Взаємодія митців із технологією доповненої реальності: практичний досвід у сфері графічного дизайну
Поєднання традиційних принципів дизайну та можливостей доповненої реальності у мистецтві. Підвищення інтерактивності, тривимірної деталізації та динамічності побудови цифрових зображень. Адаптація та пошук нових шляхів для творчого самовираження митців.
| Рубрика | Культура и искусство |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 25.06.2024 |
| Размер файла | 23,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://allbest.ru
Державний торгово-економічний університет
Взаємодія митців із технологією доповненої реальності: практичний досвід у сфері графічного дизайну
Вадим Козік, старший викладач кафедри дизайну та інжинірингу
Володимир Микитенко, асистент кафедри дизайну та інжинірингу
Тетяна Белянська, асистент кафедри дизайну та інжинірингу
Київ, Україна
Анотація
Поєднання мистецького вираження й новітніх технологій створило нову галузь, в якій доповнена реальність (AR) відіграє основну роль у зміні традиційних способів графічного дизайну. У статті розглядається важливість взаємодії між художниками й технологією AR, зокрема її вплив на творчий процес і результати художньої роботи.
Метою дослідження є комплексне вивчення практичних аспектів роботи митців з доповненою реальністю у сфері графічного дизайну, а також виявлення закономірностей, викликів та інновацій, які виникають, коли митці інтегрують цю технологію у свої творчі робочі процеси, шляхом розгляду конкретних прикладів.
Результати дослідження розкривають багатовимірний простір, у якому митці працюють на межі традиційних принципів дизайну й можливостей доповненої реальності, що дають змогу зануритися в неї повністю. Завдяки тематичним розвідкам, аналізу конкретних прикладів і спостереженням за мистецькими практиками розкрито різні підходи митців до використання потенціалу AR. дизайн мистецтво інтерактивність цифровий
У статті, зокрема, наголошується на підвищеній інтерактивності, тривимірній деталізації й динамічній побудові зображень, що стали можливими завдяки доповненій реальності й пропонують нові шляхи для творчого самовираження.
Також результати дослідження свідчать про трансформаційний вплив доповненої реальності на графічний дизайн, акцентують на необхідності для митців адаптуватися й вивчати середовище цієї технології, що постійно розвивається, сприяють інтеграції інструментів AR у дизайн-освіту й заохочують молоде покоління митців до використання можливостей, які вона відкриває. Підкреслюється важливість міждисциплінарної співпраці між художниками, технологами й дослідниками для подальшого розширення меж художнього вираження в доповненій реальності.
Оскільки митці продовжують експериментувати з технологією AR, графічний дизайн, який постійно вдосконалюється, розгортає перспективи такого майбутнього, в якому кордони між фізичним і цифровим світом зникнуть, що покладе початок новій ері художнього вираження.
Ключові слова: доповнена реальність, графічний дизайн, мистецтво, інновації, технології.
Abstract
Interaction of artists with augmented reality technology: practical experience in graphic design
Vadym Kozik,
Senior Lecturer at the Department of Design and Engineering State University of Trade and Economics (Kyiv, Ukraine)
Volodymyr Mykytenko,
Assistant at the Department of Design and Engineering State University of Trade and Economics (Kyiv, Ukraine)
Tetiana Belianska,
Assistant Department at the Design and Engineering State University of Trade and Economics (Kyiv, Ukraine)
The combination of artistic expression and cutting-edge technologies has created a new field in which Augmented Reality (AR) plays a key role in transforming traditional graphic design methods. This article explores the significance of the interaction between artists and Augmented Reality technology, specifically examining the impact of this interaction on the creative process and outcomes of artistic work.
The research aims to comprehensively study the practical aspects ofartists working with Augmented Reality in the field of graphic design. Through the examination of specific case studies, the research seeks to identify patterns, challenges, and innovations that arise when artists integrate Augmented Reality into their creative workflows.
The research findings unveil a multidimensional space where artists operate at the intersection of traditional design principles and the possibilities offered by Augmented Reality, allowing forfull immersion. Through thematic investigations, analysis of specific examples, and observations of artistic practices, various approaches employed by artists to harness the potential of Augmented Reality are revealed. In particular, the research highlights increased interactivity, threedimensional detailing, and dynamic image construction made possible through Augmented Reality, offering new avenues for creative self-expression.
