Деякі зауваги щодо нагальності культурно-мистецької ініціативи створення Українського дому в Німеччині

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Деякі зауваги щодо нагальності культурно-мистецької ініціативи створення Українського дому в Німеччині

Хоролець Лариса Іванівна (Khorolets Larysa),

Народна артистка України, завідувачка, професорка кафедри режисури та акторської майстерності Інституту сучасного мистецтва НАКККіМ, Head, Professor of the Department of Directing and Acting NACAM, People's Artist of Ukraine, перший Міністр культури Незалежної України, член НСТДУ, НСПУ, лауреатка культурно-мистецьких премій імені М. Островського, І. Нечуя-Левицького, І. Кошелівця, Л. Бразова, Кавалер Ордена Княгині Ольги ІІІ ступеня м. Київ, Україна (Kyiv, Ukraine)

Сучасний глобалізований світ продукує потребу у всебічній взаємодії людей різних націй, етносів, соціальних рівнів та особистісних якостей. Українська нація має всі передумови зміцнити свої внутрішньодержавні та міжнародні показники впливу та ефективності життєдіяльності. Культуротворча місія особливо набуває актуальності в забезпеченні міжкультурного співробітництва, головна мета якого вбачається в інтеграції української національної культури до європейського та світового культурного простору, формуванні привабливого іміджу України. З огляду на європейський вектор розвитку України, комплексні культурні програми, втілені в процес культурної розбудови Європейського простору і націлені на збереження культурної ідентичності європейських народів та демонстрації спільного європейського культурного надбання, вже стали каталізатором економічного і культурного відродження багатьох європейських країн.

Однією з важливих сфер людського буття є культура. Місія культури висока і відповідальна, полягає у процесах збереження, відтворення, популяризації культурно-історичного надбання країни, слугує найкращим взаємно обумовлюючим фактором ведення міжкультурного діалогу. Саме на культуру покладена місія позитивно впливати на розвиток національних культур, популяризувати їх різноманітними формами міжнародної взаємодії. Для здійснення такої взаємодії держави забезпечують функціонування різних міжнародних заходів і культурно-мистецьких ініціатив. Культуротворча місія останніх беззаперечна і слугує важливому зовнішньо- культурному взаємозв'язку зі світом.

У цьому контексті є показовим культурне співробітництво між Урядом України та Урядом Федеративної Республіки Німеччина на базі двосторонньої Угоди 1993 року. Вона була укладена з метою зміцнення відносини між обома країнами та поглиблення взаєморозуміння, виходячи з переконання, що культурний обмін сприяє співробітництву між народами, а також розумінню культури, духовного життя і життєвого укладу народів. Було взято до уваги історичний внесок народів України і Німеччини у спільну культурну спадщину Європи і усвідомлено те, що плекання і збереження культурних надбань є обов'язковим завданням, виявлено бажання розвивати культурні зв'язки між народами обох країн в усіх галузях, включаючи освіту і науку. Домовлено, що Договірні Сторони прагнутимуть до поширення взаємних знань про культуру обох країн, розвиватимуть культурне співробітництво в усіх галузях та на всіх рівнях і сприятимуть тим самим усвідомленню європейської культурної самобутності.

З метою кращого ознайомлення з мистецтвом, літературою та іншими спорідненими з ними галузями культури одна одної Договірні Сторони вживатимуть відповідних заходів і, в рамках своїх можливостей, сприятимуть, зокрема:

- проведенню гастролей артистів та художніх колективів, організації концертів, спектаклів та інших культурних заходів;

- обміну виставками, а також організації доповідей і лекцій;

- організації взаємних поїздок діячів різних сфер культурного життя, зокрема літератури, музики, образотворчого сценічного мистецтва, народної творчості для розвитку співробітництва, обміну досвідом, а також участі у конференціях, конкурсах та інших подібних заходах;

- поширенню контактів між видавництвами, бібліотеками, архівами й музеями, а також обміну відповідними спеціалістами та матеріалами;

- перекладу творів художньої, наукової та спеціальної літератури.

Договірні Сторони здійснюють забезпечення усім зацікавленим особам широкий доступ до вивчення мови, ознайомлення з культурою, літературою та історією другої країни.

З цією метою вони підтримують, у міру своїх можливостей, відповідні державні та приватні ініціативи і установи, а також надають змогу і полегшують реалізацію в своїй країні програм сприяння другої Сторони, включаючи підтримку ініціатив та закладів на місцевому рівні.

В систему Міністерства закордонних справ України авторка цієї статті прийшла у жовтні 1998 року в порядку переведення з посади Генерального директора Центру «Український дім» при Кабінеті Міністрів України.

З грудня 1998 року по липень 2003 обіймала посаду радника Посольства України у ФРН. До кола службових обов'язків входили питання політичного і організаційного забезпечення розвитку співробітництва між Україною та Німеччиною в галузі культури і освіти; контакти з українською діаспорою та українськими церквами; контакти з культурними та музейними закладами і установами; підготовка документів аналітичного характеру щодо культурного та освітнього життя у ФРН та ЄС; проблематика реституції культурних цінностей; сприяння та підтримка у проведенні важливих широкомасштабних культурних акцій на державному рівні: Дні культури, участь України у культурних програмах Німеччини та ЄС; підтримання робочих контактів з управлінням культури МЗС ФРН, Відомством Федерального канцлера, міністерствами культури федеральних земель, управліннями культури міських адміністрацій; Німеччина та ЮНЕСКО; участь у роботі клубу радників з питань культури та освіти; підтримування контактів з різними церквами та культовими організаціями у ФРН; співробітництво між Україною і ФРН в галузі освіти, зв'язки з Німецькою службою академічних обмінів, Конференцією ректорів вищих навчальних закладів, університетами у ФРН; сприяння співробітництву в галузі спорту та молодіжного обміну; підтримування зв'язків з Центральною радою євреїв Німеччини, а також з організаціями антифашистського напряму; надання сприяння українським діячам культури та мистецьким колективам під час перебування у ФРН; зв'язки з громадськими об'єднаннями німців в Україні; робочі контакти з УКГС МЗС України, Мінкультури та мистецтв, Міносвіти України.

