Етапи становлення особистості українського балетмейстера, педагога, керівника хореографічного колективу В.С. Білошкурського
Білошкурський В.С. як керівник Народного ансамблю танцю "Віночок" м. Кременчук. Його діяльність як артиста балету Буковинського ансамблю пісні і танцю м. Чернівці. Хореографічні постановки до спектаклів і хореографічні номери до концертних програм.
Рубрика | Культура и искусство |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 19.06.2024 |
Размер файла | 861,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Етапи становлення особистості українського балетмейстера, педагога, керівника хореографічного колективу В.С. Білошкурського
Шалапа Світлана Віталіївна, доцент кафедри хореографії Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, майстер спорту, член Національної хореографічної спілки України, член Міжнародної ради
Велике складається з малого і має свій початок: «У житті часто трапляється так, що покликання не відразу знаходить людину. Так було й із Володимиром Білошкурським. Він ніколи не виношував мрію стати танцюристом чи, тим більше, керівником колективу художньої самодіяльності. Ось малював він добре, сподіваючись, що з часом обов'язково стане художником. А спочатку було профтехучилище № 7, де Володимир набував професії слюсаря-ремонтника. Саме тоді помітила чорнявого, верткого хлопчину тодішній керівник ансамблю танцю «Світанок» М. Т. Муравйова й запросила до Палацу культури автозаводу.
Після армії Володимир прийшов у Дніпропетровське театральне училище. Думав про малювання, а склав успішно відділення. І відтоді вже зрозумів: ось те, чому варто присвятити все життя. Спочатку хотілося танцювати самому. І це прагнення молодого артиста зрозуміло. Тим більше, для цього все було: і зовнішність, і фізичні дані. Тож не випадкові роки роботи в хорі імені Г. Верьовки, інших професіональних колективах. Вони стали неоціненною школою професійної майстерності. Збагачувалися професійні звання, відточувалася техніка, прийшов досвід. Відтоді відчув, що в уяві стали народжуватись власні танцювальні композиції. Ткалися вони іноді й уночі, ніби мереживо, хвилювали. Зрозумів Володимир: потрібен власний колектив, щоб утілив усю його фантазію в реальність» [8]. Так народився керівник аматорського колективу, який згодом довів свою професійну спроможність багатьма творчими перемогами та досягненнями.
Білошкурський Володимир Степанович (2.11.1948 р.н. м. Київ), 1971 - закінчив хореографічне відділення Дніпропетровського театрального училища. 1971-73 рр. - керівник Народного ансамблю танцю «Віночок» м. Кременчук, який 1972 р. стає лауреатом республіканського огляду народної творчості (золота медаль).
1973-74 рр. - артист балету Буковинського ансамблю пісні і танцю м. Чернівці. 1974-75 рр. - артист балету Заслуженого академічного народного хору імені Г. Верьовки. Гастролі: Португалія, Іспанія, Канарські острови.
1975 р., разом з Володимиром і Зітою Смоляковими створили Народний самодіяльний ансамбль пісні і танцю «Славутич» при МПК імені Г. Петровського м. Кременчук, де пропрацював балетмейстером до 1978 р. 1978-81 рр. - артист балету Ансамблю пісні і танцю Центральної групи військ у Чехословаччині. У складі Народного ансамблю пісні і танцю «Славутич» м. Кременчук як балетмейстер танцювальної групи Володимир Білошкурський став лауреатом XVI Міжнародного фестивалю народного танцю в Іспанії (1983).
1981-86 рр. - заснував і став художнім керівником Народного ансамблю танцю «Зорецвіт» при ПК ПО «Дормашина» м. Кременчук. Про цей колектив польська журналістка Ядвіга Слипинська в газеті «Glos Pomorza» («Голос Помор'я», Кошалін) повідомляє: «Коли відчуваємо вашу щирість, чуємо бурхливі оплески, то ми не танцюємо, а летимо над сценою, як на крилах», - говорить
Володимир Білошкурський, художній керівник ансамблю «Зорецвіт». Повинен ще сказати, що багато уваги й часу займає в нас робота над акторською майстерністю. Адже ми користуємось мовою танцю», - продовжує В. Білошкурський. І виражають свою молодість і радість, танцюють граючи, нібито все це не вимагає жодних зусиль для підтримки неймовірного темпу. Кожна жартівлива сценка виконана з таким підйомом, що глядачі переймаються неймовірною радістю. ... хотілося крикнути: приїжджайте до нас, танцюйте, з радістю проведемо з вами вечір!» [9].