The research results indicate the transformative impact of Augmented Reality on graphic design, emphasizing the necessity for artists to adapt and explore this ever-evolving environment. The findings contribute to the integration of Augmented Reality tools in design education, encouraging the younger generation of artists to leverage the opportunities presented by this technology. Additionally, the importance of interdisciplinary collaboration between artists, technologists, and researchers is underscored for further expanding the boundaries of artistic expression in Augmented Reality.
As artists continue to experiment with Augmented Reality, the continually evolving field of graphic design opens up perspectives for the future, where the boundaries between the physical and digital worlds will blur, heralding a new era of artistic expression.
Key words: augmented reality, graphic design, art, innovation, technology.
Вступ
Постановка проблеми. Вивчення питань взаємодії між митцями й технологією доповненої реальності (AR) у сфері графічного дизайну значно актуальне в сучасній творчій практиці. З розвитком технологій дизайнери все частіше використовують інструменти AR у своїх дизайнерських практиках, що є унікальним поєднанням традиційного художнього вираження й новітніх технологій. Розуміння практичного досвіду митців, які застосовують доповнену реальність у графічному дизайні, є вкрай важливим з декількох причин.
По-перше, це дослідження вивчає еволюцію мистецьких практик й формує уявлення про те, як митці використовують й інтегрують нові технології у свої творчі робочі процеси.
Вивчення практичного досвіду дозволяє краще зрозуміти виклики, з якими стикаються митці, й рішення, які вони знаходять, і сприяє розширенню бази знань як для практиків, так і для зацікавлених у цій галузі.
По-друге, розгляд практичних наслідків взаємодії між митцями й технологією доповненої реальності дозволяє визначити трансформаційний потенціал цього синтезу й дає змогу побачити нові можливості для творчості, які виникають, коли митці використовують інструменти доповненої реальності, водночас впливаючи не лише на естетику графічного дизайну, а й на загальну взаємодію з користувачами та їхню зацікавленість ним (Касьяненко, 2023).
Інтеграція технології доповненої реальності (AR) у практику графічного дизайну стала центральною темою для митців, які шукають інноваційні й інтерактивні підходи у своїй творчості.
Оскільки дизайнери взаємодіють з інструментами AR, виникає потреба вивчити й розібратися в практичному досвіді, викликах і потенційних перевагах, які виникають внаслідок такої взаємодії (Дядюх-Богатько, 2023).
Аналіз досліджень. Інтеграція доповненої реальності в мистецтво останніми роками зазнала значного розвитку. Ця технологія дозволяє митцям створювати інтерактивний простір, розмиваючи межі між фізичним і цифровим світом (Яковець, 2014).
Ціла низка вітчизняних науковців розглядала конкретні приклади використання технології AR митцями у графічному дизайні. Вивчення проєктів із різних мистецьких дисциплін, як-от ілюстрація, цифровий живопис і мультимедійні інсталяції, дає уявлення про різноманітні способи залучення художниками доповненої реальності до своїх творчих процесів (Воробчук, Пашкевич, Шинкар, 2023).
Технологія доповненої реальності пропонує митцям нові інструменти й платформи для творчого самовираження. Розглянуто, як вона сприяє дослідженню нових технік, візуальних наративів й імерсивного сторітелінгу. Проаналізовано її вплив на творчий процес, підкреслено, що AR сприяє мистецьким інноваціям і розширює спектр можливостей для графічних дизайнерів (Довгалець, Карпюк, 2017).
Попри великі перспективи доповненої реальності в графічному дизайні, художники стикаються з труднощами інтеграції цієї технології у свою роботу. Питання технічних обмежень, доступності й процесу навчання, пов'язаного з інструментами доповненої реальності, можуть вплинути на її впровадження й поширення в мистецькій спільноті (Бабченко, 2019).
Мета цього дослідження розглянути взаємодію митців з технологією AR в контексті графічного дизайну, висвітлити практичні наслідки, творчі можливості й нові тенденції на цьому складному перетині мистецтва й технологій.
