Театральна музика: особливості, функції, ролі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Театральна музика: особливості, функції, ролі

Садовенко Світлана Миколаївна, доктор філософії, кандидат педагогічних наук, професор кафедри режисури та акторської майстерності та кафедри академічного і естрадного вокалу та звукорежисури, Інституту сучасного мистецтва Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, заслужений діяч мистецтв України

театральний музика творчий сценічний

Театральною є музика, що звучить у постановках сценічного/ театрального мистецтва.

У музичному театрі театральна музика, як фундаментальний засіб у процесі впровадження художньої ідеї, характеристики сценічних образів тощо, застосовується при постановках опер, оперет, балетів, музичних драм і музичних комедій, є невід'ємним компонентом драматургії спектаклю.

У спектаклях драматичного театру театральна музика сприяє створенню емоційної атмосфери драми, трагедії чи комедії. Поряд з іншими засобами виразності театральна музика допомагає відтворити історичний, національний і локальний колорит сценічної дії, поглиблює характеристики персонажів, підкреслює критичні й переломні моменти розвитку сценарію, драматичні кульмінації тощо. Велика роль театральної музики у ліричних сценах, в обрисі казкових і фантастичних образів, що підкреслює її важливе драматургічне значення і беззаперечну актуальність. Втім конститутивна (основоположна) особливість театральної музики полягає в її дії на творчий стан актора, його зосередженні на ролі та входженні в неї, розбурханні творчої уяви тощо, що передаватиметься глядачу і матиме безпосередній на нього емоційний вплив. Отже, проведення дослідження щодо театральної музики вбачається актуальним і становить мету пропонованої наукової розвідки, а саме: розглянути театральну музику, визначити її особливості, функції, ролі.

Існують п'єси, в яких включення музичних номерів передбачене драматургом. Театральна музика, введена у спектакль за його задумом, - це переважно музичні п'єси, що виконуються безпосередньо на сцені (сольний і хоровий спів, гра на музичних інструментах, оркестр тощо). Такі номери складають органічну частину п'єси і мають виконуватися завжди і в усіх її постановках.

Театральна музика, дібрана до сценічного оформлення п'єси, звучить головним чином під час німих, мімічних сцен, інколи складає фон для монологів, діалогів тощо. Музика при цьому, зазвичай, звучить за сценою, актор лише імітує гру на музичному інструменті або спів. Часто реальному або імітованому співу на сцені акомпанує оркестр, не передбачений сценічною дією. Інколи так само ставляться і танцювальні сцени. Поряд із залученням артистів-музикантів, хору, оркестру для музичного оформлення сучасних спектаклів нині все більше використовується звукозапис.

В інших випадках театральна музика представляє один з елементів постановки п'єси, що вводиться режисером відповідно до його сценічного задуму. Інколи режисер залучає композитора, який створює музичне оформлення п'єси для конкретної постановки.

Окрім музичних номерів, що вплітаються у сценічну дію, застосовуються відносно крупні інструментальні п'єси, - увертюра й музичні антракти, що передують всій постановці або окремим актам спектаклю. Такі музичні твори, що по характеру образів та їх розвитку тісно пов'язані з сюжетом п'єси, репрезентують різновиди програмної музики. За способом використання в драматичній виставі театральну музику можна класифікувати, розділивши на декілька видів, а саме: увертюра; музичні антракти (вступ в дію або картини); музичний фінал акта або спектаклю; музичні номери по ходу сценічної дії; лейтмотив.

Увертюра звучить на початку вистави при закритій завісі і є першою ланкою в контакті глядача зі сценою. Зазвичай в увертюрі сконцентровано основні думки постановника, вкладено узагальнюючу ідею драматургічного твору. Увертюра вводить в загальну атмосферу вистави, засобами музики повідомляє глядачеві зміст майбутньої дії, готує до емоційного сприйняття трагедії/комедії, знайомить з епохою, соціальним середовищем тощо.

