Формування художнього образу у процесі фахової підготовки інструменталістів-виконавців

Размещено на http://www.allbest.ru

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Формування художнього образу у процесі фахової підготовки інструменталістів-виконавців

Анотація

художній образ інструменталіст виконавський

У публікації досліджується феномен формування і розвитку виконавської майстерності інструменталістів у контексті втілення художнього образу за допомогою методологічного принципу - синтезу мистецтв. Автором висвітлено проблеми створення художнього образу в інструментально-виконавському мистецтві.

Окреслено елементи, які необхідні у процесі формування і втілення художнього образу виконуючи інструментальні твори, до яких відносяться: вивчення нот, технічна майстерність, емоційна виразність, фразування та дихання, темп та ритм, інтерпретація та індивідуальний стиль, динаміка, взаємодія з аудиторією, поглиблення в контекст твору. Здійснено аналіз індивідуальних особливостей здобувачів, які є неодмінною частиною педагогічного підходу до вдалого вибору художнього репертуару, такими особливостями є: вікові особливості, інтереси та хобі, рівень освіти та здібностей, культурний фон, особисті вподобання здобувача.

Досліджено феномен розвитку виконавської майстерності інструменталістів у контексті формування художнього репертуару з метою розвитку їхніх особистісних якостей. Автором висвітлено проблему розвитку індивідуальних якостей інструменталістів через майстерно підібраний художній репертуар.

Досліджено ключові етапи процесу втілення художнього образу, визначено вплив різних чинників на становлення та розвиток художньої індивідуальності музиканта. Зокрема, розглядаються питання вибору репертуару, вивчення стилів та жанрів, а також використання власного творчого підходу до інтерпретації музичних творів. Проаналізовано сучасні методи та педагогічні підходи до розвитку художньої естетики у виконавців, зокрема використання .

Результати дослідження можуть бути корисними для викладачів та здобувачів вищих навчальних закладів мистецько-педагогічного

спрямування, а також для всіх, хто цікавиться проблемами музичної творчості та виконавства.

Ключові слова: художній образ, синтез мистецтв, понятійно- логічне мислення, абстрактне мислення, виконавська майстерність інструменталістів.

Semko Liudmyla Vasylivna teacher of the department of instrumental performance, graduate student, Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical Universitycity, Uman,

FORMATION OF AN ARTISTIC IMAGE IN THE PROCESS OF PROFESSIONAL TRAINING OF INSTRUMENTAL PERFORMERS

Abstract

The publication examines the phenomenon of the formation and development of the performance skills of instrumentalists in the context of the embodiment of an artistic image using the methodological principle - the synthesis of arts. The author highlights the problems of creating an artistic image in instrumental and performing arts. The elements that are necessary in the process of forming and embodying an artistic image while performing instrumental works are outlined, which include: learning notes, technical skill, emotional expressiveness, phrasing and breathing, tempo and rhythm, interpretation and individual style, dynamics, interaction with the audience, deepening in the context of the work. An analysis of the individual characteristics of the applicants, which are an indispensable part of the pedagogical approach to the successful selection of the artistic repertoire, was carried out, such features are: age characteristics, interests and hobbies, level of education and abilities, cultural background, personal preferences of the applicant. The phenomenon of the development of the performance skill of instrumentalists in the context of the formation of the artistic repertoire with the aim of developing their personal qualities was studied. The author highlights the problem of the development of individual qualities of instrumentalists through a skillfully selected artistic repertoire. The key stages of the process of the realization of the artistic image were studied, the influence of various factors on the formation and development of the artistic individuality of the musician was determined. In particular, the issues of repertoire selection, study of styles and genres, as well as the use of one's own creative approach to the interpretation of musical works are considered. Modern methods and pedagogical approaches to the development of artistic aesthetics among performers are analyzed, in particular, the use of The results of the research can be useful for teachers and graduates of higher educational institutions of artistic and pedagogical direction, as well as for everyone who is interested in the problems of musical creativity and performance.