Виклад основного матеріалу
Графічний дизайн це одна з творчих галузей, що стосується візуального поєднання й компонування елементів для вираження певної ідеї чи інформації. Він охоплює широкий спектр візуальних засобів, включно з типографікою, зображенням, теорією кольору й дизайном макетів, але не обмежується ними. Графічні дизайнери використовують свої художні й технічні навички для створення візуальних композицій, які ефективно передають інформацію, викликають емоції або пропагують певну ідею (Антоненко, 2023).
Область графічного дизайну охоплює різні засоби передачі інформації, як-от друк, цифрові платформи, брендинг, реклама, пакування тощо. Дизайнери часто працюють з програмним забезпеченням для графічного дизайну, програмами для верстки й роботи з ілюстраціями, щоб втілити свої ідеї в життя. Мета графічного дизайну полягає не лише у створенні естетично привабливих візуальних образів, а й у тому, щоб дизайн ефективно доносив цільовій аудиторії потрібне звернення (Нагорняк, 2021).
В останні роки інтеграція технологій, зокрема доповненої реальності, розширила можливості графічного дизайну й дозволила отримати більш інтерактивний і рухливий простір. Ця еволюція відображає його адаптивність до мінливого середовища технологій і комунікацій. Загалом ця галузь відіграє вирішальну роль у формуванні візуальних аспектів нашого повсякденного життя й впливає на наше сприйняття й поводження з інформацією у візуально насиченому світі.
Взаємодія між художниками й технологією доповненої реальності (AR) відкрила нову епоху в галузі графічного дизайну й поєднала сфери традиційного художнього мистецтва із сучасними цифровими інноваціями. З огляду на постійний розвиток технологій, митці працюють на межі творчості й технологічного прогресу, відкриваючи для себе нові виміри й можливості, які змінюють рамки їхньої творчості (Дядюх-Богатько, 2023).
Найбільший вплив технології AR на графічний дизайн це її здатність посилювати сприйняття глядача шляхом поєднання цифрового контенту з реальним світом. Це дозволяє митцям створювати імерсивні й інтерактивні дизайни, які виходять за рамки традиційних статичних зображень. Досвід роботи в графічному дизайні з доповненою реальністю розкрив безліч способів, як художники можуть взаємодіяти з цією технологією, щоб вийти за межі свого мистецького самовираження.
В області графічного дизайну AR слугує потужним інструментом для роботи із сюжетами. Художники можуть використовувати цю технологію для створення образів, які легко розкриваються як у цифровому, так і в реальному світі.
Наприклад, якщо подивитися на мурал на міській стіні через смартфон із відповідним додатком, він оживе завдяки анімованим персонажам, динамічним текстурам і рівням додаткової інформації. Таке поєднання реального й віртуального підсилює художній образ, пропонуючи аудиторії багатовимірний та інтерактивний спосіб відтворення сюжету.
Також технологія доповненої реальності дозволяє митцям перевизначати просторові зв'язки у своїх проєктах. Традиційний графічний дизайн зазвичай має справу зі статичним полотном, але доповнена реальність дозволяє художникам звільнитися від цих обмежень. За допомогою додатків AR митці можуть розміщувати цифрові елементи у фізичному просторі, граючись із масштабом, глибиною й проекцією так, як раніше неможливо було уявити. Ця нещодавно відкрита можливість дозволяє створювати дизайни, які безперешкодно взаємодіють з навколишнім простором й забезпечують динамічність і привабливість для аудиторії споживачів (Черкесова, 2019).
Професійний досвід у сфері графічного дизайну також підкреслює потенціал взаємодії з доповненою реальністю. Дизайнери можуть співпрацювати з технологами, програмістами та іншими творчими особистостями, щоб реалізувати свої задуми. Такий міждисциплінарний підхід сприяє активному обміну ідеями й навичками, а це зі свого боку допомагає розробляти новаторські проєкти, які органічно поєднують художню естетику з технологічними інноваціями. Завдяки такій співпраці митці отримують доступ до розширеного інструментарію, що дає їм змогу експериментувати з новими техніками й розширювати кордони власної мистецької практики (Клівак, 2022).