Володимир Білошкурський у складі Заслуженого академічного народного хору імені Г. Верьовки на гастролях в Іспанії
У статті «Зорецвіт» у Польщі» так аплодисментів після першого ж номера засвідчив про те, що полонили гості своєю відкритою посмішкою, щирістю, динамічністю виконання національних танців. До пізнього вечора не вщухали оплески в Палаці культури. Відтоді щодня одна зі статей у польських газетах була присвячена успішним виступам ансамблю «Зорецвіт». Деякі фрагменти з концертів були навіть записані на відеоплівку та показані по польському телебаченню» [2].
Танець «Гопак» НАТ«Зорецвіт» (м. Кременчук, 1983)
На шпальтах газети «Кременчуцька зоря» висвітлено таке: «Під час перебування «Зорецвіту» в Польській Народній Республіці хтось із кошалінських журналістів дуже влучно назвав ансамбль «театром танцю». Мабуть, це найправильніша характеристика творчого почерку колективу.
- Я вважаю за необхідне, - говорить В. С. Білошкурський, - виховувати вдумливих танцюристів. Тому залучаю їх до створення танцю, проведення репетицій тощо. Адже завдання самодіяльних колективів полягає в тому, щоб сприяти вихованню всебічно розвинених молодих людей. Своє життєве кредо Володимир Степанович успішно реалізовує. Кожен тут має якесь доручення: один відповідає за сувеніри, інший веде літопис. Разом вони відвідують концерти, проводять дозвілля. Тут, у колективі, відбувається становлення характеру молодих людей, проходить і своєрідна профорієнтація. Адже за роки роботи В. С. Білошкурський, безмежно закоханий у танець, залучив до своєї справи близько 20 чоловік. Один з них, В. Семеха, нещодавно закінчив хореографічну студію імені Вірського при Державному ансамблю танцю УРСР. Він теж продовжить справу керівника, нестиме неповторне мистецтво танцю людям.
Не тільки кременчужани віддають належне «Зорецвіту». Йому аплодували учасники Всесоюзного фестивалю «Золота осінь» у Лохвиці, на батьківщині І. Дунаєвського, миргородці, жителі Кошалінського воєводства ПНР, глядачі телетурніру «Сонячні кларнети». Цей перелік гастрольних подорожей міг бути й довшим, але ж ансамблю тільки-но виповнюється три роки» [3].
Під егідою «Dni Kultury Poltawskeiej» в Польщі «Зорецвіт» запрошено до Кошаліна, про що свідчить газета «Glos Pomorza» (№ 99, від 29.04.1985) у статті «Zorecwit» w Koszalinie» (№ 100, від 30.04 - 1.05.1985) «W kolorach Teczy, w barwach przyjaZni». І знову шалений успіх, овації та палкий прийом польських глядачів.
Народний ансамбль танцю «Зорецвіт» у Польщі (1984)
А стаття в «Кременчуцькій зорі» (№ 115, від 21.09.1985) присвячена становленню Володимира Степановича як художнього керівника: «Танцювальний ансамбль «Зорецвіт» відразу ж заявив про себе як перспективний творчий колектив, фундатором якого й став Володимир Білошкурський. Він дуже прискіпливо поставився до підбору учасників ансамблю. Розумів, що від того, як заявить себе колектив з перших днів свого існування, залежатиме його подальше майбутнє. Не поволі набирати силу й темп, а виступити ударним акордом. Для здійснення задуму потрібні були наполеглива щоденна робота, виснажливий тренаж, створення образу танцю, костюмів, музики. І результати не забарились. За чотири роки свого існування «Зорецвіт» здобув стільки відзнак, що вистачило б на десятиріччя: звання «народний», лауреат обласної премії імені П. Артеменка, лауреата фестивалю народної творчості на честь 40-річчя Великої Перемоги. Диплом Державного академічного ордена Дружби народів ансамблю народного танцю СРСР за пропаганду хореографічного мистецтва. Танці ансамблю схожі на мініатюрні танцювальні вистави-композиції: «Вічно живі», «Переможці», «На містку» й ін. Цього нелегко досягти, бо колектив самодіяльний, склад його рухомий: одні вступають до закладів вищої освіти, інші йдуть в армію. Але тут, у «Зорецвіті», відбувається не тільки їх залучення до світу мистецтва танцю, а й становлення особистості. У цьому чимала заслуга художнього керівника В. С. Білошкурського. Його доброту й чуйність, вимогливість, працездатність і невгамовність, його уроки людяності й порядності назавжди запам'ятають і Олександр Хуторний, і Марина Селіна, й Ірина Нежива, і Геннадій Голованов, і багато інших його вихованців. Чимало з них пішли шляхом учителя» [8].