При безпосередній участі відбулися підготовка і проведення:

засідань Змішаної українсько-німецької комісії (завдяки одному з них було збережено кафедру україністики в м. Грайфсвальд);

Днів культури України у ФРН;

культурної програми «ЕКСПО - 2000» в Ганновері;

Українсько-Німецьких співпраці між українськими і закладами»;

Українсько-Німецької конференції «Освіта і наука в німецько-українських відносинах»;

українських програм в рамках міжнародних кінофестивалів «Берліналє» та «Go East», на яких за цей час неодноразово відзначалися українські митці;

річниць Незалежності України;

Шевченківських Днів;

Заходи до 80-річчя Українського Вільного університету в Мюнхені;

святкувань з нагоди річниць Лесі Українки;

заходи до 70-х роковин голодомору в Україні 1932-33рр.;

Днів культури Німеччини в Україні 2003 року;

встановлення пам'ятної дошки Олександру Довженку в Берліні (див. рис. 1).

культурний мистецький міжнародний

Рис. 1.

На фото: Пам'ятна дошка Олександру Довженку в Берліні.

За участю авторки статті відбулася творча частина протокольного заходу офіційного відкриття Посольства України в Берліні.

Забезпечувати високий рівень заходів великою мірою давало можливість вдале поєднання фахових якостей працівника дипломатичної установи з можливостями Народної артистки України та драматурга, а також - досвід, набутий на посаді Міністра культури України.

Підсумком означеного вище стала розробка концепції і кошторису українського інформаційно-культурного Центру в Берліні, з урахуванням власного досвіду створення Центру «Український дім» при Кабінеті Міністрів України в якості його генерального директора. Методологічною основою діяльності майбутнього центру стала інтеграція організаційних та інтелектуальних зусиль наукових, політичних і мистецьких інституцій України.

Проте, з певних причин ідея Українського центру у ФРН так і не стала пріоритетною для МЗС України.

Водночас аналогічний центр (УКІЦ) був створений на теренах Франції у Парижі, де культурні зв'язки тільки починали набирати обертів.

Важливим є той факт, що культурно-інформаційний центр став базою для поглиблення наукових і освітянських зв'язків із французькими інституціями. На базі УКІЦ працює Українська школа мистецтв. Він також став осередком проведення політико-дипломатичних заходів за участю відомих політичних організацій Франції.

Наріжний камінь діяльності центру - культурно-мистецький - був закладений співпрацею між Посольством та фундаціями «Дні Українини» (президент - М. Тимошенко), «Україна АРТ» (президент - Н. Пастернак), іншими асоціаціями і інституціями у Франції й Україні. За їх сприяння в приміщенні культурного відділу Посольства, а згодом центру, активізовано виставково-мистецьку та концертну презентацію кращих колективів і митців України. Зокрема, організовано численні виставки, в тому числі творів патріархів українського мистецтва - академіків мистецтва - художниці Т. Голембієвської та скульптора В. Зноби, молодих українських митців - С. Савченка та О. Самойлик, скульпторів М. Одрехівського та А. Валієва, а також виставку творів талановитих дітей в рамках програми «Митці Франції - дітям України».

Можна наводити ще багато прикладів з історії діяльності УКІЦ, що підводять до висновку: культуротворча місія особливо набуває

актуальності в забезпеченні міжкультурного співробітництва, головна мета якого вбачається в інтеграції української національної культури до світового культурного простору; формуванні привабливого міжнародного іміджу України засобами української культури та культурної спадщини; використанні активних міжкультурних контактів для зміцнення позиції України на міжнародній арені; зміцненні культурних і міжлюдських зв'язків з українською діаспорою у світі; просування українського культурного продукту на міжнародний культурний ринок. Головним завдання міжкультурної взаємодії є встановлення міжкультурного діалогу, задля забезпечення якого українські митці пропонують власні стилістичні й технічні новації, намагаються йти самостійно творчим шляхом та інтенсивно прагнуть до індивідуально детермінованих стильових пріоритетів і відповідно їх репрезентації в світовому культурному просторі.

Таким чином, позитивний досвід діяльності УКІЦ у Франції та неослабна важливість україно-німецьких відносин загострюють актуальність повернення до ідеї створення такого центру в Німеччині. Можливо, певна консолідація Держави, наприклад, в особі Українського культурного Фонду, та зацікавлених меценатів і спонсорів уможливить продюсування такого проєкту.

Використані джерела

1. Хоролець Л. І. Особистий архів.

2. Тимошенко М. О. Культуротворча місія міжнародних заходів (на прикладі культурно-мистецької ініціативи «Дні України») / Українська культура // Збірник наукових праць. Випуск 20, т. 2.

3. Чернець М. О. Історична рефлексія розвитку ініціативи ЄС «Європейська столиця культури» / Українська культура // Збірник наукових праць. Випуск 20, т. 2. С. 84.

4. Дзвінчук Д. І., Заграй Л. Д., Кононенко В. І. Український пріоритет: нація, соціум, культура. За редакцією академіка НАПНУ Кононенка В.І. / Видання друге // Видавництво «Місто НВ» 2019. С. 51; 53.

5. Офіційний сайт фундаціі «Дні України» [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://ukrainiandays.com/

Размещено на Allbest.ru