Keywords: artistic image, synthesis of arts, conceptual and logical thinking, abstract thinking, performance skills of instrumentalists.

Постановка проблеми. У сучасному музичному середовищі формування художнього образу інструменталістів-виконавців є актуальною та складною проблемою, яка потребує детального вивчення та системного аналізу. Провідні музично-педагогічні заклади і музичні школи стикаються з викликом вироблення ефективних методів навчання, спрямованих на розвиток та удосконалення творчого мислення, емоційної виразності та інтерпретаційних навичок майбутніх виконавців.

Проблема полягає в невизначеності стратегій та педагогічних підходів, що сприяють оптимальному розвитку художньої індивідуальності музиканта, а також у відсутності системного підходу до аспектів формування художнього образу в процесі фахової підготовки інструменталістів. Крім того, науковці та практикуючі музиканти шукають оптимальні шляхи використання інноваційних методів та технологій для стимулювання творчого розвитку здобувачів і виявлення їхнього власного музичного стилю.

Дослідження даної проблеми може допомогти в розробці ефективних стратегій фахової підготовки, що сприятимуть вищому рівню художньої майстерності та творчої самореалізації майбутніх інструменталістів-виконавців.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Особливості художнього образу в музичних творах та його відтворення у виконавському мистецтві розглядали у своїх дослідженнях М. Бахтін [1], В. Москаленко [6], М. Крицький [5] та інші. Музичний образ може бути абстрактним, відображаючи почуття чи стани, або конкретним, передаючи історію чи конкретну ситуацію. Основними елементами, які формують художній образ в музиці, є: мелодія (мелодії можуть передавати різні настрої та емоції. Наприклад, веселий ритм може створювати радісний образ, тоді як лірична мелодія може навіювати відчуття суму), гармонія (використання різних гармонічних структур може створювати враження стабільності, неспокою або напруги), ритм і темп (швидкість і розташування музики в часі можуть впливати на враження слухача. Наприклад, швидкий темп може передавати енергію, тоді як повільний темп може створювати враження спокою або суму), динаміка (зміни гучності можуть викликати різні емоційні реакції. Від тихих та ніжних звуків до гучних та енергійних, динаміка грає важливу роль у створенні образу), тембр (особливості звучання інструментів та голосу можуть надавати музиці унікальний характер. Тембр може визначати настрій та атмосферу), форма (форма музичного матеріалу впливає на сприйняття слухача), фактура.

Метою статті є детальний аналіз та вивчення проблеми формування художнього образу у процесі фахової підготовки інструмента- лістів-виконавців. Автор прагне визначити ключові аспекти цього процесу, розглянути вплив різних чинників на формування художньої індивідуальності музикантів, а також дослідити сучасні педагогічні підходи та методи, що сприяють оптимальному розвитку творчого потенціалу виконавців.

Стаття має на меті вирішити питання щодо визначення стратегій і методів, які можуть бути використані в музичній освіті для підтримки формування високоякісного та індивідуалізованого художнього образу у майбутніх музикантів. Дослідження може служити основою для розробки педагогічних підходів, спрямованих на покращення процесу викладання та вивчення музики, а також на розвиток творчої самореалізації студентів- інструменталістів у контексті їхньої професійної підготовки.

Виклад основного матеріалу. Втілення художнього образу граючи на інструменті включає в себе ряд елементів, від технічної майстерності до вираження емоцій та інтерпретації. Окреслимо елементи, які необхідні для втілення художнього образу під час гри на інструменті:

вивчення нот (ретельне вивчення музичного твору, звертаючи увагу на ритм, темп, динаміку та інші музичні вказівки);

технічна майстерність (вдосконалення технічних навичок гри на інструменті. Чим більше технічної впевненості ви маєте, тим більше можливостей ви маєте для вираження музичних ідей);

емоційна виразність (поглиблення в емоційний світ композиції, передача настрою або емоції, яку ви хочете виразити через свою гру);