«Ансамблю танцю «Зорецвіт» присуджено звання «Народний самодіяльний колектив». Отже, лави колективів, які носять звання «народний», поповнилися. Віриться, що «Зорецвіт» гідно продовжуватиме кращі традиції народної творчості міста. Свідченням цьому став і великий концерт, котрий завершив урочистості» [10].
1986 р. Володимир Білошкурський вступив на заочну форму навчання до Вищої профспілкової школи культури (ВПШК) в м. Ленінграді.
З 1986-1990 рр. - головний балетмейстер Полтавського обласного музично- драматичного театру імені М. Гоголя. Здійснив хореографічні постановки до спектаклів «Маруся Богуславка», «За двома зайцями», «Дуель» і хореографічні номери до концертних програм. 1987 р. пропрацював головним балетмейстером у Полтавській обласній філармонії, ансамблі пісні й танцю «Полтава» - постановки «Весняний козачок», «Гопак». У Черкаському державному академічному заслуженому українському народному хорі здійснив постановки «Весняний козачок», «Українська старовинна кадриль», «Залицяльники» (1989).
1986-1996 рр. - керівник Народного ансамблю танцю «Весна» Полтавського педагогічного інституту імені В.Г. Короленка, де поставив танці: «Барви України», «Весняний козачок», «Василечки», «Балада про синів», «Урожайний- святковий», «Чебатуха» й ін. За цей час ансамбль побував у Німеччині, Польщі, Австрії (м. Відень). У місцевій газеті «Lokales» (від 15.10.1991) у статті «Riesenjubel bei der Tsc» було написано: «Публіка тріумфувала, аплодисментами і тупотінням ніг викликала на біс хор «Калина» й танцювальний ансамбль «Весна» з України, що стали великою сенсацією гала-концерту-91 у Віденському концертхолі. Ансамбль «Весна» з Полтави був як вихор у танці, як щось неземне, фантастичне у звучанні пісень «Калини». На тому концерті були присутні Президент Австрії Kurt Waldheim із дружиною.
1990 р. - Білошкурський закінчив Полтавський педагогічний інститут імені В. Короленка. Водночас працював старшим викладачем кафедри хореографії Полтавського педагогічного інституту. У проспекті м. Полтава, присвяченому 20-річчю психолого-педагогічного факультету інституту (1997), зазначено: «Весна»... Народний ансамбль танцю, яким майже десять років керував талановитий балетмейстер, у минулому танцюрист балетної групи Українського народного хору імені Г. Верьовки, заслужений працівник культури України Володимир Степанович Білошкурський. Життєдайне джерело «Весни» стало витоком нової спеціальності на педагогічному факультеті - «Початкове навчання та хореографія». Володимир Степанович зі своїми вихованцями Андрієм Васильовичем Сухарєвим і Людмилою Михайлівною Сокіл 1991 р. створили секцію хореографії при кафедрі образотворчого мистецтва й набрали перших студентів, які стали професійним ядром і визнаними солістами «Весни». Кількість хореографів зростала, і 1993 р. на факультеті було відкрито самостійну кафедру хореографії.».
11 жовтня 1990 р. Володимиру Степановичу присвоєно почесне звання заслуженого працівника культури України. 1992 р. Білошкурського нагороджено нагрудним знаком ВЦСПС. 1996-2003 рр. - викладач народно-сценічного танцю хореографічного відділення Дніпропетровського театрального-художнього коледжу, при якому створив та очолив Народний ансамбль «Борисфен». 25 вересня 1999 р. - В. С. Білошкурський головний балетмейстер «Творчого звіту майстрів мистецтв і художніх колективів Дніпропетровської області», який відбувся на головній сцені країни - у Національному палаці «Україна». 2001-2003 рр. - балетмейстер Дніпропетровського фольклорно-етнографічного ансамблю «Славутич» (художній керівник - народний артист України Г. Клоков). 7 квітня 2001 р.- балетмейстер концерту «Творчого звіту майстрів та художніх колективів Дніпропетровщини в Національному палаці «Україна» до 10-ї річниці Незалежності України. 29-30 березня 2003 - відбувся Другий регіональний тур Всеукраїнського фестивалю-конкурсу народної хореографії імені П. Вірського, приурочений до 100-річчя від дня народження П. Вірського, який проходив на сцені Дніпропетровського академічного театру опери та балету.
