проте наразі цікавить більше, яке значення має культура для нашого суспільного життя. Культура для людей - це засіб вираження творчості, формування індивідуальної самобутності та зміцнення відчуття себе в суспільстві. Культура завжди об'єднувала людей, такими інструментами, як музеї, театри, виставки, концерти, кіно. Завдяки ній суспільство має можливість для дозвілля, розваг, навчання й обміну досвідом з іншими.

Мистецтво та культура - це основа для мирного життя. Вона навчає людей бути толерантними і розуміти один одного через мистецтво, навіть, коли ми говоримо різними мовами. Завдяки рівню розвиненості культури, можна побачити якість та рівень життя цілої країни. Люди об'єднуються в культурних заходах, таких як фестивалі чи виставки, створюють соціальну солідарність і згуртованість, сприяють соціальній інтеграції, розширенню можливостей громад. А також зміцнюють гордість за свою країну.

В Україні перший креативний хаб з'явився в місті Києві навесні 2012-го року (Циферблат). На сьогоднішній день понад 60 хабів різних форматів і направленостей працюють щонайменше в 10-ти містах країни. Поняття креативного хабу важко концептуалізувати, адже визначення може різнитися залежно від структури (некомерційні, комерційні, соціально орієнтовані, приватні,), спрямування (секторно-орієнтовані та мультидисциплінарні), послуг (галереї, заклади, події, оренда, коворкінг, майстерні) та локації хабу (колишні промислові майданчики, спеціально орендовані приміщення, покинуті будівлі) [1; 2]. креативний хаб культура самобутність

Метою одних хабів є розвиток міста та зміни в суспільстві. Деякі із хабів зосереджені на розвитку ініціатив та колаборацій у сфері мистецтва. Інші хаби можуть займатися розвитком IT-індустрії в Україні й працюють як інкубатори чи освітні школи. Одні сприяють розвитку бізнесу та підприємництва в різних сферах, організовуючи лекції та акселераційні програми, інші існують на ідеї співпраці креативних дисциплін для продукування інтелектуальних продуктів та послуг на території нашої країни [1; 2].

Таким чином, Арт-хаби ХХІ століття - це поєднання життя, фантазій, технологій, взаємодій та безпосередньо розвиток свідомих людей. Це процес обдумування фактів та формування майбутніх перспектив, це простір, який гармонічний й тримає «руку на пульсі» з сучасним суспільством та його потребами. Мистецтво змінилось через вплив візуальних форм, цифрових технологій, зібрання всесвітнього досвіду, а простори, наприкладі хабів, є допоміжним пристроєм в сучасному світі.

Хаб, як універсальний боєць, увібрав у себе різноманітні культури та форми і став гнучкою мовою спілкування людини з буттям. Звичайно це все стосується й арт-хабу в місті Каховка Херсонської області, який розвивається за сучасними тенденціями та модернізує в сучасне мистецтво жителів міста.

Мотивацією для створення креативних хабів засновників(ниць) слугують різні прагнення: простий інтерес до реалізації проєкту такого формату, несприятливе для життя й розвитку оточення, потреба в соціальному капіталі заради розвитку власного бізнесу, бажання відчувати постійну «двіжуху» під час робочого процесу та відносити себе до певного ком'юніті, для когось це просто отримання прибутку. Також найдоцільнішим рішенням для деяких підприємців формат арт-хабу став для сталого формату функціонування їхніх вже існуючих організацій.

Хаби України та й взагалі всього світу направлені не тільки на розвиток та просвітлення людей в галузі мистецтва та культури. Подібні простори створювалися людьми, які до заснування хабу працювали в різних установах, наприклад:

- Іван Дмитрасевич - співзасновник «Startup Depol. Lviv Business Incubator» у Львові працював на посаді в Міській раді;

- Сергій Белобров - засновник освітнього хабу Spalah у Харкові спочатку працював в IT-сфері, після чого перекваліфікувався в менеджмент, об'єднавши два направлення і перенаправивши їх в освітні курси;

- Ілля Кенігштейн - засновник креативного простору для бізнесу «Creativ States» працював на посаді в дочірній компанії Microsoft - MSN;

- Юрій Фролюк - генеральний директор проєкту Промприлад.Реновація напередодні заснування вже працювали інші дві ініціативи Юрія: платформа «Тепле Місто», яка працює за напрямом розвитку Франківська та громадський ресторан «Urban Space 100», звідки 80% прибутку йде на реалізацію міських громадських ініціатив;

- Дем'ян Ом - засновник культурного бізнес і освітнього хабу «I Cultural Business Hub» ще студентом почав давати консультації по професії психолога, що перетворилося в 10-річну кар'єру за напрямом психології, потім дизайн-мислення, управління репутацією та соціальна психологія стаюли сферами його компетенції, в яких він і розвивається в Україні;

- Віталій Кирилів - співзасновник простору інженерних, дизайнерських і арт-експериментів «ReZAVOD» навчався по направленню «модельєр одягу» та після розчарування в системі освіти, почав самостійно розвиватися у створенні марки одягу;

- Максим Яковер - засновник креативного простору «Chasopys by rent24» на початку вступив в КПІ на прикладну математику і вже на 2-му курсі розпочав працювати в IT-відділі нафтової компанії, де спочатку виконував асистентську роботу, після чого за 4 роки виріс до сертифікованого інженера IBM. А коли компанію викупили інші власники, 24-річному Максиму запропонували головну посаду в Інформаційному центрі Київського метрополітену [2].

Варто сказати, що на етапі перед заснуванням хабу деякі з засновників були не задоволені системою освіти в Україні і виражалися про даремно згаяний час в учбовому закладі. Багато підприємців(ниць) не раз запроваджували певну послугу, продукт та інші до цього не існуючі в Україні формати. Вісім засновників або засновниць мали досвід співпраці з державними установами, в більшості виступаючи в ролі членів експертних груп або радників.

Використані джерела

1. Хаби: що це таке та їх основна ціль? Хто їх заснував та яка в них мотивація? URL: https://www.facebook.com/bhfamily. org/posts/982703475411395/

2. Дослідницька лабораторія, джерело соціального капіталу та інструмент боротьби зі стереотипами: хто і навіщо створює креативні хаби в Україні. Частина І. URL: https://www.culturepartnership.eu/ua/ article/

3. Садовенко С. М. Українська культура: сучасний дискурс // Українська культура: дискурси і дискусії ХХІ століття: монографія / Наук. ред. В. Д. Шульгіна, С. М. Садовенко; відп. за вип. І. В. Кузнєцова: Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв; Український центр культурних досліджень. Київ: НАКККіМ, 2012. 264 с. С. 14-26.

Размещено на Allbest.ru