Культурні аспекти публічних комунікацій в цифрову епоху: взаємозв'язок з інформаційним простором майбутнього

Размещено на http://www.allbest.ru/

Бердянський державний педагогічний університет

КУЛЬТУРНІ АСПЕКТИ ПУБЛІЧНИХ КОМУНІКАЦІЙ В ЦИФРОВУ ЕПОХУ: ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК З ІНФОРМАЦІЙНИМ ПРОСТОРОМ МАЙБУТНЬОГО

Глазова Світлана Миколаївна кандидат філологічних наук,

доцент кафедри української мови та славістики

Ліпич Вікторія Миколаївна кандидат філологічних наук

доцент кафедри української мови та славістики

м. Бердянськ

Анотація

У цифрову епоху, що швидко трансформується, культурні виміри публічних комунікацій відіграють вирішальну роль у формуванні інформаційного простору майбутнього. У статті розглядається багатовимірна взаємодія між культурою та публічними комунікаціями з точки зору розкриття їхніх взаємних зв'язків та розуміння їхнього впливу на інформаційну систему, що розвивається.

Цифрова епоха стала причиною швидкого зростання обсягів та доступності інформації. Оскільки суспільства стають дедалі більш інформаційно взаємопов'язаними, розуміння того, як культурні чинники впливають на публічні комунікації, має важливе значення для того, щоб зрозуміти складність інформаційної епохи. Усвідомлення культурних особливостей комунікації має важливе значення для сприяння інклюзивності, зменшення дезінформації та побудови стійкого інформаційного простору.

Метою цього дослідження є вивчення культурних основ, які утворюють суспільні комунікації в цифрову епоху. Досліджуючи складну динаміку культурного різноманіття, лінгвістичних варіацій та соціально-політичних контекстів. У дослідженні зроблено спробу розкрити, як культура впливає на створення, поширення та інтерпретацію інформації в сучасному цифровому просторі. культурний комунікація інформація цифровий

Результати дослідження свідчать, що культурні чинники суттєво впливають на те, як люди взаємодіють з інформацією, формуючи їхні вподобання, переконання та інтерпретації. У дослідженні також виявлено закономірності культурної конвергенції та дивергенції, що дозволяє висвітлити взаємопов'язану, але водночас відмінну природу міжнародних і локальних цифрових комунікаційних просторів.

Результати дослідження наголошують на необхідності врахування та розуміння культурних аспектів у публічних комунікаціях для сприяння ефективному та етичному поширенню інформації. Висновок полягає в тому, що універсальний підхід є неприйнятним у сучасну багатовимірну та швидкозмінну цифрову епоху. Навпаки, глибоке розуміння культурних впливів може допомогти комунікаторам створювати контент, який знаходитиме підтримку в різних аудиторіях, підвищуючи точність і доступність інформації.

Подальші наукові дослідження мають більш ґрунтовно розглядати конкретні культурні чинники, такі як мовне різноманіття, історичні особливості та вплив традиційних медіа, щоб забезпечити детальніше розуміння цих питань. Крім того, вивчення ролі нових технологій, таких як штучний інтелект і віртуальна реальність, у формуванні культурних аспектів комунікації матиме важливе значення для передбачення майбутніх викликів в інформаційному просторі, що постійно розвивається.

Ключові слова: цифровий простір; публічні комунікації; штучний інтелект; культура.

Annotation

Hlazova Svitlana Mykolaivna PhD in Philology, Associate Professor of The Department of Ukrainian Language and Slavic Studies, Berdyansk State Pedagogical University, Berdyansk,

Lipуch Viktoriіa Mykolaivna PhD in Philology, Associate Professor of The Department of Ukrainian Language and Slavic Studies, Berdyansk State Pedagogical University, Berdyansk,

CULTURAL ASPECTS OF PUBLIC COMMUNICATIONS IN THE DIGITAL ERA: INTERCONNECTION WITH THE INFORMATIONAL LANDSCAPE OF THE FUTURE

In the rapidly transforming digital era, cultural dimensions of public communications play a crucial role in shaping the informational landscape of the future. This article explores the multidimensional interaction between culture and public communications, aiming to reveal their mutual connections and understand their impact on the evolving information system.

The digital era has led to a rapid increase in the volume and accessibility of information. As societies become increasingly interconnected in terms of information, understanding how cultural factors influence public communications is essential to comprehend the complexity of the information age. Awareness of cultural nuances in communication is crucial for promoting inclusivity, reducing misinformation, and building a resilient information space.