У програмі концерту з хореографічною композицією «Запорізький козацький марш» (постановник Г. П. Клоков) брав участь Фольклорно-хореографічний ансамбль «Славутич», балетмейстером якого на той час був Володимир Білошкурський, і Народний ансамбль танцю «Борисфен» Театрально-художнього коледжу, засновник і художній керівник Володимир Степанович з його ж постановкою «Древлянські перетупи».
2003-2004 рр. - старший викладач кафедри хореографії Національного педагогічного університету імені М. Драгоманова. 2004 р. - відтворив та очолив як художній керівник народний ансамбль танцю «Горлиця» Міжнародного центру культури і мистецтв м. Києва.
Юрій Станішевський, доктор мистецтвознавства, писав: «Півстоліття свого творчого шляху відзначив Народний ансамбль танцю «Горлиця» Міжнародного центру культури і мистецтв профспілок України, який за п'ять десятиліть виховав сотні артистів і балетмейстерів.
Керівник ансамблю - знавець українського танцю, обдарований хореограф і педагог Володимир Білошкурський.
«Закарпатський святковий» Народного ансамблю танцю «Горлиця»
У репертуарі колоритні «Залицяльники», «Несе Галя воду», «Їхали козаки», «Підківочки», «Кадриль на ослінчиках» і, звичайно, полум'яний, віртуозний «Гопак». Лауреат всеукраїнських, всесоюзних і міжнародних конкурсів і фестивалів, ансамбль «Горлиця» нещодавно здобув Велику золоту медаль IV Міжнародного конкурсу фольклорних танців і музики у фінському місті Тампере. Сьогодні ансамбль розвиває та збагачує славні традиції своїх попередників, дбайливо виховуючи з дитинства майбутніх артистів, які створюють у танці яскраві характери та наповнюють своєю емоційною наснагою хореографічні картинки, сюжетні мініатюри й масштабні масові композиції» [4]. Юрій Олександрович продовжує розповідь: «Керівник колективу - першокласний знавець українського танцю, обдарований хореограф і педагог Володимир Білошкурський. «Горлиця» стала базовим колективом кафедри хореографії, де проходять практику майбутні балетмейстери та педагоги» [5].
2005 р. - Народний ансамбль танцю «Горлиця» підтвердив звання «народний», того самого року Володимира Білошкурського переведено на посаду доцента кафедри хореографії Національного педагогічного університету імені М. Драгоманова. 27-29 квітня 2005 р. - Народний ансамбль танцю «Горлиця» бере участь у конкурсі хореографічних колективів і виступає в гала- концерті переможців V Міжнародного фестивалю-конкурсу танцю народів світу «Веселкова Терпсихора». Жовтень 2008 р. - на базі Уманського педагогічного інституту відбувся обласний семінар, на якому Володимир Степанович дав майстер-клас: «Народно-сценічна танцювальна лексика Полтавського краю». 13 листопада 2008 р. - Володимира Степановича нагороджено відзнакою за багаторічну сумлінну працю та високий професіоналізм Київським міським головою та Почесним знаком «За досягнення в аматорському мистецтві» Президією Федерації профспілок України. 2008 р. - ансамбль танцю «Горлиця» отримав Гран-прі на Міжнародному фестивалі фольклорного танцю в Чорногорії та Гран-прі на Міжнародному фестивалі фольклорного танцю «Радост на брега» - Бургас-2010 у Болгарії.
У Народному ансамблі танцю «Г орлиця» Міжнародного центру культури і мистецтв м. Києва як художній керівник і балетмейстер Володимир Степанович поставив такі хореографічні композиції: «Привітальний», «Гопак», «Закарпатський», «Делікатна кадриль», «Старовинна українська кадриль», «Древлянські перетупи», «Російський хоровод», «Чорноморочка» й ін.