До того ж доповнена реальність дає митцям можливість спілкуватися зі своєю аудиторією раніше недоступним способом. Виставки із застосуванням цієї технології допускають більш персоналізовану взаємодію зі споживачами, яка передбачає їхню активну роль у процесі інтерпретації й сприйнятті творів мистецтва. Така демократизація мистецького середовища сприяє встановленню міцнішого зв'язку між митцями та їхньою аудиторією, бо так люди стають активними учасниками створення художніх образів у середовищі доповненої реальності.
AR дозволяє художникам виходити на світові мистецькі майданчики без традиційних обмежень, притаманних фізичним виставкам. Відповідні платформи й додатки дозволяють художникам демонструвати свої роботи перед широкою аудиторією, долаючи географічні бар'єри й забезпечуючи доступ до них поціновувачам мистецтва в усьому світі. Таке зрушення доступності не лише розширює їхні можливості, а й збагачує світовий мистецький дискурс, сприяючи культурному обміну й всебічному визнанню їхньої творчості.
Інтеграція технології AR у графічний дизайн також підштовхує митців до переосмислення поняття «сталості» у своїй роботі. На відміну від традиційних форм мистецтва, які зафіксовані в часі й просторі, AR-дизайни можуть бути динамічними, еволюціонувати й реагувати на зміну середовища. Митці мають можливість оновлювати й модифікувати свої роботи, забезпечуючи їхню актуальність й адаптивність у мінливому світі цифрових технологій. Така гнучкість графічного дизайну з елементами доповненої реальності ставить під питання традиційне уявлення про статичність творів мистецтва, спонукаючи митців до сприйняття мінливості й адаптивності їхніх робіт (Моженко, 2018).
Досвід практичного використання графічного дизайну з доповненою реальністю демонструє потенціал для комерційного поширення. Компанії й бренди дедалі більше усвідомлюють цінність цієї технології для маркетингу й реклами. Митці, які співпрацюють з корпораціями, можуть використовувати доповнену реальність для створення інтерактивних й привабливих рекламних матеріалів, які вражають споживачів своєю оригінальністю. Цей перехід від мистецтва до комерції не лише відкриває митцям нові можливості для отримання доходу, але й знайомить з їхньою творчістю більш широку аудиторію, яка, можливо, не знайома з традиційними формами мистецтва.
Оскільки митці продовжують активно використовувати доповнену реальність у графічному дизайні, на перший план виходять етичні міркування. Питання, пов'язані з конфіденційністю, доступністю й ризиком неправильного використання технології доповненої реальності, змушують ретельно проаналізувати відповідальність, яка покладається на цей потужний інструмент. Митці повинні зважено ставитися до різноманітних етичних проблем і гарантувати, що їхні роботи позитивно вплинуть на культурний простір і водночас не спричинять жодної непередбаченої небезпеки чи незручностей (Клівак, 2022).
Висновки
Отже, взаємодія між митцями й технологією доповненої реальності в графічному дизайні відкриває цілу низку можливостей, які перевизначають творчий процес. Практичний досвід демонструє, як можна використовувати AR для створення імерсивних образів, переосмислення просторових взаємозв'язків, сприяння співпраці й налагодження зв'язку з аудиторією новими способами. Оскільки художники продовжують експериментувати з доповненою реальністю, графічний дизайн, який постійно вдосконалюється, відкриває перспективи такого цифровим світом зникнуть, що покладе початок майбутнього, в якому кордони між фізичним і новій ері художнього вираження.
Список використаних джерел
1. Антоненко I. Феномен віртуальності та алгоритмічний дизайн. SWorldJournal. 2023. № 22 (4). С. 114-119. Doi: https://doi.org/10.30888/2663-5712.2023-22-04-034
2. Бабченко Я. Графічний дизайн у просторі інформаційно-комунікативних технологій сучасності. Мистецтвознавчі записки. 2019. № 36. С. 99-104. Doi: https://doi.org/10.32461/190670
3. Воробчук М. С., Пашкевич К. Л., Шинкар А. Ю. Імерсивні технології як інноваційний інструмент для проєктування в дизайні. Мистецтвознавство. Технічні науки. 2023. № 2. С. 96-104. Doi: http://dx.doi.org/10.30857/26170272.2023.2.9
4. Довгалець С. М., Карпюк Ю. В. Розробка програмних засобів для відтворення віртуальної реальності. Молодий вчений. 2017. № 5. С. 471-474.