фразування та дихання (уважне вивчення фразування відповідно до музичної логіки. Дихання вільне та виразне);

темп та ритм (співвідношення темп та ритму з емоційною інтонацією музики. Варіювання темпу в межах музичної логіки для створення відповідного настрою);

інтерпретація та індивідуальний стиль (створення власної інтерпретації композиції, власного стилю та індивідуального виконання);

динаміка (гра з різною гучністю та динамікою, для передачі різноманіття виразу та вираження динаміки емоцій);

взаємодія з аудиторією (надання уваги на реакцію аудиторії та взаємодія з нею через музику);

поглиблення в контекст твору (дослідження історії та контексту композиції. Розуміння того, що хотів виразити композитор обраним музичним твором).

Загалом, важливо поєднувати технічні аспекти з власним виразом і виражати індивідуальність через музику. Розвивайте свої вміння та емоційну чутливість, щоб надати унікальну інтерпретацію музичних творів.

Художній образ в музиці може бути суб'єктивним і залежати від індивідуального сприйняття слухача. Композитори використовують ці елементи, щоб створити вражаючі і виразні музичні твори, які викликають різні емоційні та художні відчуття.

Важливий педагогічний канал у процесі розвитку музичної свідомості відкривається у випадку використання тих переваг, які може дати на заняттях синтез мистецтв. Ще Г. Гегель розглядав різні види мистецтва як межі розкриття Абсолютної Ідеї, вираженої в художньому образі [2]. Цей методологічний принцип можна застосувати у викладанні музичних та інших художньо-творчих дисциплін. Різні види мистецтва розвивають духовну культуру людини і дають найкращий результат лише тоді, коли зливаються в єдине ціле.

Наочно-образною формою мислення у мистецтві виступає художній образ. Це основа будь-якого виду мистецтва, а спосіб творення художнього образу - головний критерій приналежності до різних видів мистецтва. Образи виникають у свідомості людей під впливом реальної дійсності, сприйнятої за допомогою органів чуття. Вони є копіями, відбитками дійсності. Образи зберігаються в пам'яті і можуть бути відтворені уявою. На основі образів пам'яті митець створює новий художній образ, який, у свою чергу, викликає у свідомості людей (слухачів, глядачів) низку вражень, почуттів та переживань.

Художній образ може виступати у вигляді універсалії, вбираючи в себе і фарбу, і звук, і жест, і силует тощо. Саме тому живопис, поезія, балет, архітектура і декоративно-прикладні мистецтва дають інструмен- талісту-виконавцю особливі враження, які допомагають музиканту створити повноцінний багатогранний образ.

Інструменталісти, які вважають, що можна вирішувати свої виконавські проблеми за допомогою лише суто технічних засобів, глибоко помиляються. Їм здається, що повне зосередження на своїй роботі, абсолютне відмежовування від всього «зайвого», «відволікаючого» пришвидшить досягнення своєї мети. Однак, музичний образ можна втілити технічними прийомами лише за допомогою засобів виразності.

Аналізуючи цей процес, В. Співаков переконує, що музикант неодмінно повинен звертатися до різних видів мистецтва, адже постійно працюючи з одним і тим же матеріалом він втрачає інтерес, а процес вивчення музичного твору стає одноманітним і починає обтяжувати. Звернення до різних видів мистецтва можна порівняти з подорожами до місцевостей, де раніше ніколи не був, бо зміна середовища додає нових сил та натхнення, розвіює буденність і дарує приємні враження. Так і в мистецтві потрібно постійно оновлювати та збагачувати сферу професійної діяльності, плекати творче натхнення. По-перше, це зацікавлює і спонукає дивитися на завдання різнобічно, по-друге, - це дуже вдалий метод яскравого втілення художнього образу [4].

Існує думка, що здатність образно мислити є прерогативою дитинства та слугує сходинкою, яка формує абстрактне і понятійно- логічне мислення. І дійсно, образне мислення потрібно розвивати з дитинства у сензитивний період, коли інформація сприймається найкраще [3]. Тоді з віком у духовно прогресуючої особистості образне мислення продовжує розвиватися і вдосконалюватися.