Грудень 2012 р. - ансамбль танцю «Горлиця» підтвердив звання «народний».
У квітні 2013 р., на базі Заслуженого академічного ансамблю пісні і танцю України «Донбас» відбувся обласний семінар, на якому Володимир Степанович дав майстер-клас: «Народно-сценічна танцювальна лексика Центральної України», і здійснив постановку «Юзівська кадриль». 2011 р й 2013 р., був головою Державної екзаменаційної комісії хореографічного відділення Дніпропетровського театрально-художнього коледжу.
Крок за кроком, подія за подією формувала балетмейстерську унікальність, самобутність та особистість балетмейстера, педагога, керівника хореографічного колективу Білошкурського Володимира Степановича.
Сьогодні Володимир Степанович заслужений працівник культури України, доцент кафедри хореографії Інституту мистецтв НПУ імені М. Драгоманова, член Національної хореографічної спілки України
Література
білошкурський хореографічна постановка
1. Білошкурський В. С., Шалапа С. В., Перепелкін В. В. Танцювальне мереживо Полтавського краю : зб. хореогр. матер. Київ : НАКККіМ, 2014. 268 с.
2. Зорецвіт у Польщі // Кременчуцький машинобудівник. № 45. 1984. 16 листопада.
3. Зоряний цвіт танцю // Кременчуцька зоря. № 156.1984. 29 грудня.
4. Станішевського Ю. О. «Горлиця» // Музика. № 2. 2008. Березень-квітень.
5. Станішевського Ю. О. Ой, красуне, «Горлиця» // Урядовий кур'єр. № 29 (3689). 2008. 14 лютого.
6. Танцю звіт зоревий // Зоря Полтавщини. № 5. 1985. 6 січня.
7. Яскраві барви зорецвіту // Комсомолець Полтавщини. 1985. 2 квітня.
8. Художній керівник // Кременчуцька зоря. № 115. 1985. 21 вересня.
9. Tanczy «Zorecwit» (Танцює «Зоре цвіт») // Glos Pomorza («Голос Помор'я»). Кошалін, Слупськ. 1984. 9 листопада.
10. Ще один народний // Кременчуцька зоря. № 63. 1985. 25 травня.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Загальна характеристика хореографічного мистецтва як одного із самих масових і дійових засобів естетичного виховання. Джерела виникнення народного танцювального мистецтва, становлення українського народного танцю. Характерний та народно-сценічний танець.
контрольная работа [28,3 K], добавлен 13.02.2011Становлення українського народного танцю. Конструктивна цілісність композиції українського народно-сценічного танцю. Поняття і принципи педагогічної танцювальної виконавської культури. Вплив екзерсису класичного танцю на формування виконавської культури.
курсовая работа [3,9 M], добавлен 30.11.2016Танець-модерн в Україні наприкінці XX століття. Тенденції розвитку сучасного балетного театру. Зміни техніки виконання танцю в стилі модерн в Європі і Америці. Створення української академія балету. Особливості розвитку нових шкіл танцю-модерн в Україні.
статья [289,5 K], добавлен 31.08.2017Поняття стилю "класицизм", "класичний танець". Розвиток руської школи балету. Роль стрибка в системі класичного танцю. Види повітряних піруетів. Художньо-педагогічні принципи класичного танцю, його основні поняття: вивортність, апломб, ballon, epallement.
реферат [25,2 K], добавлен 22.09.2015Життя і творчість Дж. Ноймайєра. Шлях до визнання, його творчі досягнення. Аналіз впливу діяльності балетмейстера на розвиток сучасної хореографії. Особливості балетмейстерської роботи хореографа та його експериментів у напрямку "симфонічного танцю".
курсовая работа [30,0 K], добавлен 03.02.2011Зародження мистецтва хореографії. Вивчення впливу на розвиток класичного танцю заснування Королівської академії танцю у Франції. Характеристика розвитку класичного танцю у світі на прикладі Азербайджану, Англії, Нідерландів, Туреччини, України та Японії.
дипломная работа [125,1 K], добавлен 29.05.2022Музичне мистецтво вокальної естради як культурологічний феномен. Історико-теоретичне дослідження взаємовідношення сімейств, видів і різновидів мистецтва. Пісенні жанри на естраді. Діяльність ансамблю "Смерічка". Сучасні українські естрадні ансамблі.