5. Дядюх-Богатько Н. Й. Нові виражальні та функціональні перспективи дизайнера та мистецтва в житті людей у техніко-інформаційному суспільстві ХХІ століття. Український мистецтвознавчий дискурс. 2023. № 3. С. 31-35. Doi: https://doi.org/10.32782/uad.2023.3.4
6. Касьяненко К. Етимологічна основа як визначальний чинник логотипу. Актуальні питання гуманітарних наук. 2023. № 66 (1). С. 80-85. https://doi.org/10.24919/2308-4863/66-1-13
7. Клівак В. Особливості дизайну віртуальних виставок. Актуальні питання гуманітарних наук. 2022. № 52 (2). С. 50-56. Doi: https://doi.org/10.24919/2308-4863/52-2-7
8. Клівак В. С. Особливості UX/UI дизайну для віртуальної та доповненої реальностей. Український мистецтвознавчий дискурс. 2022. № 6. С. 29-35. Doi: https://doi.org/10.32782/uad.2022.6.4
9. Моженко М. Віртуальна реальність: від технології до мистецтва. Мистецтвознавчі записки. 2018. № 34. С. 112-122.
10. Нагорняк Х. М. Візуальна естетика графічного стилю QART. Theory and practice of design. 2021. № 28. С. 183-191.
11. Черкесова I. Графічний дизайн в аспекті поєднання непоєднуваного. Деміург: ідеї, технології, перспективи дизайну. 2019. № 2(2). С. 206-215. Doi: https://doi.org/10.31866/2617-7951.2.2.2019.189726
12. Яковець І. О. Візуальні мистецтва в контексті розвитку культури інформаційного суспільства. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. 2014. № 1. С. 121-125.
References
1. Antonenko I. (2023). Fenomen virtualnosti ta alhorytmichnyi dyzain [The phenomenon of virtuality and algorithmic design]. SWorldJournal, 22(4), 114-119. Doi: https://doi.org/10.30888/2663-5712.2023-22-04-034
2. Babchenko Y. (2019). Hrafichnyi dyzain u prostori informatsiino-komunikatyvnykh tekhnolohii suchasnosti [Graphic design in the space of information and communication technologies of the present]. Mystetsoznavchi zapysky. Art studies notes, 36, 99-104. Doi: https://doi.org/10.32461/190670
3. Vorobchuk M. S., Pashkevich K. L., Shynkar A. Yu. (2023). Imersyvni tekhnolohii yak innovatsiinyi instrument dlia proektuvannia v dyzaini [Immersive technologies as an innovative tool for design projection]. Mystetstvoznavstvo. Tekhnichni nauky. Art history. Technical sciences, 2, 96-104. Doi: http://dx.doi.org/10.30857/2617-0272.2023.2.9
4. Dovhalets S. M. & Karpiuk Yu. V. (2017). Rozrobka programnykh zasobiv dlia vidtvorennya virtualnoi realnosti. [Development of software tools for virtual reality reproduction]. Molodyi vchenyi. Young scientist, 5, 471-474.