Музика, як особливий емоційний вид мистецтва, має значний вплив на внутрішній світ людини, саме тому так важливо вірно обирати репертуар, який був би сумісним із внутрішнім світом здобувача- інструменталіста-виконавця.

Обираючи репертуар, потрібно враховувати не лише інструментальні та музичні завдання, але і риси характеру здобувача: його інтелект, артистизм, темперамент, душевні якості, нахили, в яких, як у дзеркалі, відображається душевна грань особистості. Так, наприклад, особистості меланхолічній або флегматичній не бажано давати емоційну швидку п'єсу - навряд чи можна буде отримати успішний результат. Але, це не означає, що такий здобувач усе життя буде грати спокійні, повільні п'єси. Потрібно час від часу вивчати з ним невеликі жваві, емоційні твори під час індивідуального заняття, згодом такого жанру композиції стануть для нього «своїми». У контексті вивчення меланхолічних творів необхідно аналогічно працювати і з інструменталістами, які мають темперамент холерика.

У процесі формування художнього репертуару інструменталіста важливо враховувати бажання здобувача зіграти ту чи іншу п'єсу, навіть якщо вона не відповідає рівню його музичного розвитку і технічним можливостям. Якщо є бажання зіграти твір, значить він відповідає його психічному та емоційному стану, а технічну майстерність викладач допоможе раціонально удосконалити. Головне, щоб під час виконання гра була не лише на інструменті, а й на струнах душі.

Врахування індивідуальних особливостей здобувача відіграє важливу роль у процесі вибору художнього репертуару. Такими особливостями є:

Вікові особливості:

здобувачі різних вікових груп можуть мати різний рівень уваги та сприйняття;

молодші здобувачі можуть відгукуватися на яскраві кольори, прості сюжети та музичні моменти, тоді як старші можуть зацікавлюватися більш складними та глибокими творами.

Інтереси та хобі:

важливо враховувати інтереси здобувача при виборі репертуару. Наприклад, якщо комусь подобається живопис, можна включити в програму малювання або вивчення творів великих художників.

Рівень освіти та здібностей:

залежно від рівня освіти та здібностей учня, може варіюватися складність вибраних творів. Важливо забезпечити баланс між викликами та досягненнями.

Культурний фон:

учням може бути цікаво вивчати та виконувати твори, що відображають їхні культурні корені. Це сприяє розширенню розуміння світу та підвищує інтерес до навчання.

Особисті вподобання:

якщо у здобувача є власні вподобання, наприклад, певний стиль мистецтва, літературний жанр чи жанр музики, важливо включити їх в навчальну програму.

Врахування цих факторів допомагає зробити навчання більш індивідуалізованим та забезпечує позитивний підхід до вивчення мистецтва. Особливості кожного здобувача слід розглядати як важливий ресурс для створення навчального середовища, що сприяє розвитку творчих здібностей та естетичного смаку.

Широке ознайомлення з музикою різних епох і стилів, вибір творів відповідно до поставлених педагогічних цілей та завдань, індивідуальна спрямованість репертуару, вміння підібрати для здобувача саме ту музичну композицію, яка розвине його здібності - ось самі головні завдання викладача інструменталіста при виборі художнього репертуару.

