Мистецтво ведучого в сучасному культурному просторі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Мистецтво ведучого в сучасному культурному просторі

Водяхін Єгор (Vodyakhin Yegor)

студент магістратури (група МСМ-11-8) (Masters student)

кафедри режисури та акторської майстерності

Інституту сучасного мистецтва НАКККіМ

(Department of the direction and acting arts

Institute of the modern arts National Academy

of Management of Culture and Arts)

м. Київ, Україна, (Kyiv, Ukraine)

Актуальність теми мистецтва ведучого в сучасному культурному просторі обумовлена підвищенням ролі ведучого та конферансьє в контексті масової культури в сучасному соціокультурному просторі та суспільстві, в якому ця професія універсальним трансформатором цінностей і сенсів. Масова культура пропонує опосередковані культурні цінності, зрозумілі й близькі людям, не залежно від їхньої національної й культурної приналежності та стає виразником сучасних глобалізаційних процесів.

Кожне масове видовище спрямовується на певну публіку, несе в собі зміст і теми, що є рушійним впливом на мислення аудиторії. Саме діяльність ведучого несе в собі ці посили та змісти, які змінюють свідомість та мислення глядачів.

Особливу цінність у дослідженні концепції проведення видовищ, та видовищ як компоненти масової культури становлять мистецтвознавчі праці В.П. Зайцева, В.Б. Кісіна, Ю. Лотмана, В.Б. Матушенка, К.Ю. Станіславської, І.Г. Шароєва, Ю.П. Щукіна.

Культурологічний аспект проблеми видовища та його проведення охарактеризовано в працях В.В. Кірсанова, Т.Б. Гриценка, І.І. Тюрменка, А.Г. Баканурського, Г.Є. Краснокутського, Л.Л. Сауленка.

Проведенню масових свят присвячений великий масив літератури етнографічного, історико-філософського та мистецтвознавчого спрямування (В. Борисенко, О. Воропай, О. Курочкін, С. Садовенко, В. Скуратівський, К. Жигульський).

Таким чином, проблема функціонування видовищної культури досить широко представлена в дослідженнях зарубіжних та вітчизняних науковців. Проте недостатньо вивченими залишаються питання видозміни форм проведення театралізованих видовищ та масових свят ведучим.

Мета дослідження полягає у виявленні особливостей діяльності ведучого театралізованих видовищ в контексті масової культури, як феномену сучасного культуротворчого процесу.

У відповідності до поставленої мети передбачено виконання таких завдань:

проаналізувати специфіку ведучого як професії;

відзначити особливості зародження та розвитку мистецтва ведучого;

дослідити особливості діяльності ведучого, зокрема в контексті режисури масових видовищ крізь призму минулого та сучасного;

проаналізувати науково-теоретичні підходи до вивчення діяльності ведучого у сучасному-соціокультурному просторі;

висвітлити концертну діяльність ведучого на естраді;

відокремити особливості проведення різножанрових свят;

дослідити особливості драматургії театралізованого видовища, принципи побудови сценарію проведення ведучим;

систематизувати основні творчо-організаційні засади ведучого театралізованого заходу;

розкрити поняття іміджу та образу ведучого.

Об'єктом дослідження є діяльність ведучого в контексті розвитку сучасного соціокультурного середовища.

Предметом дослідження мистецтва ведучого у сучасному просторі обрано основні засоби проведення театралізованих видовищ ведучим в контексті масової культури.

Методологія дослідження обумовлена його предметом і метою. Загальним методом пізнання на всіх етапах дослідження був діалектичний метод. В опрацюванні теми були використані методи наукового аналізу, порівняння, узагальнення. Метод узагальнення був використаний у формулюванні висновків до розділів та загалом до всього проведеного дослідження. Було використано аналітичний і системний методи у своїй єдності, що необхідно для вивчення мистецтвознавчого та культурологічного аспекту проблеми. Принципами проведення дослідження було обрано історичний, системний і комплексний підходи, цілеспрямованість, плановість, і наступність знань щодо діяльності ведучого під час проведення масових свят та театралізованих видовищ.

Наукова новизна дослідження полягає в наступному:

вперше діяльність ведучого театралізованих видовищ та масових свят аналізується глобально: від історії зародження ведучого конферансьє, як професії, до діяльності ведучого у сучасному культурному просторі;

дослідження здійснює трансформаційний вплив на творче бачення молодих фахівців у галузі культури та мистецтва, проявом чого є актуалізація, осучаснення та зміни у поглядах на професію ведучого у сучасному культурному просторі, а також та задовільнення глядацьких потреб масової аудиторії, виховання естетичного та художнього сприйняття глядачів;

висвітлено, що сучасне бачення професії ведучого-конферансьє, як складова масової культури, впливає на формування культурної свідомості аудиторії.

Практичне значення одержаних результатів полягає в поглибленні та розширенні існуючих в сучасній науці поглядів на діяльність ведучого театралізованих видовищ та масових свят в умовах глобальних перетворень сучасності. Основні положення й висновки дослідження є внеском в розробку проблем теорії та історії режисури видовищ та масових свят в сучасному культурологічному просторі. Зміст дослідження може бути використаний при підготовці лекцій і спецкурсів з теорії та історії культури та режисури театралізованих видовищ та масових свят.

Аналіз діяльності ведучого як професії доводить, що ведучий - професія унікальна: він читець і співрозмовник, конферансьє і коментатор, «господар сцени» і актор, доповідач і керівник. Важко перелічити все, що мусить вміти ведучий, робити розумно, талановито, красиво і кваліфіковано, без тіні награвань, напруженості, аматорства і фальші. Професія ведучого не приймає дилетантів. І так було завжди. На сцені як посередник між глядачем і артистом має бути людина освічена й ерудована.

Ведучий - це артист розмовного жанру, що оголошує і виступає перед публікою, в проміжках між номерами, який об'єднує різнорідні номери в єдине ціле, і підготовлює аудиторію до сприйняття номера , що вносить розрядку в ті моменти концерту, шоу, вистави, свята, коли увага глядачів притупляється від втоми.

Ведучий - це той же психолог, який зобов'язаний відчувати настрій публіки. Він заволодіває увагою всього залу для глядачів і чіпко тримає його в своїх руках. Найважливішим моментом творчості ведучого є спілкування з аудиторією. Три чверті своїх виступів ведучій проводить в безпосередній бесіді з аудиторією. Іноді це дійсно бесіда, тобто або глядачі відповідають артисту, або самі запитують його про щось.

Майстерність, якою повинен володіти ведучий, передбачає насамперед бездоганне знання мови і вмінняя спілкувтись, і до всього цього мати гарну зорову пам'ять, завжди хороший настрій, привабливу зовнішність і гарні манери.

Отже, ведення - це мистецтво спілкування. Ведучий, якого нерідко називають господарем концерту, основний провідник контактності. Його значення полягає зовсім не в оголошенні або представленні номерів програми чи у виконанні жартів, якщо йдеться про конферанс. Він створює попередній настрій зали, будує певну систему контактів, що йде від особистісного змісту, і підтримує її надалі до фіналу програми.

масовий культура ведучий конферансьє

Размещено на Allbest.ru