5. Dyadyuk-Bohatko N. Y (2023). Novi vyrazhalni ta funktsionalni perspektyvy dyzainera ta mystetstva v zhytti liudei u tekhniko-informatsiynomu suspil'stvi XXI stolittia. [New expressive and functional perspectives of designer and art in people's lives in the technical-information society of the 21st century]. Ukrainskyi mystetstvoznavchiy dyskurs. Ukrainian art historical discourse, 3, 31-35. https://doi.org/10.32782/uad.2023.3.4
6. Kasianenko K. (2023). Etimolohichna osnova yak vyznachalnyi chynnyk lohotypu. [Etymological basis as a determining factor of the logo]. Aktualnipytannia humanitarnykh nauk. Current issues in humanities, 66(1), 80-85. https://doi. org/10.24919/2308-4863/66-1-13
7. Klivak V. (2022). Osoblyvosti dyzainu virtualnykh vystavok [Features of design for virtual exhibitions]. Aktualni pytannia humanitarnykh nauk. Current issues in humanities, 52(2), 50-56. https://doi.org/10.24919/2308-4863/52-2-7
8. Klivak V. S. (2022). Osoblyvosti UX/UI dyzainu dlia virtualnoi ta dopovnenoii realnosti [Features of UX/UI design for virtual and augmented reality]. Ukrayinskyi mystetstvoznavchiy dyskurs. Ukrainian art historical discourse, 6, 29-35. https://doi.org/10.32782/uad.2022.6.4
9. Mozhenko M. (2018). Virtualna realnist: vid tekhnolohii do mystetstva [Virtual reality: from technology to arty. Mystetstvoznavchi zapysky. Art studies notes, 34, 112-122.
10. Nagorniak K. M. (2018). Vizualna estetyka grafichnogo stilyu QART [Visual aesthetics of the QART graphic style]. Theory and practice of design, 28, 183-191.
11. Cherkesova I. (2019). Hrafichnyi dyzain v aspekti poiednannia nepoiednuevocho [Graphic design in the aspect of combining the incompatible]. Demiurg: idei, tekhnolohii, perspektyvy dyzainu. Demiurge: ideas, technologies, and perspectives of design, 2(2), 206-215. doi: https://doi.org/10.31866/2617-7951.2.2.2019.189726
12. Yakovets I. O. (2014). Vizualni mystetstva v konteksti rozvytku kultury informatsiinoho suspilstva [Visual arts in the context of the development of information society culture]. VisnykKharkivskoi derzhavnoi akademii dyzainu i mystetstv. Bulletin ofthe Kharkiv state academy ofdesign and arts, 1, 121-125.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Мистецтво дизайну як одна з найважливіших сфер сучасної художньої культури. Історія зародження та розвитку дизайну в Україні. Характеристика вимог до дизайну та його функцій. Аналіз системи композиційних закономірностей, прийомів і засобів дизайну.
реферат [1,7 M], добавлен 19.03.2014Історія створення "Виробничого союзу" ("Німецького Веркбунду"), головна ціль якого - поєднання прикладного мистецтва і художнього ремесла. Прояв архітектурної творчості Беренса у розробці проектів заводів і фабрик - зародження промислового дизайну.
контрольная работа [787,9 K], добавлен 08.12.2010Дизайн як вид проектної творчості. Проблема співвідношення ремесла й дизайну. Історія та напрямки розвитку дизайну. Винахід друкуючого верстата Гуттенберга. Започаткування ідей промислового проектування. Причини бурхливого розвитку промислового дизайну.
реферат [245,3 K], добавлен 08.12.2010Формування у Франції на початку XX ст. нового напряму в мистецтві, що отримав назву "сюрреалізм". Поєднання сну та реальності в творах художників-сюрреалістів. Прояв сюрреалізму в українській культурі, його еволюція та місце у сучасному живописі.
презентация [4,6 M], добавлен 24.09.2011Огляд інформації за темою театральних плакатів як об'єктів дизайну. Збір маркетингової інформації за темою театральних плакатів. Аналіз аналогів театральних афіш. Формулювання вимог до створення театральних афіш. Розробка візуального стилю театру.
дипломная работа [26,4 K], добавлен 03.07.2012Проблеми становлення творчого шляху майстрів народних промислів Богуславщини. Феномен їх творчого мистецтва, аналіз робіт. Індивідуальний підхід митців у зверненні до традицій народного мистецтва та відродженні давніх осередків народних промислів.
статья [397,8 K], добавлен 05.03.2010Алессандро Мендіні як архітектор, дизайнер, художній критик, історик і теоретик дизайну, видатний діяч "радикального", а потім "нового дизайну". Початок дизайнерської діяльності митця. Створення журналу "Modo". Програми і проекти Мендіні, їх напрямки.
