Емоційний компонент як засіб художньої виразності в сучасній хореографії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв

Емоційний компонент як засіб художньої виразності в сучасній хореографії

Джус Катерина Володимирівна, магістерка хореографії, методист кафедри хореографії

Київ, Україна

Анотація

Проаналізовано емоційний компонент як засіб художньої виразності в сучасній хореографії. Розглянуто поняття емоцій та почуттів, що з певного погляду є синонімами.

Ключові слова: хореографічне мистецтво, емоції та почуття, виражальні засоби танцю, хореографічний образ.

Annotation

Kateryna Juice

(Kyiv, Ukraine)

EMOTIONAL COMPONENT AS A MEANS OF ARTISTIC EXPRESSION IN MODERN CHOREOGRAPHY

The article examines and presents the emotional component as a means of artistic expressiveness in modern choreography. The concepts of emotions and feelings are considered, from a certain point of view they are synonyms.

Keywords: choreographic art, emotions and feelings, expressive means of dance, choreographic image.

У сучасному хореографічному мистецтві наявні різноманітні компоненти, такі як: технічна база, лексична складова, музичний супровід, емоційне наповнення та ін. Емоційний компонент у хореографії є одним із найважливіших, адже завдяки йому вдається розкрити суть і зміст постановки. При правильному використанні емоційного наповнення глядач долучається до процесу, що відбувається на сцені. Без емоційної складної техніки не буде бажаного результату і проєкт буде неповноцінним.

Сучасна хореографія різнобічна та досить експресивна. Вона має здатність швидко змінюватись, підлаштовуючись під сьогодення. Саме тому митець має використовувати у своїх постановках необхідні наочно-логічні, конотативні значення, завдяки яким роботи отримують прагматичні ознаки та можливість справляти враження на глядачів. Така можливість пов'язана з протіканням процесів емоційного компоненту, адже танцювальний номер дає змогу не тільки спостерігати перебіг емоційного стану героїв на сцені, а й самим відчувати та співпереживати [3, 17].

Важливе значення в роботі хореографа має емоційне наповнення будь-якої хореографічної постановки, що є невід'ємною частиною танцювальної видовищ- ності, яка насичує танцюриста енергетичним потоком, а глядачів спонукає зануритись у світ творчості для повного сприйняття того, що відбувається на сцені.

Важливо зазначити, що правильна подача емоційного потоку може допомогти глядачеві зрозуміти зміст, як і неправильна - зашкодити [6].

Багато науковців і дослідників хореографічного мистецтва визначають емоційність як одну з провідних художніх ознак цілісності образу. Здатність постановника формувати образ у свідомості є унікальною та специфічною ознакою, що розкривається тільки у творчій уяві. Саме вона є найвищим показником художньо-творчих здібностей - художньою обдарованістю. Образ, що вміщує в собі чуттєвість, переживання, передає емоції, оцінки, духовний та ідейний зміст, називають художнім [17, 2].

Надзвичайно важливу роль у створенні певного образу відіграє знання психології, вміння використовувати її у своїй балетмейстерській діяльності. Це дає змогу правильно зрозуміти персонажів, людей у реальному житті, адекватно відтворювати їх в уяві, а потім переносити на сцену, прораховуючи всі лінії поведінки героїв [4, 26].

Психологія вміщує в собі якості, що надзвичайно відрізняють її від інших наук. Насамперед, тому що кожен здатен знайти самого себе, просто спостерігаючи за оточенням. Проте якщо заглибитися в психологію з професійного погляду, то вона передбачає аналіз поведінки кожного. Психологія тісно переплітається з іншими науками й досліджує проблеми групового або особистісного характеру [5, 8].

Емоційний компонент у сучасній хореографії є важливим для розкриттям тематики твору, розуміння та осмислення глядачем. Емоції - це особливий клас психічних станів, що відтворюють ставлення людини до навколишнього світу, до інших людей, до самої себе та до результатів своєї діяльності [7]. емоційний хореографічний танцювальний

Емоції мають особливу властивість «просочуватись» у думки людини та безпосередньо впливати на приймання рішень, становлення життєвих цінностей, взаємозв'язки з навколишнім світом та оточенням. Вони повідомляють про внутрішній стан людини, її ставлення до самої себе [14, 60].

Почуття - це психічні стани та процеси, що допомагають відтворювати внутрішній - духовний світ, емоційні потрясіння та ставлення людини до навколишнього світу. Об'єктивізм, наявний у специфіці почуттів, є вираженням суб'єктивного ставлення [13, 35].

Всі почуття виконують сигнальну функцію. Вони несуть певну інформацію для людини про її ставлення до оточення, поведінку, переваги в діяльності тощо [13, 42].

Якщо розглядати поняття емоцій та почуттів, то можна зазначити, що вони є близькими за значенням, певною мірою синонімами. Проте почуття є більш ширшим поняттям, тоді як емоція - це прояв почуттів. Так, почуття є стійким позаситуативним явищем, а емоції виражають почуття залежно від ситуації та швидко змінюються [12].

Якщо розглядати почуття як емоційну установку, то можна побачити, що головна відмінність від емоцій полягає в тому, що емоції - досить імпульсивні прояви, які виражають ставлення тут і зараз, тоді як почуття виражають сприймання об'єктів дійсності та мають для людей стабільну мотиваційну значимість [9].

У хореографічному мистецтві виділяють емоції та емоційні реакції: психофізіологічні симптоми (вегетативні та рухові реакції), комунікативні та неко- мунікативні кінеми (міміка, жести, пози) [3, 48].

Будь-який психічний стан людини можна передати очима, мімікою, розгорнутими й згорнутими рухами або положенням тіла. В арсеналі виражальних засобів хореографії існує палітра рухів - від найяскравіших і масштабних до ледве помітних і невловимих [1].

Створення на сцені ефекту здивування, захоплення, незвичайності наведеного факту називають емоційним переживанням. Художньо пережиті почуття допомагають не тільки розкриттю образу, а й правдоподібності постановки [15]. На перший план виступає таке поняття, як танцювальна пантоміма, яка слугує емоційним відгуком на практичну взаємодію людини з навколишнім світом.

Переходячи до світу мистецтва, згадаємо про хореографічний образ. У мистецтві все проходить через естетичну призму, творіння, поширення естетичного досвіду. Художній образ - особлива форма рефлексії та осмислення життя. Головним завданням у роботі балетмейстера-постановника є відображення життєвих спостережень (тільки життєві ситуації в їх різноманітності можуть стати чудовим матеріалом для митця). Наша свідомість і творчість - це лише образ, що відображує наш світ. Від живого переживання до абстрактного мислення та від них до практичного викладу - це і є діалектичний шлях визнання, рух до правди, визнання об'єктивної реальності.

Хореографічний образ має на меті відображення характеру людини, істот, тварин, птахів та інших, що з'являються зі зразків навколишньої реальності. На сцені в межах своєї поведінки, у певних діях й емоційних станах за допомогою хореографічного мистецтва розкривається особливий характер персонажа.

Естетика тієї чи іншої танцювальної системи полягає у творчому мисленні хореографа та виконавців, варто сюди також включити зміни, що формуються в процесі сприйняття танцювального твору публікою.

Хореографія через свої образно-виражальні можливості більше ніж інші види мистецтва здатна відтворити «натуралістичні подробиці житейської повсякденності, такої буденної достовірності». Такий зв'язок зі справжнім світом не має буквальності та достовірності, а є більш опосередкованим моментом, через який здійснюється вияв емоційності й образності, з урахуванням естетичних законів і законів хореографічного мистецтва. Мова людських почуттів відтворюється в танцювальній лексиці. Кожен танцювальний елемент і рух демонструють певне слово лише тоді, коли перебувають у взаємному синтезі з іншими рухами [8, 17].

Викладення емоцій у танцювальній лексиці залежить не лише від реалій об'єктивного життя, але й від людського уявлення про них, тобто відображення танцівником явищ, процесів навколишньої дійсності. Потрібні емоції фіксують розвиток асоціативних зв'язків і художньої уяви в носіїв різних мов, які в хореографічному тексті стають метафоричними й узагальненими [16].

Отже, емоційний компонент у хореографічному мистецтві є важливою складовою та є одним з основних засобів художньої виразності. Знання психології, правильне використання почуттів та емоцій у постановках допомагає балетмейстерові краще розкрити сюжет, повністю розвинути драматургію та обіграти художній простір. Саме завдяки емоціям постановник може розкрити всю суть хореографічного твору та відповісти на запитання глядача, не використовуючи слів.

Література

1. Бібліотека online. Хореографічна культура як засіб формування цілісної системи художніх цінностей.

2. Вільгельм Вундт - організатор першої психологічної лабораторії.

3. Вітенко І. С. Основи психології. Основи педагогіки : навч.-метод. посіб. 2-ге вид. Чернівці : Книги-ХХІ, 2009. 200 с.

4. Вознесенська О., Мова Л. Арт-терапія в роботі практичного психолога: використання арт-технологій в освіті. Київ : Шкільний світ, 2007. 120 с.

5. Войтка В. І. Психологічний словник. Київ : Вища школа, 1982. 215 c.

6. Демідова М. Г., Трощенко В. М. Основні аспекти створення художнього образу в сучасному танці. ІІМіжнар. наук.-практ. семінару. Луганськ, 27-28.11.2010 р. Луганськ : Вид-во ЛДІМК. С. 22-25.

7. Джус К. В. Емоційний компонент як засіб художньої виразності в сучасній хореографії. Особливості роботи хореографа в сучасному соціокультурному просторі : зб. матер. VI Міжнар. наук.-практ. конф. 21 трав. 2021 р. НАКККіМ. Київ, 2021. С. 62-65.

8. Дуткевич Т. В. Загальна психологія. Теоретичний курс : навч. посіб. для студентів / Кам'янець-Поділ. нац. ун-т ім. Івана Огієнка, факультет корекц. та соц. педагогіки і психології, каф. психології освіти. Кам'янець-Подільський, 2015. 431 с.

9. Ільїн Е. Емоції та почуття. С. 113.

10. Ільїн Е. Емоції та почуття. С. 118.

11. Косяк В. А. Людина та її тілесність у різних формах культури. Суми : Університетська книга, 2010. 318 с.

12. Літвякова І. А., Ханецька Н. В. Дослідження впливу емоцій на стан особистості. Молодий вчений. Хмельницький. 2017. № 11 (51). С. 806-809.

13. Людина як предмет виховання. Спроба педагогічної антропології. Київ : Рад. шк. Т. 1. 1952. 518 с.

14. Малихіна М. Дитина у світі емоцій. Київ, 2018. 160 с.

15. Медвідь Т. Хореографічне мистецтво як фактор творчої діяльності дитини. Вісник Львівського університету. Мистецтвознавство. 2014. Вип. 14. С. 148-154.

16. Чілікіна Н. О. Емоції в структурі хореографічного тексту. Танцювальні студії. 2018. Вип. 2. С. 45-51.

17. Чурпіта Т. М. Соціально-педагогічні проблеми розвитку творчої уяви молодших школярів засобами хореографічного мистецтва (на матеріалі використання казок) : дис. ... канд. пед. наук. Київ, 1998. 173 с.

Размещено на Allbest.ru