The aim of this research is to explore the cultural foundations that shape social communications in the digital era. By examining the complex dynamics of cultural diversity, linguistic variations, and socio-political contexts, the study attempts to uncover how culture influences the creation, dissemination, and interpretation of information in the contemporary digital space.

The research findings indicate that cultural factors significantly impact how people interact with information, shaping their preferences, beliefs, and interpretations. The study also reveals patterns of cultural convergence and divergence, highlighting the interconnected yet distinct nature of international and local digital communication spaces.

The research results emphasize the necessity of considering and understanding cultural aspects in public communications to facilitate effective and ethical information dissemination. The conclusion is that a one-size-fitsall approach is unacceptable in the contemporary multidimensional and rapidly changing digital era. Instead, a deep understanding of cultural influences can assist communicators in creating content that resonates with diverse audiences, enhancing the accuracy and accessibility of information.

Further scholarly research should delve more thoroughly into specific cultural factors, such as linguistic diversity, historical peculiarities, and the impact of traditional media, to provide a more nuanced understanding of these issues. Additionally, studying the role of new technologies, such as artificial intelligence and virtual reality, in shaping cultural aspects of communication will be crucial for anticipating future challenges in the constantly evolving information space.

Keywords: digital space; public communications; artificial intelligence; culture.

Постановка проблеми

Оскільки цифровий простір постійно змінюється, процеси публічної комунікації зазнають значних трансформацій, підпадаючи під вплив культурних особливостей. Оскільки в сучасному світі нам доводиться долати складні інформаційні процеси, стає вкрай важливим детально вивчити взаємодію між культурними аспектами та публічними комунікаціями, особливо в умовах інформаційного простору, який визначатиме наше майбутнє. Злиття культури та комунікації в цифровій сфері має значні наслідки для суспільних структур, ідентичностей та поширення знань [1].

Дослідження спрямоване на вивчення складного взаємозв'язку між культурними вимірами та публічними комунікаціями в цифрову епоху, аналізуючи еволюцію інформаційного простору, який готовий змінити наше уявлення про зв'язок, репрезентацію та дискурс. У час, коли ми перебуваємо на перехресті культурного різноманіття та технологічного прогресу, усвідомлення цієї динаміки стає не лише актуальним, але й необхідним для розуміння складного сучасного цифрового простору.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Швидкий розвиток цифрових комунікаційних технологій значно трансформував простір публічних комунікацій. У міру того, як країни стають дедалі більш взаємозалежними через інтернет, соціальні мережі та інші цифрові платформи, розуміння культурних вимірів цих взаємодій набуває особливого значення [2].

Вчені докладно досліджували, як культура впливає на те, як окремі люди та спільноти взаємодіють з цифровими комунікаціями. Виявлено, що культурні нюанси впливають на використання мови, стилі спілкування та інтерпретацію інформації в онлайн-просторі [3; 4].

Чимало досліджень присвячено ролі соціальних мереж у формуванні та вираженні культурних ідентичностей. Користувачі часто беруть активну участь на онлайн-платформах, щоб ділитися своїм культурним досвідом, зміцнюючи або кидаючи виклик існуючим культурним нормам [5].

Деякі дослідники стверджують, що цифрова епоха, особливо завдяки інтернету, сприяє певній культурній однорідності. Глобалізація інформації може призвести до домінування певних культурних уявлень, потенційно підриваючи місцеві або традиційні форми культурного самовираження [6].

Поширеність дезінформації та фейкових новин у цифровій комунікації є важливою галуззю дослідження. На поширення неправдивої інформації можуть впливати культурні чинники, зокрема сприйнятливість до певних упереджень і вплив упередження на підтвердження.

Цифрова революція стала причиною зростання цифрового активізму, де онлайн-платформи слугують простором для культурних і соціальних змін. Активісти використовують цифрові інструменти, щоб посилити свій голос і мобілізувати громади навколо культурних і політичних питань.

Оскільки цифрова комунікація виходить за межі культурних кордонів, все більше уваги приділяється розвитку культурної компетентності в онлайн-спілкуванні. Це передбачає розуміння і повагу до різних культурних норм для сприяння ефективному і взаємоповажному спілкуванню.

У публікаціях також розглядаються етичні міркування в цифрову епоху, досліджуються такі питання, як конфіденційність, згода та відповідальне використання цифрових комунікаційних технологій у різних культурних контекстах [7; 8].

Подальші наукові дослідження повинні продовжувати вивчати еволюційну роль культурних аспектів у цифровій комунікації, враховуючи постійний технологічний прогрес і суспільні зміни.