За необхідністю заповнення пауз між картинами, потребою часу для перестановки декорацій тощо, вдаються до музичного антракту, музика якого переважно повідомляє про ті події, які будуть розігруватися між подальшими картинами чи діями. При цьому, музика в пропонованих музичних образах має скерувати думку і фантазію глядача, який, сприймаючи на слух, не бачачи сценічної дії й зовнішніх її ознак, має її уявити, ніби стати співучасником постановки. Водночас, музика музичного антракту є сполучною ланкою між двома діями: вона починається тим настроєм, яким скінчилась попередня дія і закінчується тією емоцією, з якої нова дія має розпочатися.

Якщо увертюра і музичні антракти зазвичай вводять глядача в майбутню дію, попереджають про нові образи й думки, то музичні фінали можуть завершити подібне сприйняття, узагальнюючи і передаючи в музиці вже висловлені у виставі ідеї. Вони ніби підводять підсумок помислам і почуттям, вираженим у словах і підтексті драматичного уявлення, закріплюють ті важливі думки, які глядач реквізує з театру.

Найбільш багатогранна роль тієї театральної музики, що лунає безпосередньо по ходу сценічної дії. За способом участі в дії театральну музику можна розділити на дві основні категорії: сюжетну і умовну. До сюжетної відноситься музика, яка в певній сцені виправдана ситуацією, коли дійові особи або виконують її, або слухають і певним чином реагують на неї. Також сюжетною є та музика, що звучить за лаштунками і зображує те, що відбувається за сценою. Розкриваючи внутрішній зміст сцени, сюжетна музика проявляється й у зовнішній, видимій стороні сюжету й допомагає розвитку сценічної дії. В якості сюжетної музики найчастіше використовують так звані «побутові» музичні форми - пісні, романси, частівки, танцювальні п'єси, марші тощо. Сюжетна музика може звучати безпосередньо у виконанні діючих осіб або з грамплатівки, магнітофона, звучати по радіо, з екрана телевізора, плейєра, доноситися з відкритого вікна, з концертного майданчика, вулиці тощо.

Зазвичай сюжетну музику в п'єсу вводить сам автор, вказуючи в своїх ремарках ті місця у виставі, де вона має звучати. У цьому випадку від режисера залежить тільки точне розташування у виставі всіх музичних моментів і визначення способу відтворення - фонограма чи «живе» виконання. Отже, сюжетна музика вводиться в дію на підставі ремарок драматурга і обов'язкова для кожної постановки твору.

Однак є доволі багато п'єс, в яких немає авторських вказівок на введення музики в якості вступу до вистави, музичних антрактів між актами і картинами, у фіналі чи середині дії. Таку музику називають умовною. Умовна музика залучається режисером заради досягнення виразних художніх завдань і здебільшого відповідає конкретній постановці у певному театрі.

Умовна музика, на відміну від сюжетної, звучить не на місці дії, а поза ним. Її джерело фізично не знаходиться на сцені. Її чує тільки глядач, дійові особи на неї не реагують. Така музика найтіснішим чином пов'язана з дією і є активним її елементом. Умовна музика надає більш сильний художній вплив, ніж музика, яка звучить по ходу дії і, створюючи насичену атмосферу дії, допомагає глядачеві більш глибоко сприйняти думки й образи спектаклю. Однак сюжетна музика сприймається більш активно, ніж умовна, оскільки наявність джерела звуку акцентує увагу глядача, особливо якщо виконавець - дійова особа.

Разом з тим, існує цілий ряд спектаклів, де музику, використовувану в сценічній дії, не можна віднести ні до сюжетної, ні до умовної. Зазвичай така музика вводиться режисером для створення емоційного настрою конкретної сцени, втім дійові особи реагують на неї найактивнішим чином. До подібної театральної музики можна віднести пісні персонажів вистави, які, вибиваючись із загальної тканини дії, адресуються безпосередньо залу, глядачам. Такий прийом типовий для музичної комедії, мюзиклу, водевілю.

Аналізуючи особливості сюжетної і умовної музики, необхідно розглядати їх функції у кожному конкретному випадку. Однак, у виставі театральна музика може виконувати декілька функцій одночасно. Наприклад, виявляючи переживання героя і синхронно втілюючи ідею вистави, музика, представляючи водночас героя і ситуацію, може емоційно передбачати подальший етап розвитку сюжетної лінії.

Варто визначити загальні функції, притаманні театральній музиці у виставі. До таких функцій театральної музики належать ілюстративність й атмосферність. Під ілюстративністю будемо розуміти прямий зв'язок музики зі сценічною дією. Атмосферність, як ступінь художньої виразності музики, залежить від самої музики, моменту і місця її включення, від художнього смаку і творчого відчування постановника тощо. При творчому вирішенні питання, музика в ціх функціях може допомогти глядачеві повніше відчути сценічну дію, доповнити та урізноманітнити враження від побаченого на сцені.

Як відомо, найбільш загальний драматургічний принцип, властивий всім видам мистецтва, полягає у використанні контрастних, антитетичних зіставлень: світла і тіні, форте і піано, злету і падіння, напруги, стрімкості дії та затримки її. Контрастний принцип художнього оформлення, у тому числі і музичного, отримав широке розповсюдження у драматичному театрі. Застосування музики за принципом контрасту полягає у розкритті внутрішньої лінії підтексту, лінії психологічного змісту сцени. Використання контрасту театральної музики - найбільш гострий і сильний прийом включення її в дію. Музика в цій якості спроможна відобразити сутність речей.

Широковідомий у драматичному театрі ефективний прийом, коли одна й та сама музична тема/мотив проходить через увесь спектакль, змінюючись залежно від сценічної ситуації. Цю тему/мотив зазвичай називають лейттема, лейтмотив.

Лейтмотив (провідний мотив) в широкому сенсі - повторюваний по ходу дії музичний образ, який пов'язаний з певним персонажем, ідеєю, явищем, сюжетною лінією тощо. Лейтмотив - характерна тема або музичний оборот, які засобами музичної виразності описують будь-якого персонажа опери, балету, фільму, програмної п'єси, його окремі риси або певну драматичну ситуацію і звучать при згадці про них, при появі персонажа або при повторенні драматичної ситуації в різних частинах твору.

Зазвичай зв'язок між персонажами або певною ситуацією і супроводжуючим їх музичним мотивом встановлюється з моменту появи конкретної постаті або виникнення визначеної ситуації. Так режисер викликає бажані для нього асоціації глядача. Кожне наступне повторення такого мотиву, навіть у зміненому вигляді, закріплює цей зв'язок і посилює у глядача почуття образного «сенсу» певного мотиву.

У виставі може бути не один лейтмотив, а декілька. Втім їх загальну кількість зазвичай краще обмежити, щоб неодноразове звучання і перетворення їх не заважали, а допомагали виділити головні лінії сценічної дії. У цих перетвореннях лейтмотиви нерідко отримують певний драматургічний розвиток, сплітаються, виростають у якісно нові образи. Отже, лейтмотив, засвідчуючи розвиток певного образу або ситуації, допомагає більш глибоко розкрити їх зміст. Саме лейтмотив стає невід'ємним символом і як серйозний сюжетний ключ дозволяє з'єднати окремі музичні фрагменти в єдине композиційне ціле.

Таким чином, музика, включена до спектаклю, безсумнівно, виражає авторське ставлення (драматурга, режисера, композитора) до окремого персонажу, групи персонажів, до сценічної дії, з якою ця музика пов'язана. Залежно від авторського ставлення, театральна музика може певним чином вплинути на глядацьке сприйняття сценічної дії або окремого героя й позначитися на ідейному умовиводі всієї вистави.

У драматичних спектаклях використовується театральна музика різних жанрів: від симфонічних творів до творів сучасних гітарних бардів, вуличних пісень. У спектакль можуть бути введені оперні уривки, хорові ансамблі, камерна музика всіх видів, церковний духовний піснеспів, джазові п'єси тощо. Фактично, немає таких музичних форм і жанрів, які не можуть звучати в драматичному спектаклі. Комедія, драма, трагедія, дитяча казка, водевіль, мюзикл тощо вимагають різної за формою і жанрами музики. Жанр п'єси певною мірою визначається характером музичного оформлення. Кожна театральна п'єса має власну історичну реальність, яка виражається на сцені відповідною театральною музикою, маніфестуючи визначну роль і функції останньої.

Размещено на Allbest.ru