курсовая работа [58,6 K], добавлен 03.01.2011Зародження фольклорного танцю. Найдавніші сліди танцювального мистецтва в Україні. Зв’язок українських традицій з річним циклом. Весняні обряди та звичаї. Українське весілля і танець. Відношення запорожців до танцю. Бойові традиції Запорозької Січі.
курсовая работа [35,7 K], добавлен 15.04.2012Невеликий екскурс в історії танцю. Види народного танцювального мистецтва стародавніх країн. Народні пляски на Русі. Мистецтво танцю і співу у феодальній Європі. Хореографічне мистецтво в Росії другої половини XII ст. Українська народна хореографія.
презентация [1,0 M], добавлен 20.05.2011Теоретичне осмислення феномена масового популярного танцю і танцювальної культури з позицій хореографічної науки. Загальна характеристика масового сучасного танцю, історія його виникнення. Характерні риси та напрямки танцювального стилю Old Shool.
курсовая работа [50,0 K], добавлен 27.03.2019Аналіз методів викладання хореографії та їх впливу на розвиток особистості дитини. Особливості організації роботи гуртка народно-сценічного танцю. Музичний супровід як методичний прийом та засоби музичної виразності. Опис обладнання приміщення для занять.
курсовая работа [61,6 K], добавлен 23.02.2014Танго - сучасний бальний танець, створений на елементах аргентинського народного танцю. Комплекс танцювальних елементів і фігур "Танго". Основне положення в парі. Положення променаду та основна позиція ніг. Детальний опис елементів танцю і фігур.
реферат [17,3 K], добавлен 13.02.2011Витоки класичного танцювального мистецтва. Класичний танець як один із компонентів хореографічної освіти. Значення класичного танцю у хореографічному вихованні. Загальні тенденції класичного танцю та його місце у стилях бальної та народної хореографії.
курсовая работа [81,2 K], добавлен 14.10.2014Аналіз творчої діяльності диригента-хормейстера, народного артиста України, професора С. Павлюченка. Спогади про його дитинство, умови формування особистості. Творчі здобутки роботи у колективах: в Державному українському народному хорі ім. Г.Г. Верьовки.
статья [30,2 K], добавлен 27.08.2017Балет Росії на межі двох століть, особливості та напрямки його розвитку. Найвидатніші викладачі, які працювали над методикою викладання класичного танцю, початку двадцятого століття: Х. Йогансон і Е. Чеккетті, А. Ваганова та М. Тарасов, В. Тихомиров.
курсовая работа [114,6 K], добавлен 04.04.2015Сутність поняття "танцювальна лексика" у народно-сценічній хореографії. Особливості формування та розвитку танцювальної культури Грузії, класифікація лексики форм. Зміст та драматургія танцю, графічне зображення. Опис танцювальних рухів та комбінацій.
дипломная работа [188,2 K], добавлен 06.03.2014Вивчення процесу розвитку танцю модерн і постмодерн за кордоном та, насамперед, у країнах СНД. Основні методики викладання зазначених танців. Характеристика груп рухів, згідно з теорією Р. Лабана: пересування, стан спокою, жестикуляція, елевація, підйоми.
курсовая работа [40,4 K], добавлен 26.10.2010Історія розвитку та значення танцю в Древньому Єгипті та Стародавній Греції. Скоморохи - танцюристи Київської Русі. Балет як унікальний вид мистецтва. Основні танцювальні прийоми: батман, пліє, фуете. Огляд творчості зірок балету світової величини.
презентация [5,2 M], добавлен 11.05.2014Короткі відомості про життєвий шлях та творчу діяльність Богдана Ступки - українського актора театру і кіно, лауреата Шевченківської премії, Народного артиста УРСР. Дебют у кіно у фільмі Ю. Іллєнка "Білий птах з чорною ознакою", роль Ореста Дзвонаря.
презентация [1,2 M], добавлен 03.04.2014Зародження балету, створення "Танцювальної школи її Величності"; заснування Санкт-Петербурзької Академії танцю ім. Ваганової, симфонізація балетної музики; балет Сергія Дягілєва. Винахід братів Люм'єрів, кіноіндустрія Франції, США; світовий кінематограф.
курсовая работа [3,3 M], добавлен 21.04.2013