Приватні книжкові колекції діячів-емігрантів як джерело збагачення української культури

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого

ПРИВАТНІ КНИЖКОВІ КОЛЕКЦІЇ ДІЯЧІВ-ЕМІГРАНТІВ ЯК ДЖЕРЕЛО ЗБАГАЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

Лісова Ірина Володимирівна,

провідний бібліотекар

В умовах соціокультурних трансформацій, які характеризують сучасний етап розвитку українського суспільства, спостерігається підвищений інтерес до історико-культурного надбання країни, історичних і культурних цінностей.

Культурне надбання - це багатофункціональна система, яка відтворює безперервний зв'язок століть і поколінь, сукупність культурних досягнень суспільства, його історичний досвід, збережений у скарбниці соціальної пам'яті. Основою культурного надбання є створені попередніми поколіннями цінності, що мають виключну значимість для збереження культурного генофонду та сприяють подальшому культурному поступу.

Умовами функціонування та трансляції культурного надбання є традиція як здатний до саморозвитку механізм передачі соціокультурного досвіду від покоління до покоління та наступність, як механізм засвоєння новими поколіннями елементів культурної спадщини минулого. Наступність здійснює тісний зв'язок між минулим і сучасністю, визначає її пріоритетне значення в процесі трансляції культурного надбання в сучасному світі.

Культурне надбання, яке залишає кожне покоління нащадкам, підлягає збереженню, дослідженню та примноженню. Вважливе місце в структурі цього надбання займає приватна книжкова колекція як носій культурної пам'яті людства. Саме книжкові зібрання становлять вагому частку культурного надбання. Поряд з іншими пам'ятками історії та культури, приватні книжкові колекції повинні зберігатися та використовуватися в особливих умовах.

Якщо розглядати приватну книжкову колекцію як явище культури, то вона являється формою зберігання книг, місцем накопичення знань, джерелом культурної пам'яті суспільства. Кумуляція приватних книжкових колекцій у фондах публічних бібліотек спрямована на стабілізацію процесу культурної самоідентифікації особистості. Це дає змогу розглядати нові тенденції розвитку сучасної української культури, відповідно до традиційної системи цінностей.

Зберігання приватних книжкових колекцій у сучасних публічних бібліотеках пов'язане з історією культури нашої держави. Приватні книжкові колекції є пам'яттю української нації, інтелектуального та духовного життя своїх власників.

В українських книгозбірнях зберігаються значні історико-культурні приватні книжкові колекції, які відображають історичний розвиток культури України та світової культури загалом. Вагомим внеском для збагачення української культури є влиття до українських публічних бібліотек приватних зібрань відомих діячів науки і культури, що в різний час, під впливом різноманітних життєвих обставин покинули свою країну й упродовж свого життя й діяльності в еміграції формували власні бібліотеки, а потім передали їх особисто або за заповітом у рідну Україну.

Так, 1997 р. книжкове зібрання визначного вченого і громадського діяча С. Сірополка поповнило фонд Національної парламентської бібліотеки України (нині Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого). Степан Сірополко належав до того покоління українських інтелігентів, для яких наявність особистої бібліотеки була необхідністю, відповідала прагненню до вдосконалення знань, допомагала здійсненню наукової роботи.

Після поразки визвольних змагань, 1920 р. разом з урядом УНР С. Сірополко емігрував спочатку до Польщі, а пізніше до Чехословаччини. Протягом усього періоду еміграції він активно працював в освітніх установах, здійснював наукові дослідження, налагоджував друкування та поширення українських книг. книжковий колекція культурний надбання

Багаторічна наукова і громадська діяльність С. Сірополка сприяла утворенню приватної бібліотеки й архіву, що становлять неабияку наукову і культурну цінність. Нині колекція нараховує 4709 книг українською, російською, чеською, польською, французькою та німецькою мовами. Значну частину колекції становлять книги з проблем дошкільної, шкільної та позашкільної освіти, книгознавства, бібліотекознавства, бібліографознавства, журналістики, що пояснюється професійною діяльністю С. Сірополка як вченого-педагога [2, 26]. Широко представлені в ній і твори художньої літератури українських і зарубіжних письменників.

