Креативність у динаміці культурних форм

Розглянемо соціальну природу креативності та її сутнісні характеристики. Центральне місце в розумінні цього питання посідає суб'єкт як виразник колективного й індивідуального культурного досвіду в системі соціального кодування. Творча активність суб'єкта залежить від рівня розвитку його інноваційної свідомості; часто його світоглядні пошуки та намагання сформувати свої життєві імперативи супроводжуються переоцінкою цінностей.

Поняття “креативність” і “творчість” іноді сприймаються як ідентичні, однопорядкові, а, втім, між ними існує певна відмінність. Сьогодні термін “креативність” використовують для позначення особливого типу інноваційної поведінки суб'єкта (індивідуального або колективного) при прийнятті рішень і плануванні стратегії самореалізації в будь-якій сфері людської діяльності.

У культурологічному трактуванні це здатність людини до творчої діяльності (реалізації власної індивідуальності), результатом якої стає або нове бачення проблеми, ситуації, або новий продукт [33, 7]; здібність творчого суб'єкта створювати нові ідеї, матеріальні й духовні цінності, відхилятися від традиційних схем мислення.

Отже, креативність характеризує здатність творчого суб'єкта до інновацій, ступінь його готовності до творчої самореалізації. Креативність виконує роль психологічного механізму в процесі людської діяльності. О. Столетов характеризує креативність як особливий стан суб'єкта, що передує процесу, котрий ми називаємо творчістю [39, 6].

Відправною точкою креативності є усвідомлення суб'єктом необхідності творчого акту, а також своїх можливостей його здійснення, лише потім починається процес творчості, який має фази цілеформування і цілереалізацію. Для творчого процесу необхідні не лише знання, навички й система творчих методів, а й відкритість суб'єкта до інновацій, чітка орієнтація напряму творчості, що найбільш пов'язаний з об'єктивною дійсністю, а також усвідомлення своїх можливостей у реалізації поставленого завдання. Характерно, що саме відсутність чіткої визначеності цілепокладання є однією з глобальних проблем культуротворчості сьогодення. Як зазначає З. Бауман, у сучасному суспільстві при всій численності засобів досягнення цілей людина опинилась у повній необізнаності стосовно самих цілей [1, 178].

Творчість є необхідним компонентом життєдіяльності людей, а креативність одним із показників їх творчої самореалізації. Саме завдяки цим компонентам людина реалізує себе як особистість. У творчості вона виходить за межі уже посталого, здійсненого, здобутого, створеного, викликаного до життя, втіленого, відкритого, пізнаного, освоєного. Як відзначає Б. Новіков, «у творчості людина живе в режимі постійного виходу за межі існування (в режимі трансцендування, в режимі трансгресії, в режимі розподілу) [29, 60]».

Порівняємо специфіку професійної та народної творчості. На відміну від професійної творчості, в народній культурі формування креативного потенціалу людини починається в процесі колективної праці. Творча діяльність народу є не лише колективною за своєю суттю (звідси анонімність народної творчості), а й спрямована на задоволення потреб цього соціуму індивідуальних і колективних. Вона здійснюється на основі накопиченого соціокультурного досвіду спільноти (ціннісних орієнтацій, звичаїв, традицій, норм, уміння, навичок) в реалізації подібних задач.

Специфіка народної творчості проявляється у спільності цілей, задач, принципів взаємодії членів колективу, в характерних для спільноти технологіях і критеріях оцінки досягнутих результатів (їх утилітарної ефективності, соціальної прийнятності тощо). Це стосується не лише матеріально-виробничої практики, а рівною мірою інших форм соціокультурної діяльності (художньої, релігійної тощо), яка здійснюється колективно або індивідуально, однак із соціально значущими результатами.

Якщо критерієм професійної культуротворчості є новина, то в народній культурі це відповідність традиціям. Народні традиції це не лише пам'ять минулого, вони виконують роль стабілізуючого культурного механізму, способу зберігання соціокультурного досвіду народу. В більшості випадків традиції не відзначаються жорсткістю, залишаючи суб'єкту можливість для імпровізації, варіювання, творчого пошуку.