реферат [20,2 K], добавлен 20.02.2011Художні особливості та стилістика зображень фортифікаційних споруд в композиціях митців Поділля. Архітектурний пейзаж як особливий вид пейзажного жанр. Дослідження техніки виконання творчих композицій. Сакральна та маєткова архітектура Хмельниччини.
дипломная работа [3,1 M], добавлен 22.12.2012Дослідження проблематики єдності етнокультурних і масових реалій музичної культури в просторі сучасного культуротворення. Ааналіз артефактів популярної культури, естради і етнокультурної реальності музичного мистецтва. Діалог поп-культури і етнокультури.
статья [22,1 K], добавлен 24.04.2018Мікеланджело Буонарроті як видатний італійський художник-живописець, нарис життя, особистісного та творчого становлення, джерела наснаги. Сприйняття Мікеланджело реальності як втіленого в матерії духу, аналіз шедеврів, їх значення в світовій культурі.
презентация [384,8 K], добавлен 24.03.2012Передумови зародження сюрреалізму як художньої реальності. Суть творчого методу і світогляду Сальвадора Далі. Фантазії і сновидіння Рене Магрітта. Містичний сюрреалізм Ремедіос Варо. Особливості творчості Макса Ернста. Сучасний український сюрреалізм.
курсовая работа [111,8 K], добавлен 07.11.2014Історія виникнення друкарської справи. Шумерська глиняна дощечка. Поширення гравюри на металі у другій половині XV століття. Способи друку: високий, глибокий та плоский. Авторський друк як художнє мистецтво. Постери, виконані у техніці ліногравюри.
реферат [2,5 M], добавлен 13.12.2011Функціональне вуличне освітлення та його норми. Досвід інноваційного освітлення в Україні та за кордоном. Поняття світлового дизайну та його призначення, естетичні функції освітлення. Розробка художньо-конструкторського проекту міського освітлення.
дипломная работа [3,9 M], добавлен 27.06.2012Поняття анімалістичного жанру, історія його появи в стародавні часи та подальшого розвитку. Життєві шляхи В.О. Ватагіна та Є.І. Чарушина - російських графіків, кращих художників-анімалістів XX століття. Особливості зображення тварин на картинах митців.
курсовая работа [2,2 M], добавлен 13.06.2013"Епоха Національного Ренесансу" в українській культурі. Роль у піднесенні культури народу, дипломатичних звершень. Суспільні думки, ментальні риси, покоління "свіжих" митців. Культурний процес нашого століття. Оновлення української національної культури.
реферат [53,6 K], добавлен 08.03.2015Особливості скульптурних творів Стародавньої Греції. Передумови розвитку грецької скульптури. Традиційні канонічні скульптури архаїки. Творчість давньогрецьких скульптурних митців. Початки елліністичного реалізму. Видатні скульптори V–IV ст. до н.е.
курсовая работа [2,5 M], добавлен 30.11.2010Розвиток монументально-декоративного мистецтва першої третини ХХ ст. Дослідження доробку митців Чернігівщини: Володимира Карася, Олександра Івахненко, Івана Мартоса, Сергія Шишко, Івана Рашевського, Івана Пилипенко, Олександра Саєнко, Юрія Нарбута.
презентация [11,0 M], добавлен 20.02.2015Дослідження життєвого шляху і творчості видатних митців, які проживали на території України: Івана Айвазовського, Михайла Булгакова, Івана Франко, Лесі Українки, Ліни Костенко, Володимира Івасюка, Марії Заньковецької, Катерини Білокур, Тараса Шевченка.
контрольная работа [337,9 K], добавлен 14.01.2012Поняття реалогії і речезнавства як науки. Особливості речі як мови культури. Аналіз речі у ключових параметрах її виникнення та функціонування, основні функції речей у становленні культури. Стан речей в індивідуальній та понадіндивідуальній реальності.
курсовая работа [32,5 K], добавлен 06.09.2012Ар деко як один з наймолодших, популярніших у наш час, стилів декоративно-оформлювальної творчості і дизайну, широко поширений в Західній Європі і США 1920–30-х. рр. Етапи зародження та розвитку даного стилю, його прояви в інтер’єрі та архітектурі.
контрольная работа [23,9 K], добавлен 01.04.2012