У процесі формування художнього образу у фаховій підготовці інструменталістів-виконавців використання новаторських технік навчання може виявитися ключовим фактором для збагачення творчого потенціалу майбутніх музикантів. Деякі з інноваційних методів включають: мультимедійні технології (використання відео-, аудіо- та інших мультимедійних засобів може значно розширити можливості навчання. Інтерактивні уроки, віртуальні виступи та аналіз власного гри за допомогою записів можуть сприяти кращому розумінню та самопізнанню виконавця); колективна та інтердисциплінарна робота (залучення здобувачів до спільної музичної творчості, а також співпраця з представниками інших музичних галузей (наприклад, композиторами чи хореографами) може збагатити їхнє мистецьке сприйняття та взаєморозуміння); експериментальні підходи (застосування нестандартних та експериментальних методів може допомогти розширити межі традиційного викладання. Використання імпровізації, експериментальних композицій чи інших неочікуваних вправ сприяє розвитку творчості та спробам виявлення власного унікального підходу до музики); технології віртуальної реальності (застосування VR може створювати унікальні віртуальні середовища для виконавців, дозволяючи їм "відчути" реальність виконання на великій сцені або в інших унікальних умовах); психологічні тренінги (використання психологічних технік для розвитку емоційного інтелекту, самопізнання та управління стресом може покращити виразність виконавців і допомогти їм краще спілкуватися з аудиторією через свій художній образ).

Ці новаторські підходи до навчання можуть допомогти інструменталістам-виконавцям розвинути не лише технічні навички, а й стати виразними та унікальними артистами з власним художнім стилем.

Висновки

Дослідження формування художнього образу у процесі фахової підготовки інструменталістів-виконавців виявило ряд важливих аспектів, які визначають успішний розвиток та творчість майбутніх музикантів. Одним із ключових висновків є визнання важливості індивідуального підходу до кожного студента, що сприяє розвитку унікального художнього стилю.

Дослідження підтвердило, що вивчення різних стилів та жанрів, а також використання різноманітних педагогічних методів, сприяють широкому розширенню художнього спектру виконавців.

Важливим висновком є необхідність поєднання традиційних методів викладання з новаторськими техніками для створення більш ефективної системи фахової підготовки інструменталістів. Дослідження надає підстави для розробки комплексних програм та методичних матеріалів, спрямованих на підтримку та розвиток виконавців, які можуть бути використані в музично-педагогічних освітніх закладах. Загалом, результати вивчення є важливим внеском у розуміння та оптимізацію процесу творчого розвитку інструменталістів-виконавців.

Визначено, що синтез мистецтв є методологічним принципом формування і розвиту виконавської майстерності інструменталістів, слугує підґрунтям виникнення низки асоціацій, які допомагають якомога ширше осмислити художній образ і в подальшому виконати основне завдання виконавця - «розповісти» слухачам закодовану у нотному тексті дійсність (художній образ твору) за допомогою музичного інструмента.

Література

Бахтін М. М. Естетика словесної творчості. М. : Мистецтво, 1986. 444 с.

Гегель Г. В. Ф. Естетика. В 4 т. Т. 1. М. : Мистецтво, 1969-1971. 312 с.

Дичківська І. М., Поніманська Т. І. М. Монтессорі: теорія і технологія. К. : Видавничий Дім «Слово», 2009. 304 с.

Кірнарська Д. К. Психологія музичної діяльності. Теорія і практика. М., 2003. 368 с.

Крицький В. М. Музично-виконавська інтерпретація: педагогічні проблеми музично-виконавської підготовки : монографія. Ніжин : НДУ ім. М. Гоголя, 2009. 158 с.

Москаленко В. Г. Творчий аспект музичної інтерпретації. К. : Музична Україна, 1994. 205 с.

Отич О. М. Педагогіка мистецтва у системі мистецьких субдисциплін педагогіки. Рудницька О. П., Отич О. М., Михайличенко О. В. та ін. Мистецька освіта в Україні: теорія і практика / за ред. О. В. Михайличенка. Суми: СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2010. С. 35-67.

Про освіту : Зaкон України від 01.07.2014 № 1556-VII URL: http://zakon2. rada.gov.ua/laws/show/1556-18.

Семешко А. Баянно акордеонне мистецтво України на зламі ХХ-ХХІ століть: довідник/ А. Семешко. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2009. - 244 с.

Сташевська І. О. Музична педагогіка Німеччини: історія, теорія, практика: монографія. Луганськ: Вид-во ДЗ «ЛНУ імені Т. Шевченка», 2010. 560 с.