Вони виступають підґрунтям інноваційного процесу, задаючи алгоритм його перебігу. Через безпосередній контакт майстра й учня не лише передаються знання, досвід попередніх поколінь, але закладаються основи інноваційної свідомості індивіда, спрямованої на здійснення культурних змін в умовах мінливого життя. Основними параметрами народної культуротворчості є не тільки оригінальність, а й корисність інноваційних ідей, можливість їх практичної реалізації в нових соціокультурних умовах.

У сучасній професійній культурі інновації часто, не встигаючи отримати статусу традицій, змінюються іншими, через це ресурси традицій в арсеналі її адаптаційних засобів значно скорочуються. Мобільність культурних конфігурацій призводить до розладнання архітектонічної стійкості й викривлення ціннісних контурів культурного простору. Через інтенсифікацію інновацій із сучасної культури “вимиваються” константи структурного порядку.

Якщо для професійної творчості характерним є інноваційний динамізм, то в народній культурі швидкість змін є достатньо низькою через відносну закритість соціуму, традиції й художні канони. Культурна система конвенціонального суспільства значно стабільніша, що забезпечує відтворення соціальних змістів у часі й єдність соціальної реальності у просторі.

Щоправда, із зростанням міжкультурної взаємодії все більш простежується тенденція до інтенсифікації механізму її саморуху, а технічна революція, поширення інформаційних технологій надають подальшого динамізму народній творчості, посилюють варіативність культурних форм.

Таким чином, інноваційна свідомість формується шляхом засвоєння соціокультурних норм і цінностей, що діють у суспільстві. В процесі соціокультурної комунікації індивід засвоює ті знання, які актуальні в конкретній практиці, інші же залишаються в “культурному резерві” спільноти й актуалізуються в ситуаціях, що відповідають умовам і формам діяльності суб'єктів.

У ситуації інноваційної активності дуже важливими є підтримка й розвиток креативного потенціалу народу. Справа в тому, що перехід до індустріальної та постіндустріальної стадій соціокультурного розвитку супроводжується поступовим поширенням на народну культуру зони дії інституціонального компонента соціокультурної регуляції.

У сферу формування інноваційної свідомості творчого суб'єкта втручаються інституціональні механізми: технології, форми й порядок здійснення певних форм людської діяльності починають регулюватися типовими правилами, нормативними документами й стандартизованими зразками. креативність творчість самореалізація цінність

Історія зберігає цілу низку фактів впливу державних інституцій на розвиток народної культури, що, втім, не завжди призводило до позитивного результату. Так, зростання технічного прогресу на початку XIX ст., з одного боку, стимулювало використання в народній архітектурі нових технологій оброблення пиломатеріалів, сприяло підвищенню майстерності творчих суб'єктів, з іншого спричинило примусове (з боку держави) використання у практиці народного будівництва типових проектів дерев'яних церков, що значно обмежило креативні можливості народних майстрів.

У цьому ракурсі важлива роль належить створенню середовища, що формує інноваційну спрямованість соціокультурної системи; ця проблема особливо актуалізувалась у XXI ст.

Мова йде про структури суб'єкти інституалізації інноваційної діяльності, які створюють певний інноваційний клімат, стимулюючи креативну свідомість людей.

У такому контексті можна визначити, зокрема, такі домінанти сучасної політики: зберігання та актуалізація культурної спадщини народу; підтримка народної творчості в усіх її іпостасях, що заповнюють русло сучасного художнього процесу; сприяння міжрелігійному й міжкультурному діалогу; забезпечення зрушення від культури толерантності до культурного плюралізму; розвиток потенціалу локальних і регіональних культур.

Отже, істотну роль у процесах культуроґенезу відіграє креативний потенціал людини, завдяки якому вона реалізує себе як особистість.

Размещено на Allbest.ru