Психолого-педагогічні умови розвитку інтелектуальних і творчих здібностей особистості в хореографії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Психолого-педагогічні умови розвитку інтелектуальних і творчих здібностей особистості в хореографії

Пен Лю, голова правління Громадської організації

«Центр культури та мистецтв Китаю», заслужений артист

естрадного мистецтва України, посол з пропаганди виконавчого

мистецтва провінції Хунань (КНР), член Міжнародної ради

танців CID UNESCO, аспірант Національного педагогічного

університету імені М.П. Драгоманова (Чанша, Китай)

Анотація

Розглянуто психолого-педагогічні умови розвитку інтелектуальних і творчих здібностей особистості засобами хореографії. Вказано психолого-педагогічні чинники, що сприяють формуванню творчої, інтелектуальної індивідуальності виконавця-танцівника в хореографічному колективі. Окреслено основну мету хореографічного мистецтва у виховному процесі молоді.

Ключові слова: хореографія, танець, виховання, музичні ігри, танцювальний крок.

Peng Liu (China)

PSYCHOLOGICAL AND PEDAGOGICAL CONDITIONS OF DEVELOPMENT INTELLECTUAL AND CREATIVE ABILITIES PERSONALITIES IN CHOREOGRAPHY

Abstract

The article considers the psychological and pedagogical conditions of development intellectual and creative abilities of the individual in the art of choreography. Psychological and pedagogical conditions that will contribute to the formation of creative, intellectual personality of the dancer in the choreographic team. The main purpose of choreographic art in the educational process of youth is identified.

Key words: choreography, dance, education, musical games, dance step.

Сучасна система освіти України спрямована на розробку та впровадження в педагогічну практику ефективних технологій розвитку інтелектуальних і творчих здібностей особистості, формування її пізнавальної та креативної активності. Важливе значення в цьому процесі відіграє система позашкільної освіти: гуртки, творчі об'єднання, у яких дитина може розвинути свої фізичні й інтелектуальні здібності, сформувати індивідуальність і визначитися з майбутнім фахом. Тому держава сприяє розширенню мережі позашкільних закладів освіти, координуючи співпрацю із закладами вищої освіти та науковими установами педагогічного й мистецького спрямування.

Метою позашкільної освіти, відповідно до суспільного замовлення та освітньої політики держави, є: створення психолого-педагогічних умов для повноцінного творчого, інтелектуального та духовного розвитку особистості; підвищення її мотивації до пізнання і творчості; задоволення освітніх потреб творчої особистості на основі залучення її до свідомої та систематичної творчої діяльності. Навчальні заклади мистецького спрямування, особливо хореографічні, є справжніми творчими лабораторіями, що створюють оптимальні педагогічні та дидактичні умови для творчо обдарованих і талановитих дітей [8, 66].

Для залучення гуртківців до творчої роботи в освітньому процесі з ними застосовують такі принципи навчання і виховання: науковість, активність, індивідуальний підхід, синтез інтелектуальної та практичної діяльності, єдність свідомості та поведінки, суб'єкт-суб'єктна взаємодія, оптимальний вибір змісту, форм, методів і засобів навчання відповідно до освітніх запитів, інтересів і можливостей вихованців [8, 67].

Навчальний процес у гуртках, інших творчих об'єднаннях мистецького спрямування передбачає наявність науково-методичної роботи, що стимулює фахівців-педагогів поглиблено вивчати програмний матеріал та урізноманітнювати навчальну діяльність вихованців. Цього досягають завдяки таким аспектам, як активізація навчання, творча взаємодія педагога та вихованців, індивідуалізація освітнього процесу [8, 67].

Вибір форм і методів організації пізнавально -творчої діяльності вихованців творчих об'єднань мистецького спрямування досить великий і завжди залишає альтернативу для учасників освітнього процесу (як педагогів, так і дітей) з урахуванням специфіки навчального курсу, особистих уподобань, інтересів і здібностей.