Колекція С. Сірополка, яка є цінним складником культурної спадщини України, сьогодні доступна для широкого кола користувачів, що сприяє духовному збагаченню української нації.

Бібліотечне зібрання митрополита Іларіона (І. Огієнка) можна розглядати як одну з найцінніших приватних книжкових колекцій з погляду значення для української культури. І. Огієнко збирав книги з метою подальших наукових студій, цілеспрямовано створював власну бібліотеку професійного спрямування з видань необхідних для своєї роботи. Значну частину своєї бібліотеки він дарував різним освітнім установам (Брусиловській вищій початковій школі, міській публічній бібліотеці Києва (нині Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого), бібліотеці Товариства «Просвіта» в Києві та Наукового товариства ім. Т. Шевченка у Львові. Згодом бібліотека І. Огієнка стала основою при створенні книгозбірні Кам'янець-Подільського університету. Після поразки революції І. Огієнко найціннішу частину університетської бібліотеки перевіз із собою спочатку до Львова, а потім - до Польщі. Перед евакуацією митрополит зробив спробу врятувати власну книгозбірню, що на той час становила 12 000 одиниць. Найцінніші видання були відправлені на тимчасове зберігання до Варшавської публічної бібліотеки. Та передачу було здійснено без правового урегулювання, що призвело до розпорошення цінної колекції. Лише незначну кількість книг митрополита перевозили власником з Хелма до Вінніпега.

У діаспорі І. Огієнко розпочав широкомасштабну діяльність з поповнення фондів власної книгозбірні. Це були видання з історії, літератури, лінгвістики, філософії, теологічні та бібліографічні праці. На момент смерті митрополита, кількість книг у його бібліотеці становила 15 000 одиниць. Це була одна з найбагатших і найцінніших приватних книжкових зібрань у світі того часу. Колекція з 11 000 книг (дублетні примірники були відправлені до інших канадських книгозбірень) надійшла до бібліотечних фондів бібліотеки Колегії Св. Андрея у Вінніпезі [1].

Згідно з заповітом владики, його надбання мають обов'язково передати на Батьківщину за двох умов: коли Україна буде вільною і коли буде вільною її церква. Канадський уряд вважає, що умови для цього ще не настали.

Приватна книжкова колекція - скарбниця культури людства. Тому збереження її як ресурсу подальшого розвитку суспільства стає важливою умовою збереження цінності особистості як суб'єкта культури. Приватна книжкова колекція впливає на духовний потенціал людства, який акумулює багатство соціального досвіду та визначає зміст і характер соціокультурних цінностей.

Процес опанування культури через вивчення приватних книжкових колекцій є наслідуванням предметного і духовного світу людини. Як правило, пізнання культурної спадщини має креативний характер, воно націлене на набуття загальнолюдського духовного досвіду, у процесі якого відбувається розкриття індивідуальних творчих можливостей і підняття їх до масштабу загальнолюдських параметрів філософського, наукового, морального й естетичного пізнання світу.

Приватні книжкові колекції визначних постатей зі сфери науки і культури, громадських діячів є важливим складником не лише української культури й історії, але й світовою культурною спадщиною. Вливаючись до фондів публічних бібліотек, вони є запорукою збереження культурної спадщини нації для наступних поколінь.

Література

1. Климчук А. Бібліотека і архів Івана Огієнка. URL: http://h.ua/story/64741/undefined (дата звернення: 27.10.21).

2. Ніколенко Л. Повернення в Україну колекції С. Сірополка // Бібліотечна планета. 1999. № 4. С. 26-27.

Размещено на Allbest.ru