Метою цього дослідження є вивчення культурних основ, які утворюють суспільні комунікації в цифрову епоху. Досліджуючи складну динаміку культурного різноманіття, лінгвістичних варіацій та соціально-політичних контекстів, у дослідженні зроблено спробу розкрити, як культура впливає на створення, поширення та інтерпретацію інформації в сучасному цифровому просторі.

Виклад основного матеріалу

Цифрова епоха - це трансформаційна пора в історії суспільства, яка характеризується всеосяжним впливом цифрових технологій на різні аспекти нашого повсякденного буття. У міру нашого руху в цьому складному середовищі цифровізації з'являється безліч концепцій, які формують наш спосіб взаємодії, спілкування та сприйняття світу навколо нас.

Одним із фундаментальних понять цифрової революції є зв'язок. Світовий взаємозв'язок, якому сприяв інтернет, змінив спосіб функціонування людей, бізнесу та суспільства в цілому. Завдяки можливості здійснювати миттєву комунікацію на величезних відстанях світ став більш компактним, що сприяло формуванню відчуття глобального суспільства. Ця взаємопов'язаність створила нові можливості для співпраці та виклики, подолавши географічні кордони і створивши більш співзалежний світ.

Інформація стала основою цифрової епохи, а поняття «великі дані» наголошує на величезному обсязі, швидкості та різноманітності інформації, що виробляється щоденно. Здатність використовувати та аналізувати величезні масиви даних призвела до прогресу в таких галузях, як штучний інтелект, машинне навчання та наука про дані. Аналіз великих даних використовується бізнесом для отримання інсайтів, прийняття обґрунтованих рішень та адаптації продуктів і послуг до зростаючих потреб споживачів [9].

Конфіденційність і безпека є основними завданнями, які потребують розгляду в цифрову епоху. У зв'язку з тим, що люди все частіше діляться особистою інформацією в Інтернеті, концепція цифрової приватності опинилася в центрі уваги. Постійний потік даних породжує питання про те, хто має до них доступ, як вони використовуються і які потенційні ризики пов'язані з їхнім викриттям. Заходи кібербезпеки стали необхідними для захисту конфіденційної інформації, оскільки цифровий світ містить безліч загроз, починаючи від хакерів і закінчуючи шкідливим програмним забезпеченням [9].

Поява соціальних медіа-платформ породила ще одне важливе поняття: демократизація інформації. Люди отримали можливість ділитися своїми думками, поглядами та досвідом з міжнародною аудиторією. Ця демократизація змінила традиційний інформаційний простір, ставлячи під сумнів усталені погляди та надаючи платформу для різноманітних точок зору. Однак вона створює виклики, пов'язані з дезінформацією, «камерами відлуння» та потенційною маніпуляцією громадською думкою.

Штучний інтелект (ШІ) став трансформаційною концепцією в цифрову епоху. Алгоритми машинного навчання, нейронні мережі та передові обчислювальні можливості дозволили машинам виконувати складні завдання - від розпізнавання зображень до обробки природної мови. Інтеграція штучного інтелекту в різні сфери, такі як охорона здоров'я, фінанси та освіта, змінює галузі та характер роботи, викликаючи дискусії про етику, упередженість та майбутнє людської зайнятості.

Поняття цифрової грамотності набуває все більшого значення в епоху цифровізації. Оскільки технології продовжують розвиватися, люди повинні вміти орієнтуватися на цифрових платформах, критично оцінювати інформацію та адаптуватися до нових інструментів і технологій. Цифрова грамотність - це не лише вміння користуватися пристроями, а й розуміння наслідків свого перебування в Інтернеті, відповідальна присутність у цифрових спільнотах та розвиток культури безперервного навчання.

Публічні комунікації є багатовимірною сферою, яка відіграє вирішальну роль у формуванні взаємодії між окремими особами, групами та інституціями в суспільстві. Вона охоплює широкий спектр видів діяльності та стратегій, спрямованих на поширення інформації, сприяння взаєморозумінню та вплив на формування громадської думки серед різних аудиторій. Концепції публічної комунікації базуються на принципах ефективної та етичної комунікації, а також на визнанні взаємопов'язаності індивідів та спільнот у сучасному світі.

За своєю суттю, публічна комунікація передбачає обмін інформацією та ідеями між суб'єктами публічної сфери. Це може відбуватися різними каналами, включаючи традиційні ЗМІ, такі як газети, телебачення і радіо, а також нові цифрові платформи, такі як соціальні мережі та онлайн-форуми. Розвиток комунікаційних технологій змінив середовище публічної комунікації, пропонуючи нові можливості та виклики для тих, хто прагне донести свою думку до громадськості.

Однією з фундаментальних концепцій публічної комунікації є ідея стратегічної комунікації. Вона передбачає цілеспрямоване планування та реалізацію комунікаційних зусиль задля досягнення конкретних цілей або результатів. Організації, уряди та окремі індивіди часто вдаються до стратегічних комунікацій, щоб формувати громадську думку, будувати відносини та орієнтуватися у складних питаннях сучасного взаємопов'язаного суспільства. Ефективна стратегічна комунікація вимагає ґрунтовного розуміння цільової аудиторії, контексту, в якому відбувається комунікація, та бажаних результатів [10].

Ще одним важливим аспектом публічної комунікації є концепція зв'язків з громадськістю (PR). PR передбачає управління відносинами між організацією чи особою та громадськістю. Він спрямований на створення позитивного іміджу, зміцнення довіри та підтримання позитивної репутації. Фахівці зі зв'язків з громадськістю використовують різні комунікаційні інструменти, зокрема прес-релізи, зв'язки зі ЗМІ та заходи, щоб сформувати позитивне сприйняття громадськості та вирішити будь-які потенційні проблеми чи суперечності.

У сфері публічної комунікації поняття медіаграмотності має велике значення. Медіаграмотність - це здатність критично аналізувати та інтерпретувати медіаповідомлення. В час, коли інформації багато і вона легко доступна, люди повинні володіти навичками пошуку інформації в широкому спектрі медіа-джерел, вміти відрізняти достовірну інформацію від дезінформації та розуміти потенційну упередженість, притаманну різним формам медіа.

Питання етики є невід'ємною частиною концепції публічної комунікації. Відповідальне поширення інформації вимагає дотримання таких етичних принципів, як точність, чесність і прозорість. Комунікатори повинні усвідомлювати потенційний вплив своїх повідомлень на різні аудиторії і прагнути дотримуватися найвищих етичних стандартів у взаємодії з громадськістю.

Комунікація з громадськістю також охоплює поняття кризової комунікації. Під час кризи, чи то стихійного лиха, чи то надзвичайної ситуації у сфері охорони здоров'я, чи то організаційних викликів, ефективна комунікація має надзвичайно важливе значення. Своєчасна і прозора комунікація може допомогти пом'якшити вплив кризи, зміцнити довіру і допомогти людям і громадам пережити період невизначеності.

Концепція залучення аудиторії є невід'ємною частиною успішної публічної комунікації. Розуміння потреб, інтересів і поглядів різних груп населення дозволяє комунікаторам адаптувати свої звернення для досягнення максимального ефекту. Залучення громадськості передбачає створення можливостей для діалогу, зворотного зв'язку та участі, що сприяє формуванню почуття спільноти та спільного розуміння [9; 10].

На сучасному етапі розвитку цифрового суспільства, культурні аспекти публічних комунікацій відіграють важливу роль у формуванні інформаційного простору майбутнього. У міру того, як спільноти в усьому світі стають все більше взаємопов'язаними, способи комунікації між окремими людьми, громадами та інституціями зазнають значних трансформацій. Ці зміни є не лише технологічними, але й міцно інтегровані в різноманітні культурні особливості кожного з суспільств.

В основі цих змін лежить можливість доступу до інформаційно-комунікаційних технологій, що стало можливим завдяки цифровій революції. Поширення інтернету, соціальних мереж і цифрових засобів комунікації призвело до поширення інформації, надаючи людям можливість брати участь у публічному дискурсі в міжнародному масштабі. Водночас ця тенденція до поширення інформації висвітлює складний взаємозв'язок між культурною взаємодією та еволюційним характером публічної комунікації.

Культурні аспекти, включаючи мову, цінності, норми та соціальні практики, формують спосіб виробництва, споживання та інтерпретації інформації. Різноманітність культур у всьому світі сприяє створенню широкого спектру перспектив у цифровому інформаційному просторі. Однак це також створює виклики з точки зору міжкультурної комунікації, оскільки деталі, підтексти та значення можуть суттєво відрізнятися [10].

Однією з визначальних рис цифрової епохи є моментальність і швидкість, з якою поширюється інформація. Зокрема, соціальні мережі стали потужним інструментом публічної комунікації, уможливлюючи взаємодію в режимі реального часу та швидке поширення новин, думок і культурного самовираження. Цей прискорений темп комунікації має як позитивні, так і негативні наслідки для культурних вимірів. З одного боку, це дозволяє швидко ділитися різноманітним культурним контентом, сприяючи міжнародному обміну ідеями. З іншого боку, це може призвести до надмірного спрощення або спотворення культурних нюансів у прагненні до стислості та соціальної привабливості.

У контексті публічних комунікацій роль інфлюенсерів, авторів контенту та цифрових сторітеллерів набуває особливого значення. Вони здатні формувати настрої та впливати на суспільну думку, часто виходячи за межі географічних і культурних кордонів. Виклик полягає в тому, щоб знайти межу між культурним сприйняттям і присвоєнням, а також забезпечити відповідальне застосування впливу для сприяння взаєморозумінню і діалогу.

Цифрова революція призвела до появи нових форм культурного самовираження та активності. Онлайн-спільноти та цифрові платформи слугують простором, де маргіналізовані голоси можуть бути почутими, що створює виклик традиційним владним структурам і стимулює рухи за соціальні зміни. Однак цифрова сфера також створює загрози для культурної спадщини та ідентичності, оскільки в прагненні до видимості та взаємодії в Інтернеті може відбуватися комерціалізація та спотворення культурних елементів [11].

Взаємозв'язок між культурними аспектами та публічними комунікаціями в цифрову епоху виходить за межі індивідуальних взаємодій і має більш масштабні суспільні наслідки. Уряди, установи та організації борються з проблемою адаптації комунікаційних стратегій, щоб знаходити відгук у широкої аудиторії, поважаючи при цьому культурну різноманітність. Потреба в культурній компетентності в цифровій сфері стає дедалі помітнішою, оскільки неправдива інформація, дезінформація та поляризація в Інтернеті загрожують цілісності публічного дискурсу.

До того ж, культурні аспекти публічних комунікацій у цифрову епоху наголошують на важливості медіаграмотності та освіти. У міру того, як люди намагаються розібратися у величезному, а іноді й незрозумілому цифровому просторі, здатність критично оцінювати інформацію, розрізняти культурні контексти та розпізнавати потенційні упередження стає вкрай важливою. Навчання громадськості медіаграмотності дає людям можливість відповідально сприймати різні точки зору та робити вагомий внесок у розвиток дискусії в цифровому просторі.

Цифрова революція не лише сприяє культурному обміну, але й кидає виклики традиційним формам збереження культурних цінностей. Оскільки спільноти все більше оцифровують свої культурні артефакти, виникає потреба в детальному аналізі етичних аспектів і можливих наслідків таких цифрових трансформацій. Баланс між збереженням культурної спадщини та вимогами цифрового суспільства вимагає співпраці між культурними інституціями, розробниками технологій та громадами, щоб забезпечити збереження автентичності та історичного контексту.

Зазначимо, що цифрова епоха призвела до переоцінки концепції публічного простору. Онлайн-платформи стали новими просторами для публічного дискурсу, кидаючи виклик традиційним уявленням про традиційні фізичні простори для комунікації. Інклюзивність цих цифрових просторів дає можливість бути почутими маргіналізованим голосам, сприяючи формуванню більш різноманітної та репрезентативної публічної сфери. Однак це також порушує питання щодо регулювання цих просторів, впливу алгоритмів на видимість контенту та потенціалу ехо-камер, які підсилюють існуючі культурні упередження [11].

У цифрову епоху, коли культурні аспекти тісно взаємопов'язані з суспільними комунікаціями, не можна забувати про роль штучного інтелекту (ШІ) та алгоритмів. Ці технології відіграють важливу роль у формуванні інформації, з якою люди зустрічаються в Інтернеті, від індивідуальних рекомендацій щодо контенту до таргетованої реклами. Культурні упередження, закладені в алгоритмах, можуть випадково закріпити стереотипи або виключити певні точки зору, що підкреслює необхідність врахування етичних міркувань і постійного контролю при розробці та впровадженні систем ШІ.

Вплив культури на суспільну комунікацію є багатостороннім і складним явищем, яке відіграє ключову роль у формуванні способів взаємодії індивідів і груп, обміну інформацією та передачі повідомлень у суспільстві. Культура, що визначається як спільні цінності, переконання, норми, звичаї та поведінка певної групи, слугує своєрідною призмою, крізь яку відбувається фільтрація, інтерпретація та розуміння комунікації [12].

Одним із фундаментальних шляхів впливу культури на суспільну комунікацію є мова. Мова є основою культури, і закладені в ній нюанси можуть суттєво впливати на зміст і сприйняття повідомлень. Різні культури можуть мати різні стилі спілкування, різний рівень формальності та унікальні лінгвістичні структури, які можуть призвести до непорозумінь або хибних інтерпретацій, якщо ними не користуватися з належною тактовністю. Наприклад, використання непрямої мови або невербальних сигналів може бути більш поширеним у деяких культурах, тоді як інші можуть надавати перевагу прямій мові.

Крім того, невербальна комунікація, включаючи жести та міміку, знаходиться під сильним впливом культурних норм. Те, що може сприйматися як позитивний жест в одній культурі, в іншій може сприйматися інакше. Простий кивок голови або рукостискання можуть мати різні значення в різних культурних контекстах. Публічні комунікатори повинні враховувати ці тонкощі, щоб їхні невербальні сигнали відповідали культурним очікуванням аудиторії [13].

Соціальна ієрархія та владні структури в культурі також впливають на публічну комунікацію. У деяких суспільствах високо цінуються ієрархічні відносини, а комунікація може бути більш формальною і шанобливою. На противагу цьому, інші культури можуть підкреслювати егалітаризм, сприяючи більш відкритому та партисипативному стилю комунікації. Розуміння домінуючої структури влади має вирішальне значення для адаптації повідомлень, щоб вони знаходили відгук у цільової аудиторії та уникали можливих непорозумінь [14].

Медіа-простір - це ще одна сфера, де культура здійснює значний вплив на публічну комунікацію. Культурні норми формують виробництво, поширення та сприйняття медійних матеріалів. Зображення гендеру, етнічної приналежності та інших соціальних категорій у медіа відображає та посилює культурні норми, впливаючи на суспільне сприйняття та ставлення до них. Публічні комунікатори повинні усвідомлювати цю взаємозалежність, щоб створювати повідомлення, які відповідають культурним особливостям і сприяють інклюзивності.

Висновки

Таким чином, поняття публічної комунікації є досить обширним та відображає складну природу спілкування в сучасному суспільстві. Від стратегічної комунікації та зв'язків з громадськістю до медіаграмотності, етики, кризової комунікації та залучення аудиторії - ці концепції складають основу ефективної та відповідальної комунікації в публічній сфері. Оскільки середовище комунікації продовжує змінюватися, знання цих концепцій необхідне для того, щоб орієнтуватися у викликах і можливостях, які виникають у світі публічної комунікації, що постійно змінюється.

Отже, культурні аспекти публічних комунікацій у цифрову епоху тісно вплітаються в структуру інформаційного простору майбутнього. Орієнтування в цьому комплексному середовищі вимагає глибокого розуміння культурного розмаїття, лінгвістичних нюансів і особливостей цифрової взаємодії. У міру того, що ми продовжуємо ставати очевидцями розвитку комунікаційних технологій, формування міжнародної цифрової культури, яка сприяє інклюзивності, розумінню та повазі до різноманітних форм культурного самовираження, набуває важливого значення у формуванні сталого та гармонійного інформаційного простору майбутнього.

Досягнення балансу між процесами поширення інформації, збереженням культури та відповідальним використанням цифрових технологій має важливе значення для розвитку світової цифрової культури, яка є інклюзивною, взаємоповажною та сприяє змістовному діалогу.

Культурні цінності також відіграють важливу роль у формуванні змісту і тональності публічної комунікації. Те, що вважається прийнятним, шанобливим чи образливим, може сильно відрізнятися в залежності від культури. Наприклад, комунікаційна стратегія, яка значною мірою спирається на індивідуалістичні цінності, може не мати такого ж ефективного результату в колективістській культурі, де пріоритетом є групова взаємодія. Розуміння та узгодження з цінностями певної культури є важливими для ефективної публічної комунікації, оскільки інформація, яка суперечить культурним нормам, може бути сприйнята з супротивом або скептицизмом.

Література

1. Гнєзділова С. П. Термінологічна репрезентація в онлайн-просторі публічного управління як фіксація і формування світоглядних установок суспільства. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія. 2021. № 52 (1). С. 40 - 45. Doi: https://doi.org/10.32841/2409-1154.2021.52-1.10

2. Омельченко В. Інформаційно-комунікативні зв'язки в умовах розвитку інформаційного суспільства в Україні. Актуальні проблеми державного управління. 2021. № 3 (84). С. 136-149. Doi: https://doi.org/10.35432/1993-8330appa3842021246362

3. Васильєва Л. А. Публічність і суспільство інформаційно-комунікативних трансформацій. Актуальні проблеми філософії та соціології. 2015. № 8. С. 22-24.

4. Рубан А. Вплив соціальних мереж на формування ідентичності підлітків та молоді. Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету. Серія: Педагогічні науки. 2021. № 56. С. 213 - 220. Doi: 10.31909/26168812.2021-(56)-24

5. Нагорняк Т., Польовий М., Бондаренко С., Осмоловська А. Комунікативний вимір формування і просування публічного іміджу держави. Copernicus Political and Legal Studies. 2022. № 1. С. 14-27. Doi: 10.15804/CPLS.20221.02

6. Лашкіна М., Христокін Г., Васильченко В. Крос-культурні комунікації в цифрову епоху: актуальність в журналістській діяльності. Прикладні комунікаційні технології. 2023. № 2 (42). С. 86 - 96. Doi: https://doi.org/10.21272/Obraz.2023.2(42)-86-96

7. Ціватий В. Г. (2022). Феномен цифрової дипломатії в міжнародних відносинах і світовій політиці ХХІ століття: поліцентричний дискурс культурних і креативних індустрій. Культурологічний альманах. 2022. № 2. С. 40 - 44. Doi: https://doi.org/10.31392/cult.alm.2022.2.12

8. Семчук Ж. В. Публічне управління: цифрові аспекти трансформації. Академічні візії. 2022. № 3. С. 15-25. Doi: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.5958494

9. Закірова С. Бібліотеки в системі стратегічних комунікацій: міжнародний аспект. Бібліотечний вісник. 2020. № 6. С. 49-51.

10. Ільєнко О., Пасик-Косарєва Н. Цифровізація чи цифрова трансформація, як теоретико-методологічна платформа розвитку електронного урядування. Наукові перспективи. 2022. № 6 (24). С. 92 - 102. Doi: https://doi.org/10.52058/2708-75302022-6(24)-92-102

11. Дроздовська, О. М., & Дроздовская, О. Н. (2018). Взаємодія медіа, інтернет і людини як фактор вдосконалення інформаційного суспільства: соціальнофілософський аналіз. Гуманітарний вісник ЗДІА. 2018. № 73. С. 41 - 61.

12. Орловська Ю. В., Ларіонова К. А. Сучасні умови впровадження електронної демократії у вітчизняне публічне управління: регіональний аспект. Економічний простір. 2021. № 171. С. 52 - 57. Doi: https://doi.org/10.32782/2224-6282/171-9

13. Гаврілова Л. Г., Топольник Я. В. Цифрова культура, цифрова грамотність, цифрова компетентність як сучасні освітні феномени. Інформаційні технології і засоби навчання. 2017. № 61 (5). С. 1 - 14.

14. Кобижча, Н. І. (2020). Проблеми формування цифрової культури в Україні: теоретичні та практичні аспекти. Гілея. Філософські науки. 2020. № 152. С. 152 - 157.

References

1. Hnezdilova, S. P. (2021). Terminolohichna reprezentatsiya v onlayn-prostori publichnogo upravlinnya yak fiksatsiya i formuvannya svitohlyadnykh ustanovok suspilstva [Terminological representation in the online space of public administration as fixation and formation of societal worldviews]. Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Seriya: Filolohiya - Scientific bulletin of the International humanities university. Series: Philology, 52(1), 40-45. Doi: https://doi.org/10.32841/24091154.2021.52-1.10 [in Ukrainian].

2. Omelchenko, V. (2021). Informatsiyno-komunikatyvni zv'yazky v umovakh rozvytku informatsiynoho suspilstva v Ukrayini [Information-communicative connections in the conditions of information society development in Ukraine]. Aktualni problemy derzhavnoho upravlinnya - Current issues in public administration, 3(84), 136-149. Doi: https://doi.org/10.35432/1993-8330appa3842021246362 [in Ukrainian].

3. Vasilyeva, L. A. (2015). Publichnist' i suspilstvo informatsiyno-komunikatyvnykh transformatsiy [Publicity and society of information-communicative transformations]. Aktualni problemy filosofiyi ta sotsiolohiyi - Current issues in philosophy and sociology, 8, 2224. [in Ukrainian].

4. Ruban, A. (2021). Vplyv sotsialnykh merezh na formuvannia identychnosti pidlitkiv ta molodi [The influence of social networks on the formation of identity of teenagers and youth]. Naukovyi visnyk Izmailskoho derzhavnoho humanitarnoho universytetu. Seriia: Pedahohichni nauky - Scientific Bulletin of Izmail State Humanitarian University. Series: Pedagogical Sciences, 56, 213-220. doi: 10.31909/26168812.2021-(56)-24 [in Ukrainian].