Основними формами залучення вихованців до творчої діяльності є: участь у роботі секцій оргкомітету гуртка; науково -практичні конференції, семінари, майстер-класи, відкриті заняття; участь у конкурсах і фестивалях, концертна діяльність; індивідуальна та групова робота вихованців над пошуком і збиранням фольклорного матеріалу, фольклорні експедиції; екскурсії до музеїв, на вистави до театрів; зустрічі з видатними діячами мистецтва; розроблення та підтримка інтернет-сторінки гуртка; робота сезонних таборів у канікулярний час; самоосвітня творча діяльність (музеї, бібліотеки) [8, 68].

Залежно від використання згаданих форм і методів організації творчої діяльності у вихованців хореографічних гуртків, творчих об'єднань позашкільних закладів освіти поетапно відбуваються якісні особистісні зміни, що забезпечують:

- прискорений розвиток інтелектуальних і творчих здібностей;

- формування високого рівня творчої активності;

- вироблення навичок особистісного самовизначення (зокрема й професійного), самореалізації та саморозвитку [8, 68].

Формування системи вмінь і навичок творчої особистості засобами хореографії сприяє розвитку високого рівня її творчої активності, оскільки забезпечує постійну спрямованість індивіда на подальшу пізнавальну та творчу діяльність.

У ході навчально-тренувальної і постановчої роботи у вихованців хореографічних гуртків, творчих об'єднань формуються такі основні компоненти навчальних і виконавських умінь і навичок особистості, що підтверджують якісні зміни в рівні розвитку їхньої творчої активності (участь у концертах, фестивалях і конкурсах):

- пізнавально-навчальний; - емоційний;

- мотиваційно-вольовий; - самооцінний [8, 68-69].

- змістовно-операційний;

Хореографічна діяльність сприяє розвитку творчої активності особистості, формує її індивідуальний стиль, є важливою умовою самореалізації, самоствердження, самоперетворення та самовдосконалення особистості, її адаптації та рефлексії [8, 69-70].

Моніторинг ефективності навчального процесу хореографічних гуртків, творчих об'єднань, що систематично залучають своїх вихованців до творчої й експериментальної діяльності, дає змогу відстежити якісні зміни в розвитку творчої активності вихованців - виявити результативність пізнавальної та творчої діяльності, оволодіння необхідними знаннями та вміннями, рівень самоосвітньої діяльності та комплексний підхід до самоосвіти тощо [8, 70].

У процесі систематичного залучення вихованців хореографічних гуртків і творчих об'єднань до творчої діяльності в дітей формується позитивна мотивація, розвиваються творчі здібності й інтелект, відбувається становлення характеру та психічних якостей творчої особистості, формується творча самосвідомість [8, 70-71].

У віковому розвитку людини важлива роль належить освіті. Це стосується не тільки оптимального фізичного розвитку організму, його вдосконалення, зміцнення здоров'я, але й формування творчих і, насамперед, духовних якостей особистості. Усе це стає можливим при реалізації завдань хореографічної освіти, що передбачають, зокрема, органічний зв'язок різних видів виховання: розумового, етичного, трудового, а також естетичного.

Естетичний аспект мистецької діяльності містить такі складники:

- художньо-практичний;

- художньо-творчий (створення творів);

- художньо-технічний;

- художньо-рецептивний (сприйняття твору);

- рецепційно-естетичний (сприйняття краси);

- духовно-культурний (вироблення смаку);

- теоретичний (вироблення естетичних концепцій) [1, 143].

Мистецьке виховання - це цілеспрямована педагогічна діяльність з формування засобами мистецтва естетичної культури, естетичної свідомості (вироблення естетичного смаку, ідеалу) й естетичної діяльності (художньо-творчої, художньо-рецептивної), здатності до художньо-творчої діяльності - створення якісно нових, неповторних духовних цінностей [1, 145].

Хореографія охоплює всі сторони духовного життя особистості, що дає змогу сформувати в неї навички оцінювати прекрасне та потребу прагнути до нього. У цьому контексті підготовка учнів у системі хореографічної освіти набуває особливої актуальності. Дитина, що здобула хореографічну підготовку, має можливість сформувати все різноманіття рухових умінь. Розширена ерудиція та розвинений естетичний смак вихованця дозволять йому повніше проявляти себе не тільки в танцювальному мистецтві, але й у побуті та суспільній діяльності.

Особливість хореографічної педагогічної діяльності полягає в усебічному перетворенні об'єкта впливу. Викладач-хореограф повинен постійно розвивати у своїх вихованців здатність помічати красу навколишньої дійсності, аналізувати й оцінювати її.

Основна мета хореографічного мистецтва у виховному процесі молоді - сприяти естетичному вихованню та фізичному розвитку юного покоління. Крім того, хореографічне мистецтво виконує важливі суспільні функції, сприяє вихованню національної самосвідомості, патріотизму, формує естетичні та моральні орієнтири молодого покоління.

Завдання хореографічного мистецтва у формуванні молодого покоління - надати початкову хореографічну підготовку, виявити здібності дітей і задовольнити їхню потребу в руховій активності, розвинути почуття ритму, хореографічну виразність, координацію рухів, на цій основі виховати художній смак, уміння сприймати мистецтво повноцінно [8, 72].

Дітей дошкільного та шкільного віку необхідно спрямовувати на всебічний розвиток їхніх талантів, розумових, фізичних і творчих здібностей.

Працюючи з вихованцями, керівник має чітко уявляти не тільки завдання, які стоять перед хореографічним колективом, а й конкретні шляхи їх реалізації. Педагог повинен володіти не лише знаннями х ореографії, а й загальноосвітніх і спеціальних предметів - педагогіки та психології.

Творчий потенціал дитини яскраво виявляється в спілкуванні з мистецтвом танцю, тому соціальні інститути повинні забезпечити мистецькі заклади освіти відповідними фахівцями та програмами, які б готували молоде покоління до багатогранної професійної діяльності [8, 72].

У сучасних умовах розвитку суспільства гостро стоїть проблема педагогічних кадрів, зокрема підготовки фахівців у галузі хореографії. Впливаючи на розвиток дитини за допомогою танцю, викладач хореографії сприяє всесторонньому розвитку її фізичних і духовних здібностей.

Танець - популярний вид мистецтва, що гармонізує розвиток дитини. Знання психолого-педагогічних засад для всебічного формування особистості танцівника виведе роботу хореографа-викладача на новий, більш якісний рівень, сприятиме ефективній роботі дитячих аматорських об'єднань.

Література

інтелектуальний творчий хореографія

1. Бєлявіна Н. Д. Методологія та методика викладання фахових мистецьких дисциплін: підручник. Київ: НАКККіМ, 2015. 250 с.

2. Вишневський О. І. Теоретичні основи сучасної української педагогіки: навч. посіб. 3-те вид., доопр. і доп. Київ: Знання, 2008. 566 с.

3. Выгодский Л. С. Педагогическая психология / под ред. В. В. Давыдова. Москва, 1991. 480 с.

4. Гавеля О. М. Педагогічні умови художньо-творчого виховання обдарованої учнівської молоді у поза- навчальний час: монографія. Київ: ДАКККіМ, 2006. 375 с.

5. Кирилюк В. М. Сучасні освітні технології в хореографічній підготовці: навч.-метод. посіб. Ніжин: Видавництво НДУ ім. М. Гоголя, 2007. 139 с.

6. Роговик Л. С. Психомоторика дитини. Київ: Главник, 2005. 112 с.

7. Тараканова А. П. Система хореографічного виховання у школах і позашкільних закладах: навч.- метод. посіб. Київ: ІЗМН, 1996. 264 с.

8. Шалапа С. В., Корисько Н. М. Методика роботи з хореографічним колективом: підручник. Ч. 2. Київ: НАКККіМ, 2015. 220 с.

Размещено на Allbest.ru