Сташевський А. Хронологія розвитку основних жанрів баянної музики в Україні. Актуальні питання баянно-акордеонного виконавства та педагогіки в мистецьких навчальних закладах/[ред.-упоряд. А. Сташевський]-Луганськ: Знання. 2006. С. 115-122.

Черноіваненко А. Фактура як детермінант виражального потенціалу професійної інструментальної творчості (на прикладі баянного мистецтва). Науковий вісник НМАУ ім. ПІ Чайковського. 2003. С. 256-268.

References

Bakhtin, M. M. (1986). Estetyka slovesnoi tvorchosti. [Aesthetics of verbal creativity] M.: Mystetstvo, 444 (in Ukrainian).

Hehel H. V. F. (1969-1971)/ Estetyka [Aesthetics]. V 4 t. T. 1. M. : Mystetstvo, 312 (in Ukrainian).

Dychkivska, I. M., Ponimanska, T. I. (2009). M. Montessori: teoriia i tekhnolohiia [M. Montessori: theory and technology]. K. : Vydavnychyi Dim «Slovo», 304 (in Ukrainian).

Kirnarska D. K. (2003). Psykholohiia muzychnoi diialnosti. Teoriia i praktyka [Psychology of musical activity. Theory and practice]. M., 368 (in Ukrainian).

Krytskyi V. M. (2009). Muzychno-vykonavska interpretatsiia: pedahohichni problemy muzychno-vykonavskoi pidhotovky [Musical and performing interpretation: pedagogical problems of musical and performing training]: monohrafiia. Nizhyn : NDU im. M. Hoholia, 158 (in Ukrainian).

Moskalenko V. H. (1994). Tvorchyi aspekt muzychnoi interpretatsii [Creative aspect of musical interpretation]. K. : Muzychna Ukraina, 205 (in Ukrainian).

Otych, O. M. (2010). Pedahohika mystetstva u systemi mystetskykh subdystsyplin pedahohiky [Art Pedagogy in the System of Art Subdisciplines of Pedagogy]. Mystetyska osvita v Ukraini: teoriia i praktyka, zah. red. O. V. Mykhailychenko, redaktor H. Yu. Nikolai, Sumy: SumDPU im. A. S. Makarenko, 35-67 (in Ukrainian).

Pro osvitu : Zakon Ukrainy vid 01.07.2014 № 1556-VII URL: http://zakon2. rada.gov.ua/laws/show/1556-18 [in Ukrainian].

Semeshko, A. (2009). Bayanno-akordeonne mistetstvo Ukrayini na zlamI XX- XXI st. [Accordion and accordion art of Ukraine at the turn of the XX-XXI centuries]. (Dovidnik). Ternopol: Bogdan, 244 [in Ukrainian].

Stashevska, I. O. (2010). Muzychna pedahohika Nimechchyny: istoriia, teoriia, praktyka [Music pedagogy in Germany: history, theory, practice] : monohrafiia. Luhansk: Vyd-vo DZ «LNU imeni T. Shevchenka» [in Ukrainian].

Stashevskyi, A. 2006. Khronolohiia rozvytku osnovnykh zhanriv baiannoi muzyky v Ukraini. Aktualni pytannia baianno-akordeonnoho vykonavstva ta pedahohiky v mystetskykh navchalnykh zakladakh [Chronology of the development of the main genres of accordion music in Ukraine. Current issues of accordion-accordion performance and pedagogy in art educational institutions]. Luhansk: Znannia [in Ukrainian]. художній образ інструменталіст виконавський

Chernoivanenko A. (2003). Faktura yak determinant vyrazhalnoho potentsialu profesiinoi instrum entalnoi tvorchosti (na prykladi baiannoho mystetstva) [Texture as a determinant of the expressive potential of professional instrumental creativity (on the example of accordion art)]. Naukovyi visnyk NMAU im. PI Chaikovskoho. Kyiv: Muzuchne vikonavstvo [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru