Опера "Золотий обруч" Бориса Лятошинського - героїко-епічна чи експресіоністська?
Експресіоністське трактування опери Б. Лятошинського "Золотий обруч". Інтерпретація авторами любовної лінії Максима і Мирослави. Підкреслення теми соціальної нерівності в сценах за участі Максима і Мирослави, як нагадування про фатальність цього кохання.
| Рубрика | Культура и искусство |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 09.06.2024 |
| Размер файла | 17,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Опера «Золотий обруч» Бориса Лятошинського - героїко-епічна чи експресіоністська?
Рожак Олег Іванович
Опера Б. Лятошинського «Золотий обруч» - один з ключових творів модерністського періоду його творчості. Проте, незважаючи на наявність в її музиці рис експресіонізму, українські дослідники дотримуються консервативного напрямку інтерпретації стилю опери. М. Копиця називає оперу героїко-патріотичною [4, с. 12], Д. Канєвська - епіко-героїчною [3, с. 10], І. Куриляк - героїко-епічною [5, с. 128], тощо. На нашу думку, така характеристика твору тісно пов'язана із тенденціями нівелювання рис експресіонізму з допомогою штампу «конфліктної драматургії» у творчості Б. Лятошинського та твердженням про українізацію музики композитора ще в середині 1920-х рр. У свою чергу, консервативна інтерпретація несправедливо перетворила актуальну оперу кінця 1920-х із очевидними ознаками естетики експресіонізму на «народницьку» лисенківську, чи навіть глінкінсько-бородінську музичну драму.
В процесі аналізу партитури опери, було виявлено, що музика епічного характеру займає в ній всього лиш близько однієї сьомої частини від всього твору. Приблизно таку ж частину хорових сцен в опері можна інтерпретувати в дусі типової російської чи української «народницької» опери (жанрово-побутові епізоди «Закувала зозуленька» і «Гей, цора, підківочки»). Проте, такий початок твору, разом із деякими іншими впізнаваними рисами (протистояння «народу» і «ворогів», зображення ворожого табору через балетні номери, тощо) став приводом для порівнянь опери Б. Лятошинського із російськими «аналогами» ХІХ ст. Дослідниця Г. Веселовська констатує, що характер музики опери вкупі зі специфікою її постановки спростовують цю ілюзію: «... музика була позначена новаторством і тяжіла до експресіонізму; <...> Мистецький загал не сприйняв новаторського за своїми стилістичними характеристиками музичного матеріалу Б. Лятошинського, не зрозумів глядач і постановочних прийомів оперної режисури В. Манзія, М. Фореггера, сценографічних експериментів І. Назарова, О. Хвостенка-Хвостова й А. Петрицького» [1, с. 49].
На наше переконання, головною драматургічною лінією в опері є кохання Максима і Мирослави. Першим аргументом на користь цієї тези є відстоювання обов'язкової присутності «романтики» [2, с. 18] в опері лібретистом Я. Мамонтовим. Натомість, про начебто основну (пропагандистську) лінію, яку передбачали замовники опери - боротьба народу із загарбником, яка мала б актуалізувати зміст опери і прив'язати його до революційних реалій, автор лібрето висловлюється досить формально і непереконливо [2, с. 18].
Другий аргумент на користь експресіоністського трактування опери «Золотий обруч» - необов'язкова (як для «героїко-патріотичної» опери) зміна сюжету, яку здійснив Я. Мамонтов у лібрето. Мова йде про смерть Максима, якої не було в першоджерелі. Ця подія перетворює в малозначиму героїко-епічну кінцівку твору та уподібнює її до типових 1920-ті рр. «правильних» завершень творів «непролетарських» митців (інший приклад в музиці - хор Леніну в кінці експресіоністично-конструктивістської Другої симфонії Д. Шостаковича).
У якості третього і основного аргументу наводимо інтерпретацію авторами опери любовної лінії Максима і Мирослави. Очевидно, в коханні Максима і Мирослави немає нічого хворобливого, як, наприклад, у по-різному осквернених вбивством стосунках Воццека і Марі в опері «Воццек» А. Берґа чи Катерини і Сергія в опері «Леді Макбет Мценського повіту» Д. Шостаковича. Але постійне підкреслення теми соціальної нерівності в сценах за участі Максима і Мирослави, як нагадування про фатальність цього кохання, переконує нас в експресіоністичному ухилі опери. Вже на самому початку твору, на відміну від повісті І. Франка, Максим в якості винагороди за порятунок Мирослави просить її руки, стикаючись із різким запереченням з боку Тугара Вовка, на рівні відрази до нижчого соціального стану потенційного зятя. Легко впізнаваний лейтмотив кохання із самого початку звучить в трагічному характері, залишаючись таким протягом всієї опери. Відсутність потенційного щасливого кінця (який є у першоджерелі) в історії кохання в інтерпретації Б. Лятошинського та Я. Мамонтова лише підтверджує наші припущення щодо істинного задуму авторів опери.
Доповнює картину інтерпретації опери «Золотий обруч» в руслі музичного експресіонізму і помічена дослідниками (Д. Канєвська, Г. Веселовська, М. Новакович та ін.) наявність рис цього напрямку в музичній мові твору, а також інтерпретація Б. Лятошинським оркестру, яка, на переконання Д. Канєвської [3, с. 13] поєднує оперу «Золотий обруч» із двома іншими зразками-сучасниками експресіоністської опери - «Воццек» А. Берґа і «Леді Макбет Мценського повіту» Д. Шостаковича.
Враховуючи наведені нами раніше контраргументи, які свідчать про поверховість оцінки опери «Золотий обруч» як епіко-драматичної чи героїко-епічної, зробимо висновок, що, незважаючи на наявність традиційних елементів музичної мови в окремих епізодах, деяких ознак типової «народницької» опери, характеризувати «Золотий обруч» як героїко-епічну чи епіко-драматичну оперу недоцільно. Натомість, про експресіоністичний ухил опери «Золотий обруч», окрім самої музики, свідчить трактування її авторами (не лише композитором, але й лібретистом) основної сюжетної лінії - кохання Максима та Мирослави. Фатальність їх почуттів підкреслена зображеною у гіпертрофованому вигляді соціальною нерівністю та підтверджена сценою трагічної загибелі Максима, якої не було в першоджерелі.
Використані джерела
опера лятошинський золотий обруч
1. Веселовська Г. Життя сценічного твору: з історії першовтілення опери Б. Лятошинського «Золотий обруч» за повістю І. Франка «Захар Беркут» // Вісник Львівського університету. Серія мистецтвознавство. 2006. Вип. 6. С. 47-54.
2. Драматург Я. Мамонтов про «Золотий обруч» // Мистецька трибуна. 1930. № 16. С. 18.
3. Канєвська Д.Б.М. Лятошинський і Д.Д. Шостакович: порівняльно-типологічний аналіз творчості: автореф. дис. ... канд. мистецтвознавства: 17.00.03. Київ, 2002. 22 с.
4. Копиця М. Борис Лятошинський. Симфонія життя // Борис Лятошинський. In memoriam. Мюнхен, 2018. С. 7-17.
5. Куриляк І. Еволюція драматургічних функцій хору в українській опері: національно-естетичний вимір: дис ... канд. мистецтвознавства: 17.00.03. Львів, 2018. 195 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Київ - одне з древніших міст у світі. Поєднання різних архітектурних стилей та епох на головній вулиці міста – Хрещатику. Вигляд Площі Незалежності. Відомі пам'ятки Києва - Андріївський узвіз, Андріївська церква, будинок з химерами, золоті ворота, та ін.
презентация [8,6 M], добавлен 24.04.2013Организационная структура и функции библиотеки им. А.М. Горького в 1947-1964 гг. Мероприятия, проводимые для повышения квалификации ее работников. Опыт комплектования библиотечного фонда. Проблемы хранения книжных фондов и использования документов.
курсовая работа [38,0 K], добавлен 27.09.2012Представники української хорової музики. Життя композитора М.Д. Леонтовича. Літургія та духовні піснеспіви М. Леонтовича. Послужний список скромного "народного вчителя з Поділля", розробка опери за сюжетом казки Б. Грінченка "Русалчин Великдень".
реферат [33,5 K], добавлен 03.11.2011Мода в епоху Середньовіччя. "Стилізація" тіла за допомогою одягу - підкреслення ліній фігури шляхом зміни силуету. У костюмі цього періоду спостерігаються дві тенденції. з одного боку - закрити тіло, з іншого - підкреслити природну красу людської фігури.
реферат [18,0 K], добавлен 07.10.2010Опера - сложный вид театрального искусства, в котором сценическое действие тесно слито с вокальной и оркестровой музыкой. История данного жанра. "Дафна" Дж. Пери как первая большая опера, исполненная в 1597 году. Разновидности и основные элементы оперы.
презентация [4,4 M], добавлен 27.09.2012Жанри театральної музики, особливості симфонії та інструментального концерту, відомі композитори, що творили в цих жанрах. Опера як художнє поєднання вокальної та інструментальної музики, поезії, драматургії, хореографії та образотворчого мистецтва.
презентация [1,5 M], добавлен 26.11.2013Предпосылки зарождения оперы, этапы и пути развития. Формы театральных представлений: балеты, комедии, празднества, маскарады, интермедии, шествия, состязания фрегатов, "карусели", рыцарские турниры. Флорентийская камерата: понятие и общее описание.
презентация [418,7 K], добавлен 01.11.2014Театр - наидревнейшее творение человека. Его притягательная сила, жизнестойкость, эстетически-нравственное, духовное, общественное назначение. Сценический образ. Опера - часть театрального искусства. Балет - сочетание музыки и хореографии. Театр в XX в.
реферат [35,2 K], добавлен 20.04.2010История создания оперы "Риголетто". Художественный текст-основа Виктора Гюго. Особенности создания либретто Франческо Мария Пиаве. Выразительность музыки Джузеппе Верди. Сценография Этторе Фаджуоли. Костюмы Тани Маккалин, декорации Майкла Вэйла.
курсовая работа [1,1 M], добавлен 14.11.2013Творчі пошуки та досягнення балетмейстерів останньої чверті XX століття. Сучасність російського балету та його видатні представники (балетмейстери). Авторський театр хореографа-філософа Бориса Ейфмана. Театральність та пластичність постановок майстра.
дипломная работа [3,0 M], добавлен 26.08.2013Краткая биографическая справка из жизни Бориса Кустодиева. Роль художника в истории искусства. Творчество: живопись, театральные работы. Краткий анализ картин: "Масленичное гуляние (Масленица)", "Праздник в деревне", "Троицын день", "Гуляние на Волге".
курсовая работа [3,2 M], добавлен 27.05.2014Для чего используется еда в кинематографе. Тонкости съемки еды: базовые технические и художественные приемы. Секретные приемы кинематографа. Особенности использования еды в любовных и эротических сценах. Постановочные методики создания образа персонажа.
реферат [34,9 K], добавлен 13.06.2019Дослідження настінної храмової ікони "Святий Яків брат Господній" початку ХVІІІ ст. з колекції образотворчого мистецтва Національного музею історії України. Особливості семантики теми та стилю. Відображення теми святих апостолів в українському малярстві.
статья [20,8 K], добавлен 07.11.2017Історія та сучасність основних академічних українських драматичних театрів. Київський та Херсонський театри ляльок. Діяльність Одеського національного театру опери та балету. Найвидатніші представники театрального мистецтва України, їх творчий шлях.
курсовая работа [7,5 M], добавлен 14.12.2013Одеський національний академічний театр опери та балету, історія його створення. Будівля Одеської обласної філармонії. Уроженці Одеси: В. Глушков, Г. Добровольський, В. Філатов. Одеська кіностудія — одна із перших кіностудій Російської Імперії і СРСР.
презентация [3,0 M], добавлен 27.04.2015Историко-культурные аспекты постановки пьесы А.П. Чехова "Вишневый сад". Первые опыты постановки пьесы. Современная постановка пьесы Адольфом Шапиро с участием Ренаты Литвиновой во МХАТе. Постановки пьес А.П. Чехова на сценах различных театров мира.
курсовая работа [47,6 K], добавлен 23.01.2015Становление якутской эстрады, этапы его развития и характеристика жанров. Первые профессиональные артисты эстрады на сценах Якутии. Проблемы современной якутской эстрады, ее роль в сохранении якутской культуры. Профессиональная подготовка артистов.
дипломная работа [127,8 K], добавлен 26.09.2014Санкт-Петербург як один з найбільш красивих та популярних світових туристичних центрів. Коротка історія розвитку та сучасний стан Ермітажного театру та Маріїнського Державного академічного театру опери і балету - найголовніших театрів сучасної Росії.
контрольная работа [29,3 K], добавлен 07.02.2011Історія написання п’єси "Наталка Полтавка", в центрі якої - драма кохання бідної української дівчини-селянки, яка відстоює своє право на щастя. Соціальна спрямованість сюжету твору, його ідейний зміст. Місце п’єси в національній українській драматургії.
презентация [1,8 M], добавлен 06.02.2014Характеристика класичного періоду давньогрецької скульптури. Біографія та творчість видатних давньогрецьких скульпторів, аналіз характерних рис їх композицій. Огляд статуй, що існують і в наш час, художнє трактування образу у давньогрецькому стилі.
реферат [28,9 K], добавлен 02.02.2011