5. Nahorniak, T., Polovyi, M., Bondarenko, S., & Osmolovska, A. (2022). Komunikatyvnyi vymir formuvannia i prosuvannia publichnoho imidzhu derzhavy [Communicative dimension of the formation and promotion of the public image of the state]. Copernicus Political and Legal Studies, 1, 14-27. doi: 10.15804/CPLS.20221.02 [in Ukrainian].

6. Lashkina, M., Khristokin, H., & Vasilchenko, V. (2023). Kros-kulturni komunikatsii v tsyfrovu epokhu: aktualnist v zhurnalistychnii diialnosti [Cross-cultural communications in the digital era: relevance in journalistic activity]. Prykladni komunikatsiini tekhnolohii - Applied Communication Technologies, 2(42), 86-96. doi: https://doi.org/10.21272/Obraz. 2023.2(42)-86-96 [in Ukrainian].

7. Civatiy, V.G. (2022). Fenomen tsyfrovoyi dyplomatiyi v mizhnarodnykh vidnosynakh i svitoviy polititsi XXI stolittya: politsentrichnyy dyskurs kulturnykh i kreatyvnykh industriy [The phenomenon of digital diplomacy in international relations and global politics of the XXI century: polycentric discourse of cultural and creative industries]. Kulturolohichnyy almanakh - Cultural Almanac, 2022, No. 2, 40-44. DOI: https://doi.org/10.31392/cult.alm.2022.2.12 [in Ukrainian].

8. Semchuk, Zh.V. (2022). Publichne upravlinnya: tsyfrovi aspekty transformatsiyi [Public administration: digital aspects of transformation]. Akademichni vizii - Academic Visions, 2022, No. 3, 15-25. DOI: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.5958494 [in Ukrainian].

9. Zakirova, S. (2020). Biblioteky v systemi stratehichnykh komunikatsiy: mizhnarodnyy aspekt [Libraries in the system of strategic communications: international aspect]. Bibliotechnyy visnyk - Library Bulletin, 2020, No. 6, 49-51 [in Ukrainian].

10. Ilyenko, O., Pasik-Kosareva, N. (2022). Tsyfrovizatsiya chi tsyfrova transformatsiya, yak teoretyko-metodolohichna platforma rozvytku elektronnoho uradyuvannya [Digitization or digital transformation as a theoretical and methodological platform for the development of e-government]. Naukovi perspektyvy - Scientific Perspectives, 2022, No. 6 (24), 92-102. DOI: https://doi.org/10.52058/2708-7530-2022-6(24)-92-102 [in Ukrainian].

11. Drozdovska, O.M., & Drozdovskaya, O.N. (2018). Vzayemodiya media, internet i lyudyny yak faktor vdoskonalennya informatsiynoho suspilstva: sotsialno-filosophskyi analiz [Interaction of media, internet, and human as a factor in improving the information society: socio-philosophical analysis]. Humanitarnyy visnyk ZDIА - Humanitarian Bulletin of ZDIA, 2018, No. 73, 41-61 [in Ukrainian].

12. Orlovska, Yu.V., & Larionova, K.A. (2021). Suchasni umovy vprovadzhennya elektronnoyi demokratiyi u vitchyznyane publichne upravlinnya: rehionalnyy aspekt [Modern conditions of implementing electronic democracy in domestic public administration: regional aspect]. Ekonomichnyy prostir - Economic Space, 2021, No. 171, 52-57. DOI: https://doi.org/10.32782/2224-6282/171-9 [in Ukrainian].

13. Gavrilova, L.G., Topolnyk, Ya.V. (2017). Tsyfrova kultura, tsyfrova hramotnist, tsyfrova kompetentnist yak suchasni osvitni fenomeny [Digital culture, digital literacy, digital competence as modern educational phenomena]. Informatsiyni tekhnolohiyi i zasoby navchannya - Information Technologies and Learning Tools, 2017, No. 61 (5), 1-14 [in Ukrainian].

14. Kobyzhcha, N.I. (2020). Problemy formuvannya tsyfrovoyi kultury v Ukrayini: teoretychni ta praktichni aspekty [Problems of forming digital culture in Ukraine: theoretical and practical aspects]. Hileya. Filosofski nauky - Hileya. Philosophical Sciences, 2020, No. 152, 152-157 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru